Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/37296/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 14.03.2024, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицька Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЛК), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати постанову ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №3541 від 05.12.2023 року;
- зобов`язати ВЛК повторно провести медичний огляд (обстеження) військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби (з урахуванням вимог чинного законодавства України та з урахуванням всіх наявних захворювань ОСОБА_1 на момент огляду).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки під час проходження позивачем військово-лікарської комісії, останньою не було виконано обов`язкові-загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження та інших процедур.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року позов задоволено повністю.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що позивач 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 був призваний у Збройні Сили України по мобілізації. 28.06.2023 року в ході виконання бойового завдання через мінометний обстріл противника, позивач отримав поранення вогнепальне осколкове наскрізне поранення (далі - ВОНП) м`яких тканин лівої стопи. З 29.06.2023 року по 12.07.2023 року позивач проходив стаціонарне лікування в Барвінківській центральній міській лікарні, за результатом якого його в стабільнозадовільному стані виписали під нагляд медика частини, з лікувальною рекомендацією щоденних перев`язок з бетадином до повного загоєння ран та з подальшою реабілітацією.
Позивач зазначає, що йому не було забезпечено належних заходів щодо реабілітації після ВОНП. У зв`язку з чим стан здоров`я позивача почав значно погіршуватися. З цього приводу позивач неодноразово звертався до командування із проханням направити його на повторне лікування або ж забезпечити реабілітацію після ВОНП, але командування повністю ігнорувало запити позивача.
02.08.2023 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК, однак комісією всупереч прямих рекомендацій лікаря, що обстежував та лікував позивача після отримання ВОНП, було прийнято рішення не про здійснення реабілітації, а про надання відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.
Позивач стверджує, що такі дії ВЛК, а саме не виконання рекомендації щодо реабілітації позивача не сприяло його самопочуттю. Навпаки, стан здоров`я набагато погіршився. У зв`язку з цим позивач наполягав на проведенні медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня його придатності до військової служби після отриманого ВОНП.
04.09.2023 року позивач потрапляє до травматологічного відділення №3327, де йому було здійснено рентген та встановлено деформацію кісток. Крім того, йому встановлено обмеження фізичного навантаження на не менш 14 діб. 09.09.2023 року позивача все ж таки направили на медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. При цьому, відповідно до п.6.1 Положення №402, прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби. Тобто, командир військової частини НОМЕР_2 , полковник ОСОБА_2 вбачав суттєві зміни в здоров`ї свого підлеглого та знайшов за необхідне направити позивача на медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби, що додатково підтверджує твердження позивача про погіршення його здоров`я.
26.09.2023 року у позивача стався напад. Позивачеві була надана невідкладна допомога, а поставлений діагноз це наслідки ВОНП, нейропатичний больовий синдром, а також позивача відправлено на лікування до медичної роти (при цьому зазначено, що у випадку неефективності необхідно провести повторний ВЛК).
З 26.09.2023 року по 05.10.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в медичній роті в/ч НОМЕР_2 , за результатом якого виписався без суттєвої позитивної динаміки та зазначенням, що потребує подальшої евакуації до 59 ВМГ. 09.10.2023 року у позивача знову стався напад та йому була надана невідкладна медична допомога, за діагнозом полінейропатія нижніх кінцівок, атрофія м`язів. 16.10.2023 року у позивача вкотре стався напад із-за загострення та його було направлено у лікарню на стаціонарне лікування.
З 16.10.2023 року по 23.10.2023 року позивач перебуває на стаціонарному лікуванні у Павлоградській лікарні інтенсивного лікування. При виписці з лікарні отримує наступний епікриз: хронічна вертеброгенна правобічна радикулопатія L3-L4, L4-L5, L5-S1 з вираженим больовим, помірним м`язово-тонічним синдромом, порушенням статико-динамічної функції хребта на фоні остеохондрозу, деформуючого спондилоартриту, спондильозу, протрузій L3-L4, L5-S1, кил диску L4-L5 з відносним дегенеративним стенозом хребетного каналу. Рекомендовано - обмеження фізичного навантаження (тривало), консультація нейрохірурга для вирішення питання оперативного лікування планово. 31.10.2023 року у позивача вчетверте за останній місяць стався напад та йому надають невідкладну медичну допомогу. Наразі діагноз виразка шлунку та дванадцятипалої кишки без кровотечі та перфорації. Лікарі приходять до висновків, що у позивача існує необхідність лікування в умовах військового шпиталю у зв`язку з діагнозом виразка шлунку, гостра без кровотечі або перфорації, виразка дванадцятипалої кишки, гостра без кровотечі або перфорації.
З 01.11.2023 року по 14.11.2023 року позивач знаходиться на стаціонарному лікуванні в КПП «Лозівське територіальне медичне об`єднання». Діагноз - виразкова хвороба шлунку та цибулини ДПК, гострі виразки шлунку та цибулини ДПК, гіпертонічна хвороба 1 ст., за яким рекомендовано евакуювати Позивача на наступний етап надання медичної допомоги. В період з 20.11.2023 року по 24.11.2023 року позивач пройшов ряд обстежень, за результатами яких всі лікарі дійшли до висновку постійного лікування у невропатолога, з категоричною забороною «працювати» у вібрації та підняттям ваги більше 5 кг без корсета, з необхідністю зробити МРТ хребта через кожні 6 місяців, дотримуватися сурової дієти, вживати ліки.
05.12.2023 року позивачу на підставі направлення від 09.09.2023 року проведено медичний огляд військово-лікарською комісією, який оформлено довідкою №354 та постановлено діагноз: Виразкова хвороба шлунку та цибулини 12-палої кишки, стадія ремісії, рубцева деформація цибулини 12-палої кишки, без порушення моторно-евакуаторної функції. Гіпертонічна хвороба 1 стадія. Вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L5-S1 корінців ліворуч, з больовим та м`язово-тонічним синдромами, стадія нестійкої ремісії, з незначним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Обмежений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з екструзією міжхребцевих дисків L2-L3. Випинанням L4-L5-S1, гемангіомами L2, L4, S1, спондильозом, спондилоартрозом, інтракорпоральними вузлами Шморля, правобічним сколіозом І ступеня. Гіперметропія слабкого ступеня обох очей. Ангіопатія по гіпертонічному типу. Викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 53в, 39г, 64в, 23в, 45г графи II Розкладу хвороб Придатний до військової служби.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ВЛК не було виконано обов`язково-загальні аналізи та дії, що вказує на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення).
Відповідно до п.1.1 Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п.1.2 Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Відповідно до п.2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно, пп.2.3.3 п.2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з пп.2.3.4 п.2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до пп.2.4.4 п.2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Суд першої інстанції вірно вважає, що не звернення позивача із відповідними заявами, рапортами щодо повторного проходження медичного обстеження, необхідності додаткового лікування або ж незадовільного стану здоров`я не зумовлює права особи на оскарженню рішення ВЛК та не перешкоджає такому оскарженню, як і не вказує на правомірність відповідного рішення ВЛК.
Так, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі розгляду суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.
Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров`я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (п.6.6 гл.6 р.ІІ Положення №402). На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК (п.6.8 гл.6 р.ІІ Положення №402).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи позивача знайшли своє підтвердження, оскільки як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, ВЛК не було виконано обов`язкові-загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини, що вказує на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК, що в свою чергу свідчить на протиправність оскаржуваної постанови про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №3541 від 05.12.2023 року.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів які спростовують доводи позивача.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька
