УХВАЛА
03 лютого 2025 року
м. Київ
cправа №908/2915/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв"
на рішення Господарського суду Запорізької області (Боєва О.С.)
від 01.03.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (Чередко А.Є., Дармін М.О., Іванов О.Г.,)
від 23.12.2024 (повний текст складений 08.01.2025)
у справі за позовом Підприємства "Сприяння" Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" (ТСО України)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Запорізька обласна прокуратура,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Ледокол",
про стягнення вкладу статутного капіталу в натуральній формі, визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, стягнення частини прибутку товариства,
ВСТАНОВИВ:
1. Підприємство "Сприяння" Громадська організація "Товариство сприяння обороні України" (ТСО України) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" (далі - Відповідач, Скаржник) про:
(1) стягнення з Відповідача на свою користь вкладу в натуральній формі, а саме:
- нежитлової будівлі літ. А-8 загальною площею 4 359,86 кв. м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 158-Б, балансовою вартістю 1 846 314,86 грн;
- нежитлової будівлі загальною площею 3 878,6 кв. м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 50, балансовою вартістю 690 247,77 грн;
- будівлі школи технічної підготовки літ. А-2 загальною площею 1 566,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, балансовою вартістю 55 006,06 грн;
- приміщення водно-човнової станції загальною площею 998,9 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пров. Черкаський, 21, балансовою вартістю 126 771,87 грн (далі разом - Об`єкти нерухомого майна);
(2) визнання за Позивачем права власності на Об`єкти нерухомого майна;
(3) стягнення з Відповідача на свою користь частини прибутку за 2018 рік у розмірі 1 000 грн.
При цьому Позивач зазначив, що позбавлений можливості визначити розмір сум, які підлягають стягненню, оскільки фінансовий стан Відповідача (вартість чистих активів, розмір прибутку за 2018 рік) йому невідомий, отже він має бути встановлений за результатами проведення судової експертизи.
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №908/2915/23, позов задоволено частково:
(1) стягнуто з Відповідача на користь Позивача вклад статутного капіталу в натуральній формі, а саме Об`єкти нерухомого майна;
(2) визнано за Позивачем право власності на Об`єкти нерухомого майна.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 81 550,22 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
3. 27 грудня 2024 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить скасувати їх та відмовити у задоволенні позовної заяви.
4. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №908/2915/23 касаційну скаргу Скаржника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
5. Скаржнику необхідно було усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- чітко зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на відповідний пункт (пункти);
- належним чином обґрунтувати обрану (обрані) підставу (підстави) касаційного оскарження.
6. 16 січня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги (далі - Заява).
7. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.01.2025 Скаржник у тексті Заяви зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - ухвалюючи рішення в справі, суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування:
- статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі №917/1173/22, постановах Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №924/9/21 та від 11.03.2020 у справі №404/6619/17(щодо нікчемності правочину, який порушує правовий режим обмежених в обігу об`єктів цивільного права та спрямований на незаконне відчуження такого майна); постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (щодо потреби зазначення в мотивувальній частині судового рішення висновку про нікчемність правочину);
- статті 202 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №927/352/18, від 10.09.2019 у справі №918/370/18 та від 06.07.2022 у справі № 372/3737/19 (щодо правової оцінки акта приймання-передачі як правочину);
- статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16, від 07.04.2021 у справі №174/474/17, постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №200/8461/15-ц, від 03.05.2022 у справі №711/3591/21(щодо обов`язкового залучення до розгляду справи кредитора, нерухоме майно якого обтяжено).
8. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Позивач не скористався.
9. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що Скаржник усунув недоліки касаційної скарги. Отже, відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №908/2915/23 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
10. Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд урахував, що Скаржник просить зупинити дію оскаржуваних рішень; вказав, що клопотання Скаржника буде розглянуте Верховним Судом за умови відкриття касаційного провадження у справі після усунення недоліків касаційної скарги.
11. Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
12. Обґрунтовуючи потребу зупинення дії оскаржуваних судових рішень, Скаржник зазначає:
- їх виконання надає Позивачу можливість відчужувати спірне майно на користь третіх осіб до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції. У разі такого відчуження інститут повороту виконання судового рішення не призведе до відновлення за Скаржником права власності, і він буде вимушений звертатися з новим позовом;
- з моменту підписання документа, на підставі якого Позивач просить визнати за ним право власності на спірне майно (01 червня 2018 року), до моменту звернення з позовом у цій справі минуло понад п`ять років. Отже, зупинення дії рішення на період розгляду касаційної скарги не призведе до порушення балансу інтересів сторін, позаяк Позивач тривалий строк не був заінтересований у предметі спору;
- після виконання судового рішення, буде порушений баланс інтересів сторін, що не були залучені до розгляду справи, а саме кредиторів Скаржника, в інтересах яких на спірне майно накладений арешт, проте їх не залучено до розгляду справи.
13. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення підлягають урахуванню такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити.
14. Зважаючи, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
15. Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява № 60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
16. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
17. Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
18. Суд звертає увагу Скаржника, що сама лише незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Скаржник має обґрунтувати та довести, що незупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
19. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28.10.2019 у справі №904/94/19 зазначила, що заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів на їх підтвердження.
20. Водночас Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення дії судових рішень у справі №908/2915/23, не надав доказів, які б підтверджували неможливість повороту виконання в разі їх скасування. Лише посилання на потенційну загрозу настання негативних наслідків, однак без подання відповідних доказів, не є безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.
21. Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
22. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
23. Верховний Суд зазначає, що надання одній зі сторін невиправданих переваг призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
24. Оскільки клопотання Скаржника про зупинення дії рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №908/2915/23 є необґрунтованим та не містить належних доказів, Верховний Суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №908/2915/23.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2025 року о 14:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та копій доданих документів іншим учасникам справи до 18 лютого 2025 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
5. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №908/2915/23.
6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Витребувати з Господарського суду Запорізької області та / або Центрального апеляційного господарського суду справу №908/2915/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
О. Кролевець
