Єдиний державний реєстр судових рішень
ф
УХВАЛА
31 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/17022/24
адміністративне провадження №К/990/10430/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Медвідь Василя Осиповича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року
у справі № 380/17022/24 за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Львівської області від 09.04.2024 року за № 1876 «Про внесення змін до рішення Старосамбірської міської ради від 19.12.2023 № 1722 «Про затвердження структури та чисельності апарату Старосамбірської міської ради та її виконавчих органів на 2024 рік»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Старосамбірського міського голови Старосамбірської міської ради Львівської області від 26.06.2024 року за № 81/04-01 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Старосамбірського міського голови Старосамбірської міської ради Львівської області від 08.07.2024 року за № 97/04-01 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.06.2024 року № 81/04-01 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 »;
- поновити гр. ОСОБА_1 на посаді заступника Старосамбірського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 09.07.2024 року;
- стягнути із Старосамбірської міської ради Львівської області на користь гр. ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахунок якого провести станом на дату постановлення рішення суду;
- стягнути із Старосамбірської міської ради Львівської області на користь гр. ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Старосамбірської міської ради Львівської області від 09.04.2024 № 1876 «Про внесення змін до рішення Старосамбірської міської ради від 19.12.2023 № 1722 «Про затвердження структури та чисельності апарату Старосамбірської міської ради та її виконавчих органів на 2024 рік».
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Старосамбірського міського голови Старосамбірської міської ради Львівської області від 26.06.2024 № 81/04-01 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_1 »;
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Старосамбірського міського голови Старосамбірської міської ради Львівської області від 08.07.2024 № 97/04-01 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.06.2024 року № 81/04-01 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Старосамбірського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 09.07.2024.
Стягнуто з Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 35, ЄДРПОУ 04055995) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.07.2024 по 17.10.2024 в сумі 93934 грн 75 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 29021 грн 85 коп. допущено до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №380/17022/24 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанцій, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру 1 % ціни позову.
Законом України «Про Державний бюджет України на 20274 рік» визначено, що станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що фізичною особою заявлено три вимоги немайнового характеру (які оскаржуються в порядку касаційного оскарження).
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 7267,2 грн (3028х0,4)х3х200%).
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі 7267,2 грн.
Оскільки скаржник сплатив судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча грн. 00 коп), то необхідно доплатити 6267,2 грн.
Крім того, за правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права всупереч правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 560/438/20, від 04.06.2020 року у справі № 802/1463/18-а, від 03.10.2023 року у справі № 280/8088/21, від 16.04.2020 року у справі № 495/5105/17, від 03.01.2018 року у справі № 824/3229/14, від 21.02.2020року у справі № 761/25605/17.
При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
При цьому, обов`язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Посилаючись на неправильне застосуванням норми матеріального права всупереч правовим висновкам, скаржник не зазначає конкретну норму права, яку було застосовано судом без урахування висновків Верховного Суду. З огляду на це Суд відхиляє посилання скаржника на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
- документу про сплату судового збору в розмірі 6267,2 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Медвідь Василя Осиповича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 380/17022/24 за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний
