УХВАЛА
03 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/5241/21
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова
до: 1) Харківської міської ради;
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;
3) ОСОБА_2 ;
4) ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення в частині, визнання недійсним договору, припинення права власності та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
13.03.2025 (через систему ?Електронний суд?) ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 (повний текст складено 27.02.2025).
За результатами розгляду касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зміст касаційної скарги свідчить, що підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України. При цьому, як на підставу касаційного оскарження судового рішення за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на пункт 8 частини 1 та пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України.
Пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
При цьому скаржником у касаційній скарзі не зазначено, щодо якої особи апеляційний господарський суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки та яку не було залучено до участі у справі.
Пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України, у ній для перевірки викладених доводів скаржника повинно бути зазначено вид судового рішення, яким було відхилено відповідне клопотання, та його дату, якщо така процесуальна дія суду була вчинена ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, у касаційній скарзі має бути зазначено про це, та має бути зазначено дату вчинення такої процесуальної дії.
Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки порядок усунення недоліків касаційної скарги чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити на адресу Суду заяву про усунення недоліків, а іншим учасникам справи направити копії такої заяви і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, та, у разі надсилання такої заяви без використанні підсистеми ?Електронний суд?, а у письмовій формі, надати Суду докази такого направлення.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування пункту 8 частини 1 та пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову є вимоги про: визнання незаконним та скасування пункту 45 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання ?Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова? від 21.02.2018 №1008/18; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.09.2018 №5632-В-С (2 немайнові вимоги) та витребування нежитлових приміщень (майнова вимога).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 у позові відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено в частині витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення цокольного поверху № 71-2, 71-3, 71-11-:-71-13, площею 98,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1305037563101), нежитлові приміщення цокольного поверху № 71-6-:-71-9 площею 71,1 кв.м., місця спільного користування № 71-1, 71-4, 71-5, 71-10, 71-14 площею 47 кв.м., загальною площею 118,1 кв.м. (реєстраційний номер нерухомого майна 341372563101), розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Отже за вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 7 264,00 грн (2 немайнові вимоги х 2 270,00 грн х 200% х 0,8).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про витребування нежитлових приміщень є вимогою майнового характеру.
Як установлено в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 про залишення без руху апеляційної скарги виконуючого обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури ринкова вартість спірних нежитлових приміщень згідно висновку про вартість майна, складеного ТОВ ?Експерт Реєлт?, дата оцінки - 02.03.2020, дата завершення складання звіту 02.03.2020 становить 1 352 450,00 грн.
Таким чином за вимогу майнового характеру скаржник має сплатити судовий збір у сумі 32 458,80 грн (1 352 450,00 грн х 1,5% х 200% х 0,8).
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 39 722,80 грн (7 264,00 грн + 32 458,80 грн).
Водночас до касаційної скарги додано квитанцію від 13.03.2025 №6954-3948-5708-0368 про сплату судового збору у розмірі 22 185,00 грн за подання касаційної скарги, проте зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Згідно з пунктом 37 розділу ІІ Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов`язкові реквізити, зокрема ?Призначення платежу?.
Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції).
Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі. Разом з тим, у графі ?Призначення платежу? обов`язково необхідно вказати, зокрема, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже зазначена вище квитанція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки у платіжному документі в графі "призначення платежу" відсутній номер справи та оскаржувані судові рішення.
Таким чином, додана скаржником до касаційної скарги квитанція від 13.03.2025 №6954-3948-5708-0368 про сплату судового збору у розмірі 22 185,00 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.
У зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору.
Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №902/834/23, від 13.07.2023 у справі №904/9298/21, від 27.03.2023 у справі №902/834/23, від 09.08.2022 у справі №916/1900/16, від 24.05.2022 у справі №925/369/21, від 27.04.2022 у справі №907/801/19.
Ураховуючи викладене та з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 39 722,80 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський
