Справа№592/5020/24
Провадження №2/592/1361/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., представника третьої особи ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду, завдану невиконанням рішення суду, стягнення в відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та вимоги обгрунтовує тим, що рішенням від 18 листопада 2021 року у справі №591/587/21 Зарічний районний суд м.Суми ухвалив змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 17 січня 2019 року у справі №591/3925/18, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з часу набрання рішенням суду законної сили. Одразу після відкриття виконавчого провадження старший державний виконавець ОСОБА_5 з 21.12.2021 року всупереч рішенню суду почала визначати суму щомісячних аліментів в розмірі 25% від розміру середньої заробітної плати працівника для їх місцевості, яка становила 13690грн. Це видно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. При цьому, таких розрахунків у виконавчому провадженні два. Обидва датовані 01.03.2023 року і відрізняються один від одного сукупним розміром заборгованості на одну і ту ж дату - 01.02.2023 року. В рішенні суду немає згадки про використання для розрахунку щомісячних аліментів розміру середньої заробітної плати працівника для конкретної місцевості. Отже, старший державний виконавець ОСОБА_5 з 21.12.2021 року не виконувала рішення суду і діяла всупереч нього. Натомість, з 21.12.2021 року старший державний виконавець ОСОБА_5 стягувала з нього щомісячні аліменти, розмір яких значно перевищував розмір, встановлений рішенням суду. Внаслідок цього постійно накопичувалася заборгованість і на нього накладалися обмеження. Арешт на майно відповідач відмовлявся зняти навіть після сплати ним заборгованості, протиправно нарахованої всупереч рішення суду. Він вважає, що йому була заподіяна матеріальна шкода в розумінні ст.1174 Цивільного кодексу України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 в справі №216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодуванню моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Державний виконавець не виконала вимоги закону щодо обов`язковості виконання судового рішення. Сума завданої йому матеріальної шкоди за період з 21.12.2021 року по 31.03.2024 року є різницею між сумою коштів, фактично сплачених позивачем у цей період за платіжними документами і сумою аліментів, яка мала бути нарахованою у цей же період за рішенням суду. Сума матеріальної шкоди становить 29530,61грн. Просить зобов`язати Зарічний відділ ДВС у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відшкодувати йому матеріальну шкоду, заподіяну невиконанням рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18.11.2021 року у сумі 29530,61грн. шляхом зарахування цієї суми в наступні періоди сплати аліментів та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000грн.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, до суду наданий відзив на позовну заяву. В відзиві зазначили, що на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) з 26.04.2022 року перебуває виконавче провадження №68777870, з примусового виконання виконавчого листа №591/587/21, виданого 21.12.2021 року Зарічним районним судом м.Суми, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 21.12.2021 року. Державним виконавцем 13.05.2022 року керуючись вимогами статтей 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлені сторонам для відома та виконання. В ході примусового виконання державним виконавцем 06.07.2022 року здійснено у відповідності до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» розрахунок заборгованості по аліментам за період з 21.12.2021 року по 06.07.2022 року. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість по аліментам станом на 06.07.2022 року становить 13790,07грн. В ході примусового виконання державним виконавцем 21.07.2022 року здійснено у відповідності до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» розрахунок заборгованості по аліментам за період з 21.12.2021 року по 31.07.2022 року. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість по аліментам станом на 01.08.2022 року становила 17212,57грн. Державним виконавцем керуючись вимогами ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень відомості відносно боржника ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників. В ході виконання рішення суду у зв`язку із наявною заборгованістю по аліментам, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, державним виконавцем 15.07.2022 року керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника, відповідні обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (обтяження № 47411271) та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (обтяження № 29944485). Разом з цим державним виконавцем 10.08.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника та в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач не довів належними і допустимими доказами обставин того, які саме неправомірні дії державного виконавця чи державної казначейської служби завдали шкоди, обставин щодо розміру шкоди та про причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою. Враховуючи те, що жодними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадовими особами Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у Сумській області не було порушено норми закону та права позивача, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Просять в задоволенні позову відмовити.
В судовомузасіданні представниктретьої особи-Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Українив Сумськійобласті Кравченко Н.М. пояснила, що відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Отже для відшкодування шкоди за правилами статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України необхідно встановити наступні обставини: 1) протиправність діяння (дії чи бездіяльності) суб`єкта; 2) наявність шкоди; 3) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта, є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, відповідне рішення установи вищого рівня, тощо. Вказана позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 29.08.2018 по справі №686/16161/16-ц. Разом з тим, позивачем не наведено обґрунтованих розрахунків, з яких він виходить при визначенні моральної шкоди та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження матеріальної шкоди. Крім того, на момент відкриття провадження у справі ні Головне управління як самостійний суб`єкт правовідносин, ні його працівники не вчиняли по відношенню до позивача жодних протиправних дій, що могли б порушити його законні права та інтереси, а також призвести до заподіяння останньому матеріальної та моральної шкоди. Таким чином до компетенції Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, як самостійного суб`єкта владних повноважень, не належить відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Вирішення даного питання відноситься до виключної компетенції Державної казначейської служби України, яка відповідно до пункту 17 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, є юридичною особою публічного права.
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовом до держави України в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про зобов`язання вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних аліментів, зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду, завдану невиконанням рішення суду шляхом проведення перерахунку щомісячних аліментів, зобов`язання зняти арешт з майна, стягнення в відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українив частині вимог - зобов`язання вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних сум аліментів, проведення перерахунку щомісячних сум аліментів відповідно до рішення суду, зняття арешту з майна (а.с.20).
Суд, заслухавши пояснення представника третьої особи ОСОБА_1 , дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку:
Суд установив, що на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) з 26.04.2022 року перебуває виконавче провадження №68777870, з примусового виконання виконавчого листа №591/587/21, виданого 21.12.2021 року Зарічним районним судом м.Суми, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 21.12.2021 року (а.с.7-9). Державним виконавцем 13.05.2022 року керуючись вимогами статтей 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.10)
Позивачем ОСОБА_2 суду надана копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який складений державним виконавцем Табула Ю.О., згідно з яким заборгованість по аліментам станом на 18.07.2022 року становить 15777,27грн. (а.с.11).
Позивач ОСОБА_2 не погоджується з сумою щомісячних нарахувань аліментів, які розраховані державним виконавцем, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, враховуючи, що ОСОБА_2 не працює, пенсію не отримує та доходу не має.
Оскільки дії державного виконавця щодо розрахунку щомісячних платежів за аліментами та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів позивач вважає неправомірними, які вчинені в ході виконання судового рішення, а ОСОБА_2 є стороною виконавчого провадження, то вказані правовідносини регулюється спеціальними нормами права, встановленими в Розділі VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.04.2024 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті провадження в частині вимог - зобов`язання вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних сум аліментів, проведення перерахунку щомісячних сум аліментів відповідно до рішення суду, а також зняття арешту з майна (а.с.20).
Позивач розраховує суму завданої йому матеріальної шкоди за період з 21.12.2021 року по 31.03.2024 року як різницю між сумою коштів, фактично сплачених позивачем у цей період за платіжними документами і сумою аліментів, яка мала бути нарахованою у цей же період за рішенням суду. Суму матеріальної шкоди позивач визначає в розмірі 29530,61грн.
Згідно з ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.
Визначення як розміру належних до сплати сум як аліментів, так відповідно, і визначення розміру заборгованості по аліментах є обов`язком державного виконавця. Цивільним процесуальним кодексом України визначено порядок оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до положень цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_2 не надав судове рішення, яким би були визнані незаконними дії державного виконавця щодо щомісячних нарахувань сум аліментів, з якими не погоджується позивач.
Позивач не довів належними і допустимими доказами обставини, в чому полягає неправомірність дій державного виконавця, обставини щодо розміру шкоди та про причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.2,12,13,76-81,137,141,259,263-265 ЦПК України,суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_2 до Держави України в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду, завдану невиконанням рішення суду, стягнення в відшкодування моральної шкоди.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач ОСОБА_2 : зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ;
Відповідач Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: м.Суми, просп.Перемоги, буд.6 код ЄДРПОУ 40211137.
Повне судове рішення складено 14.10.2024 року.
Суддя О.А. Котенко
