КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________
Справа № 359/523/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3842/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Борисової О.В., Кирилюк Г.М.
при секретарі Ящуку Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лашутіна Сергія Олександровича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року (суддя Муранова-Лесів І.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача, стягнення депозитного вкладу, нарахованих відсотків за договором, пені, 3% річних та інфляційних втрат,
встановив:
у січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача суми депозитного вкладу у розмірі 300 000грн, нараховані відсотки за депозитним договором у розмірі 13 961,10грн, пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», розраховану судом на час ухвалення рішення, 3% річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі станом на час ухвалення судом рішення у справі, витрати, понесені на професійну правничу допомогу.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що 10 лютого 2020 року між АТ «УкрСиббанк» та її батьком - ОСОБА_2 був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAH «Гарантований капітал», за умовами якого сума вкладу складає 300 000грн, розмір процентної ставки - 5,70% річних зі строком зберігання з 10 лютого 2020 року до 11 лютого 2021 року. 24 серпня 2022 року між нею та батьком укладений договір дарування грошових коштів, за умовами якого її батько передав безоплатно їй у власність, а вона прийняла у дар від нього гроші в сумі 300 000грн, з відповідними відсотками та нарахуваннями, що знаходяться на зазначеному вкладному рахунку дарувальника в АТ «УкрСиббанк». Договір дарування грошових коштів посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л. Г. та зареєстровано за № 1118.
Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а 5 грудня 2022 року вона згідно договору дарування стала власником грошових коштів і звернулася до відповідача з вимогою щодо виплати грошових коштів (вкладу) разом із нарахованими відсотками, однак АТ «УкрСиббанк» листом від 7 грудня 2022 року відмовило їй у виплаті 300 000грн вкладу разом із нарахованими відсотками, зазначивши причиною відмови те, що вона не зверталась до банку і не приймала у власність кошти за вкладним рахунком, тобто, на думку банку, нею не набуто на них право власності до смерті дарувальника. Також у листі АТ «УкрСиббанк» роз`яснило, що зазначений вкладний
рахунок згідно правил статті 1218 ЦК України увійшов до складу спадщини, а тому їй необхідно звернутись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивачка вважала, що такі дії відповідача порушують її права, як споживача банківських послуг, так як отримавши договір банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UАН, що посвідчує належність дарувальнику предмета договору дарування, а саме 300 000грн з нарахованими відсотками відповідно до умов депозитного договору, вона, з моменту укладення договору дарування 24 серпня 2022 року стала власником зазначеного вкладного рахунку в АТ «УкрСиббанк», оскільки прийняття обдаровуваним за умовами депозитного договору, що посвідчує належність дарувальнику предмета договору дарування, є прийняттям дарунка, що відповідає правилам частини четвертої статті 722 ЦК України та пункту 2 договору дарування від 24 серпня 2022 року.
Позивачка стверджувала, що вона є власником грошових коштів, розміщених на вкладному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» з нарахованими відсотками відповідно до умов депозитного договору за період з 11 лютого 2022 року по 05 грудня 2022 року та має право на їх отримання.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лашутін С.О. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що п. 2 договору дарування грошових коштів від 24 серпня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 узгодили, що договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, а право власності на подаровані за цим договором гроші у обдарованої виникає з моменту їх прийняття.
Представник позивачки стверджує, що вказаний договір дарування є реальним, оскільки при його укладенні були наявні два юридичні факти: домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору та фактична передача речі однією стороною іншій. Крім цього, посилаючись на положення ч. 4 ст. 722 ЦК України, зазначає, що 24 серпня 2022 року позивачкою отримано від дарувальника оригінал договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAHвід 10 лютого 2020 року, що посвідчує належність дарувальнику предмета договору дарування, а саме 300 000грн з нарахованими відсотками відповідно до умов депозитного договору, а тому така дія є фактичним прийняттям подарунку.
Також представник позивачки посилається на постанову Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 і вважає, що відступлення права вимоги може відбуватися в тому числі і внаслідок укладення договору дарування, а відтак отримавши оригінал договору банківського вкладу, з моменту укладення договору дарування, тобто з 24 серпня 2022 року позивачка набула право вимоги за вказаним договором банківського вкладу на отримання коштів, розміщених на депозитному рахунку, тому висновок суду першої інстанції, що вказаний договір дарування від 24 серпня 2022 року є консенсуальним, до якого застосовуються правила ст. 723 ЦК України та який припинився після смерті дарувальника, є помилковим.
Представник позивачки вважає, що ОСОБА_1 є власницею грошових коштів, розміщених на вкладному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» з нарахованими відсотками відповідно до умов депозитного договору за період із 11 лютого 2022 року по 5 грудня 2022 року, та має право на їх отримання згідно договору дарування від 24 серпня 2022 року, а відтак відмова АТ «УкрСиббанк» у виплаті позивачці зазначених грошових коштів разом із відсотками є безпідставною.
Також представник позивачки, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 234/9265/19, зазначає, що
порушення прав позивачки триває і після пред`явлення позову, так як банк не повертає вклад та нараховані на нього відсотки, то період за який необхідно стягувати пеню починається з моменту пред`явлення вимоги до банку до дати повернення коштів, а оскільки йому не відомо коли буде постановлено кінцеве рішення у цій справі, тому він просить суд визначити розмір пені, передбаченої ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» станом на час винесення остаточного рішення у цій справі.
Крім цього зазначає, що оскільки банк не виплатив ОСОБА_3 суму депозиту разом із нарахованими відсотками у розмірі 313 961,10грн, після розірвання 5 грудня 2022 року депозитного договору, у позивачки наявні підстави для стягнення з банку на її користь 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України за період із 5 грудня 2022 року по день винесення рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «УкрСиббанк» - адвокат Онищенко М.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що п. 2 договору дарування від 24 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони визначили, що право власності на подаровані за цим договором грошові кошти у обдаровуваної виникає з моменту їх прийняття, але ні позивачка, ні вкладник ОСОБА_2 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту укладення вказаного договору дарування не звертались в АТ «УкрСиббанк» з метою виконання умов укладеного договору та прийняття/передачі грошових коштів, внесених на вкладний рахунок, відкритий на ім`я померлого спадкодавця ОСОБА_2 .
Представник відповідача вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що спірний договір дарування за своєю правовою природою є консенсуальним правочином, оскільки згідно його умов момент укладання угоди (дарування) не пов`язаний з моментом передачі майна у власність.
Враховуючи викладене та посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24 вересня 2021 року по справі № 813/4092/17, представник банку стверджує, що до смерті дарувальника ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений договір дарування так і не було реалізовано, так як реальної передачі коштів не було, оскільки вони залишились на депозитному рахунку дарувальника.
Представник відповідача вважає помилковими доводи апеляційної скарги, що отримання оригіналу договору дарування було фактичним прийняттям позивачкою подарунку, оскільки договір банківського вкладу є договором надання банківської послуги, а не договором, який посвідчує право власності на грошові кошти.
Також представник відповідача вважає безпідставними твердження представника позивача про те, що вказаним договором дарування ОСОБА_2 було відступлено право вимоги ОСОБА_1 за спірним договором банківського вкладу, оскільки предметом договору дарування від 24 серпня 2022 року є саме грошові кошти, а не майнові права, якими володіє дарувальник.
Представник відповідача зазначає, що згідно п. 1.2.5 договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAH встановлено строк зберігання вкладу з 10 лютого 2020 року до 11 лютого 2021 року, а відповідно до п. 1.2.6 цього договору, у разі якщо вкладник не вимагає повернення строкового вкладу в день повернення, то з цієї дати дія договору продовжується на такий самий строк зберігання, а також відповідно до п. 1.6.1 Правил (договірних умов) розміщення вкладів фізичних осіб АТ «УкрСиббанк», які діяли на момент укладення зазначеного депозитного договору та з якими погодився вкладник, у разі продовження строку дії вкладу або його перерозміщення відповідно до умов цього договору, процентна ставка на новий строк встановлюється у розмірі базової процентної ставки по даному виду вкладу, що діє на дату продовження строку дії/перерозміщення вкладу.
Представник відповідача вважає, що зобов`язання банку щодо нарахування
відсотків за ставкою 5,70 % річних, встановленою п. 1.2.4 договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAH, припинилось 11 лютого 2021 року та з моменту автоматичного продовження строку дії договору, відповідно до п. 1.2.6 цього договору виникло зобов`язання щодо нарахування відсотків за ставкою, що діяла по даному виду вкладу на момент продовження строку дії договору.
Водночас представник відповідача зазначає, що твердження представника позивача про те, що депозитний договір було розірвано 5 грудня 2022 року за заявою ОСОБА_1 не відповідає дійсності та суперечить умовам самого договору.
Крім цього, представник відповідача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 квітня 2022 року по справі № 361/4256/19, зазначає, що споживачем послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» був саме ОСОБА_2 , а не позивачка, а тому її позовні вимоги про стягнення пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Позивачка, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду (с.с.247), у судове засідання не з`явилася, причини неявки апеляційному суду не повідомила, тому колегія суддів провела судовий розгляд у її відсутність відповідно до положень ст. 372 ЦПК України.
Представник позивачки - адвокат Лашутін С.О. колегією суддів до участі у судовому розгляді не допущений, так як строк дії його договору, укладеного з позивачкою, закінчився 8 грудня 2023 року (с.с.200), доказів продовження дії договору адвокатом у судовому засіданні надано не було.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників АТ «Укрсиббанк» - адвокатів Лютої В.В. та Онищенко М.В., які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 10 лютого 2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAH «Гарантований капітал», за умовами якого сума вкладу складає 300 000грн, розмір процентної ставки - 5,70% річних зі строком зберігання з 10 лютого 2020 року до 11 лютого 2021 року. Для розміщення вкладу у банку відкривається вкладний рахунок № НОМЕР_1 (с.с.10).
Відповідно до п. 1.2.6 Договору банківського вкладу у разі, якщо вкладник не вимагає повернення строкового вкладу в день повернення, то з цієї дати дія договору продовжується на той самий строк зберігання, якщо інше не встановлено договором. В цьому разі датою повернення вкладу вважається остання дата строку, на який було подовжено дію договору.
Згідно пункту 1.2.7. договору нараховані проценти за договором сплачуються вкладнику наприкінці строку дії договору готівкою через касу банку.
Внесення грошових коштів підтверджено квитанцією № 231 від 10 лютого 2020 року і відповідачем не заперечується (с.с.12).
3 березня 2021 року ОСОБА_2 отримані проценти за вкладом у розмірі 13 769грн 71коп. (с.с.13); 16 лютого 2022 року ОСОБА_2 отримані проценти за вкладом у розмірі 11 412,67грн (с.с.14).
24 серпня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1118, відповідно до якого ОСОБА_2 передав безоплатно у власність, а ОСОБА_1 прийняла у дар гроші у сумі 300 000грн з відповідними відсотками та нарахуваннями, що знаходяться на вкладному рахунку ОСОБА_2 у АТ «УкрСиббанк» на рахунку №
НОМЕР_1 (с.с.15).
Пунктом 2 договору дарування сторони визначили, що договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на подаровані за цим договором гроші у обдаровуваної виникає з моменту їх прийняття.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 2 грудня 2022 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області (с.с.16).
5 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «УкрСиббанк» із заявою про переоформлення депозитного вкладу, що розміщений на рахунку № НОМЕР_1 , на її ім`я або достроково розірвати його з подальшою видачею коштів (с.с.17).
Листом АТ «УкрСиббанк» від 7 грудня 2022 року № 11/22511 у задоволенні заяви ОСОБА_3 та у виплаті депозитного вкладу разом із нарахованими відсотками відмовлено, у зв`язку з тим, що вона не зверталась до банку і не приймала у власність кошти за вкладним рахунком № НОМЕР_1 , а тому не набула на них право власності до смерті ОСОБА_2 . Також, банк роз`яснив ОСОБА_1 , що зазначений вкладний рахунок увійшов до спадщини ОСОБА_2 , відтак їй потрібно звернутись до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину (с.с.18).
Відповідно до довідки зі спадкового реєстру № 71662991 від 2 березня 2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (с.с.79).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ані позивачка, ані ОСОБА_2 до його смерті, з моменту укладення договору дарування грошових коштів не звертались до банку з метою виконання умов цього договору та прийняття/передачі грошових коштів, внесених на вкладний рахунок № НОМЕР_1. Також суд зазначив, що позивачкою не надано суду доказів прийняття подарованих коштів, а сам факт знаходження у неї оригіналу договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 UAH «Гарантований капітал» не може бути підтвердженням отримання дарунку, оскільки умовами договору дарування був визначений порядок набуття права власності на подаровані гроші - з моменту їх прийняття.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи, наданим доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За правилами частини першої статті 717, частини першої статті 718, частини першої статті 722, частини першої статті 723 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Договором дарування може бути встановлений обов`язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини. Частиною 3 статті 723 ЦК України передбачено, що у разі смерті дарувальника договір дарування припиняється.
Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина п`ята статті 719 ЦК України).
Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно,
майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (частина перша статті 177 ЦК України).
Договір дарування грошових коштів від 24 серпня 2022 року укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, його предметом є гроші в сумі 300 000грн, які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «УкрСиббанк», з відповідними відсотками та нарахуваннями. Вказаним договором передбачено, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти, які перебувають на вкладному рахунку у банку, у той час як право власності на подаровані за цим договором гроші виникає у обдарованої з моменту їх прийняття, що узгоджується з вимогами частини 1 статті 722 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передача грошових коштів від дарувальника до обдарованої не відбулася і не могла відбутися, оскільки ці кошти внесені на депозит дарувальником, і станом на 24 серпня 2022 року знаходились у власності АТ «УкрСиббанк» та обліковувались на вкладному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги, що позивачка прийняла дарунок, отримавши від ОСОБА_2 оригінал договору банківського вкладу, є безпідставними, оскільки згідно пункту 2 договору дарування право власності на подаровані за цим договором гроші у обдарованої виникає з моменту їх прийняття. Отже, у даному випадку мова йде саме про передачу самих грошових коштів, які є дарунком, а не оригіналу договору банківського вкладу.
За своєю правовою природою договір банківського вкладу передбачає, що банк приймає від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), з внесенням вкладу до кредитної установи припиняється право власності вкладника на переданий вклад та виникають зобов`язальні відносини між банком та вкладником. Таким чином вкладник не вправі розпоряджатися вкладом, внесеним на депозит банку, оскільки відносини власності у зв`язку з укладенням зазначеного договору трансформувалися у зобов`язально-правові відносини, що відповідним чином визначає коло повноважень сторін.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у поставі від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право вимоги за договором банківського вкладу залишилось за спадкодавцем ОСОБА_2 та увійшло до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті.
Враховуючи, що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з банку суми банківського вкладу на користь ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24 серпня 2022 року, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги, які є похідними від вимоги про стягнення з відповідача суми вкладу.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лашутіна
Сергія Олександровича залишити без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді О.В. Борисова
Г.М. Кирилюк
