Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року Справа № 160/23272/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23272/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
27.08.2024р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Р), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за №0233962413 від 09.05.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 від 09.05.2024 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП згідно ЄДРПОУ 44118658, юридична адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) відновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як платника єдиного податку та включити її до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2024 року за №0233962413;
-рішення від 09.05.2024 року за №11045/04-36-24-13/2838717928
- відомості/інформацію, що послугували підставою для прийняття спірних рішень;
-всі наявні докази, що послугували для прийняття спірний рішень.
16.09.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що 09 травня 2024 року податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0233962413 (форма Р) на підставі акту № 14512/04-36-24-13/2838717928 від 28.03.2024 року, відповідачем було збільшено податкові зобов`язання з єдиного податку на 389 071,39 гривень та за штрафними санкціями на суму 38 907,14 гривень та позбавлена позивача статусу платника єдиного податку з 01 січня 2024 року.
Вказує, що як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09 травня 2024 року, підставою його прийняття стало встановлене, на думку податкового органу, порушення п.293.4 ст. 293, п. 293,8 ст. 293, підпункту 9-1.4.3, п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Такі ж підстави були покладені в основу анулювання для позивача статусу платника єдиного податку відповідно до рішення від 09.05.2024 року за №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 .
Вказує, що на її звернення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було роз`яснено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення та анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом прийняття рішення №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 від 09.05.2024 року стало порушення позивачем вимог пункту 91.4.3. підрозділу 8 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, внесеного на підставі Закону України від 30.06.2023 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", керуючись чим відповідач дійшов висновку про перевищення сум доходу, отриманого позивачем у 2023 році як платником єдиного податку другої групи, наслідком чого стало як донарахування податкових зобов`язань, так і прийняття рішення про анулювання статусу платника єдиного податку.
Податкове повідомлення-рішення від 09 травня 2024 року та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 09 травня 2024 року було отримано позивачем 15 травня 2024 року та, не погодившись із такими рішенням, позивачем 28.05.2024 року було подано скаргу до Державної податкової служби України.
Однак, рішенням Державної податкової служби від 26 липня 2024 року за №22956/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, у задоволенні скарги було відмовлено.
Позивач зазначає, що станом на 01 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати складав 6700 гривень, а граничний обсяг доходу для платника єдиного податку складав 5 587 800,00 гривень, в той час як отриманий дохід позивача за 2023 рік склав 5 489 647,33 гривень, і не перевищив граничний розмір, визначений пунктом 291.4 статті 291 ПК України, а положення пункту 91.4.3. підрозділу 8 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до позивача та не скасовують або не змінюють положень пункту 291.4 статті 291 ПК України.
Також, вказує, що 23 січня 2023 року нею було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та перехід з 24 січня 2023 року на спрощену систему оподаткування за 3 групою зі ставкою єдиного податку у відсотках до доходу розміром 2%, проте, у зв`язку з нездійсненням господарської діяльності та, як наслідок, відсутністю доходу, в період з січня по 01 липня 2023 року позивачем не було використано особливості оподаткування, передбачені для платників єдиного податку за III групою та ставкою 2 %, які полягали у можливості пільгового оподаткування доходу без обмеження його граничного розміру єдиним податком у розмірі 2% від суми отриманого доходу, що підтверджується відповідними податковими деклараціями, які додаються до даного позову.
12 червня 2023 року позивачем було подано заяву про перехід на II групу платника єдиного податку із розміром єдиного податку 20% від мінімальної заробітної плати з 01 липня 2023 року.
Станом на 12 червня 2023 року (день подання заяви про перехід) та 01 липня 2023 року (день початку перебування у статусі платника єдиного податку II групи зі ставкою єдиного податку 20 % від мінімальної заробітної плати) були відсутні будь-які законодавчі обмеження, в тому числі щодо граничного обсягу доходу, крім передбачених абзацом третім підпункту 2 пункту 291.4 статті 294 ПК України, з 01 липня 2023 року позивач не перебувала у статусі платника єдиного податку III групи зі ставкою 2 % від отриманого доходу.
Вважає, що станом на 01 серпня 2023 року, тобто на день початку дії підпункту 9-1.4.3. п. 9-1.4 п. 91. розділу XX "Перехідні положення", позивач не була учасником врегульованих правовідносин, та не використовувала особливостей оподаткування у вигляді оподаткування доходу єдиним податком розміром 2% та перевищення обсягу доходу, а отже, вказані норми не здійснювали праворегуляторний вплив на її діяльність як фізичної особи-підприємця.
Враховуючи наведене, вважає протиправними та такими, що підлягають до скасування, оскаржувані податкові повідомлення рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про анулювання реєстрації платником податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024 року, що і зумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ФОП ОСОБА_1 з 24.01.2023 по 30.06.2023 р.р. перебувала на спрощеній систему оподаткування - 3 група зі ставкою 2%, з 01.07.2023 року перебувала на спрощеній системі оподаткування - 2 група зі ставкою 20%.
Тобто, платник протягом 6 календарних місяців не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Відповідно до підпункту 91.4.3. пунктом 91 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ граничний обсяг доходу ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування 2 група зі ставкою 20% - 2 793 900,00 грн.
(5 587 800,00 грн./ 12 місяців)*6 місяців = 2 793 900,00 грн).
Згідно наданої декларації ФОП ОСОБА_1 від 23.02.2024 року реєстраційний номер 9384065089 задекларовано:
обсяг доходу за звітний (податковий) період згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ ) у сумі - 5 387 709,31 грн., (5 387 709,31 доход декларації - 2 793 900.00 дозволений обсяг доходу = 2 593 809,31 різниця)
обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 15 відсотків, згідно з пунктом 293.4 статті 294 ПКУ - 0 гривень.
Чим порушено вимоги пункту 291.4 статті 294, та підпункту 9-1.4.3. пункту 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Вказують, що норми підпункту 91.4.3. пунктом 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, щодо обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається саме на 2023 звітний рік, а позивач була зареєстрована платником єдиного податку 2 групи з 01.07.2023 року.
Тому, при заповненні податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік від 23.02.2024 року позивач повинна була врахувати зміни внесені до ПК України, які були чинними на час перебування її на спрощеній системі оподаткування 2 групи та на час заповнення декларації.
На підставі вищезазначеного, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перевищено суму доходу від здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування (2 група) за 2023 рік у сумі 2 593 809,31 грн., що призвело до порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування та передбачає збільшення податкових зобов`язань по єдиному податку відповідно до пункту 293.4 статті 293 ПКУ на суму 389 071,39 грн.
2 593 809,31 грн. *15% = 389 071,39 грн.
Враховуючи наведене, згідно підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.05.2024 року №0233262413 та донараховано грошове зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 427 978,51 грн., у т.ч. основний платіж - 389 071,37 грн., штрафна санкція - 38 907, 14 грн.
Також, відповідач зазначає, що пунктом 299.10. ст.. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, у тому числі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
На думку відповідача, ними правомірно відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 09.05.2024 року №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 , яким на підставі акту камеральної перевірки від 28.03.2024 №14513/04-36-24-13/ НОМЕР_1 встановлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку 2 групи, який дає право платникам єдиного податку здійснювати діяльність за спрощеною системою оподаткування.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, відповідно даних інформаційної системи ДПС України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Придніпровській ДШ (Амур-Нижньодніпровський район) ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 08.09.2021 року. Стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 47.22 - Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.
ФОП ОСОБА_1 знаходилась на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2021 по 30.09.2022 р.р. (2 група 20%), з 24.01.2023 по 30.06.2023 р.р. (3 група 2%), з 01.07.2023 по 31.12.2023 р.р. на спрощеній системі оподаткування (2 група 20%).
З 01.01.2024 року ФОП ОСОБА_1 на загальній системі оподаткування.
ФОП ОСОБА_1 подано декларацію платника єдиного від 23.02.2024 року реєстраційний номер 9384112637 задекларовано обсяг доходу за звітний (податковий) період в сумі 5 489 647,33 гривень.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області було 28.03.2024 року проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
Предметом камеральної перевірки було питання заниження суми грошового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб згідно податкової декларації платника єдиного податку -фізичної особи - підприємця від 23.02.2024 року №9384065089 та порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування платника 2 групи внаслідок завищення доходу, отриманого протягом 2023 року.
За результатом камеральної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця з питання заниження податкових зобов`язань по єдиному податку та умов застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 , 2838717928 від 28.03.2024 №14513/04-36-24-13/ НОМЕР_1 .
Акт №14513 направлено платнику засобами поштового зв`язку 29.03.2024 року в порядку визначеному статтею 42 ПКУ.
Поштове відправлено повернуто на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою пошти «закінчення терміну сберегання».
У зв`язку із наведеним, податковим органом, враховуючи положення підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПКУ, було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.05.2024 №0233962413 та донараховано грошове зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 427 978,53 грн., у т.ч. основний платіж - 389071,39 грн., штрафна санкція - 38 907,14 гривень.
Відповідно до пункту статті 299.11 статті 299 ПКУ ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 09.05.2024 року №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 з 01.01.2024 року.
Рішення та ППР направлено платнику засобами поштового зв`язку 10.05.2024 в порядку визначеному статтею 42 ПК України.
Корінець повідомлення про вручення отримано ГУ ДПС у Дніпропетровській області 21.05.2024 року, в якому дата отримання особисто ФОП ОСОБА_1 - 15.05.2024 року.
У подальшому, не погодившись із прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу від 28.05.2024 року б/н до ДПС України (вх. до ДПС України від 30.05.2024 №21790/6) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2024 року №0233962413 про визначення грошового зобов`язання по єдиному податку та рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2024 року №11045/04-36-24-13/2838717928 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.07.2024 року №22956/6/99-00-06-01-03-06 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4597/8 29.07.2024) податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2024 року №0233962413 про визначення грошового зобов`язання по єдиному податку та рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2024 року №11045/04-36-24-13/2838717928 про анулювання реєстрації платника єдиного податку залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних рішень позивач звернувся до суду із цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (підпункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Приписами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Водночас, положеннями абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, встановлено, що підставою для прийняття спірних рішення слугували висновки контролюючого органу щодо перевищення платником протягом календарного року встановленого обсягу доходу платника єдиного податку другої групи абз. 2 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
При цьому, згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України обсяг доходу платника єдиного податку другої групи не повинен перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що становить 5587800,00 гривень.
У акті №14513-04-36-24-13/2838717928 від 28.03.2024 року контролюючий орган при обрахунку доходу платника єдиного податку другої групи в 2023 році посилається на підпункт 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та розраховує, що граничний обсяг доходу позивача не повинен перевищувати 2793900,00 гривень.
Згідно з підпунктом 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Норма, викладена в підпункті 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внесена Законом України від 30.06.2023 року №3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (далі - Закон №3219-IX), який набрав чинності з 01.08.2023 року.
Згідно із матеріалами справи, 23.01.2023 року позивачем було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та перехід з 24 січня 2023 року на спрощену систему оподаткування за 3 групою зі ставкою єдиного податку у відсотках до доходу розміром 2%, проте, у зв`язку з нездійсненням господарської діяльності та, як наслідок, відсутністю доходу, в період з січня по 01 липня 2023 року позивачем не було використано особливості оподаткування, передбачені для платників єдиного податку за III групою та ставкою 2 %, які полягали у можливості пільгового оподаткування доходу без обмеження його граничного розміру єдиним податком у розмірі 2% від суми отриманого доходу, що підтверджується відповідними податковими деклараціями, які було долучено позивачем до матеріалів справи.
Згідно матеріалів справи, отриманий дохід позивача за 2023 рік склав 5489647,33 гривень.
Встановлено, що 12.06.2023 року позивачем було подано заяву про перехід на II групу платника єдиного податку із розміром єдиного податку 20% від мінімальної заробітної плати з 01 липня 2023 року.
Станом на 12 червня 2023 року (день подання заяви про перехід) та 01 липня 2023 року (день початку перебування у статусі платника єдиного податку II групи зі ставкою єдиного податку 20 % від мінімальної заробітної плати) були відсутні будь-які законодавчі обмеження, в тому числі щодо граничного обсягу доходу, крім передбачених абзацом третім підпункту 2 пункту 291.4 статті 294 ПК України, з 01 липня 2023 року позивач не перебувала у статусі платника єдиного податку III групи зі ставкою 2 % від отриманого доходу.
Як вже зазначалось, згідно пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення", який набрав законної сили 01 серпня 2023 року, визначав особливості переходу суб`єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу, з 01 серпня 2023 року.
За пунктом 9-1.4, в редакції згаданого Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023 року визначено сферу правовідносин та коло платників податку, на які поширюється даний пункт, та прямо передбачено особливості справляння єдиного податку платниками, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, здійснюється з урахуванням таких особливостей, і до вказаного періоду не перейшли самостійно на іншу систему оподаткування.
Підпункт 91.4.3, який є складовою частиною пункту, поширюється лише на правовідносини, коло яких визначено вказаним пунктом, та на суб`єктів, які станом на 1 серпня 2023 року продовжували перебувати у статусі платників єдиного податку III групи із ставкою податку 2%.
Станом на 01 серпня 2023 року, позивач не використовувала особливостей оподаткування у вигляді оподаткування доходу єдиним податком розміром 2% та перевищення обсягу доходу.
Отже, згідно наведеного вище, слід дійти висновку, що до набрання чинності підпунктом 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України граничний обсяг доходу за 2023 рік позивача (5489647,33 грн.) перебував в межах, визначених підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ( 5587800,00 грн). Як наслідок, у позивача не виникло обов`язку згідно з абзацом 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України перейти на сплату інших податків і зборів, тощо.
Таким чином, враховую наведене, слід дійти до висновку про передчасність прийняття ППР №0233962413 від 09.05.2024 року, та як наслідок про визнання його протиправним та скасування.
Слід також вказати про те, що відповідач не вказує про порушення позивачем податкового законодавства після набрання чинності Законом №3219-IX, зокрема, доповнення підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як встановив суд, оскаржене рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Зі змісту викладеного слідує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16.
Оскільки спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято на підставі висновків камеральної перевірки, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття відповідачем рішення від №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 від 09.05.2024 року.
Таким чином, спірні рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд вважає наявними підстави для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 299.13 статті 299 Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. У цьому випадку з 01.10.2023, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7307,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Р), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за №0233962413 від 09.05.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку №11045/04-36-24-13/ НОМЕР_1 від 09.05.2024 року.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 01.01.2024 року як платника єдиного податку та включити її до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 7307,79 гривень.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 17.10.2024 року.
Суддя В.В. Ільков
