Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2025 року Справа№200/4100/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: військової частини НОМЕР_1
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., сержанта ОСОБА_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), де позивач перебував з жовтня 2022 року по січень 2023 року.
Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), позивач виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 3856 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 по 08.01.2023 року.
У зв`язку з чим, представником позивача до відповідача було направлено заяву з вимогою про виплату щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 року.
Відповідачем надано відповідь від 03.05.2023 № 14-3524-23-вих, в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати.
Позивач вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року скасовано.
Справу №200/4100/23 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 200/4100/23 передана на розгляд судді Шуваловій Т.О. 21 серпня 2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ).
26 серпня 2024 року третьою особо надано додаткові пояснення, мотивовані наступним.
Надати довідку від 08 січня 2023 року № 3856 про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року у військової частини НОМЕР_2 немає можливості, оскільки вона була видана в одному примірнику та надана нарочно представнику НОМЕР_3 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ).
Позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 у період з 10.10.2022 по 08.01.2023, начальником військової частини НОМЕР_2 , на виконання Наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/0/8122-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» було видано довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 08.01.2023 № 3856.
Разом з тим, оскільки підтверджуючі документи до військової частини НОМЕР_2 не були надані, в довідці дана інформація відсутня.
Вказує, що дана довідка інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/0/8122-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
Довідка від 08.01.2023 № 3856 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ).
Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Оскільки журнал бойових дій, книга оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу, обліковувалися та велися безпосередньо у НОМЕР_3 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) та до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) не надавалися, надати інформацію, які завдання (накази, розпорядження) виконував позивач за спірний період у військової частини НОМЕР_2 немає можливості.
Інформацію щодо кількості бойових чергувань позивача у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) надати не має можливості, так як облік несення служби здійснювався у НОМЕР_3 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону та не є власністю ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).
Позивач військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 не проходив, у спірний період перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у складі 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Тому надати інформацію за якою посадою виконував обов`язки військової служби позивач у військової частини НОМЕР_2 немає можливості, оскільки дана інформація є у розпорядженні її власника військової частини НОМЕР_1 .
За спірний період стосовно позивача до управління військової частини НОМЕР_2 були надані лише рапорти коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), які були направлені за належністю до військової частини НОМЕР_1 , а саме: рапорт заступника начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.11.2022 № 1461 був відправлений до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 03.11.2022 №22/4235-22-Вих);
рапорт заступника начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.11.2022 №1464 був відправлений до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 08.11.2022 №22/4314-22-Вих;
рапорт заступника начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.12.2022 №1888 був відправлений до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 02.12.2022 №22/4910-22-Вих;
рапорт заступника начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.12.2022 №1890 був відправлений до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 02.12.2022 №22/4910-22-Вих);
рапорт заступника начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 22.12.2022 №2188 був відправлений до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 26.12.2022 №22/5474-22-Вих).
Довідку про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 було відправлено до НОМЕР_4 прикордонного загону супровідним листом від 03.01.2022 №22/64- 23-Вих.
Рапорти щодо виплати військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень за січень 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили. Разом з тим, інформація та документи, визначені пунктом 4 Наказу №392-АГ, які б підтверджували право позивача на отримання додаткової винагороди до 100000 грн, відповідно до Наказу № 392-АГ (№ 628-АГ) в даних рапортах не зазначено.
Докази стосовно участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 10.10.2022 по 08.01.2023 на адресу військової частини НОМЕР_2 з НОМЕР_3 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону стосовно позивача не надходили.
Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного бойового розпорядження є Генеральний штаб Збройних Сил України) Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
10 жовтня 2024 року відповідач, не погодившись з позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.
- у липні 2022 року позивача було направлено до НОМЕР_6 прикордонного загону АДРЕСА_1 ;
- у жовтні 2022 року позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач у спірний період із жовтня 2022 року до січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов`язки на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Довідка № 3856 від 08.01.2023 не відповідає встановленій формі, також у ній відсутні (не зазначені) відомості про факти участі позивача у бойових діях так і дні такої участі.
Форма довідки передбаченої пунктом 2 наказу 392-АГ передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування і виплати коштів.
Довідка надана у відповідності до форми встановленої у додатку 1 (а не додатку 2) до наказу 392-АГ, згідно пункту 5 така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю який відряджений до органів військового управління, але позивач не був відряджений до органу військового управління. Крім цього, довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ.
У довідці у графі «Підстава:» зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16.09.2022 року на підставі якого позивача у складі підрозділу було направлено до НОМЕР_5 прикордонного загону у відрядження для виконання бойових завдань, що, на думку відповідача, не є тотожним факту прийняття участі у бойових діях, при цьому, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах журнал бойових дій та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у довідці не зазначені .
У довідці відсутнє посилання на документи які підтверджують як безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, так і кількість днів такої участі.
Дана довідка суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_5 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих.), в якій зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.
Окремо наголосив, що НОМЕР_4 прикордонний загін не уповноважений на здійснення перевірки достовірності наданої інформації чи отримання додаткових документів від НОМЕР_5 прикордонного загону, у разі надання ІНФОРМАЦІЯ_2 належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі.
Пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів, при цьому дана норма застосовується до правовідносин які виникли з 24.02.2022 року.
На виконання пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 Адміністрацією Державної прикордонної служби видано наказ від 30.07.2022 року №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».
Наказом №392-АГ визначено як порядок так і умови виплати додаткової винагороди (у тому числі які документи оформляються для здійснення нарахування і виплати, зокрема у п.4, п.5 наказу визначено перелік документів якими як підтверджується безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки і оборони … так і нараховуються кошти за відповідний період).
Обов`язок оформлення документів визначених п.4, п.5, п.11 наказу №392-АГ, які являються підставою для нарахування і виплати коштів покладено на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, що підтверджується довідкою, за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ.
Командир військової частини (на грошовому забезпеченні якого перебуває військовослужбовець) нараховує кошти і видає наказ про виплату підвищеної додаткової винагороди відрядженому військовослужбовцю за дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах за відповідний період на підставі і у порядку визначеному наказом №392-АГ, тобто за підтверджуючими документами (довідкою) які надаються командиром до якого направлений військовослужбовець.
У зв`язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) військовою частиною НОМЕР_1 з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 направлявся лист відповідачем від 25.11.2022 №22/2811-22-вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392- АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди.
На адресу військової частини НОМЕР_1 від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону надійшов лист від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100000 грн.) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_1 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону, зокрема: «Підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення…» «У зв`язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року … не опрацьовувались» (четвертий абзац листа).
У зв`язку з надходженням від ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджуючих документів (довідка встановленого зразку) щодо безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів позивача за грудень 2022 року (пропорційно часу виконання таких завдань), у січні 2023 року було здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди пропорційно часу здійснення зазначених заходів (у розмірі 70 000 гривень).
29 жовтня 2024 року третя особа надала додаткові пояснення, аналогічні викладеним 10 жовтня 2024 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 року справу передано на розгляд судді Олішевській В.В.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14 листопада 2024 року третьою особою було надано пояснення, аналогічні поданим раніше.
18 листопада 2024 року представником позивача до суду було надано відповідь на відзив, у якій останній підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2024 № 12/2061, яку відповідачем додано до матеріалів справи під час первинного розгляду спору, позивач вибув з НОМЕР_6 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону та перебував у службовому відрядженні з 09.10.2022 по 10.01.2023 року.
Відповідно до витягу з рапорту від 01.11.2022 № 1461, заступником начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника подано клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн., зокрема, позивачу за жовтень 2022 року у кількості 31 день (з 01.10.2022 по 31.10.2022).
Відповідно до витягу з рапорту відвід 01.11.2022 № 1464, заступником начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника подано клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі до 70000 грн., зокрема, позивачу за жовтень 2022 року у кількості 20 днів (з 12.10.2022 по 31.10.2022).
Відповідно до витягу з рапорту від 01.12.2022 №1890, заступником начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника подано клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн., зокрема, позивачу за листопад 2022 року у кількості 30 днів (з 01.11.2022 по 30.11.2022).
Відповідно до витягу з рапорту від 01.12.2022 №1888, заступником начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника подано клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі до 70000 грн., зокрема, позивачу за листопад 2022 року у кількості 30 днів (з 01.11.2022 по 30.11.2022).
Відповідно до витягу з рапорту від 22.12.2022 №2188 заступником начальника загону коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону підполковника подано клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн., зокрема, позивачу за грудень 2022 року у кількості 31 день (з 01.12.2022 по 31.12.2022).
Листом НОМЕР_5 прикордонного загону від 03.11.2022 № 22/4235-22 Вих. рапорт від 01.11.2022 № 1460 направлено начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону.
Листом НОМЕР_5 прикордонного загону від 08.11.2022 № 22/4314-22 Вих. рапорт від 01.11.2022 № 1464 направлено начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону.
Відповідно до наданої відповідачем архівної відомості, позивачу у період жовтень-грудень 2022 року виплачувалась винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 у розмірі 30000 грн., у січня 2023 року у розмірі 70000 грн.
Військовою частиною НОМЕР_2 видано позивачу довідку від 08.01.2023 № 3856 про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у періоди: з 10.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
Підстава: бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби № 165 гриф від 16 вересня 2022 року.
Відповідно до витягу з довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 , позивач брав безпосередню участь у вказаних діях з 01.12.2022 по 31.12.2022, підстава: БР коменданта приккшр НОМЕР_6 ПРИКЗ від 11.10.2022 № 637/гриф, ЖБД від 21.10.2022 № 245, ст.1-10 БР коменданта приккшр НОМЕР_6 ПРИКЗ від 26.10.2022 № 693/гриф.
Відповідно до архівної відомості № 14677, яку було надано відповідачем до матеріалів справи, в якій відображено нарахування винагорода ПКМУ 168 30 тис. у жовтні 2022 року - 30000 грн., у листопаді 2022 року 30000 грн. у грудні 2022 року - 60000 грн.
Відповідно до архівної відомості № 14677, відображено нарахування винагорода ПКМУ 168 30 тис. у лютому 2023 року 30000 грн. винагорода ПКМУ № 168 70 тис. у січні 2023 року - 70000 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Згідно зістаттею 16 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частиною 2статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон № 2011) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4статті 9 Закону № 2011грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
Адміністрація Держприкордонслужби відсутня у цьому переліку.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
28 лютого 2022 року на виконанняУказів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 168.
Пункт 1 Постанови № 168 передбачає, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В подальшому, Постанова № 168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесеніпостановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цієюпостановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно з пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», вказаний пункт 2-1 Постанови № 168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.
На виконання Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято: наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 164-АГ), застосовується з 24 лютого 2022 року; наказ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», застосовується з 01 серпня 2022 року (далі - наказ 392-АГ) та наказ від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 628-АГ), який набирає чинності та застосовується з 01.12.2022 (цей наказ застосовувався за період грудень 2022 рокусічень 2023 року).
Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби видано на реалізацію пункту 2-1 Постанови № 168 з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, про що зазначено в преамбулах вказаних наказів.
Таким чином, зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби не зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та не мають міжвідомчого характеру, не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а саме регламентують порядок підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, були затвердженіНаказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року №36та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Зазначені Порядок та умови введені в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
За частиною першоюстатті 8 Закону України «Про Державну прикордонну службу» від 03.04.2003 № 661-ІV(далі - Закон № 661-ІV) керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює Голова Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п. 3, 4 ч. lст. 19 цього Закону, одними із обов`язків державної прикордонної служби України є припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України та участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав.
Відповідно до пункту 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення), Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбаченихзаконом, на основі і на виконанняКонституціїта законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Згідно пункту 10 цього Положення Адміністрацію Держприкордонслужби очолює Голова Держприкордонслужби.
Назване Положення не передбачає оприлюднення цих актів, зокрема і як умову, з якою пов`язується їхня чинність.
Аналізуючи написані вище положення пункту 2-1 Постанови № 168 у зіставленні з Наказами №392-АГ, №628-АГ через призму того, чи правомірним (дозволеним, правним, легітимним) є застосування положень цих наказів для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн) суд дійшов висновку, що це застосування має як юридичне підґрунтя, так і раціональне пояснення
Голова Держприкордонслужби відповідальний за очолюваний ним орган і Накази №392-АГ, №628-АГ, які він видав в умовах дії воєнного стану на виконанняуказів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64і№ 69та Постанови № 168, має правну основу.
Приписи пункту 1 Постанови № 168 пов`язують виплату військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд зазначає, що текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 (щодо умов для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн) має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (10.10.2022 по 08.01.2023) не змінювався.
Разом з цим, у постанові від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 змін до постанови №168 у частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Для належного виконання пункту 1 Постанови № 168 і виплати додаткової винагороди військовослужбовцям з урахуванням їхньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, Голова Держприкордонслужби затвердив Накази №392-АГ, №628-АГ, у яких, серед іншого, зазначено, що треба розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі також - бойові дії або заходи).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Голова Держприкордонслужби, який здійснює безпосереднє військове керівництво цим органом, організовує виконання покладених на неї завдань і функцій, затверджує кошториси, плани використання бюджетних коштів, штатні розписи структурних підрозділів, своїми Наказами №392-АГ, №628-АГ затвердив акти, якими мало б керуватися командування структурних підрозділів для належного підтвердження участі військовослужбовців Держприкордонслужби у бойових діях і заходах, за що цим військовослужбовцям належить виплатити додаткову винагороду, що ніяким чином не звужує прав військовослужбовців на її отримання.
Держприкордонслужба є правоохоронним органом спеціального призначення і виконує свої завдання в умовах дії воєнного стану, колегія суддів не має підстав заперечити обов`язковість дотримання вимог Наказів №392-АГ, №628-АГ, які націлені головно на те, щоб розкрити/роз`яснити зміст положень пункту 1 Постанови № 168 (з уваги на функції Держприкордонслужби) і організувати порядок їх виконання/реалізації, позаяк йдеться про військовослужбовців та публічні кошти.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що протягом спірного періоду командування відповідач діяв правомірно, коли у свій діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувалося затверджених Наказами №392-АГ, №628-АГ вимог та діяло відповідним чином.
У контексті цього спору це означає, що відповідач мав пов`язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у Наказах №392-АГ, №628-АГ.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року справа № 200/193/23 у п. 45 відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання, дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.
30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в діюз 1 серпня 2022 року.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюєтьсяна підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджуєтьсядовідкоюза формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджуєтьсядовідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).
Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 1 грудня 2022 рокубув уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168,проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених абзацом другим пункту 1 Постанови №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів
У пункті 3 наказу № 628 встановлено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Згідно з пунктом 7 наказу № 628 для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.
Відповідно до пункту 8 наказу № 628 склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Пунктом 9 цього ж наказу передбачено, що про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, також включаються військовослужбовці, які:
1) безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів);
2) вперше перебувають у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
3) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
4) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм),виплата здійснюється за весь місяць, але не більше періоду дії воєнного стану.
Згідно з пунктом 5 Наказу № 628 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам)на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 також дійшов висновку про те, що Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188, була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», а тому колегія суддів вважає помилковим застосування судами першої та апеляційної інстанцій її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України №168.
У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також слід зазначити, що посилання відповідача на не направлення йому військовою частиною, до якої був відряджений позивач, довідки за формою згідно Додатку 2 до Наказу № 628 не може слугувати підставою для відмови в позові, оскільки недотримання органами Державної прикордонної служби України вимог в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Так, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:
«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частини ОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.
50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_8 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з`ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».
Як зазначалось вище, видавник цієї довідки № 08.01.2023 р. № 3856 неодноразово в своїх поясненнях стверджував, що вона (довідка) лише інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно Наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, передбаченої Постановою №168.
Зі змісту наведеної довідки вбачається, що єдиною підставою її видання слугував бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина № НОМЕР_2 ).
При цьому зміст такого бойового наказу (про відрядження), що не є спірною в справі обставиною, виданого 16 вересня 2022 року, апріорі не може свідчити про виконання позивачем в майбутньому, бойових дій (завдань), які визначені Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України (давали б право наотримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, передбаченої Постановою №168).
В той же час, наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Більш того, вона містить період січень 2023 року, при тому, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначається щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
У період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
При цьому суд вважає, що сам по собі факт віднесення Чернігівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій не свідчить про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у її збільшеному розмірі.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 360/568/23.
Більш того, рапорт за період з 01.01.2023 по 08.01.2023 на виплату додаткової винагороди до 100000 грн взагалі відсутній, хоча цей період зазначений в довідці НОМЕР_5 прикордонного загону № 3856 від 08.01.2023.
Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, передбаченої Постановою №168.
Суд зауважує, що виконання позивачем завдання охорони певної ділянки державного кордону в межах відповідальності НОМЕР_5 прикордонного загону, про що зазначав останній, є одним з безпосередніх функціональних обов`язків позивача як військовослужбовця органу Державної прикордонної служби, і само по собі виконання такого завдання не передбачено 1-7 пункту 2 Наказу № 628 та не дає права наотримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, передбаченої Постановою №168.
Сам факт виконання позивачем якихось бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, - для цього потрібно виконання дій (завдань), прямо передбачених підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу № 628.
Не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
За змістом підпунктів 1-7 пункту 2 Наказу № 628, в основному, умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником.
Суд зазначає, що надані рапорти про виплату позивачу збільшеної винагороди до 70000 грн. за жовтень грудень 2022 року взагалі не містять підстав їх видання.
Наданий до матеріалів справи журнал бойових дій не містить жодних відомостей щодо участі позивача у бойових діях за період з 10.10.2022 по 17.11.2022 включно.
Зазначені у журналі бойових дій відомості за період з 18.11.2022 по 30.11.2022, дати, до якої діяв Наказ 392-АГ, містять записи за 18.11.2022 та 29.11.2022.
Проте, вказані записи не містять відомостей про обставини, передбачені п. 2 Наказу 392-АГ для виплати позивачу винагороди до 100000 грн.
Суд зазначає, що збільшену винагороду у розмірі 70000 грн. за грудень 2022 року позивачу виплачено у січні 2023 року.
Рапорт про нарахування спірної винагороди у будь-якому розмірі за період з 01.01.2023 по 08.01.2023 в матеріалах справи відсутній.
Разом з тим, відомості у журналі бойових дій містять записи за 02.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023.
Суд зазначає, що зазначені у журналі бойових дій відомості за 04.01.2023, 05.01.2023 не містять опису бойових дій, які б надавали позивачу право на отримання збільшеної винагороди до 100000 грн, передбаченої п. 2, п. 9 Наказу № 628- АГ.
Разом з тим, з наданого журналу бойових дій судом встановлено, що 02.01.2023 року позивач спостерігав 1 БПЛА (типу квадрокоптер), який рухався паралельно кордону. Відкрито вогонь на ураження, ціль не уражено.
Вказані обставини відповідають п.п. 5 п. 2 Наказу № 628-АГ, а саме: виконання бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей.
За таких обставин, суд доходить до висновку про протиправність дій відповідача в частині ненарахування та невиплати позивачу збільшеної винагороди до 100000 грн. за 02.01.2023, тобто, за один день.
У постанові від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23 Верховний Суд дійшов висновку, що оцінка рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22- АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази (документи, матеріали) щодо виконання позивачем у спірному періоді, окрім 02.01.2023, безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій за спірний період, і як наслідок, наявності у нього права для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
У позовній заяві позивач прямо не вказує, що приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій. Позовна заява містить загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Водночас, конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах не наводить, не зважаючи на необхідність їх визначення для застосування пропорційності, що передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Відповідно до частини 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Відповідно до ст. 19 Конституції України відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 1000000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період 02 січня 2023 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 1000000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період 02 січня 2023 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнанання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 1000000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період 02 січня 2023 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) додаткову винагороду в розмірі до 1000000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період 02 січня 2023 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 13 січня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська