Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 626/3062/24
Провадження № 2-а/626/17/2024
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22.10.2024 року м. Берестин (Красноград)
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестин (Красноград) в порядку спрощеного провадження, за відсутністю сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позиція позивача.
27 серпня 2024 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
-скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №384 від 09.08.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №384 від 09.082024 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП про те, що він порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не оновив дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Вказує, що в протоколі не зазначено, які саме дані він не оновив, тобто, не вказані конкретні норми Закону, ним порушені. Крім того, в самому протоколі вказано, що його дані є актуальними на даний час, тобто вони не змінювалися, що взагалі виключає склад адміністративного правопорушення. При складанні протоколу, уповноважена особа не зазначила та не надала доказів неможливості отримання інформації з відповідних реєстрів. Оскаржувана постанова повністю повторює ті самі підстави та обґрунтування притягнення його до адміністративної відповідальності, що у протоколі, який не відповідає нормам законодавства щодо складання протоколу та яким не доведено, що він вчинив адміністративне правопорушення. Ним, на засідання було подано письмові заперечення, проте, жодні з них, до уваги взяті не були. Вказує, що на його утриманні перебуває дитина з інвалідністю до 18 років і з цих підстав, з 15.08.2023 року, він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Для встановлення подій складу правопорушення, орган, який розглядає справу перш за все мав встановити, коли у нього виник обов`язок з`явитися до ТЦК для оновлення даних та, відповідно, в який конкретно час (дату) здійснено адміністративне правопорушення, яке полягає у «несвоєчасній явці для оновлення облікових даних». Вказані обставини мають бути встановлені не тільки для точного встановлення всіх складових правопорушення, наявності складу та події та адміністративного порушення, але й для визначення міри покарання.
Звертає увагу, що згідно з ст.210 КУпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-ІХ, який набув чинності 19.05.2024р., порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До 19.05.2024 вказана стаття передбачала іншу відповідальність а саме: «Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
А отже, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які ж саме дані він не «оновив», і що саме ці дані, які він не «оновив» унеможливлюють отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
В оскаржуваній постанові жодна з зазначених правових норм не передбачає його обов`язку, «оновлення облікових даних», за що було притягнуто до адміністративної відповідальності. Не містить поняття «оновлення облікових даних» і Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Водночас, частина 3 статті 22 зазначеного Закону була викладена в такій редакції з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024р.
Тобто саме з 18.05.2024р. протягом 60 днів у особи виник обов`язок здійснити уточнення облікових даних.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Таким чином, він був зобов`язаний в семиденний строк з моменту одруження, народження дітей, зміну місця роботи повідомити про це орган, де він перебуваю на військовому обліку. Проте, жодних змін у його персональних даних за вказаний період часу, не відбулося. А тому, дані, які він мав «оновити» були відсутні.
Крім того, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку особа не оновила, компетентний орган повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Рух справи в суді.
Ухвалою судді від 18.09.2024 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.
Від відповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги просять залишити без задоволенні враховуючи наступне.
29.07.2024 о 09 год. 45 хв. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_5 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 .
Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються зокрема витягом сформованим за допомогою автоматизованої системи «Оберіг», згідно якої уточнення персональних даних при особистій явці відбувалась останній раз 24.08.2023, а звірка контактних даних 06.08.2024. (Копія витягу з ІКС «Оберіг» надається у додатках).
У зв`язку з виявленими порушеннями з урахуванням вимог статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 складено 29.07.2024 протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП вих. № 2120.
Громадянину ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України та ознайомлено його з правами та обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 09 серпня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 . (Копія протоколу вих. № 2120 від 29.07.2024 надається у додатках)
09.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 . В ході розгляду справи від гр. ОСОБА_1 надійшло клопотання, яке було розглянуто, однак підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення не виявлено. Зазначене клопотання стосувалося питання порушення правил військового обліку, яке жодним чином не стосується порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За результатами розгляду встановлено, що солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративне правопорушення не виявлено.
Враховуючи, що з періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп).
Оригінал Постанови № 384 на вимогу статті 285 КУпАП вручено гр. ОСОБА_1 одразу після розгляду адміністративної справи, що зокрема підтверджується підписом на Постанові № 384 від 09.08.2024 (вих. № 10449 від 09.08.2024).
Тобто, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме за не уточнення даних. Постанова № 384 від 09.08.2024 (вих. № 10449) винесена по справі про адміністративне правопорушення саме за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а отже позивач помилково зазначає про не оновлення даних, що жодним чином не пов`язано з не уточненням даних.
Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: існує вимога саме уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи, що Закон 3633 набув чинності 18.05.2024 то період, що був виділений саме для уточнення даних є з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. Наголошують саме на неприпустимості ототожнення понять оновлення даних в порядку правил військового обліку та уточнення персональних даних. Так відповідно в порушення визначених строків гр. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 лише 08.08.2024, а також уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста тільки 06.08.2024, тобто після спливу виділеного строку для уточнення даних, що зокрема підтверджено витягом з ІКС «Оберіг».
Звертаємо увагу суду також на те, що відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633 громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Наголошують, що наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації жодним чином не позбавляє Позивача від виконання обов`язків, що визначені законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про скасування постанови є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому від нього надійшла до суду письмова заява в якій він просить справу розглядати за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бурлак М.В. надійшло клопотання в якому просить у разі надходження відзиву на позовну заяву, відкласти розгляд справи та надати позивачу час для надання відповіді на відзив.
З приводу заявленого клопотання суд зазначає наступне, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Отже в даній категорії справ заявами по суті справи є позовна заява та відзив, подання відповіді на відзив в даному випадку не передбачено КАС України, а отже відсутні підстави для відкладення розгляду справи, з підстав вказаних представником позивача.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву мається клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги просять залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що від учасників судового процесу надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а отже на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позиція суду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судовим розглядом встановлено, що 29.07.2024 року старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 складено протокол №384 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..
В якомусуть адміністративногоправопорушення викладенанаступним чином:29липня 2024року о09год.45хв.по прибуттюгромадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з питання продовження терміну відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, було виявлено факт порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
В абзаці 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від П.04.2024 №363 З-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон 3633), який набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105- IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній раз оновив свої персональні дані 23.08.2023 року, що підтверджується поданням документів на право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (виховує дитину з інвалідністю). У період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року дані не оновлював, так як вони є актуальними на даний час. Відповідно до примітки Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: не уточненняпротягом 60днів з дня набрання чинності Законом 3633 своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також в протоколі зазначено, що обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) не виявлено, обставиною, що пом`якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина, утримання дитини з інвалідністю.
Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: головний спеціаліст відділення рекрутингу та комплектування пр. ЗСУ ОСОБА_4 та оператор ВОМР старший солдат ОСОБА_5
Громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі), повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о год. 11:00 год. 09.08.2024 року в приміщенні АДРЕСА_1 .
Постановою від 09.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В постанові зазначено, що 29.07.2024 о 09 год. 45 хв. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_5 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 .
В абзаці 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби мобілізації та військового обліку» (далі - Закон 3633), який обліку чи за своїм місцем набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про. загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), у
разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) не виявлено, обставиною, що пом`якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянки.
З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно зі ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно) а саме:
- шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку;
- шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку,
- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Відтак частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вказано також про те, що солдат запасу ОСОБА_1 який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній раз оновив свої персональнідані 23.08.2023року,що підтверджуєтьсяподанням документівна правона відстрочкувід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації(виховуєдитину зінвалідністю) Уперіод з18.05.2024по 16.07.2024року дані не оновлював, так як вони є актуальними на даний час.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
При цьому при винесенні оскаржуваної постанови не було надано оцінку викладеним о протоколі №384 від 29.07.2024 обставинам щодо не оновлення даних ОСОБА_1 , а надана тільки оцінка щодо не уточнення даних ОСОБА_1 протягом встановлено шестидесятиденного строку своїх персональних даних, оскільки уточнення та оновлення даних це не одне і теж поняття.
Тобто по суті в протоколі зафіксовано два окремих самостійних правопорушення.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не звернув увагу на те, що уповноважена особапри складанніпротоколу №384 від 29.07.2024 року відносно ОСОБА_1 припустила ототожнення понять оновлення даних в порядку правил військового обліку та уточнення персональних даних.
Зокрема військовозобов`язані можуть уточнити деякі персональні дані, такі як прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, номер телефону та номер електронної пошти, через застосунок Резерв+, ЦНАП або ТЦК.
Оновлення даних містить інформацію про сімейний стан резервіста, освіту, місце проживання, наявність дітей та інші відомості. У разі зміни цих даних, військовозобов`язаний повинен протягом 7 днів повідомити про це в ТЦК та оновити свої дані.
За правилами ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виховує дитину з інвалідністю, що не було враховано при винесенні оскаржуваної постанови.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як ненадання при розгляді оцінки усім обставинам викладеним у протоколі при розгляді справи про адміністративне правопорушення та інші вказані вище процедурні правопорушення, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб`єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
Крім того, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 №185/8460/16-а.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Висновки за результатами розгляду справи.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначений ст. 268 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також суд звертає увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб`єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст.268,279-280 КУпАП.
При цьому, новий розгляд справи сприятиме як відновленню порушених прав позивача під час попереднього розгляду справи щодо нього, а відповідач матиме можливість усунути ті недоліки своїх попередніх дій, які згадувалися судом раніше, а також всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, в тому числі доводи позивача (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності).
Враховуючи вище викладене, суд вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст.257-263, 286 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення №384 від 09.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000,00 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя
