Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 760/14535/23 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1709/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві об`єднане кримінальне провадження № 12024100090000323 від 01 лютого 2024 року із кримінальним провадженням № 12022105170000088 від 06 липня 2022 року за апеляційною скаргою прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 на вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року, -
в с т а н о в и л а :
Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворожба Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, раніше судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання:
за ч. 3 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 років;
за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 років;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 , покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;
на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2023 року, остаточно призначено ОСОБА_8 , покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією майна;
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, 19 січня 2022 року, страждаючи на наркоманію, розпочав лікування у КНП «Бердичівська міська лікарня», під час якого за призначенням лікаря почав отримувати препарати, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон.
У подальшому ОСОБА_8 , дізнавшись про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, з метою незаконного заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства та з метою його подальшого неконтрольованого використання, 14 червня 2022 року прибув ТОВ «Сатівус», де подав заяву про отримання наркотичних засобів, та шляхом обману лікаря приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні в іншому медичному закладі, де йому вже призначені наркотичні лікарські засоби. Після цього, використовуючи отриманий шляхом шахрайства рецепт форми № 3 в аптеці № 46 КП «Фармація», придбав призначені лікарем пігулки лікарського засобу, які містять у своєму складі наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, у кількості 40 таблеток по 0, 025 мг, загальною масою 1 г, тим самим незаконно заволодів вказаним наркотичним засобом.
Крім того, у період часу з 28 червня 2022 року по 14 березня 2023 року, ОСОБА_8 , звертаючись до різних медичних закладів, шляхом шахрайства заволодів наркотичними засобами - метадоном, загальною масою 28,5 г, що становить особливо великі розміри. У подальшому, в період часу з 14 червня 2022 року по 14 березня 2023 року, ОСОБА_8 зберігав та перевозив отриманий шахрайським шляхом наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, загальною масою 29,5 г, що становить особливо великі розміри.
Крім того, ОСОБА_8 , будучи неодноразово судимим, 01 лютого 2024 року, приблизно о 11 год. 33 хв. у період дії воєнного стану, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні магазину «Новус» за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 4-Д, взяв з полиць товар, загальною вартістю 497 грн 53 коп., який помістив собі до кишені куртки. Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, не сплативши за нього, направився до виходу з даного магазину, однак з причин, які не залежали від його волі, не зміг довести свій злочинний намір, оскільки був затриманий працівниками служби охорони магазину «Новус».
В апеляційній скарзі прокурора вказано на незаконність вироку у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. У обгрунтування скарги, вказано на те, що суд призначив ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років, що перевищує граничний строк покарання, визначений ст. 68 КК України. Крім того, відповідно до чинного кримінального законодавства у випадку, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, і остаточно за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст.71 КК України. Просив вирок змінити в частині призначеного покарання та постановити ухвалу, якою ОСОБА_8 вважати засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.308, ч.3 ст.309, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України до покарання: за ч.3 ст.308 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна; за ч.3 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 років із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 , покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна; за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_8 , покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією майна.
У поданих змінах та доповненнях до апеляційної скарги заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , в яких просить вирок суду скасувати в частині визнання винним та призначення покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України від 27 липня 2023 року, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України закрити у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння відповідно до ст. 5 КК України, п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України. Постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_8 засудженим: за ч. 3 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.07.2023, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна. У решті вирок залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 із поданими змінами та доповненнями підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
обвинуваченого та захисника, які не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 із поданими змінами та доповненнями до неї;
вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 із поданими змінами та доповненнями підлягає до задоволення.
Вирок в частині обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведення вини обвинуваченого у їх вчиненні та правильності кваліфікації його дій учасниками судового провадження не оскаржуються, а тому вирок у цій частині колегією суддів відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України не перевірявся. Підстав, для виходу за межі апеляційних скарг в порядку ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не знаходить.
Колегія суддів визнає обгрунтованими доводи апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 із поданими змінами та доповненнями в частині необхідності закриття кримінального провадження за епізодом таємного викрадення чужого майна від 01 лютого 2024 року на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Втрата чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
За правилами ч.3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 (далі - Закон № 3886-IX) у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон № 3886-IX , яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2024 році становила 3 028 грн.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 497 грн 53 коп., подія якого мала місце 01 лютого 2024 року.
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення ОСОБА_8 діянь не перевищувала 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинені ним діяння, з огляду на прийнятий Закон № 3886-IX, яким з огляду на положення ст. 5 КК України фактично скасована кримінальна протиправність діяння, не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Із урахуванням викладеного, вирок Солом`янської районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 підлягає зміні, кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями прокурора задовольнити.
Вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вважати ОСОБА_8 засудженим:
за ч. 3 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.07.2023, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років і 6 місяців з конфіскацією майна.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 протягом того ж часу із моменту вручення йому копії даної ухвали.
СУДДІ
____________________ _________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
