Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4809/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», третя особа - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій,
У С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та просив суд застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат, що дорівнює 104000000,00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилався на положення статей 1, 4, 5, 7, частини 2 статті 14 Закону України «Про державні лотереї», положення статей 218, 238, 239, 241 Господарського кодексу України, лист КРАІЛ від 07.10.2022 № 14-5/1481 та наполягав на наявності правових підстав для застосування до ТОВ «Поінтлото» фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 104000000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат, що дорівнює 104000000,00 грн. (сто чотири мільйони грн. 00 коп.) на підставі частини 2 статті 14 Закону України «Про державні лотереї».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне зґясування всіх обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2024.
07.05.2024, під № 18587 до суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу.
16.05.2024, під № 19698 до суду від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей надійшли пояснення по справі.
Розгляд апеляційної скарги 26.06.2024 не здійснювався, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
17.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву у звґязку з технічним збоєм підсистеми ВКЗ до 24.07.2024.
24.07.2024 у судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 21 частини 1 статті 8, частини 1, 2 статті 9, підпункту 1 частини 3, частини 6, 7 статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», статей 2, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», абзацу 31 підпункту 1 пункту 4, підпункту 3 пункту 4 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №891, абзацу 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду, в умовах воєнного стану», пункту 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 05.08.2022 (витяг з протоколу № 108), на підставі електронних звернень ОСОБА_1 про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 03.08.2022 (вх. №П-184 від 03.08.2022) та від 12.08.2022 (вх. П-194 від 12.08.2022), Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей прийнято рішення № 330 від 08.09.2022 «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», яким вирішено, серед іншого провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» (ЄДРПОУ 44147516), що здійснює діяльність з організації та проведенні азартних ігор казино у мережі Інтернет, на підставі ліцензії виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27.10.2021 №683 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-Д, офіс 43) (місце проведення діяльності: веб-сайт https://pointloto1.com.ua) тривалістю 2 робочі дні у період з 12.09.2022 по 13.09.2022, щодо дотримання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор (далі - Рішення №330) (т. 1, а.с. 120-122).
На підставі Рішення № 303, КРАІЛ видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.09.2022 №3/2022, копія якого вручена директору ТОВ «Поінтлото» Малюшенко А.О. (т. 1, а.с. 123-124).
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей складено акт №00003/2022 від 13.09.2022 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 164-194).
Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 20.09.2022 №346 «Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» вирішено, зокрема взяти до відома інформацію про результати проведеної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» (ЄДРПОУ 44147516), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, на підставі ліцензії виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27.10.2021 №683 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-Д, офіс 43) (місце проведення діяльності: веб-сайт https://pointloto1.com.ua) (далі - позапланова перевірки) та врахувати у подальшій діяльності встановлені факти порушень ТОВ «Поінтлото» вимог пункту 2 частини 1, частини 3 статті 15 та частини 1 статті 24 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (т. 1, а.с. 196-197).
07.10.2022 КРАІЛ звернулась до Державної податкової служби України з листом від 07.10.2022 №14-5/1481 «Про вжиття заходів» (вх. №70137/5 від 07.10.2022), у якому, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 8 Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», просила провести перевірку інформації, зазначеної у зверненні та повідомити КРАІЛ про її результати (т. 1, а.с. 9-12).
Листом від 20.10.2022 №9383/5/99-00-07-04-03-05, Державна податкова служба України звернулась до Комісії із регулювання азартних ігор та лотерей, в якому просила останню, з метою формування позову до суду про застосування санкцій, зазначених в абзаці першому частини 2 статті 14 Закону України «Про державні лотереї в Україні» у найкоротші строки надати копії матеріалів позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» від 13.09.2022 №00003/2022 (т. 1, а.с. 27).
26.10.2022 Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей листом №14/5/1568 від 26.10.2022 (вх. №75109/5 від 26.10.2022) повідомила Державну податкову службу України, що матеріали позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» є частиною матеріалів ліцензійної справи та можуть бути надані лише на виконання вимог судового рішення (т. 1, а.с. 24-26).
Надалі, листом від 27.10.2022 №13178/7/99-00-07-04-03-07, Державна податкова служба України направила листи ДПС від 20.10.202 №9383/5/99-00-07-04-03-05 та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 26.10.2022 №14/5/1568 (вх. ДПС №75109/5 від 26.10.2022) до Головного управління ДПС у м. Києві (вх. №5712/8 від 28.10.2022) (т. 1, а.с. 23).
Враховуючи вказані обставини податковий орган звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:
- положеннями підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючим органам надано право на звернення до суду у випадках, передбачених законодавством (випадками, передбаченими законодавством» є положення абзацу 2 частини 2 статті 14 Закону №5204-VI);
- умови спірного розіграшу чітко передбачають внесення учасником розіграшу не менше як 400 грн. та не передбачають ані безоплатність такого розіграшу, ані будь-яких інших умов, які б вказували, що у разі програшу у розіграші відповідні кошти повертаються учаснику такого розіграшу або залишаються на його рахунку. Тобто, відсутні ознаки «безоплатності» проведення відповідачем відповідного розіграшу, оскільки в будь-якому випадку умови його проведення передбачають внесення учасником грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка;
- в межах спірних правовідносин, ТОВ «Поінтлото» фактично отримано від учасників розіграшу ставку (депозит) за ціною не менше як 400 грн., видано учасникам відповідні лотерейні квитки, які, у свою чергу і були підставою для їх участі у розіграші;
- факт оплатного набуття учасником права на участь у розіграші безпосередньо підтверджуються умовами такого розіграшу;
- ТОВ «Поінтлото» було проведено розіграш (гру), яка відповідає ознакам лотереї, а саме: 1) гра, проведена ТОВ «Поінтлото», була масова; 2) передбачала призовний (виграшний) фонд між її учасниками; 3) перемога у грі (розіграші) мала випадковий характер; 4) територія проведення (розповсюдження) гри (розіграшу) поширювалась за межі однієї будівлі (споруди); 5) носила оплатний характер, тобто передбачала внесення учасниками розіграшу (гри) грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка;
- відповідачем не дотримано правил проведення азартних ігор, які полягають у проведенні гри (розіграшу), яка містить ознаки лотереї, без отримання відповідної ліцензії, про що безпосередньо вказано судом вище;
- відповідачем, як винагорода за участь у розіграші в азартній грі запропоновано майно, а саме «лотерейні квитки», які дають шанс на отримання призів. Фактично, ТОВ «Поінтлото» реалізовувала у грі (розіграші) майно - «лотерейні квитки» за внесення учасником розіграшу (гри) депозиту в грошовому еквіваленті 400 грн. за один лотерейний квиток, тобто проводило лотерею без отримання відповідної ліцензії;
- за висновками суду першої інстанції, ТОВ «Поінтлото» організувало та проводило на території України гру (розіграш), що відповідає визначенню лотерея, без відповідної ліценції, що є підставою для застосування до нього фінансових санкцій;
- рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІНТЛОТО» від 20.09.2022 № 346, яке прийнято на підставі висновків, що зафіксовані в акті № 00003/2022 від 13.09.2022, станом на час вирішення даного спору по суті є чинним за результатом судового оскарження відповідачем.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:
- судом першої інстанції безпідставно поновлено строк для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень;
- в матеріалах справи відсутні докази оплатності участі у розіграші, помилково названого лотереєю, що унеможливлює застосування санкції, передбаченої статтею 14 Закону України «Про державні лотереї в Україні»;
- адміністративно-господарська санкція, неправомірно застосована після спливу граничного строку для її застосування, встановленого частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, поновлення якого чинним законодавством не передбачено. Санкція, передбачена ч. 2 ст. 14 Закону України «Про державні лотереї в Україні», відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, за умови підтвердження факту існування самого порушення, могла бути застосована до відповідача лише до 13.03.2023;
- ні акт, складений КРАІЛ за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року, ні рішення КРАІЛ № 346 від 20.09.2022 «Про результати проведення позапланової перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОІНТЛОТО» не містять відомостей про порушення статі 4 Закону України «Про державні лотереї в Україні»;
- ні пункт 2 частини 1 статті 15, ні частина 3 статті 15 Закону України № 768-ІХ, порушення яких зафіксовано в акті КРАІЛ від 13.09.2022 № 0003/2022, не містять норм права, що стосувались би організації чи проведення лотереї та заборони такої діяльності. Вказані норми стосуються виключно обов`язків організатора азартних ігор, щодо дотримання правил проведення азартних ігор та обмежень щодо можливого стимулювання за участь в азартній грі;
- апелянт наголошує на тому, що маркетинговий захід (розіграш), який проводив відповідач, не передбачав оплатної участі у ньому, він проводився з метою розширення клієнтської бази казино, популяризації бренду POINTLOTO1, що використовується організатором в рамках його господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку (збільшення суми стандартного поповнення клієнтського рахунку (депозиту) для участі в азартних іграх, а головне, вказаний захід проводився, виключно, за рахунок відповідача, без окремої оплати (ставки) на участь в такому розіграші.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із підпунктом 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку виходячи із принципів державної монополії на випуск і проведення лотерей, забезпечення потреб державного бюджету, прав і законних інтересів громадян визначає Закон України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.2012 № 5204-VI (далі - Закон № 5204-VI).
Відповідно до приписів абзацу 1 частини 2 статті 14 Закону № 5204-VI, до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування санкцій, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
Разом з цим, правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX (далі - Закон № 768-IX).
Відповідно до положень частини 4 статті 6 Закону № 768-IX, органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган).
За змістом пункту 4 частини 5 статті 2 Закону № 768-IX, до азартних ігор не належать випуск та проведення лотерей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891, затверджено Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей» (далі - Положення № 891), згідно із пунктом 1 якого, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 891, визначено, що КРАІЛ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор та у лотерейній сфері шляхом: складання актів перевірок; контролю за дотриманням організаторами азартних ігор вимог законодавства, стандартів та нормативно-правових актів у сфері організації та проведення азартних ігор.
Реалізація податковим органом повноважень, наданих йому згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, стосується безпосередньо його звернення до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Положеннями підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючим органам надано право на звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Тож, з наведеного слідує, що випадками, передбаченими законодавством, є положення абзацу 2 частини 2 статті 14 Закону № 5204-VI, яким визначено, що застосування санкцій до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в описі виявлених порушень вимог законодавства в акті КРАІЛ № 00003/2022 від 13.09.2022, констатовано про наявність таких порушень (т. 1, а.с. 167-168 пункти 1, 2 Опису виявлених порушень вимог законодавства Акту):
«Відповідно до інформації, розміщеної 12.09.2022 на вебсторінці https://pointloto1.com.ua/events/de fault/view/351, зазначено:
« 3 1 по 31 серпня на сайті онлайн казино Point Loto проходитиме лотерея «Печера скарбів»....
Дивіться, як це просто:
1. Ви автоматично братимете участь у розіграші, якщо зробите хоча б 1 депозит на суму не менше 400 грн у період дії лотереї.
2. Ви отримаєте стільки квитків, скільки депозитів на суму 400+ грн ви зробите. Кількість не обмежена!
3. Ви можете виграти 1 із 50 призів лотереї. І чим більше у вас буде лотерейних квитків, тим вищі ваші шанси забрати собі один із призів!
По закінченні лотереї, після 31 серпня, ми проведемо розіграш призів у прямому ефірі.
Переможцями стануть володарі квитків, які обере рандомайзер.»
Крім того, 12.09.2022 на вебсайті https://pointlotol.com.ua було розміщено категорію «ЛОТЕРЕЯ», в якій містяться азартні ігри.
13.09.2022 організатором азартних ігор інформацію розміщену на вебсайті https://pointlotol.com.ua було приведено у відповідність до вимог законодавства, шляхом:
- видалення слова «лотерея»;
- зміни слова «лотерея» на слово «розіграш» у відповідних відмінках;
- видалення категорії «ЛОТЕРЕЯ».
Відповідно до листа ТОВ «ПОІНТЛОТО» від 13.09.2022 № 13/09-22 зазначено, що вказана інформація наразі видалена.».
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 5204-VI, лотерея - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її учасниками і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.
Залежно від способу розіграшу призового (виграшного) фонду в Україні допускається проведення таких лотерей: а) миттєва лотерея - лотерея, в якій інформація, яка дозволяє визначити виграшні лотерейні білети (інші засоби, які передбачені умовами лотерей, які дозволяють засвідчити участь у лотереї), закладається випадковим характером на стадії їх виготовлення, тобто до розповсюдження серед учасників лотереї. При проведенні миттєвої лотереї учасник може безпосередньо після внесення ставки визначити, чи є його лотерейний білет або інший засіб, який дозволяє засвідчити участь у грі, виграшним чи ні; б) інша лотерея, яка не підпадає під визначення миттєвої лотереї, в тому числі тиражна, комбінована.
Частиною 1 статті 3 Закону №5204-VI, визначено, що принцип державної монополії на запровадження лотерей полягає у забороні запровадження та проведення на території України будь-яких лотерей, крім державних, які проводяться операторами лотерей, що одержали право на їх проведення, у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 4 № 5204-VI, в Україні забороняються: організація, реклама, розповсюдження лотерей, які не мають статусу державних; розповсюдження лотерей, організованих за межами України, включно з їхньою рекламою, а також участь у них. Зазначене правило не поширюється на міждержавні лотереї; організація та проведення ігор, участь в яких беруть особи, які знаходяться поза межами приміщення, де проводиться гра, якщо така гра не має статусу державної лотереї; організація і проведення ігор з накопичувальним (спільним) головним призом, якщо місця приймання плати за участь у грі розташовані поза межами одного приміщення і така гра не має статусу державної лотереї.
Забороняється проведення лотерей, умови проведення яких суперечать цьому Закону або які проводяться особами іншими, ніж оператори державних лотерей.
Частиною 4 статті 5 Закону № 5204-VI, заборонено використання слова «лотерея» та словосполучень «державна лотерея», «національна лотерея», «українська лотерея» у будь-яких відмінках і контекстах у рекламі окремих видів підприємницької діяльності (товарів, робіт, послуг) або в назвах юридичних осіб, якщо такі особи не мають статусу оператора державних лотерей або розповсюджувача державної лотереї відповідно до цього Закону.
За нормами пункту 5 частини 4 статті 30 Закону № 768-IX, організаторам букмекерської діяльності забороняється приймати ставки (проводити парі) на події та/або ігри, що мають ознаки лотереї, приймати ставки на результати розіграшів лотерей в Україні та/або інших державах.
Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 5204-VI, до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування санкцій, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
У відповідності до вимог частини 3 статті 14 Закону № 5204-VI, за використання слова «лотерея» у будь-яких відмінках і контекстах при проведенні окремих видів господарської діяльності або в їх назвах юридичними особами, які не мають статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей, зазначені особи припиняються за рішенням суду відповідно до закону.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, ключовою ознакою «лотереї» є її платність. При цьому, як доцільно наголосив суд першої інстанції, спосіб прийняття грошей за участь у такій грі не є визначальним для формування висновку, що гра, яка була проведена, є саме лотереєю.
У контексті доводів сторони відповідача про те, що захід, який був проведений ТОВ «Поінтлото», не передбачав оплатної участі в ньому, а проводився виключно з метою розширення клієнтської бази казино, популяризації бренду POINTLOTO1, що використовується організатором в рамках його господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, колегія суддів зазначає, що за умовами проведеного заходу: « 1. Ви автоматично братимете участь у розіграші, якщо зробите хоча б 1 депозит на суму не менше 400 грн у період дії лотереї.», тому, така умова передбачає внесення безпосередньо учасником розіграшу депозиту у грошовому еквіваленті, який становить не менше 400 грн. у період дії лотереї. Тобто, учасник розіграшу має внести на депозит не менше 400 грн. У той же час, ці 400 грн. дорівнюють одному квитку, а учасник розіграшу не позбавлений можливості внести 400 грн.+ та отримати необмежену кількість квитків.
Водночас, умовами розіграшу передбачено, що по закінченню проводиться розіграш у прямому ефірі та регламентовано, що переможцями стануть володарі квитків, яких обере рандомайзер.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону № 5204-VI, лотерейний білет - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення учасником лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок.
На думку колегії суддів, сума депозиту не менше як 400 грн. фактично дорівнює 1 лотерейному квитку і саме такий квиток надає право на одержання призу учаснику розіграшу (гри), а умовами проведення розіграшу не передбачено, що сума, внесена на депозит, не є платою за участь в розіграші.
Слід також врахувати й те, що відсутні ознаки «безоплатності» проведення відповідачем відповідного розіграшу, оскільки в будь-якому випадку умови його проведення передбачають внесення учасником грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка незважаючи на подальший рух вказаних коштів на рахунку гравця.
Отже, факт оплатного набуття учасником права на участь у розіграші безпосередньо підтверджуються умовами такого розіграшу, з огляду на що, висновується, що ТОВ «Поінтлото» було проведено розіграш (гру), яка відповідає ознакам лотереї, а саме: 1) гра, проведена ТОВ «Поінтлото», була масова; 2) передбачала призовний (виграшний) фонд між її учасниками; 3) перемога у грі (розіграші) мала випадковий характер; 4) територія проведення (розповсюдження) гри (розіграшу) поширювалась за межі однієї будівлі (споруди); 5) носила оплатний характер, тобто передбачала внесення учасниками розіграшу (гри) грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка. Фактично, ТОВ «Поінтлото» реалізовувала у грі (розіграші) майно - «лотерейні квитки» за внесення учасником розіграшу (гри) депозиту в грошовому еквіваленті 400 грн. за один лотерейний квиток, тобто, проводило лотерею без отримання відповідної ліцензії (що відповідає визначенню лотерея, без відповідної ліценції, що є підставою для застосування фінансових санкцій).
Порушення, допущене ТОВ «Поінтлото» (проведення гри (розіграшу), яка (ий) має ознаки лотереї), відповідає складу порушення, яке визначено у частині 2 статті 14 Закону №5204-VI і має своїм наслідком застосування відповідних санкцій.
Крім того, слід звернути увагу й на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 320/173/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІНТЛОТО» від 08.09.2022 № 330. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІНТЛОТО» від 20.09.2022 № 346. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 320/173/23 апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей задоволено.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» відмовлено.
Отже, рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про результати проведення позапланової перевірки ТОВ «ПОІНТЛОТО» від 20.09.2022 № 346, яке прийнято на підставі висновків, що зафіксовані в акті №00003/2022 від 13.09.2022, станом на час вирішення даного спору по суті є чинним за результатами судового оскарження цього рішення відповідачем.
За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» фінансових санкцій, передбачених частиною 2 статті 14 Закону №5204-VI, у вигляді штрафу.
У частині посилань апелянта на пропуск строку на звернення до суду з даним позовом та наявність підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 123 та 240 КАС України, колегія суддів враховує, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 клопотання Головного управління ДПС у місті Києві від 21.04.2023 про поновлення строку звернення до суду задоволено, було визнано поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС у місті Києві строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій. Поновлено Головному управлінню ДПС у місті Києві строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» від 15.04.2023 про залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей складено акт № 00003/2022 від 13.09.2022.
07.10.2022 КРАІЛ звернулась до Державної податкової служби України із листом «Про вжиття заходів» (вх. №14-5/1481 від 07.10.2022), у якому, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 8 Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», просила провести перевірку інформації, зазначеної у зверненні та повідомити КРАІЛ про результати такої перевірки (т. 1, а.с. 11-22).
28.02.2023 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» про застосування фінансових санкцій, справі присвоєний номер 320/4809/23.
Абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України регламентовано, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Аналіз положень абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про те, що перебіг строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
За правилами частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У даному випадку, податковий орган звернувся до суду із даним позовом, як суб`єкт владних повноважень, який наділений повноваженнями в порядку абзацу 2 частини 2 статті 14 Закону №5204-VI, та просить суд застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, а отже, підставами для звернення податкового органу до суду із позовом про застосування фінансових санкцій на підставі абзацу 2 частини 2 статті 14 Закону №5204-VI, є саме отримання Державною податковою службою України відомостей від КРАІЛ про встановлення факту організації або проведення на території України суб`єктом господарювання гри, яка відповідає визначенню лотереї.
Колегія суддів вважає, що апелянтом помилково ототожнено дату, визначену КРАІЛ, як дату початку періоду вчинення ним порушення у сфері організації та проведення азартних ігор із датою, з якою безпосередньо у ГУ ДПС у м. Києві виникають підстави на подання до суду адміністративного позову про застосування фінансових санкцій. Вихідною датою для вирішення питання датримання строків звернення до суду, є 13.09.2022 (складення акта № 00003/2022) При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, період, за який третьою особою було виявлено відповідне порушення, не може бути підставою для початку відліку строку звернення до суду ГУ ДПС у м. Києві, адже фактично є виключно періодом вчинення порушення, а не датою його виявлення.
Тож, строк звернення до суду в межах даної адміністративної справи слід обчислювати із дати отримання податковим органом (ДПС України) листа третьої особи, тобто починаючи з 07.10.2022, з якої у податкового органу виникли підстави для звернення до суду із позовом про застосування фінансових санкцій.
Первинно, із аналогічною позовною заявою ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 12.12.2022, отже, в межах строків, встановлених абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України. Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
16.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19.12.2022р. №03-19/2286/22 «Про скерування за належністю справи» надійшла адміністративна справа №640/21886/22.
16.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №640/21886/22 позовну заяву Головного управління Державної податкової служби м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», третьої особи - Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про застосування фінансових санкцій, - повернуто позивачеві.
Повторно ж адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду ГУ ДПС у м. Києві подало 28.02.2023.
Дійсно, повторний адміністративний позов позивачем подано поза межами строків встановлених абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, адже строк подання позовної заяви сплив 08.01.2023, проте при вирішення питання щодо дотримання строків звернення до суду, слід враховувати, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати, як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
На переконання колегії суддів, беручи до уваги те, що первинна позовна заява ГУ ДПС у м. Києві була подана до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах строків, встановлених абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, враховуючи відсутність зволікання податкового органу в частині повторного подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, у суду першої інстанції були підстави для поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду з позовом.
При цьому, у контексті посилань апелянта на висновки Верховного Суду щодо застосування строку на звернення до суду, недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, натомість обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій потрібно врахувати Суду мають бути подібними. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Щодо доводів апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції приписів ст. 250 ГК України, колегія суддів зауважує, що згідно із частиною 1 статті 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дійсно, наведеними нормами встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення та не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, однак, порушення ТОВ «Поінтлото», про яке стверджує КРАІЛ, було виявлено ним 13.09.2022, шляхом складання відповідного акта, а позивач, як суб`єкт владних повноважень, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовною заявою для застосування фінансових санкцій, передбачених частиною 2 статті 14 Закону №5204-VI, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 12.12.2022, тобто, в межах строку, визначеного нормою ч. 1 ст. 250 ГК України. В подальшому, аналогічна позовна заява була подана і Київському окружному адміністративному суду 28.02.2023.
Також, важливим є й те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 зупинено провадження в адміністративній справі № 320/4809/23 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 320/173/23, а
ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 поновлено провадження в адміністративній справі №320/4809/23, що обґєктивно виключало процесуальну можливість прийняття судом рішення по суті справи у визначені строки.
Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 29.07.2024.
