Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
06 серпня 2024 року
м. Київ
справа №160/25500/23
адміністративне провадження №К/990/26573/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року
у справі № 160/25500/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у ненаданні позивачу довідки чи іншого документу про виключення його з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати позивачу довідку чи інший документ про виключення його з військового обліку у зв`язку із досягненням ним граничного 40-річного віку перебування в запасі станом на 28.09.2009 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
07 липня 2024 року позивач повторно подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням та обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
06 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена касаційна скарга на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29 липня 2024 року.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувана постанова отримана скаржником 18 травня 2024 року. Первісну касаційну скаргу позивач подав 07 червня 2024 року. Однак, ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. Повторно позивач звернувся до суду 07 липня 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме застосували закон, який не підлягає застосуванню: частину 2, 4 статті 28 та пункт 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції станом на 28.08.2023 року, Закон України від 27.03.2014 року №1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації», Закон України від 22.07.2014 №1604-VII «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
У тексті касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі є застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, та вказує постанови Верховного Суду: №523/4930/15-а, №9901/315/20, №360/3611/20, №520/15025/16-а, №820/5348/17.
При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.
А тому, Верховний Суд відхиляє скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Також, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове
значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №160/25500/23.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/25500/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко
