УХВАЛА
19 травня 2025 року
м. Київ
справа № 753/16132/22
провадження № 61-3870ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року про залишення позову без розгляду та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України, ПАТ «Астра Банк», ПАТ «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поділ майна подружжя, визнання результатів електронних торгів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України, ПАТ «Астра Банк», ПАТ «Дельта Банк», ТБ «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , ФГВФО про поділ майна подружжя, визнання результатів електронних торгів недійсними залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року про залишення позову без розгляду -залишено без змін.
25 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків. Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу і, зокрема, зазначити підстави оскарження вказаної ухвали ОСОБА_1 враховуючи, що позивач ухвалу про залишення її позову без розгляду не оскаржує; на підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Суд роз`яснив особі, яка подала касаційну скаргу, строк, порядок виконання вимог ухвали та наслідки її невиконання.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
У частині першій статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
27 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги подав нову редакцію касаційної скарги, яка за своїм змістом тотожна вперше поданій, яка ухвалою суду залишена без руху.Касаційні скарги ОСОБА_1 не містять належного обґрунтування суті порушення судами норм процесуального права, враховуючи те, що позивач ухвалу про залишення її позову без розгляду не оскаржувала. ОСОБА_1 не наводить доводів, яким чином судові рішення про залишення позову без розгляду ОСОБА_2 за яким він є відповідачем, порушує його права та інтереси, за умови, що ОСОБА_2 не оскаржувала ухвалу суду першої інстанції, тобто погодилася з цим судовим рішенням.
З огляду на зазначене недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2024 року, не усунуто.
Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, №21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
26 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 . Проте оскількикасаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню, суд не вирішує питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 про приєднання до неї.
Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року про залишення позову без розгляду та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 753/16132/22 вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков
