Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12420/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 22.04.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання довідки №ЮО111773 від 07.03.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, виходячи із занижених розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та вчене звання, та премії, протиправними;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку №ЮО111773 від 07.03.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, виходячи з відсоткових надбавок за особливості проходження служби (65%) від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; за таємність (15%) від посадового окладу; за науковий ступінь (15%) від посадового окладу; за вчене звання (25%) від посадового окладу; та премії (140%) від посадового окладу, та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, для перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримує пенсію згідно Закону України №2262-ХІІ. Як зазначено у позові, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі № 420/35525/23, ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року для здійснення перерахунку його пенсії. Як стверджує позивач, відповідач виконав буквально зобов`язальну частину рішення суду значно зменшивши складові грошового забезпечення.
У позові також зазначено, що оскільки Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету був структурним підрозділом закладу вищої освіти Одеського національного політехнічного університету, тому позивач вважає, що на нього поширюється дія статті 59 Закону України Про вищу освіту, а посада позивача відноситься до наукових посад. Отже, як вказано у позові, позивач має право на встановлення відсоткової надбавки за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу та надбавки за вчене звання у розмірі 25% від посадового окладу.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не визнаю в повному обсязі, вважаю їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
У відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було підготовлено та направлено до ГУПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року. У цій довідці серед інших складових грошового забезпечення було зазначено відомості про надбавку за науковий ступінь та про надбавку за вчене звання у розмірі 5% кожна. Як стверджує відповідач, позивач не враховує те, що за станом на 01.01.2023 та у даний час, виплату вказаних надбавок у бажаних позивачем розмірах не передбачено.
Як зазначено у відзиві, позивач не звернув увагу на те, що відповідно до пп.2 п.6 Постанови №704, Кабінет Міністрів України постановив виплачувати доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем. Також позивач не звернув увагу, що згідно пп.3 п.6 Постанови №704, Кабінет Міністрів України постановив виплачувати доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які обіймають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю, і мають вчене звання доцента, старшого наукового співробітника або старшого дослідника, в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням. Таким чином, як стверджує відповідач, відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, особи які мають вчене звання та науковий ступінь, мають право на отримання у складі грошового забезпечення відповідні доплати у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а саме, які встановлені пп.-пп. 2-3 п.6 Постанови №704, що, як вбачається не враховує позивач.
Також, зазначено відповідачем, неможливо погодитись з покликанням позивача на обов`язковість застосування ІНФОРМАЦІЯ_3 під час підготовки спірної довідки ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту», згідно з якою, науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15% та 25% посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25% посадового окладу, професора - 33% посадового окладу. Як стверджує відповідач, позивач не враховує те, що вказаний Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Позивач не звернув увагу на те, що у спірних правовідносинах, він перебував у структурі підпорядкування Міністерства оборони України, тому гарантії соціального і правового захисту встановлюються Законом №2262-XII та іншими нормативноправовими актами, що були прийнятими на його виконання, у тому числі постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №1294), яка була чинною станом на момент видачі попередньої довідки, і якою дійсно було визначено доплату за науковий ступінь у розмірі 15% та доплату за вчене звання у розмірі 25%. Разом із тим, за змістом положень Порядку №45 та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, довідка про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії складається за аналогічною посадою, яку обіймав військовий пенсіонер на момент його звільнення, та з урахуванням складових грошового забезпечення за нормами, чинними на час проведення перерахунку.
Відповідач звертає увагу на те, що на момент видачі позивачу оновленої довідки, Постанова №1294, яка визначала доплату за науковий ступінь у розмірі 15% та доплату за вчене звання у розмірі 25% не діяла, у зв`язку з втратою нею чинності. На час підготовки оновленої довідки діяли норми пп.2,3 п.6 Постанови №704, в яких, як було зазначено вище, розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання встановлено у розмірі 5% посадового окладу кожна.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
31.07.2024 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
25.11.2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену згідно вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі № 420/35525/23, яке набрало законної сили, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На виконання даного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 видано ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №ЮО111773 від 07.03.2024 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а саме:
посадовий оклад (13100,00 грн);
оклад за військове звання «прапорщик» (2260,00 грн);
надбавка за вислугу років 50 % (7680,00 грн);
надбавка за особливості проходження служби 65 % (9828,00 грн);
надбавка за таємність 15% (1290,00 грн);
надбавка за науковий ступінь 5% (430,00 грн);
надбавка за вчене звання 5% (430,00 грн);
премія 140 % (12040,00 грн), а всього 47058,00 грн.
Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання довідки №ЮО111773 від 07.03.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, виходячи із занижених розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та вчене звання, та премії, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з ч.4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ).
Приписами ст. 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ст. 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням необхідно розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Приписами ст. 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч.1). Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2). Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4).
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704). Дана постанова набрала чинності 01.03.2018.
Згідно п. 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В п. 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Як встановлено судом, на виконання даного рішення суду від 31.01.2024 року у справі № 420/35525/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №ЮО111773 від 07.03.2024 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а саме:
посадовий оклад (13100,00 грн);
оклад за військове звання «прапорщик» (2260,00 грн);
надбавка за вислугу років 50 % (7680,00 грн);
надбавка за особливості проходження служби 65 % (9828,00 грн);
надбавка за таємність 15% (1290,00 грн);
надбавка за науковий ступінь 5% (430,00 грн);
надбавка за вчене звання 5% (430,00 грн);
премія 140 % (12040,00 грн), а всього 47058,00 грн.
Спірним в межах даної справи є, зокрема, правильність розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення та премії, зазначених у довідках №ЮО111773 від 07.03.2024 року, зокрема надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та щомісячної премії.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Згідно приписів п.п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.
Відповідно п.п.1-2 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.
З викладеного вбачається, що відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу.
Відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби у довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року становить 65 відсотків (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично неправильно.
Так, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, загальна сума посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу становить 23040,00 грн. (13100,00 грн.+ 2260,00 грн + 7680,00 грн).
Виходячи з арифметичного розрахунку 65% від 23040,00 грн. (13100,00 грн.+ 2260,00 грн + 7680,00 грн), становить 14976,00 грн.
Разом з цим, у виданій відповідачем довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року розмір надбавки за особливості проходження служби визначено в розмірі 9828,00 грн.
Таким чином, доводи представника позивача, що розмір надбавки за особливості проходження служби у даному випадку зазначений у меншому розмірі, ніж належить позивачу відповідно до наведеного розрахунку є обґрунтованими.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 керівнику державного органу, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Розділу ХVІ Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців.
Пунктом 2 Розділу ХVІ Порядку №260 визначено, що розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Тобто, відсотковий розмір премії розраховується від розміру посадового окладу.
Відсотковий розмір премії зазначений у довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року становить 140 відсотків, але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично неправильно.
Як вже було встановлено судом, розмір посадового окладу позивача згідно довідки №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року становить 13100,00 грн.
Виходячи з арифметичного розрахунку - 140 % від 13100,00 грн., становить 18340,00 грн.
Разом з цим, у виданій відповідачем довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року розмір премії визначено в розмірі 12040,00 грн.
Таким чином, доводи представника позивача, що розмір премії у даному випадку зазначений у меншому розмірі, ніж належить позивачу відповідно до наведеного розрахунку є обґрунтованими.
Згідно п.2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414, особам які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів, заробітної плати залежно від ступеня секретності інформації від 10 до 20 відсотків.
Тобто, відсотковий розмір надбавки за таємність розраховується від розміру посадового окладу.
Відсотковий розмір надбавки за таємність у довідках позивача зазначений 15 відсотків, але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично неправильно.
Як вже було встановлено судом, розмір посадового окладу позивача згідно довідки №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року становить 13100,00 грн.
Виходячи з арифметичного розрахунку - 15% від 13100,00 грн., становить 1965,00 грн.
Разом з цим, у виданій відповідачем довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року розмір надбавки за таємність визначено в розмірі 1290,00 грн.
Таким чином, доводи представника позивача, що розмір надбавки за таємність у даному випадку зазначений у меншому розмірі, ніж належить позивачу відповідно до наведеного розрахунку є обґрунтованими.
Відтак, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зменшенні у грошовому виразі розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, вказаних в Довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року є протиправними, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розміру надбавки за науковий ступінь та вчене звання, суд зазначає таке.
Так, довідці про розмір грошового забезпечення позивача №ЮО111773 від 07.03.2024 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023 зазначено розмір надбавки за науковий ступінь 5% (430,00 грн) та розмір надбавка за вчене звання 5% (430,00 грн).
Приписами ч. 2 ст. 59 Закону № 1556-VII установлено доплати за науковий ступінь у розмірі не менше ніж 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання - 25 відсотків.
Так, Закон № 1556-VII, відповідно до його преамбули, встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1556-VII систему вищої освіти становлять, зокрема, заклади вищої освіти всіх форм власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1556-VII в Україні діють заклади вищої освіти таких типів:
університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність
академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов`язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.
Частиною 2 ст. 59 Закону № 1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Згідно із підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1556-VII, після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
З наведеного слідує, що приписи Закону № 1556-VII визначають правові засади організації, функціонування та розвитку системи вищої освіти в Україні; встановлюють стандарти якості освіти, порядок акредитації навчальних закладів, а також засади фінансування вищої освіти; регулюють виключно відносини у сфері надання освітніх послуг, створення і утримання навчальних закладів; визначають права та обов`язки учасників освітнього процесу і безпосередньо їх стосуються.
При цьому з метою стимулювання наукової діяльності та збереження кваліфікованих кадрів у сфері вищої освіти, частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII передбачено, що до складу матеріального забезпечення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників університетів, академій, інститутів та коледжів входять додаткові виплати у вигляді доплат за наукові ступені та вчені звання, у розмірах, встановлених частиною другою ст. 59 Закону № 1556-VII.
У той же час, судом встановлено, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому гарантії його соціального і правового захисту встановлюються саме Законом № 2262-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі Постановою № 704 та Порядком № 260, які, у свою чергу, містять спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.
Приписами підпунктів 2 та 3 пункту 6 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати:
доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Виплата доплати за науковий ступінь та за вчене звання врегулювано також і розділом ХV Порядку № 260, розмір яких ідентичний розміру, визначеному у Постанові № 704.
Враховуючи вищезазначене, посилання позивача на приписи Закону № 1556-VII, у тому числі на частину другу ст. 59 останнього, є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб`єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини.
Суд також зауважує, що на момент складання спірної довідки підпункти 2, 3 пункту 6 Постанови №704 нечинними не визнані.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2021 року у справі № 640/28531/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними, нечинними, такими, що не підлягають застосуванню з моменту набрання їх чинності, та такими, що суперечать частині другій ст. 59 Закону № 1556-VII, підпунктів 2, 3 пункту 6 Постанови № 704.
Отже, на час складання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідачем правомірно, у відповідності до положень Постанови № 704 та Порядку № 260 визначено розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовця, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 року у справі 520/9891/23.
З урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 року по справі №520/9891/23, суд вважає, що на час складання довідки про розмір грошового забезпечення від 07.03.2024 року ЮО111773, яка враховується для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, відповідачем правомірно, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України №704 та Порядку №260 визначено розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання як військовослужбовця.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зменшенні у грошовому виразі розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, вказаних в довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних в Довідці №ЮО111773 від 07.03.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя O.A. Вовченко
