УХВАЛА
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 727/4341/24
провадження № 61-14923св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мандзюк Віктор Борисович, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів та
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 27 травня 2020 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , від якого у них є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 серпня 2023 року шлюб між ними розірвано.
Позивач зазначав, що причиною розірвання шлюбу було те, що ОСОБА_1 зловживала алкогольними напоями, неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, зокрема, за неналежне виховання дитини.
Позивач стверджував, що відповідачка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство відносно малолітньої дитини, не займається її вихованням, часто залишає дитину без догляду на сторонніх людей чи вдома саму, звертається до дитини нецензурними словами.
Відповідачка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок.
На момент подання позову ОСОБА_1 відбуває кримінальне покарання у місцях позбавлення волі за вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2019 року.
Після постановлення ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2023 року, якою було надано відстрочку виконання вироку цього ж суду про застосування до ОСОБА_1 кримінального покарання у виді позбавлення волі, відповідачка двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків та один раз за застосування відносно доньки психологічного насилля.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Малолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент звернення з позовом проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього є частка у власності. Квартира складається з двох кімнат. В цій же квартирі проживає сестра позивача та її донька. Він створив хороші умови для проживання та виховання і гармонійного розвитку дитини. Дитина відвідує ДУ 12 «Сузір`я».
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 липня 2022 року відповідачку позбавлено батьківських прав щодо дочки від першого шлюбу ОСОБА_4 .
З вересня 2022 року позивач перебував на службі в Збройних Силах України, тому неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 проживала з відповідачкою.
Під час перебування позивача на військовій службі йому стало відомо, що 12 грудня 2023 року донька ОСОБА_3 була покинута матір`ю та знайдена працівниками поліції, доставлена в КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» і госпіталізована з діагнозом гострий риніт, двосторонній сальпінгоотит. При госпіталізації дитину супроводжували працівники служби у справах дітей та працівники поліції.
24 січня 2024 року службою у справах дітей Чернівецької міської ради було прийнято рішення про недоцільність повернення дитини матері на виховання.
09 квітня 2024 року органом опіки та піклування Чернівецької міської ради надано висновок про доцільність позбавлення громадянки ОСОБА_1 батьківських прав у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю батьківських обов`язків.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Допущено негайне виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
01 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мандзюк В. Б., засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справиіз суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів призначити до судового розгляду.
Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними в справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська
