Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12149/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Хлімоненкової М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Соловйової О.А.
представника позивача - Сіроштан О.О.
представника відповідача - Скворцової Л.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, у якому позивач просив суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про відкриття виконавчого провадження №71775667.
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71775667.
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про стягнення виконавчого збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні Корабельного відділу ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває ВП №71775667 з примусового виконання постанови №00002440 від 08.12.2021, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 102 000,00 грн. В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. було винесено наступні постанови: про відкриття виконавчого провадження №71775667 від 12.05.2023; про стягнення виконавчого збору від 12.05.2023; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.05.2023.
Позивач вважає постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору протиправними та такими, що підлягають скасуванню. На думку позивача, постанову №00002440 від 08.12.2021, видану Державною службою України з безпеки на транспорті, пред`явлено до виконання з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу більше, ніж на рік (строк пред`явлення до 09.02.2022). Таким чином, тримісячний строк для звернення примусового стягнення за виконавчим документом закінчився 02 лютого 2022 року, тобто, навіть за умов застосування приписів Закону України «Про внесення зміни до розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», щодо переривання строку примусового виконання вищевказаного виконавчого документу його пред`являнням до виконання на період дії правового режиму воєнного стану, звернувшись із заявою до органу виконавчої служби через один рік та п`ять місяців від дати винесення постанови, Державною службою України з безпеки на транспорті пропущено встановлений тримісячний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Зважаючи, що звернення примусового стягнення за виконавчим документом Державною службою України з безпеки на транспорті до примусового виконання мало місце 09.05.2023, тобто поза межами встановленого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, відповідач мав повернути виконавчий документ без виконання. При цьому, у постанові про відкриття виконавчого провадження №71775667 не вказано жодних нормативних та фактичних підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, підстави для переривання строку пред`явлення постанови №00002440 від 08.12.2021 до примусового виконання теж відсутні.
Крім того, спірна постанова прийнята не за місцем реєстрації та фактичного місця проживання боржника (позивача) та знаходження його майна. Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними громадянина України. Іншого місця перебування ним не зареєстровано, позивач не має жодного відношення до міста Херсон, не має доходів чи майна на території міста Херсон.
Також, позивач посилається і на те, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державної служби України з безпеки на транспорті станом на 22.05.2023, відомості щодо повноважень Ткачова Андрія на представництво інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи, зокрема, в органах державної виконавчої служби, відсутні.
До суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконанні в Корабельному відділі державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №71775667 з примусового виконання постанови №00002440 від 08.12.2021, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 102 000,00 грн. В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. було винесені оскаржувані постанови.
Відповідач вважає дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. щодо винесення оскаржуваних постанов такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Постанова №00002440 від 08.12.2021 року, видана Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 102 000,00 грн підписана КЕП (ключем електронного підпису) ОСОБА_2 03.02.2022 та того ж дня направлено до відділу за вих. номером 1743/3.6/14-22. З наведеного вбачається, що стягувачем Державною службою України з безпеки на транспорті не порушено вимоги, викладені ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідач зазначає, що з постанови від 08.12.2021 №00002440 вбачається, що вона набрала законної сили 10.01.2022, строк пред`явлення постанови до виконання до 09.02.2022, з супровідного листа Державною службою України з безпеки на транспорті вбачається, що строки пред`явлення постанови до виконання не порушено, оскільки направлено на адресу Відділу 03.02.2022 за вих. номером 1743/3.6/14-22.
Окрім того відповідач зазначає, що державним виконавцем з виконавчого документу встановлено місце проживання/реєстрації боржника ОСОБА_1 , тому виходячи з вище сказаного під час відкриття не було порушення норм закону, стягувач у постанові від 08.12.2021 №00002440 вказав адресу боржника, що підвідомча Корабельному відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме м. Херсон, вул. Будівельників 40, кв.15.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, - в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2025, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 420/12149/23 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року справу прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
При новому розгляді справи відповідачем подано до суду відзив, у якому додатково до раніше наданих пояснень вказав, що підставою для відкриття виконавчого провадження є пред`явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження. Вимоги виконавчого документа регламентовано відповідно до ст.4 «Про виконавче провадження», згідно якої, у виконавчому документі вказуються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб). Виконавчий документ відповідав вказаним вимогам. Також у заяві про примусове виконання рішення зазначаються дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача. Підчас відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем, встановлено місце проживання/реєстрації боржника ОСОБА_1 з виконавчого документу.
Також відповідач зазначає, що після введення воєнного стану територія міста Херсон та Херсонської області практично відразу опинились в тимчасовій окупації. При цьому, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 згідно якого, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. За умов застосування приписів вказаного закону щодо переривання строку примусового виконання вищевказаного виконавчого документу його пред`являнням до виконання на період дії правового режиму воєнного стану, звернувшись із заявою до органу виконавчої служби через один рік та п`ять місяців від дати винесення постанови, Державною службою України з безпеки на транспорті 12.05.2023 року, керуючись вимогами статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем прийнято рішення про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Третя особа подала до суду пояснення щодо позову або відзиву, у якому зазначила, що 03.02.2022 Державною службою України з безпеки на транспорті направлена до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заява про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.12.2021 ВМ №00002440, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 51000 грн за порушення частини 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових норм навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу понад 34% (9,53т). Постанова Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.12.2021 ВМ № 00002440 набрала законної сили 10.01.2022.
Щодо зазначення в постанові ВМ 00002440 від 08.12.2021 інформації про адресу позивача, третя особа повідомила, що інформація про адресу фізичної особи отримується автоматизовано, на основі наявної в відповідних базах даних інформації. Під час розгляду події старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною отримано інформацію стосовно відповідальної особи з зазначенням відповідної поштової адреси Херсонська обл., м. Херсон, вул. Будівельників, 40, кв. 15. Таким чином, в постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 08.12.2021 серії ВМ №00002440 зазначена отримана в автоматичному режимі з реєстру МВС інформація про адресу позивача, що була актуальна на момент винесення постанови.
Щодо повноважень Андрія Ткачова на направлення виконавчого документа до примусового виконання третя особа зазначила, що згідно наказу Укртрансбезпеки від 31.12.2021 №1048, Андрію Ткачову надано повноваження щодо направлення органу державної виконавчої служби заяв про примусове виконання постанов про накладення штрафів по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, з додержанням вимог статей 300-2, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засідання позивач підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення з приводу предмету та підстав позову.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі та підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв та клопотань до суду не надав.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
08.12.2021 Державною службою України з безпеки на транспорті була винесена постанова серія ВМ №00002440, згідно якої 09.10.2021 о 14.22 год за адресою Н-23 км 2+998, Кіровоградська область зафіксовано транспортний засіб SKANIA P380 CB8X4EHZ, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобі із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 34% (9,53 тони), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132? КУпАП. Постановою накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , адміністративний штраф у розмірі 51000 грн. Також постановою визначено, що згідно з ч.2 ст. 309 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.2 ст.300І КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 102000 грн.
Також постановою визначено дату набрання нею законної сили 10.01.2022, та строк пред`явлення до виконання 09.02.2022.
Постанова була надіслана Державною службою України з безпеки на транспорті до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для здійснення її примусового виконання. Заява про примусове виконання від Державної служби України з безпеки на транспорті №1743/3.6/14-22 від 03.02.2022 підписана КЕП Ткачова А.С. 03.02.2022 о 08:14.
Із досліджених в ході розгляду справи оригіналів матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що заява про примусове виконання рішення зареєстрована працівником Корабельного відділу ДВС 09 травня 2023 року за вхідним №1586.
12.05.2023 державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №71775667 з виконання постанови від 08.12.2021р. №00002440, виданої Державної служби України з безпеки на транспорті, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102000грн.
Також, 12.05.2023 державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. була винесена постанова ВП №71775667 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 10200грн.
Постановою державного виконавця від 12.05.2023 про відкриття виконавчого провадження, ВП №71775667 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 210,17 грн.
Вважаючи постанови державного виконавця від 12.05.2023 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2), виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).
Строки у виконавчому провадженні врегульовані Розділом 2 Закону №1404-VIII.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Відповідно до частин першої і другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Абзацом 1 частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Отже, з аналізу наведених вище норм слідує, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання або ж виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.300І КУпАП у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
Статтею 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
З аналізу наведеного положення ст.303 КУпАП вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернута до примусового виконання не пізніше трьох місяців з дня винесення. При цьому, більш тривалі строки для виконання можуть бути встановлені Законами для постанов по справах про окремі види правопорушень.
Суд вважає, що ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII не є таким законом в розумінні ст.303 КУпАП, адже встановлює загальні строки пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, в тому числі і тих, за якими стягувачем є держава або державний орган (три місяці з наступного дня після набрання ним законної сили) та не встановлює строки для виконання постанов для окремих видів правопорушень.
Зі змісту виконавчого документу Постанови Укртрансбезпеки від 08.12.2021 №00002440 вбачається, що вона набрала законної сили 10.01.2022, а строк пред`явлення постанови до виконання - до 09.02.2022, що відповідає положенням ст.300І та 303 КУпАП.
Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення серія ВМ №00002440 від 08.12.2021 могла бути звернена до виконання органом, який її виніс Державною службою України з безпеки на транспорті до 09.02.2022 включно.
Як було встановлено судом, заява про примусове виконання від Державної служби України з безпеки на транспорті №1743/3.6/14-22, до якої була долучена постанова серія ВМ №00002440 від 08.12.2021, датована 03.02.2022 та підписана КЕП Ткачова А.С. 03.02.2022 о 08:14.
В ході розгляду справи судом були досліджені оригінали матеріалів виконавчого провадження №71775667, зокрема, оригінал конверта, яким Державної служби України з безпеки на транспорті надіслала заяву про примусове виконання №1743/3.6/14-22 від 03.02.2022 та постанову серія ВМ №00002440 від 08.12.2021 до Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
На конверті є відтиск штампу Укрпошти, який не в повному обсязі відбитий на конверті та який містить лише наступні цифри « 03022 14», з якого вбачається день відправки «03», місяць « 02», проте цифри, які мали б відображати рік відправки місять лише одну цифру « 2», оскільки друга цифра не відбилася на конверті, що не дозволяє суду достовірно встановити повну дату відправки листа.
Не вбачається можливим встановити дату відправки листа по номеру рекомендованого відправлення, який є на конверті (0113516115008), адже згідно відомостей сайту Укрпошти дані про відправлення за номером 0113516115008 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Окрім того, в ході дослідження оригіналів матеріалів виконавчого провадження судом було встановлено що заява про примусове виконання рішення зареєстрована працівником Корабельного відділу ДВС 09 травня 2023 року за вхідним №1586.
Суд зауважує, що на відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача.
Положеннями частини другої статті 77 КАС України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З наявних у справі матеріалів, обставина отримання органом державної виконавчої служби постанови для примусового виконання у строк, встановлений Законом, є недоведеною зі сторони суб`єктів владних повноважень - відповідача та третьої особи. Жодних належних і допустимих доказів щодо наведеної обставини в матеріалах справи немає. Висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях (про що зазначив Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15).
Обгрунтовуючи правомірність оскаржуваних постанов відповідач зазначає, що після введення воєнного стану територія міста Херсон та Херсонської області практично відразу опинились в тимчасовій окупації. При цьому, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану
З даного приводу суд зауважує, що відповідно до пункту 3 розділу І Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 (далі - Наказ №958), нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення.
Відповідно до пунктів 1, 2 Наказу №958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Враховуючи наведені строки пересилання кореспонденції, у разі якщо надіслання заяви на примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення мало місце 03.02.2022, то у випадку застосування до спірної ситуації максимальних строків пересилань поштової кореспонденції (Д+5+1) орган державної виконавчої служби мав би отримати виконавчий документ не пізніше 11.02.2022, тобто до початку повномасштабного вторгнення російської федерації та окупації окремих районів Херсонської області.
Відтак, у такому разі, у державного виконавця було достатньо часу (до 24.02.2022) для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа, у спосіб та порядок, визначені Законом №1404-VIII. А також, у такому випадку, положення Закону №2129-ІХ, згідно якого передбачені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Більше того, Закон №2129-ІХ набрав чинності 26.03.2023, та його положення не передбачають поширення на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим Законом. Як і не передбачено цим Законом поновлення строків, закінчення яких припало на період до запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в Україні чи набрання ним чинності.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач також посилається на те, що оскаржувані постанови були винесені державним виконавцем з порушенням територіальної юрисдикції органу державної виконавчої служби, адже він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , іншого місця перебування ним не зареєстровано, та він не має жодного відношення до міста Херсон, не має доходів чи майна на території міста Херсон.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.1 ч.2, ч.5 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст. 24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частиною 1 ст. 28 Закону №1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Статтею 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII) визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За змістом ч.1 ст. 4 Закону №1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону №1403-VIII державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
В ході розгляду справи судом було досліджено копію паспорту позивача серії НОМЕР_2 , згідно якого, адресою його реєстрації місця проживання з 19.04.2005 є: АДРЕСА_1 ; органом реєстрації є Конотопський міськрайвідділ Управління МВС України в Сумській області.
Також, згідно з витягом з реєстру територіальної громади (Конотопська територіальна громада) №2025/003827998 від 21.03.2025, адресою місця проживання ОСОБА_1 з 19.04.2005 та по даний час є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
У наведеній постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
Також, Верховний Суд у справі №380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень статті 24 Закону №1404-VIII в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Крім того, аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VIII, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону №5492-VI, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких виконавець має дотримуватись. Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
Виходячи із системного аналізу пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII в сукупності з іншими положеннями цього Закону, Верховний Суд у справі №380/9335/20 констатував, що надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження виконавця.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
Враховуючи наведені правові позиції, а також встановлену судом обставину щодо адреси місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суд дійшов висновку, що державний виконавець не дотримався територіальної юрисдикції під час відкриття виконавчого провадження та діяв не на підставі, у порядок та у спосіб, визначені Законом №1404-VIII, що свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження і інших постанов, винесених в ході виконавчого провадження, та наявності підстав для їх скасування.
Щодо посилань позивача на відсутність повноважень Ткачова Андрія на представництво інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи, зокрема, в органах державної виконавчої служби, суд зазначає наступне.
Згідно п.3 Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті «Про визначення посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі» № 1048 від 31.12.2021, надано повноваження щодо направлення органу державної виконавчої служби заяв про примусове виконання постанов про накладення штрафів по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі з додержанням вимог статей 300І, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадовим особам згідно з переліком, наведеним у додатку 3.
В той же час, додатком 3 до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 1048 від 31.12.2021 визначено перелік посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважених направляти органу державної виконавчої служби заяви про примусове виконання постанов про накладення штрафів по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, з додержанням вимог статей 300І, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед яких зазначений Директор Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Ткачов Андрій Сергійович.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент підписання заяви на примусове виконання рішення, якою постанова ВМ 00002440 від 08.12.2021 Державною службою України з безпеки на транспорті була надіслана до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у ОСОБА_2 були наявні повноваження на її підписання та направлення до органу державної виконавчої служби з метою примусового виконання постанови.
В той же час, дана обставина не спростовує висновків суду про протиправність оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірності прийняття оскаржуваних постанов. Усі обгрунтування правомірності винесення оскаржуваних постанов спростовуються викладеним вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, скільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне перерозподілити судові витрати, понесені позивачем у суді першої, апеляційної і касаційної інстанції та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 9662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про відкриття виконавчого провадження №71775667.
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71775667.
Визнати протиправною та скасувати постанову Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2023 про стягнення виконавчого збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 9662,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Корабельний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34906677, адреса: вул. Петрова Генерала, 42, м. Одеса, 65008.
Третя особа: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150.
СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА
