Справа № 522/10417/24
Провадження № 3/522/5267/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі: секретаря судового засідання Шибіна Є.С., прокурора Грищука Р.Р. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Так, ОСОБА_1 , припинивши діяльність на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з 09.11.2023, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 11.03.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45, п.п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною уч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Наказом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області № 133-к від 13.09.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з 18.09.2023 та враховано 7 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби.
Згідноп.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»,посада головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області ОСОБА_1 віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на державного службовця, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно Закону України № 3384-ІХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», набрав чинності 12.10.2023, та п.п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно достатті 45цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені участинах сьомій - чотирнадцятійстатті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Абзацом 4 п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансового контролю, передбаченихрозділом VIIцього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановленихчастинами сьомою - чотирнадцятоюстатті 45 цього Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду» визначено, що декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.
Днем припинення діяльностіє останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п. «а», «в» «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, п. «а», «в» «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності
Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Отже, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.
Наказом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області № 158-к від 08.11.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з 09.11.2023 року.
Таким чином, головний спеціаліст відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області ОСОБА_1 , як особа, яка припиняє 09.11.2023 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на викання вище зазначених вимог законодавства, була зобов`язана подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 09.12.2023 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз.1 ч. 2 статті 45 Закону, подала відповідну декларацію, лише 11.03.2024 року об 11 годині 58 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020 року), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування
Таким чином встановлено, та підтверджено факт несвоєчасного подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями ОСОБА_1 , але склад правопорушення пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та інша конструктивна ознака вказаної статті відсутність поважних причин, і сам факт вчинення правопорушення особою, встановлюється лише протоколом.
Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Амплеєва (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.
Поважні причини несвоєчасної подачі декларації в ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши діяльність на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з 09.11.2023 року, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 11.03.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у неї, як у головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 1-А, та є місцем вчинення правопорушення.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 11.03.2024 року 11 година 58 хвилин, коли ОСОБА_1 не своєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання і оголошення протоколу за участю особи ОСОБА_1 .
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин, подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до п. 3 п.1 розділу ІІ «Завдання Управління» «Положення про Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого Наказом ДСР НПУ від 06.11.2019 № 17 (Далі - Положення), основними завданнями є: протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 22 п.1 розділу ІІІ «Функції Управління» Положення, працівники Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснюють моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п. 23 п.1 розділу ІІІ «Функції Управління» Положення, працівники Управління здійснюють збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією.
Відповідно до п. 24 п.1 розділу ІІІ «Функції Управління» Положення, працівники Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, здійснюють складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав в повному обсязі, вказала, що дійсно пропустила строк подання декларації неумисно, однак поважних причин пропуску строку у неї не було, щиро розкаялась, просила суд суворо не карати.
Прокурор просив визнати виною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та з урахуванням даних про особу правопорушниці призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом відносно ОСОБА_1 , № 1190/2024 від 27.06.2024 року; поясненнями ОСОБА_1 від 16.06.2024 року з додатками (копія паспорту, повідомлення НАЗК про факт несвоєчасного подання Декларації, накази про призначення та звільнення ОСОБА_1 з посади, посадова інструкція, повідомлення щодо заходів фінансового контролю, копією декларації); матеріалами з НАЗК; відповіддю начальника Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ №2966 від 23.05.2024 року; копією відповіді з НАЗК; копією положення; копією наказу; рапортами та іншими матеріалами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Одним з основних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитись у підриві авторитету органу виконавчої влади та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визначене, як малозначиме.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши діяльність на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів державного бюджету Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з 09.11.2023, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 11.03.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушницю адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та особою під час розгляду справи не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м.Одеси Ірина ЦИБ
