Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/5018/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
03 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними, скасування окремих положень постанови та визнання бездіяльності протиправною,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
-визнати протиправною бездіяльність комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка полягає у непризначені та невиплаті ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її сина ОСОБА_2 , смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини;
-зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_2 під час проходження військової служби військовослужбовця солдата за мобілізацією, який перебував на посаді навідника в/ч НОМЕР_2 .
18.03.2024 позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій серед іншого, просила нарахувати та виплатити їй, як матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022; надіслати на адресу проживання позивача та на адресу електронної пошти, яка вказана у заяві, рішення про розгляд питання, пов`язаного із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
До заяви додано копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду заявника, свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_3 від 14.01.2016, свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
25.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав листом № 6/13/94 позивачу відповідь на заяву, в якій зазначив, що відповідно до сповіщення військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуваючи в Хмельницькій обласній лікарні, відомості про обставини та причини смерті ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні. Відповідно до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану у разі наявності документів підтверджуючих загибель ОСОБА_2 під час дії воєнного стану, або смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) члени сім`ї надають до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати наступний перелік документів: заява про виплату ОГД; оригінал документа, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу; оригінал документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без громадянства або іноземців; свідоцтво про смерть військовослужбовця; оригінали документа, що підтверджує родинні зв`язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб; б) для дитини - свідоцтво про народження дитини; в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця; згода на обробку персональних даних; довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові; рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування,- для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого); відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності); рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності); інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності). Рекомендовано позивачу особисто звернутися з вище зазначеним переліком документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .
22.04.2024 позивач звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просила виплатити їй, як матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Також, 22.04.2024 позивач повторно звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просила виплатити їй, як матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
24.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №3249 від 24.04.2024 направив для розгляду заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
06.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 надано на заяву позивачки відповідь, оформлену листом № 6/2042 від 06.05.2024, в якій зазначив, що відповідно до сповіщення Військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуваючи в Хмельницькій обласній лікарні, відомості про обставини та причини смерті ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні. Відповідно до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану у разі наявності документів підтверджуючих загибель ОСОБА_2 під час дії воєнного стану, або смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), а саме: витяг з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)); грошовий атестат (крім військовослужбовців строкової служби)/витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», на дату загибелі військовослужбовця, а у разі смерті, що настала не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану - на дату поранення (контузії, травми, каліцтва); документи, які підтверджують загибель (сповіщення, повідомлення, матеріали розслідування, подання до нагородження) - у разі відсутності підтвердження загибелі у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу; члени сім`ї надають до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати наступний перелік документів: заява про виплату ОГД; оригінал документа, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу; оригінал документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без громадянства або іноземців; свідоцтво про смерть військовослужбовця; оригінали документа, що підтверджує родинні зв`язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб; б) для дитини - свідоцтво про народження дитини; в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця; згода на обробку персональних даних; довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові; рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування,- для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого); відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності); рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності); інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності). Рекомендовано позивачу особисто звернутися з вище зазначеним переліком документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною першою статті 16 Закону України "По соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною другою статті 16 Закону України №2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.
В свою чергу, частиною першою статті 162 Закону України №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно із частиною дев`ятою статті 163 Закону України №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2013 № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок 975)
Пунктом 1 Порядку 975 закріплено, що порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі- одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
За змістом пункту 3 Порядку 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
-у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
-у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
-у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів, такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, по апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Наказом Міністра оборони України від 26.10.2016 № 564 відповідно до вимог пункту 13 Порядку № 975, Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290, з метою правового і соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України, осіб, звільнених з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов`язаних та резервістів, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов`язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Положення № 564 ).
Приписами пункту 1 Положення № 564 визначено, що це положення визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії МО України, а також порядок організації її роботи
Основні завдання та функції Комісії МО України, визначені у Розділі ІІ Положення № 564.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Положення № 564, основними завданнями Комісії МО України є, зокрема, вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України №2011-ХІІ.
Згідно із пунктом 2 Розділу ІІ Положення № 564 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія МО України зобов`язана, зокрема:
- приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України №2011-ХІІ;
- приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів;
- доводити прийняті рішення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Положення № 564 визначено, що формою роботи Комісії МО України є засідання.
Пунктом 10 Розділу ІІІ Положення № 564 встановлено, що результати засідання Комісії МО України оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.
Рішення Комісії МО України про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів (пункту 11 Розділу ІІІ Положення № 564).
З аналізу змісту положень Порядку № 975 та Положення № 564 вбачається, що порядок призначення та виплати допомоги полягає у наступному та передбачає такі етапи: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються із заявою про виплату допомоги разом із документами до уповноваженого органу; керівник уповноваженого органу з дня реєстрації всіх документів у 15-денний строк подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги; надіслані уповноваженим органом документи в місячний строк із дня їх надходження розглядаються на засіданні Комісії МО України, яка за результатами їх розгляду приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і таке рішення оформлюється протоколом Комісії МО України та доводиться до відома Департаменту соціального забезпечення МО України.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2024 року у справі № 280/8617/21.
Таким чином, уповноважений орган, до якого у даному випадку відноситься ІНФОРМАЦІЯ_2 , наділений повноваженнями та обов`язком по підготовці висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, який має бути направлений у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів, яким у є Міністерство оборони України.
В свою чергу, Міністерство оборони України, наділене правом здійснювати розгляд заяв про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до встановленої процедури, приймати рішення, в тому й числі про повернення документів на доопрацювання у разі, коли такі документи: подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю. При цьому, у разі повернення документів на доопрацювання, повинні бути наведені обґрунтовані мотиви повернення таких документів.
Між тим, як встановлено з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 не направлялись до Міністерства оборони України документи позивача для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання, а самостійно двічі листами надано відповіді-в яких процитовано п.1 постанови №168 та п. 10 Порядку № 975 та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Колегія суддів зазначає, що до отримання Міністерством оборони України заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, в останнього відсутній обов`язок приймати рішення щодо призначення такої, а відтак в даному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, заявлені передчасно.
Поряд з цим, зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не є стороною у цій справі, колегія суддів не вправі надавати правову оцінку його діям, в рамках розгляду останньої.
Уст.48 КАС України закріплено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Необхівдно зауважити, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, останній зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або за ініціативою суду.
Виходячи із наведених положень закону, а також предмету позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції мав би врахувати, що у цій справі позивач звернулася до неналежного відповідача та мав можливість здійснити його заміну та/або залучити як другого відповідача.
Варто зазначити, що як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 спочатку подала позов, у якому серед іншого було заявлено позовні вимоги в тому числі і до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак згодом остання уточнила позов та вказала відповідачем лише Міністерство оборони України.
В той же час, суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
Таким чином, відновити порушене право позивача в обраний нею спосіб, неможливо шляхом прийняття судового рішення у цій справі.
На цій підставі колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 обрала неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду сформульованого, зокрема у постановах від 26 травня 2020 року у справі № 910/8322/19, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та від 11 липня 2023 року у справі № 640/17196/21, обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.
При цьому, відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 48, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.
