УХВАЛА
17 березня 2025 року
Київ
справа №300/2785/22
адміністративне провадження №К/990/8547/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 (повне судове рішення складено 31.01.2025) у справі № 300/2785/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
28.02.2025 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» (далі - скаржник, Товариство), подана безпосередньо до суду.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.10.2021 у справі № 802/1464/17-а, від 19.10.2023 у справі №160/5256/19, від 05.10.2022 у справі № 803/1130/13-а, від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі №826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 06.11.2018 у справі №820/10024/13-а (провадження № К/9901/3443/18), від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20, від 14.08.2024 у справі № 560/12984/23, від 27.04.2022 у справі № 200/5932/19-а.
Товариство доводить наявність усіх первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності.
Водночас зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало застосування судом пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Зі змісту касаційної скарги, у якій наведено перелік наявних у позивача первинних документів, неможливо з`ясувати, які з них надавалися до перевірки, а які - ні, що унеможливлює перевірити доводи скаржника про застосовність конкретно у цій справі тих висновків Верховного Суду, про які зазначено у касаційній скарзі.
Крім того, обґрунтування скаржником подібності правовідносин є загальним, оскільки посилання Товариства на те, що у таких постановах суду оцінювалися правовідносини між платниками податків і контролюючими органами, не дає підстав для висновку про подібність умов застосування норм права.
Суд звертає увагу, що конкретно у цій справі перед судом було поставлено питання застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України у взаємозв`язку із підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України в контексті надання чи не надання до перевірки первинних документів, які б підтверджували використання пального, мінеральних добрив і засобів захисту рослин у господарській діяльності Товариства, наявності недоліків в оформленні деяких документів.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати Товариству подати уточнену касаційну скаргу, у якій чітко викласти свою позицію, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції та яких саме у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов)
Колегія суддів зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України.
При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 300/2785/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення в означеному в цій ухвалі суду питанні має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк