Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2024 рокусправа № 380/5448/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43317547), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/5448/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
14.02.2023 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність державного секретаря Міністерства юстиції України, яка полягає у ненаданні пропозиції ОСОБА_1 , у період часу з 14.01.2022 по 21.02.2022, щодо заняття нею вакантної посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
2. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 22.02.2022.
3. Зобов`язати державного секретаря Міністерства юстиції України надати та запропонувати ОСОБА_1 перелік всіх вакантних посад.
4. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вирішити питання щодо присвоєння начальнику Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тиховській Оксані Андріївні з 01 травня 2022 року категорії та рангу державного службовця у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» №889-VIII та з урахуванням висновків суду у даній справі.
5. Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з обмеження у виплаті щомісячних премій та надбавок за інтенсивність до посадового окладу начальникові Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тиховській Оксані Андріївні з 22.02.2022 по 03.11.2022.
6. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції донарахувати та виплатити ОСОБА_1 з часу призначення на посаду начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щомісячні премії та надбавки за інтенсивність до посадового окладу з урахуванням висновків суду у даній справі.
7. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову допомогу у зв`язку з переїздом на роботу в іншу місцевість у розмірі її місячного посадового окладу за новим місцем роботи.
8. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 за № 567/28697.
Ухвалою суду від 01.03.2023 заяву позивача про збільшення позовних вимог задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, за винятком вимоги зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 за № 567/28697.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
24.01.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/5448/22 залишено без задоволення, а рішення без змін.
24.01.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі №380/5448/22 задоволено частково, в частині відмови у прийнятті решти позовних вимог скасовано, справу в частині вимог про зобов`язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції привести особову справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 за № 567/28697 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа №380/5448/22 повернулася до суду першої інстанції 20.02.2024.
Ухвалою суду від 23.02.2024 заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху. Позивачу встановлено строк, протягом 5 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог, шляхом подання до суду: платіжного документа про сплату судового збору; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує нову позовну вимогу.
03.04.2024 до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали від 23.02.2024, якою усунуто недоліки заяви про збільшення позовних вимог.
В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог в частині зобов`язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції привести особову ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 за № 567/28697 (далі - Порядок), позивач зазначає, що у даній справі відповідачем до матеріалів справи долучено копію особової справи позивача. За результатами ознайомлення 07.02.2023 із долученими матеріалами, позивачем виявлено невідповідність Порядку наданої суду копії особової справи:
- надана копія особової справи не відповідає та не враховує оригінал особової справи наявний у Міністерстві юстиції України. Містить інформацію, яка не стосується позивачки. Наприклад, копії різних заяв та пояснень працівників та копію свідоцтв їхніх родичів виданих органами реєстрації актів цивільного стану;
- документи у справі розміщені не у хронологічному порядку, містять вибіркові пояснення державних службовців без урахування рішень Львівського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили. Відповідачем розміщено пояснення, які стосуються проходження державної служби різними державними службовцями, акти щодо їх відсутності на роботі, тощо.
Позивач вважає, що особова справа має бути приведена відповідачем у відповідність встановленому Порядку.
Ухвалою суду від 05.04.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині зобов`язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції привести особову ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697. Підготовче судове засідання призначено на 01.05.2024.
Представником відповідачів Міністерства юстиції України та Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано до суду заперечення щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог. Зазначає, що відповідно до розділу ІІ Порядку документи в особовій справі позивача розміщені в хронологічному порядку, за часом надходження. Особова справа належним чином оформлена та відповідає вимогам Порядку. Звертає увагу, що позивач не навела жодних доказів, що підтверджували б невідповідність її особової справи вимогам Порядку. Просить відмовити в задоволенні позову.
В підготовчому засіданні 01.05.2024 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить:
- визнати ведення Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) особової справи ОСОБА_1 таким, що здійснене з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу». Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697;
- зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого, наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697 та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Протокольною ухвалою, суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог. Підготовче засідання відкладено на 15.05.2024 року за клопотанням позивача для надання додаткових матеріалів (доказів).
В підготовче засідання 15.05.2024 сторони не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення. 15.05.2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без її участі, завершення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Позивачем не подано до суду клопотань про відкладення підготовчого засідання, проведення підготовчого засідання без її участі чи завершення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті. Крім цього, позивачем не подано до суду будь-яких додаткових матеріалів (доказів), які позивач мала намір подати до суду, що було підставою для відкладення підготовчого засідання 01.05.2024 року за її клопотанням.
З огляду на викладене, ухвалою суду від 16.05.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 29.05.2024.
29.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.06.2024 для ознайомлення позивача із її особовою справою, оригінал та копії якої надано представником відповідача.
Ухвалою суду від 05.06.2024 витребувано у Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копії матеріалів особової справи №6770 ОСОБА_1 для надання позивачу. Для виконання вказаної ухвали суду оголошено перерву в судовому засіданні до 13.06.2024.
13.06.2024 в судовому засіданні позивачу вручено копії матеріалів особової справи №6770, наданої на виконання ухвали суду від 05.06.2024. Оголошено перерву в судовому засіданні до 26.06.2024 для ознайомлення позивача із наданими копіями матеріалів її особової справи.
26.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.07.2024 за клопотанням позивача для ознайомлення з матеріалами справи.
09.07.2024 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Міністерство юстиції України.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення співвідповідача.
Після повернення із нарадчої кімнати судом встановлено, що позивач у зал судового засідання не з`явилась, внаслідок чого розгляд справи відкладено на 16.07.2024.
Ухвалою суду від 09.07.2024 виправлено описки технічного характеру, допущені ухвалах суду від 16.05.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, від 05.06.2024 про витребування доказів (вступна та резолютивна частини), від 05.06.2024 про витребування доказів, а саме у тексті вказаних ухвал суду слід вказати «за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії» замість помилково зазначеного «за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії».
16.07.2024 розгляд справи відкладено на 30.07.2024 у зв`язку із неявкою позивача.
30.07.2024 позивачем подано до суду клопотання, у якому просить суд урахувати заявлені вимоги до відповідачів вказаних у правому верхньому кутку заяви про уточнення позовних вимог відповідачів.
Одночасно позивачем подано клопотання, у якому просить суд забезпечити розгляд та вирішення заяви від 01.05.2024 прийнятої судом з участю у справі всіх трьох відповідачів: Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Ухвалою суду від 30.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Встановлено позивачу строк, протягом 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: платіжного документа про сплату судового збору; належного обґрунтування заявлених позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
Оголошено перерву в судовому засіданні до 10.09.2024.
10.09.2024 позивачем в судовому засіданні подано заяву про зміну підстав та предмету позову, у якій просить суд встановити факт чинності, станом на даний час, наказу Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення», виданого 28.10.2020. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року № 813/7679/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року мій позов до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у Львівській області задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28 жовтня 2014 року. 28.10.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №3276/к «Про поновлення» у якому зазначено, що його видано відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 21.11.2017, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/7679/14 позивача поновлено з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. У межах дискреційних повноважень Міністерством юстиції України прийнято ряд рішень, якими скасовано всі видані з 2020 року накази які стосувались звільнення, та Інші накази, відповідно залишивши чинним наказ №3276/к від 28.10.2020 «Про поновлення». Відповідачами цей факт не спростовано. Наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення є чинним станом на даний час. Хоч 16.12.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №3767/К «Про звільнення», однак такий втратив чинність, скасований 22.12.2021 наказом Міністерства юстиції України №3186/К «Про поновлення». Пункт 1 наказу №3186/К : « 1. Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 грудня 2020 року №3767/К «Про звільнення».
Просить суд урахувати, що постанова Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №380/876/21, якою скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 та залишено в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 стосуються наказу №3767/К «Про звільнення», який і після набрання чинності цією постановою Верховного Суду від 09.08.2022 був та є скасованим Міністерством юстиції України. Наведені фактичні обставини справи просить врахувати, встановити шляхом дослідження всіх виданих Міністерством юстиції України наказів. Міністерством юстиції України у межах дискреційних повноважень вирішено, залишено чинним прийняте рішення про скасування наказу від 16.12.2020 №3767/К «Про звільнення». Наведене підтверджується наказом №4874/5 «Про скасування наказу», яким скасовано наказ МЮУ від 22.12.2021 №3186/к «Про поновлення» щодо поновлення лише з 24.12.2020 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Наказова частина наказу МЮУ №4874/5 від 02.11.2022 «Про скасування наказу»: «Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2021 року №3186/к «Про поновлення» щодо поновлення ОСОБА_1 з 24 грудня 2020 року на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області». Повністю наказова частина наказу Міністерства юстиції України від 22 грудня 2021 року №3186/к «Про поновлення» має наступний зміст: « 1. Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 грудня 2020 року №3767/к «Про звільнення». 2. Поновити ОСОБА_1 з 24 грудня 2020 року на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області».
Просить зважити наступні важливі обставини справи. Міністерством юстиції України видано наказ 22.12.2021 № 3186/к «Про поновлення», відповідно до якого скасовано наказ від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» та поновлено позивача з 24.12.2020 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Далі Міністерство юстиції України прийняло наказ 21.02.2022 №217/к «Про звільнення», яким позивача звільнено з посади начальника Самбірського міськрайонного управління Львівської області за переведенням для подальшої роботи на посаді начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України. Наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 21.02.2022 №390ЛС (із врахуванням наказу від 22.02.2022 №402/К) ОСОБА_1 призначено 22.02.2022 на посаду начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в порядку переведення з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №380/876/21 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 та залишено в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021. 02.11.2022 Мінюстом видано наказ №4874/5 «Про скасування наказу», яким скасовано наказ МЮУ від 22.12.2021 №3186/к «Про поновлення» тільки щодо поновлення позивача з 24.12.2020 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, що чітко зазначено у тексті наказу. У даному наказі Міністерство юстиції України хоч і покликається на постанову Верховного Суду від 09 серпня 2022 року однак залишає в силі власне рішення про скасування наказу, який був предметом розгляду у адміністративній справі №380/876/21 та якого стосується постанова Верховного Суду від 09 серпня 2022.
Просить суд врахувати, рішення Міністерства юстиції України, підтверджене наказом від 02.11.2022 №4874/5 «Про скасування наказу», згідно якого наказ Міністерства юстиції України від 16.12.2020 №3767/К «Про звільнення» скасований його видавцем, скасований наказом Мінюсту. Вважає, що залишивши скасованим наказ про звільнення виданий у 2020 році, який був предметом адміністративної справи №380/876/21 (наказом Міністерства юстиції України від 02.11.2022 №4893/5 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 21.02.2022 №217/к «Про звільнення»), тим самим залишивши чинними правовідносини позивача з Міністерством юстиції України, поновлені за рішенням суду у 2020 році, підтверджені 28.10.2020 Міністерством юстиції України шляхом видання наказу №3276/к «Про поновлення». Відповідачем Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Львів) 03.11.2022 видано наказ №2900/к від 03.11.2022 «Про скасування наказів», яким скасовано накази Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 21.02.2022 № 389/К «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2022 № 217/к «Про звільнення» та від 22.02.2022 №401/К «Про внесення змін до наказу від 21.02.2022 № 389/К «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2022 № 217/к «Про звільнення». Також цим наказом скасовано накази Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 21.02.2022 № 390/К «Про призначення ОСОБА_1 « та від 22.02.2022 № 402/К «Про внесення змін до наказу від 21.02.2022 № 390/К «Про призначення ОСОБА_1 », без урахування наказу №3276/к «Про поновлення»
Просить суд встановити факт чинності наказу Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення», виданого 28.10.2020 - відсутність чинного наказу про звільнення. Урахувати, що всі накази, які стосувались звільнення скасовані відповідачем у листопаді 2022 року.
Крім цього, в судовому засіданні 10.09.2024 позивач зазначила про необхідність надання додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви у зв`язку із неможливістю на даний час сплатити судовий збір.
Ухвалою суду від 10.09.2024 продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви в редакції від 01.05.2024, встановлений ухвалою суду від 30.07.2024, на п`ять днів з моменту вручення даної ухвали.
Оголошено перерву в судовому засіданні до 18.09.2024.
Ухвалою суду від 10.09.2024 виправлено описку технічного характеру, допущену в ухвалі суду від 10.09.2024 про продовження процесуального строку, а саме у тексті ухвали суду вказати «…в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа №380/5448/22…» замість помилково зазначеного «…в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа №380/17449/23…».
16.09.2024 до суду надійшла заява позивача від 12.09.2024 про обґрунтування та уточнення позовних вимог, у якій просить суд:
- визнати ведення та зберігання відповідачами особової справи позивача таким, що здійснене з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181;
- зобов`язати Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу державного службовця ОСОБА_1 у відповідність до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 та з урахуванням висновків суду у даній справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що опис особової справи виготовлено з копій фрагментів опису та характеризується фрагментами нерозбірливого тексту, підчистками, приписами та іншими необумовленими виправленнями; оригінал опису в особовій справі відсутній; відсутні в особовій справі аркуші на які містились посилання в описі станом на лютий місяць 2023 року; особова справа не відповідає та не враховує оригінал особової справи заведений Міністерством юстиції України 27.01.1999 з призначенням позивачки на посаду. У особовій справі наявні копії різних заяв та пояснень працівників, які стосуються проходження служби іншими державними службовцями, а не позивачем. У особовій справі розміщено і копію свідоцтв про смерть різних громадян виданих органами реєстрації актів цивільного стану; документи у справі розміщені не у хронологічному порядку, містять вибіркові пояснення державних службовців без урахування численних рішень Львівського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили. Відповідачем розміщено пояснення, які стосуються проходження державної служби різними державними службовцями, акти щодо їх відсутності на роботі, тощо, які не стосуються позивача; написи про засвідчення копій документів, які знаходяться у цій справі в більшості не складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, ЇЇ власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та не проставлення нижче реквізиту документа «Підпис»; наявні копії без написів про засвідчення які не скріплено печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи; наявні у справі не засвідчені в установленому порядку копії, без дотримання установлених правил відповідачами. Наведене, на думку позивача, свідчить про не набуття такими копіями юридичної сили та необхідність привести особову справу у відповідність до наведених вимог чинного законодавства; наявні копії наказів, які стосуються позивача, однак не містять даних щодо ознайомлення позивача з такими наказами; у особовій справі розміщені документи, які підлягають зберіганню у відповідній справі згідно затвердженої номенклатури справ, а не у особовій справі; більшість судових рішень, які набрали законної сили не враховані підчас формування особової справи, а містять протилежні за змістом документи. Це зокрема, стосується і рішень у справах №380/2518/22, 380/18351/23, які набрали законної сили. В особовій справі розміщені документи протилежного змісту; в особовій справі відсутнє судове рішення яким визнано протиправними дії Міністра юстиції України ОСОБА_2 з використання не зареєстрованої кореспонденції для видання наказу щодо позивача. Не враховано, що згідно з Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року № 813/7679/14, зверненою до негайного виконання, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28 жовтня 2014 року. Відповідачами здійснено ведення та зберігання особової справи позивача з порушенням вимог Закону України «Про державну службу», встановленого Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців затвердженого Наказом № 64 від 22.03.2016 Національного агентства України з питань державної служби, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за №567/28697, встановлених Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181.
Вважає, що особова справа має бути приведена у відповідність до вимог Закону України «Про державну службу» з врахуванням всіх наказів які стосуються позивача. Підлягає урахуванню і чинний наказ, який вказує на безпідставність присвоєння особовій справі архівного номера. На думку позивача, особова справа підлягає веденню, а не зберіганню.
Звертає увагу, що 02.11.2022 Міністерством юстиції України видано наказ №4874/5 «Про скасування наказу»: «Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2021 року №3186/к «Про поновлення» щодо поновлення ОСОБА_1 з 24 грудня 2020 року на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області». Позивач вважає, що залишився чинним п.1 наказу №3186/к «Про поновлення», який має наступний зміст: « 1. Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 грудня 2020 року №3767/к «Про звільнення». Тим самим, залишився чинним наказ від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», яким позивача поновлено з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. А тому, позивач на даний час перебуває у трудових відносинах з Міністерством юстиції України.
Просить врахувати, що доказ чинності наказу №3276/к «Про поновлення», виданого 28.10.2020, яким є і факт відсутності у матеріалах особової справи прийнятих відповідачами рішень щодо передачі справ та майна, відсутність акту, оскільки згідно ч. 2 ст. 89 Закону України «Про державну службу» такі рішення приймаються у разі звільнення. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, що складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою, керівником служби управління персоналом відповідного державного органу та державним службовцем, який звільняється. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, другий примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.
18.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у яких вказує, що заявою про зміну підстав та предмету позову від 10.09.2024 позивач не просто уточнює свій позов (щодо змісту попередньо заявлених позовних вимог конкретним (іншим) відповідачам), а й доповнює їх шляхом зазначення ще однієї нової вимоги. Додатково, до раніше заявлених вимог, у заяві від 10.09.2024 позивач просить суд встановити факт чинності, станом на даний час, наказу Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення», виданого 28.10.2020. Вважає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог. Проаналізувавши подану позивачем заяву, вважає, що така не відповідає вимогам КАС України, оскільки: форма заяви не відповідає її змісту: позов доповнено новою позовної вимогою з іншим предметом та підставами; до заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору (у разі наявності таких). Зауважує, що в заяві позивача від 10.09.2024, не вказано ні викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги на виконання ухвали суду від 30.07.2024, ні зазначення доказів, які підтверджують вказані обставини, ані підстав, які б давали змогу розглядати ці позовні вимоги разом в одному провадженні щодо кожного з відповідачів. Зазначає, що наказ Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення», вже був предметом розгляду у справі № 380/5448/22, щодо якого Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 24.01.2024 а відтак, суд не може надавати правову оцінку фактам які вже були досліджені судом, та щодо яких рішення набрало законної сили. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 для продовження розгляду до суду першої інстанції направлено справу № 380/5448/22, лише в частині - зобов`язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції привести особову ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697. Аналіз заявленої вимоги в заяві від 10.09.2024 « - встановити факт чинності станом на даний час, наказу Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення», виданого 28.10.2020», на думку представника свідчить про те, що вона не стосується предмету даної справи в частині продовження розгляду, а об`єднання її з першочерговою вимогою не є обґрунтованим та доцільним. Також звертає увагу, що і попередні заяви Позивача про уточнення позовних вимог подані без належного обґрунтування змісту позовних вимог та без зазначення доказів, що підтверджують обставини вказані в позовній вимозі в частині, направленій для продовження розгляду даної справи. Вважає, що такі дії позивача свідчать про зловживання нею процесуальними правами, порушення вимог законодавства, створення штучних перешкод для своєчасного розгляду справи.
18.09.2024 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про повернення їй заяви від 10.09.2024 про зміну підстав та предмету позову та взяття до розгляду заяви позивача від 16.09.2024 про обґрунтування та уточнення позовних вимог. У зв`язку із прийняттям до розгляду заяви позивача від 16.09.2024, протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі як співвідповідача Міністерство юстиції України. Розгляд справи відкладено на 19.09.2024 за клопотанням позивача для підготовки вступної промови.
19.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.09.2024 перед стадією дослідження доказів.
26.09.2024 позивач в судове засідання не прибула, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неявки не повідомила. До суду від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності. У зв`язку із неявкою позивача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.10.2024.
09.10.2024 до суду від позивача надійшли: клопотання про застосування Порядку ведення і зберігання особових справ державних службовців; заяву про врахування наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень; клопотання про застосування Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях; додаткові пояснення; клопотання про врахування листів та наказів; клопотання на відзив/заперечення представника відповідачів.
В клопотанні про застосування Порядку ведення і зберігання особових справ державних службовців позивач просить суд застосувати такий Порядок, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567, та встановити порушення відповідачами наступних вимог Порядку: II. Ведення особових справ; 1. Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно зі вступом на державну службу або іншим призначенням на посаду державного службовця; 10. Кожна особова справа підшивається в окрему папку формату А4, на якій зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, порядковий номер особової справи; ІІІ. Зберігання особових справ; 1. Особові справи державних службовців є документами з обмеженим доступом і мають зберігатися в опечатаних металевих шафах або сейфах; 2. Особові справи державних службовців, які проходять державну службу, зберігаються окремо від особових справ державних службовців, які припинили державну службу; 3. Служба управління персоналом не має права розголошувати будь-яку інформацію щодо персональних даних державних службовців відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 4. Після звільнення державного службовця з державної служби його особова справа залишається у службі управління персоналом і передається до архіву в порядку, визначеному відповідною інструкцією з діловодства. У графі 5 журналу обліку особових справ державних службовців зазначаються дата та підстава звільнення; 5. У разі призначення особи на посаду державної служби в державний орган, в якому вона працювала раніше на посаді державної служби, рекомендується використовувати сформовану раніше особову справу, до якої долучається оновлена особова картка державного службовця; 6. Зберігання особових справ забезпечують працівники служби управління персоналом, які відповідальні за додержання Порядку ведення та зберігання особових справ; додатку 2 до Порядку, яким затверджено зразок опису документів особової справи державного службовця.
У вказаному клопотанні позивач також наполягає на урахуванні вимог Порядку, всіх наказів, виданих Міністерством юстиції України у листопаді 2022 року, які знаходяться у матеріалах особової справи. Вважає, що тільки наказ про звільнення може бути підставою присвоєння особовій справі архівного номера. Особові справи ведуться щодо конкретного державного службовця, а не щодо посад, які він обіймає у державному органі. Однак у даній справі присвоєно архівний номер за відсутності наказу про звільнення, та за посадою, яка не відповідає зазначеній у чинному наказі. Міністерством юстиції України видано накази про скасування тільки частини правовідносин у яких залишено чинним наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення». Міністерство юстиції України, а саме його державний секретар Олена Богачова у межах дискреційних повноважень залишила чинним п.1 наказу №3186/к «Про поновлення», який підписаний нею 22.12.2021. Позивач наполягає на офіційному з`ясуванні судом всіх обставин у справі та зобов`язання відповідачів привести особову справу позивача згідно Закону та вимог Порядку.
В заяві про врахування наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень позивач вказує, що згідно з Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року № 813/7679/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року мій позов до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у Львівській області задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28 жовтня 2014 року. 28.10.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №3276/к «Про поновлення» у якому зазначено, що його видано відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 21.11.2017, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/7679/14 позивача поновлено з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. У межах дискреційних повноважень Міністерством юстиції України прийнято ряд рішень, якими скасовано всі видані з 2020 року накази які стосувались звільнення, та інші накази, відповідно залишивши чинним наказ №3276/к від 28.10.2020 «Про поновлення». Просить врахувати науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року. Вважає, що наказ є законним, якщо він виданий відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Таким критеріям відповідає чинний наказ Міністерства юстиції України №3276/к «Про поновлення». Відповідачем видано накази у межах дискреційних повноважень. Видання державним секретарем наказів, а отже їхнє формулювання, належить до його виключних повноважень, то з метою захисту прав позивачки прошу суд відповідно до приписів КАС України врахувати науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень, чинний наказ Міністерства юстиції України №3276/к від 28.10.2020 «Про поновлення».
В клопотанні про застосування Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181, позивач просить під час дослідження особової справи встановити порушення відповідачами вимог пунктів 1-16 Глави 2 Розділу IV, пунктів 1-6 Глави 3 Розділу IV вказаних Правил.
Позивач наполягає на урахуванні всіх наказів, виданих Міністерством юстиції України, у листопаді 2022 року, які знаходяться у матеріалах особової справи, так як вони стосуються скасування тільки частини правовідносин у яких залишено чинним наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» саме шляхом залишення чинним п.1 наказу №3186/к «Про поновлення», виданий Міністерством юстиції України 22.12.2021.
У додаткових поясненнях позивач вказує, що під час ведення та зберігання особової справи відповідачами протиправно не враховано постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №813/7679/14, пров. №876/11129/15, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі №813/6814/14. Належно не враховано і постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та тривалі (тричі) відмови у відкритті виконавчого провадження, двічі у судовому порядку скасування припинення юридичної особи, порушення Міністерством юстиції України обов`язку виконання рішення суду без зволікань та без відкриття виконавчого провадження.
Позивач наполягає врахувати у судовому рішенні чинний наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» у якому зазначено, що його видано відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 21.11.2017, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/7679/14 позивача поновлено з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Вказує, що у період 2021 - 2022 років Міністерством юстиції України скасовано всі видані з 2020 року накази які стосувались звільнення, та інші накази, відповідно залишивши чинним, станом на даний час, наказ №3276/к виданий 28.10.2020 «Про поновлення». Наведене підтверджується відсутністю записів в особовій картці (16, 17, 18 ) особової справи. Відповідачами Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Львів), Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції здійснено ведення особової справи у повній невідповідності до заведеної Міністерством юстиції України. Вважає, що необхідно дослідити та встановити, які накази чинні, а які втратили чинність, чи їх частина, станом на 03.11.2022. У іншому випадку однієї постанови Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №380/876/21, якою суб`єкта владних повноважень не зобов`язано до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень), а скасовано рішення суду апеляційної інстанції не є достатнім щоб працівника вважати звільненим. Видання наказів належить до виключної компетенції суб`єкта владних повноважень. Необхідне з`ясування всіх обставин застосування дискреції.
В клопотанні про врахування листів та наказів позивач просить врахувати лист Державної архівної служби України №3683/8-18/Т-777 від 18.07.2024; Лист Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 7973/15- 24/38 від 12.07.2024; Лист Міністерства юстиції України №102700/Т-22827/15.15 від 18.07.2024. Просить урахувати накази: №3276/к від 28.10.2020 - є чинним; №3767/к від 16.12.2020 - скасований наказом №3186/к від 22.12.2021; №3186/к від 22.12.2021- наказ є чинним, а пункт 2 скасовано наказом №4874/5 від 02.11.2022.
В клопотанні на відзив/заперечення представника відповідачів позивач вказує, що у тексті всього пояснення/заперечення, викладеного на 5 аркушах представник так і не навів жодного доказу, який би спростував чинність наказу про поновлення, станом на даний час. Просить суд підчас дослідження особової справи встановити факт чинності наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», та у зв`язку з цим, порушення Закону України «Про державну службу», Правил, Порядку відповідачами підчас ведення та зберігання особової справи позивача. Позивач наполягає врахувати у судовому рішенні чинний наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення».
15.10.2024 позивач в судове засідання не прибула, про причини неявки не повідомила. 30.09.2024 повістка про виклик позивача до суду була направлена рекомендованим листом №0600290709803 на адресу проживання позивача, вказану нею у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ). Відповідно до трекінгу поштового відправлення з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» від 15.10.2024, поштове відправлення №0600290709803 прибуло 03.10.2024 до поштового відділення (81473, с. Ралівка) за місцем проживання позивача. До суду від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності.
Суд зауважує, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивачем подано після 26.09.2024 декілька клопотань та заяв, суд робить висновок, що позивач була освідомлена про відкладення судового засідання 26.09.2024. Про розгляд справи 15.10.2024 позивача належним чином повідомлялось про що свідчить трекінг поштового відправлення з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» від 15.10.2024, - поштове відправлення №0600290709803 прибуло 03.10.2024 до поштового відділення (81473, с. Ралівка) за місцем проживання позивача.
Аналізуючи нормативні положення статті 205 КАС України, Верховний Суд у справі №240/276/19 (постанова від 24 березня 2021 року) зазначив, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
15.10.2024 представниками відповідачів подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи заяву відповідачів, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини.
З огляду на заяву позивача від 12.09.2024 про обґрунтування та уточнення позовних вимог, суд розглядає справу в межах заявлених позивачем уточнених позовних вимог:
- визнати ведення та зберігання відповідачами особової справи позивача таким, що здійснене з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181;
- зобов`язати Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу державного службовця ОСОБА_1 у відповідність до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Позивач стверджує, що ведення та зберігання відповідачами її особової справи здійснюється з порушенням вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.
Відповідачі, заперечуючи проти заявлених позивачем позовних вимог, вказують, що особова справа позивача належним чином оформлена та відповідає вимогам Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців. Звертають увагу, що позивач не навела жодних доказів, що підтверджували б невідповідність її особової справи вимогам Порядку.
Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулась до суду із даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення публічної служби міститься у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України та означає діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), якщо інше не передбачено Законом.
За правилами ст. 37 Закону № 889-VIII стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій зазначаються: 1) прізвище, ім`я, по батькові; 2) дата і місце народження; 3) сімейний стан; 4) освіта і спеціальність; 5) результати конкурсу; 6) реквізити акта про призначення на посаду; 6-1) реквізити контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 7) дата і місце (державний орган) складення Присяги державного службовця; 8) відомості про проходження державної служби в державному органі (посада, категорія посади та ранг державного службовця, відомості про професійне навчання, стажування, відрядження за кордон, переведення в цьому державному органі); 9) відомості про оцінювання результатів службової діяльності; 10) вид і строки надання відпустки; 11) інформація про заохочення; 12) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття; 13) підстава звільнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону України.
Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно з його вступом на державну службу. Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Вимоги щодо ведення та зберігання особових справ державних службовців (далі особова справа), а також перелік документів, з яких формуються особові справи, встановлено Порядком ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженим наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22.03.2016 №64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2016 за № 567/28697 (далі Порядок №64).
Метою ведення та зберігання особових справ державних службовців, відповідно до п. 1 Розділу І Порядку №64, є системне відображення вступу, проходження та припинення державної служби державним службовцем.
В особовій справі державного службовця міститься інформація, що відображає відносини, які виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також біографічні та інші дані про державного службовця. Ведення, облік та зберігання особових справ здійснює служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець (п.п. 2, 3 Розділу І Порядку №64).
За правилами Розділу ІІ Порядку №64 ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно зі вступом на державну службу або іншим призначенням на посаду державного службовця.
Особова справа формується з таких документів і в такій послідовності: особова картка державного службовця встановленого зразка; текст Присяги державного службовця, скріплений підписом державного службовця (для осіб, уперше прийнятих на державну службу); копія паспорта державного службовця; копія облікової картки платника податків (окрім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання; копія трудової книжки (у разі наявності); копія військового квитка (у разi наявності); копії документів про надані пільги (у разі наявності); довідка про результати проведення спеціальної перевірки (у разі її проведення) відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» або копія відповідної довідки; довідка про результати проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» або її завірена в установленому порядку копія; заява про призначення на посаду; копія акта про призначення на посаду; витяг із протоколу засідання конкурсної комісії в разі, якщо призначення здійснюється за результатами конкурсу; копія акта органу вищого рівня про призначення на посаду (у випадках, передбачених законодавством); погодження відповідних органів, передбачені законодавством для призначення на посади державних службовців.
Надалі в хронологічному порядку до особової справи за часом надходження додаються: копії актів про зміни анкетних даних, копії документів про підвищення рівня професійної компетентності, біографічна довідка (у разі потреби) (додаток 1), матеріали оцінювання результатів службової діяльності, дисциплінарна справа тощо.
Копії документів про надання відпусток, заохочення, нагороди, почесні звання та інші копії актів додаються до особової справи в разі необхідності (відповідна інформація вноситься працівником служби управління персоналом до особової картки державного службовця).
Всі аркуші документів, які містяться в особовій справі, нумеруються.
Копії документів, які долучаються до особової справи, засвідчуються в установленому порядку працівником служби управління персоналом та вносяться до опису документів особової справи державного службовця, який міститься на початку особової справи (додаток 2).
Працівник служби управління персоналом, отримуючи заповнені особою документи для формування особової справи, повинен перевірити дотримання правил їх заповнення. Копії паспорта громадянина України, документів про освіту та підвищення рівня професійної компетентності, військового квитка тощо перевіряються працівником служби управління персоналом на відповідність оригіналам документів та засвідчуються його підписом і печаткою служби управління персоналом.
Працівник служби управління персоналом реєструє особову справу у журналі обліку особових справ державних службовців (додаток 3) не пізніше тижневого строку з дня призначення на посаду.
Особові справи мають бути систематизовані одним зі способів: в алфавітному порядку; за структурними підрозділами відповідно до штатного розпису; за порядковими номерами відповідно до реєстрації у журналі обліку особових справ державних службовців.
Кожна особова справа підшивається в окрему папку формату А4, на якій зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, порядковий номер особової справи.
Відповідно до вимог Розділу ІІІ Порядку №64 особові справи державних службовців є документами з обмеженим доступом i мають зберігатися в опечатаних металевих шафах або сейфах.
Особові справи державних службовців, які проходять державну службу, зберігаються окремо від особових справ державних службовців, які припинили державну службу.
Служба управління персоналом не має права розголошувати будь-яку iнформацiю щодо персональних даних державних службовців відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
Після звільнення державного службовця з державної служби його особова справа залишається у службі управління персоналом і передається до архіву в порядку, визначеному відповідною інструкцією з діловодства. У графі 5 журналу обліку особових справ державних службовців зазначаються дата та підстава звільнення.
У разі призначення особи на посаду державної служби в державний орган, в якому вона працювала раніше на посаді державної служби, рекомендується використовувати сформовану раніше особову справу, до якої долучається оновлена особова картка державного службовця.
Зберігання особових справ забезпечують працівники служби управління персоналом, які відповідальні за додержання Порядку ведення та зберігання особових справ.
Єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, визначені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181 (далі Правила №1000/5).
Пунктом 13 глави 2 розділу IV Правил №1000/5 встановлено, що особові справи державних службовців формуються відповідно до Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 567/28697.
Суд встановив, що у заяві про обґрунтування та уточнення позовних вимог, у клопотаннях, які надійшли до суду 09.10.2024, позивач вказує на порушення відповідачами норм Порядку №64 та Правил №1000/5, зазначаючи пункти та розділи вказаних нормативних актів, які, на думку позивача, порушені відповідачами при веденні та зберіганні особової справи позивача №6770.
При цьому позивач у вказаних заяві та клопотаннях жодним чином не розмежовує хто саме із відповідачів допустив, на її думку, ті чи інші порушення вимог Порядку №64 та Правил №1000/5, не надає належних та допустимих доказів вчинення конкретним відповідачем конкретного порушення при веденні та зберіганні особової справи позивача.
Стверджуючи про відсутність написів про засвідчення копій документів, які знаходяться в особовій справі, не скріплення копій документів печаткою, позивач не вказує, хто саме із відповідачів мав вчинити такі написи про засвідчення та проставити печатку на копіях конкретних документів, які наявні в особовій справі позивача, обмежуючись лише твердженням про наявність копій документів без написів про засвідчення, які не скріплено печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
Крім цього позивач вказує, що у особовій справі розміщені документи, які підлягають зберіганню у відповідній справі згідно затвердженої номенклатури справ, а не у особовій справі. Проте, позивач не вказує які саме розміщені у особовій справі документи підлягають зберіганню у відповідній справі згідно затвердженої номенклатури справ, ким із відповідачем допущено вказане порушення та які норми номенклатури справ порушено, ким затверджено номенклатуру справ.
Позивач стверджує, що більшість судових рішень, які набрали законної сили, зокрема рішення у справах №380/2518/22 та №380/18351/23, не враховані під час формування особової справи, а в особовій справі розміщені документи протилежного змісту.
Проте, позивач не надає належних доказів таким твердженням, не вказує ким із відповідачів не враховано судові рішення при формуванні особової справи, та які саме документи протилежного змісту розміщені в особовій справі.
Вказуючи, що ведення особової справи має бути здійснено з дотриманням затверджених інструкцій з діловодства як у Міністерстві юстиції України так і його регіональних установах, позивач зазначає, що на її письмові звернення відповідачами не надано копій запитуваних інструкцій. Водночас, позивач просить, зокрема, врахувати лист Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 7973/15- 24/38 від 12.07.2024 та лист Міністерства юстиції України №102700/Т-22827/15.15 від 18.07.2024.
Суд встановив, що, у відповідь на запит позивача від 08.07.2024 про доступ до публічної інформації щодо надання копії інструкції з діловодства, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції листом від 12.07.2024 №7973/15-24/38 повідомило про те, що обсяг запитуваних позивачем документів складає 371 сторінку, внаслідок чого позивачу надано перших 10 сторінок інструкції з діловодства та запропоновано відповідно до ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відшкодувати витрати на копіювання або друк документів, які надаються за запитом на інформацію.
Аналогічно Міністерство юстиції України листом від 18.07.2024 №102700/Т-22827/15.15, наданим у відповідь на звернення позивача від 09.07.2024, повідомило, що обсяг виготовлення інструкції з діловодства становить 156 аркушів, надано позивачу запитувану інформацію в обсязі, що не перевищує 10 аркушів та запропоновано відшкодувати витрати на копіювання або друк документів, які надаються за запитом на інформацію.
З наведеного суд робить висновок про безпідставність тверджень позивача про ненадання відповідачами запитуваних нею інструкцій з діловодства.
Щодо клопотання позивача в частині врахування листа Державної архівної служби України №3683/8-18/Т-777 від 18.07.2024 та тверджень позивача, що особова справа складається з одного тому обсягом 1769 аркушів, суд зазначає таке.
У листі від 18.07.2024 №3683/8-18/Т-777, наданому на звернення позивача від 21.06.2024, Державна архівна служба України повідомила, що з огляду на норми Правил №1000/5, особова справа державного службовця, що нараховує понад 250 аркушів, повинна складатись із декількох томів.
Суд зауважує, що п. 13 глави 2 розділу IV Правил №1000/5 встановлено, що особові справи державних службовців формуються відповідно до Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64 (Порядок №64), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 567/28697.
Водночас, відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку №64 кожна особова справа пiдшивається в окрему папку формату А4, на якiй зазначаються прiзвище, iм`я, по батьковi державного службовця, порядковий номер особової справи.
При цьому, норми Порядку №64 не передбачають формування особової справи державного службовця окремими томами.
Щодо тверджень позивача про чинність наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» та чинності п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2021 №3186/к «Про поновлення», необхідність відображення таких відомостей в особовій справі, суд зазначає наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/5448/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
У вказаному рішенні суд встановив, що 9 серпня 2022 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 380/876/21 скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, а рішення суду першої інстанції від 01.07.2021 у справі № 380/876/21 про відмову в задоволенні позову залишив у силі.
Крім цього, суд встановив, що на підставі постанови Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 380/876/21, наказом Міністерства юстиції України від 02.11.2022 №4874/5 «Про скасування наказу» скасовано наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2021 №3186/к «Про поновлення» щодо поновлення ОСОБА_1 з 24.12.2020 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
З наведеного суд зробив висновок, що у зв`язку з скасуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 380/876/21, правові підстави для прийняття наказів, якими позивачку було поновлено на посаді, переведено, та які пов`язані з проходженням державної служби після поновлення на посаді - відпали, а накази, прийняті на підставі скасованої постанови суду у справі №380/876/21, підлягали скасуванню та в подальшому були скасовані.
Суд звертає увагу, що у даній справі невирішеним залишилось питання щодо ведення особової справи позивача.
Отже предметом судового розгляду є відповідність ведення відповідачами особової справи позивача вимогам чинного законодавства.
Внаслідок викладеного, у суду відсутні правові підстави для розгляду питання щодо встановлення чинності наказів Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к та від 22.12.2021 №3186/к.
Таким чином, у суду відсутні підстави для врахування при розгляді даної справи вказаного позивачем наукового висновку Верховного Суду від 13.04.2018 щодо дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що всі доводи позивача щодо ведення відповідачами її особової справи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», норм Порядку №64 та Правил №1000/5, зводяться до необхідності, на думку позивача, встановлення чинності наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», факту відсутності чинного наказу про звільнення позивача, факту припинення трудових відносин та відображення цього у особовій справі.
Водночас, питання перебування позивача у трудових відносинах та їх припинення неодноразово розглянуто судами різних інстанцій. Зокрема, рішенням суду від 20.06.2023 у даній справі, яке набрало законної сили, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на роботі.
Таким чином, питання перебування позивача у трудових відносинах судом вже розглянуто та вирішено.
Крім цього, згідно п.1 ч.1 Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64, цей Порядок визначає вимоги щодо ведення та зберiгання особових справ державних службовців (далі особова справа), а також перелік документів, з яких формуються особові справи.
З врахуванням того, що на момент розгляду даної справи судом, постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 380/876/21 підтверджено правомірність звільнення позивача з державної служби, позивачем не наведено, а судом не встановлено в чому полягає порушення прав позивача, як державного службовця, щодо не дотримання Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 25.10.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович
