Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/460/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бабич А.М.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області) в якому просив:
- визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом, під час мобілізації, до дня фактичного звільнення;
- зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області врахувати додаткову вислугу років від часу призову на військову службу за призовом, під час мобілізації, до дня фактичного звільнення в календарному обчисленні 02 роки 00 місяців 14 днів, перерахувати з 20.11.2022 пенсію ОСОБА_1 за вислугу років, у розмірі 68% грошового забезпечення, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в задоволенні значеного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.09.2017 №260о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Станом на день звільнення, стаж служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років становить 23 роки 00 місяців 28 днів, вислуга років для призначення пенсії - 23 роки 11 місяців 19 днів.
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2022 №5 підтверджується, що ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022, призваний на дійсну військову службу та направлений до Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2022 №2019, у період з 03.03.2022 до 19.11.2022, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2022 №482 підтверджується, що ОСОБА_1 , з 19.11.2022, виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах України становить: календарна - 24 роки 1 місяць 20 днів, пільгова - 1 рік 10 місяців 13 днів.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №580/6909/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29.11.2023, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.06.2023 про врахування додаткової вислуги років та перерахунку пенсії. Зобов`язано відповідача повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом заяву позивача від 28.06.2023 про врахування додаткової вислуги років та перерахунку пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення щодо такого врахування та перерахунку пенсії виплати з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.
На виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №580/6909/23, ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення від 22.12.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (далі по тексту - оскаржуване рішення).
Так, підставою відмови, пенсійний орган в оскаржуваному рішенні зазначив, що за документами пенсійної справи ОСОБА_1 отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, документи щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за Законом № 2262, від ІНФОРМАЦІЯ_2 до ГУ ПФУ в Черкаській області не надходили.
Враховуючи вищевикладене, пенсійний орган повторно розглянув заяву позивача від 28.06.2023 щодо перерахунку пенсії та прийняв рішення відмовити йому у проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з ненаданням документів, необхідних для виплати пенсії пенсіонерам, з урахуванням загальної (додаткової) вислуги, відповідно до Порядку №3-1, у т. ч. документів відповідного структурного підрозділу (додаток 7 до Порядку), оскаржуване рішення є законним та скасуванню не підлягає.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, починаючи з 30.09.2017, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2262-ХІІ пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Частиною 3 ст. 2 Закону №2262-ХІІ встановлено, що пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Отже, виплата пенсій особам після звільнення із служби здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.
Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення (ч.4 ст.2 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до ст.17-2 Закону №2262-ХІІ документи, що мають підтверджувати окремі періоди проходження служби особою, яка має право на пенсію за цим Законом
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до п. 2.6. Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937 (далі - Інструкція № 937), на обласні ТЦКСП (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) серед іншого покладаються, зокрема:
- оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;
- донарахування до дня звільнення з військової служби вислуги років (страхового стажу) особам, звільненим з військової служби, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону;
- визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦКСП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;
- складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами).
Отже, законодавцем на обласні ТЦКСП покладені обов`язки, зокрема, щодо оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для перерахунку за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та донарахування до дня звільнення з військової служби вислуги років.
Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги викладені правові норми, оскільки вони стосуються і призначення і перерахунку пенсії особам звільненим з військової служби, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону, яким в даному випадку є ОСОБА_1 .
У свою чергу, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1).
Згідно з п.2 розділу І Порядку №3-1 регламентовано, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Так, п. 3 розділу І Порядку №3-1 визначено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Так, 28.06.2023 року ОСОБА_1 звертався до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою, в якій серед іншого, просив врахувати додаткову вислугу років під час призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення, починаючи з 01.12.2022, та перерахувати та виплатити йому пенсію за вислугу років у розмірі 68% грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, не обмежуючи її максимальним розміром.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);
2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);
4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 8 до цього Порядку);
5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);
7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;
Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону подаються документи, передбачені підпунктами 1-7 цього пункту.
Отже, звертаючись із заявою про перерахунок вже призначеної пенсії, а саме: щодо врахування додаткової вислуги років під час призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення, позивач зобов`язаний був подати вищевказані документи, відповідно підпунктами 1-7 цього пункту 2 розділу ІІ Порядку №3-1, в тому числі і подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання ОСОБА_1 на те, що останній не звертався з вимогою призначити йому пенсії, а просив здійснити перерахунок вже призначеної пенсії, в даному випадку не може нівелювати вимоги чинних правових положень, зокрема, пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку №3-1, яким визначено обов`язковість наявності у переліку документів подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом), тобто ТЦКСП.
Проте, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 22.12.2023 року, від уповноваженого структурного підрозділу ТЦКСП документи ОСОБА_1 для врахування додаткової вислугу років в календарному обчисленні 02 роки 00 місяців 14 днів та перерахунку пенсії за вислугу років, у розмірі 68% грошового забезпечення, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум, не надходили.
Зазначене не спростовано апелянтом, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржуване рішення є законним та не підлягає скасуванню, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_1 не надано повний пакет документів, визначений п. 1-7 п. 2 розділу ІІ Порядку №3-1, а ГУ ПФУ в Черкаській області не наділено повноваженнями самостійно здійснювати донарахування вислуги років військовослужбовцю, адже це відноситься до дискреційних повноважень органів ТЦКСП.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 18.09.2024 року
