ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 р. № 6/655
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. –головуючий,
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення
та постановугосподарського суду міста Києва від 07 грудня 2009 року
Київського апеляційного господарського суду
від 18 травня 2010 року
у справі№ 6/655
господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
доВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
пророзірвання договору та зобов’язання вчинити дії
за участю представників сторін
від позивача –Назаренко М.М.від відповідача –Комелева І.Ю.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про розірвання контракту №1201 від 02.01.2001 та зобов’язання підписати відповідні акти та іншу документацію, пов’язану з розриванням вказаного контракту.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 6/655, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010, у задоволенні позову ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" в частині розірвання контракту № 1201 від 02.01.2001 відмовлено; в іншій частині провадження у справі припинено.
ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 у справі № 6/655 у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 у справі № 6/655 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами, у зв’язку з несистематичним фінансуванням будівництва об’єкту, що є предметом контракту № 1201 від 02.01.2001 між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (підрядник) та ДКО "Київводоканал" (замовник), роботи станом на день звернення позивача до суду із позовом не завершені, а бюджет міста Києва на 2009 рік не передбачав фінансування робіт по зазначеному об’єкту у поточному році.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 контракту підрядник може призупинити виконання своїх зобов’язань по цьому контракту або розірвати контракт, якщо відсутнє фінансування, або воно здійснюється несвоєчасно і перерва фінансування перевищує 1 місяць. Сторона, що прийняла рішення про призупинення робіт або розірвання контракту, повідомляє про це іншу сторону не менш ніж за 15 днів, і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати контракт.
Господарськими судами встановлено, що 04.06.2009 листом за №212/8 позивач у зв’язку з відсутністю фінансування робіт на об’єкті будівництва запропонував відповідачу розірвати контракт та підписати про це додаткову угоду.
10.06.2009 відповідач листом № 2990/30 відмовився підписувати додаткову угоду про розірвання, посилаючись на те, що проектно-кошторисна документація по об'єкту знаходиться на перезатвердженні у проектному інституті "Київдержекспертиза" і після отримання позитивного висновку відповідач має намір вчиняти заходи по включенню до Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Києва на 2009 рік відповідних коштів на фінансування робіт по контракту. Додаткова угода про розірвання договору, яка була направлена відповідачу, повернута ним без підписання.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що контракт був розірваний позивачем в односторонньому порядку згідно п.5.1, оскільки обставини, які передбачають розірвання (відсутність фінансування), не змінились на час направлення повідомлення про розірвання - на 04.06.2009.
Доказів усунення обставин, які передбачають одностороннє розірвання контракту відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Суди дійшли висновку, що права та охоронювані законом інтереси позивача на час звернення до господарського суду порушені не були, оскільки контракт був розірваний в односторонньому порядку згідно визначених у ньому умов, тому підстави для задоволення позову в частині вимог про розірвання контракту № 1201 від 02.01.2001 відсутні.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача підписати відповідні акти та іншу документацію, пов’язану з розірванням контракту №1201 від 02.01.2001, господарські суди вважають, що зобов’язання суб’єкта господарювання складати та оформлювати певну первинну документацію є втручанням у здійснення ним господарської діяльності і такий спір не може бути переданий на вирішення до господарського суду, тому провадження у даній справі в цій частині позову підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній скарзі ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає про те, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно визнали контракт № 1201 від 02.0.2001 розірваним в односторонньому порядку, оскільки на думку скаржника розірвання спірного контракту було недоцільним, до того ж сторонами у справі не було виконано зобов’язань щодо процедури передачі предмета договору.
Доводи касаційної скарги не приймаються судовою колегією Вищого господарського суду України до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятих господарськими судами рішень.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, рішення та постанову яких залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 у справі № 6/655 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Борденюк
Судді: С. Могил
С. Самусенко
