СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
15 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/2070/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Тарасової І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№827Х/2) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24 (повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024 суддею Погорєловою О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом ОСОБА_2 , м. Харків,
до Житлового кооперативу "Алмаз", м. Харків,
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків,
про визнання недійсним рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Житлового кооперативу "Алмаз", відповідач, в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз", оформленого протоколом від 21.04.2019 №2. Позов обґрунтований тим, що оскаржуване рішення загальних зборів членів ЖК "Азмаз" від 21.04.2019 прийняте з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що позбавило право позивача на управління справами товариства, чим було порушено його господарські (корпоративні) права.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз", оформленого протоколом від 21.04.2019 №2. Стягнуто з Житлового кооперативу "Алмаз" на користь ОСОБА_2 - 2 422,40 грн судового збору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , подала на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, не з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з урахуванням заяви про застосування строків позовної давності.
Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.03.2025 у справі № 922/2070/24 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі № 922/2070/24 заявникові.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 10.04.2025 повторно подала апеляційну скаргу (вх.№827Х/2) на вищевказане рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24.
Одночасно з апеляційною скаргою надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.
На підтвердження вищенаведених обставин скаржником надано копію рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024, копії медичних документів ОСОБА_1 , копія довідки МСЄК, копія відповіді КНП "Міська поліклініка № 18" Харківської міської ради від 01.04.2025 № 319/0/537-25 на адвокатський запит від 25.03.2025 № 8, копія пенсійного посвідчення.
В обгрунтування вказаної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що скаржнику про існування оскаржуваного рішення стало відомо 19.02.2025 під час підготовчого засідання у Орджонікідзевському районному суді м.Харкова по цивільній справі за позовом Житлового кооперативу Алмаз про стягнення з нього 271945, 47 грн., справа №644/824/25. Також скаржник зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, також перебувала на лікуванні.
Щодо вказаного клопотання, колегія суддів зазначає, що наведеним в ньому підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24 вже була надана оцінка в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 про повернення апеляційної скарги, яка є чинною, а саме визнано ці причини неповажними з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.
З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.
У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.
Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.
Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов`язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.
Відповідно до інформації з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ОСОБА_1 , м. Харків зареєструвала свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак скаржник станом на час ухвалення оскаржуваного рішення мав свій зареєстрований електронний кабінет, через який отримав доступ до справи №922/2070/24 (зокрема, до документів та судових рішень у цій справі).
Як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24 було надіслане ОСОБА_1 , м. Харків до її електронного кабінету та доставлено останній 27.09.2024 о 12:27.
У пункті 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на викладене, датою вручення ОСОБА_1 , м. Харків рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24 є саме 27.09.2024, відтак остання безпідставно наголошує на тому, що оскаржуване рішення нею не було отримано, а про ухвалення останнього апелянту стало відомо лише 19.02.2025 під час підготовчого засідання у Орджонікідзевському районному суді м.Харкова по цивільній справі за позовом Житлового кооперативу Алмаз про стягнення з нього 271945, 47 грн., справа №644/824/25.
Враховуючи викладене, несвоєчасне оскарження ОСОБА_1 , м. Харків рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
В наданому до заяви про поновлення пропущеного строку новому доказі, який не було додано суду при поданні первісної апеляційної скарги, - відповіді КНП "Міська поліклініка № 18" Харківської міської ради від 01.04.2025 № 319/0/537-25 на адвокатський запит від 25.03.2025 № 8, зазначено про перебування скаржника на лікуванні у періоди з 14.06.2024 по 29.08.2024, в той час як зазначено вище, оскаржуване рішення було направлено до її електронного кабінету пізніше цього періоду- 27.09.2024, та зазначений період мав місце до ухвалення 17.09.2024 оскаржуваного рішення суду, а тому вказаний документ не містить відомостей, які б спростовували вищенаведений висновок про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарженя, викладений в ухвалі Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.03.2025 у справі № 922/2070/24 якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвала Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.03.2025 у справі № 922/2070/24 про повернення апеляційної скарги набрала законної сили.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, які вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24.
Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З метою усунення зазначених в даній ухвалі недоліків заявник має у десятиденний строк з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 (вх.№827Х/2) залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Тарасова
