КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 757/19840/20-ц
номер провадження: 22-ц/824/5976/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року у складі судді Матійчук Г.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») про захист прав споживачів, визнання протиправними дій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» згідно Угоди №SAMDNWFC00034122819 від 28 березня 2017 року.
17 березня 2017 року ОСОБА_1 було відкрито торговий рахунок в компанії Trade12 (Exo Capital Markets Ltd), яка знаходиться під управлінням UK Company Global Fin Services Limited (Reg. No: 09836699) operation address Tomimae 5, Tallinn 10145, Estonia, для отримання торгових послуг.
У період з березня по вересень 2017 року з платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , було здійснено 22 платежі на загальну суму 112 500 доларів США.
Вказував, що позивачем так і не було отримано жодних торгових послуг від Trade12 (Exo Capital Markets Ltd), оскільки останній імітував свою діяльність та є шахрайською організацією.
30 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» для ініціювання процедури повернення коштів Сhargeback.
Так, згідно п.1.1.1.76 Умов та правил надання банківських послуг Chargeback - фінансова претензія банку-емітента банку-екваєру на повернення платежу за проведеною транзакцією в порядку визначеному міжнародними платіжними системами та внутрішньобанківською документацією.
Іншими словами Chargeback - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування транзакції банком-емітентом з метою захисту прав платника, при якій сума платежу безакцептно списується з одержувача (банку-еквайра) і повертається платнику, після чого обов?язок доведення істинності транзакції покладається на одержувача. Поворотний платіж може бути оскаржений шляхом виставлення повторної фінансової вимоги (second presentment, representment), в даній процедурі з одного боку виступає одержувач і банк-еквайєр, з іншого - банк-емітент і платник (власник картки). Процедура регламентована платіжними системами Visa і MasterCard, в тому числі, має тимчасове обмеження, а також мінімальну суму транзакції для подачі заяви.
Для того, щоб оскаржити платіж платник (власник картки) звертається в банк-емітент з письмовою заявою із зазначенням номеру картки, дати, суми транзакції, відомостей про одержувача коштів із обов`язковим наданням вагомих доказів для опротестування транзакції як несанкціонованої, шахрайської, помилкової чи у разі не надання товару/послуг. Далі банк-емітент проводить розслідування і в разі правоти заявника списує з карткового рахунку одержувача опротестовану суму платежу і повертає її платнику.
Відповідно до п. 1.1.1.57 Умов та правил надання банківських послуг претензія клієнта за карткою АТ КБ «Приватбанк» - фінансова претензія держателя картки АТ КБ «Приватбанк» за карткою на повернення платежу зі здійсненної транзакції, яка виставляється у разі відмови держателя картки від списання з його карткового рахунка, яке встановлюється держателем картки після одержання ним виписки з банку.
Після ініціювання ОСОБА_1 процедури повернення коштів Сhargeback, АТ КБ «Приватбанк» було взято в роботу 15 із 22 транзакцій, оскільки (як було повідомлено ОСОБА_1 в телефонній розмові із співробітником АТ КБ «Приватбанк») згідно з Chargeback Guide, існує ліміт на отримання заявок.
Як виявилося згодом, у відповіді від 05 вересня 2019 року №20.1.0.0.0/7-190829/2764 на адвокатський запит за вих. №20/08-02 від 20 серпня 2019 року було вказано, що у АТ КБ »Приватбанк» відсутні ліміти щодо кількості заявок на проведення претензійної роботи, отриманих від клієнта протягом дня.
Отже, враховуючи відсутність у АТ КБ «Приватбанк» лімітів на отримання заявок по процедурі Сhargeback, 30 вересня 2017 року банком було неправомірно та необґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду 7 заявок на загальну суму 39 800 доларів США.
В подальшому 10 з 15-ти раніше прийнятих заявок, було закрито АТ КБ «Приватбанк» з наступної причини: «провести претензійну роботу неможливо, оскільки сума не була списана з Вашої карти».
Також зазначав, що 26 жовтня 2017 року у відповідь на численні його листи про незгоду із закриттям вищезазначених заявок, у телефонній розмові клієнтом було отримано відповідь, що «по заявках на повернення отримано відмову на основі правил міжнародних платіжних систем». Тому з огляду на повідомлення співробітниками банку декількох причин закриття заявок, і досі незрозуміло, на яких підставах АТ КБ «Приватбанк» не було ініційовано претензійну роботу по заявках №№485656, 485658, 485635, 485637, 485639, 485640, 485661, 485662, 485646, 485643.
Вважав, що такі протиправні дії відповідача призвели до його збитків на загальну суму 47 700 доларів США.
По двох заявках №485629 та №485632 грошові кошти було повернуто, а щодо інших трьох заявок: №№485626, 485627, 485628, АТ КБ «Приватбанк» вказало, що дані операції було спростовано Trade12 у банкові-еквайрові.
Згідно з п.2.1.4.57.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк зобов?язаний ініціювати арбітражний процес за умови, що така заява подана клієнтом не пізніше 35 днів для платіжної системи MasterCard з дня отримання банком «second presentment».
Отже АТ КБ «Приватбанк», отримавши від еквайера «second presentment» відносно операцій за заявками №№485626, 485627, 485628, та отримавши відповідні заяви від ОСОБА_1 , було зобов`язано з дотриманням 35-ти денного строку ініціювати арбітражний процес.
Проте АТ КБ «Приватбанк» після отримання «second presentment» та заяви ОСОБА_1 не було ініційовано арбітражний процес, що в свою чергу призвело до збитків позивача на загальну суму 15 000 доларів США.
Вказував, що АТ КБ «Приватбанк» було неправомірно та необґрунтовано: відмовлено прийняти до розгляду семи заявок на загальну суму 39 800 доларів США по процедурі Сhargeback (порушено п. 2.1.4.57.2 Умов та правил надання банківських послуг); закрито десять заявок на загальну суму 47 700 доларів США (заявки №№485656, 485658, 485635, 485637, 485639, 485640, 485001, 485662, 485646, 485643), не виставивши фінансову претензію Сhargeback до банку-екваєру (порушено п. 2.1.4.57.2 Умов та правил надання банківських послуг); не ініційовано арбітражний процес по трьох заявках на загальну суму 15 000 доларів США, після отримання АТ КБ «Приватбанк» second presentment (відповідь від еквайера відносно операцій за заявками №№485626, 485627, 485628) (порушено п. 2.1.4.57.1 Умов та правил надання банківських послуг).
Позивач зазначав, що оскільки АТ КБ «Приватбанк» неналежно надало йому банківські послуги у порушення умов Угоди №SAMDNWFC00034122819 від 28 березня 2017 року, то збитки у загальному розмірі 102 500 доларів США, які були йому спричинені, повинні бути йому відшкодовані відповідачем.
З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просив:
визнати неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо порушення Умов та правил надання банківських послуг під час проведення процедури «Chargeback» за його заявками щодо транзакцій, проведених з 28 березня 2017 року по 11 вересня 2017 року;
стягнути із АТ КБ «Приватбанк» на свою користь відшкодування за спричинені збитки у загальному розмірі 102 500 доларів США та судові витрати.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо порушення Умов та правил надання банківських послуг під час проведення процедури «Chargeback» за заявками ОСОБА_1 щодо транзакцій, проведених з 28 березня 2017 року по 11 вересня 2017 року.
Стягнуто із АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 відшкодування за спричинені збитки у загальному розмірі 102 500 доларів США.
Стягнуто із АТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 10 510 грн 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд хоча і врахував, але не надав оцінку тому, що згідно з п.2.1.4.57.1 Умов та правил надання банківських послуг банк зобов`язаний ініціювати арбітражний процес за умови, що така заява подана клієнтом не пізніше 35 днів для платіжної системи MasterCard з дня отримання банком «second presentment».
Вказує, що за зверненням ОСОБА_1 банком було ініційовано претензійну роботу згідно з правилами міжнародної платіжної системи MasterCard з приводу оскарження проведених операцій з платіжної карти клієнта.
Щодо оскарження транзакцій , проведених з платіжної карти клієнта НОМЕР_2 у період з 28 березня 2017 року по 25 травня 2017 року, вказує, що згідно з правилами міжнародної платіжної системи MasterCard претензійна робота проводиться за транзакціями, які були здійснені не пізніше ніж за 120 днів домоменту звернення. Тобто за транзакціями за період з 28 березня 2017 року по 25 травня 2017 року станом на день звернення клієнта вищезазначений строк сплив.
Зазначає, що відносно лімітів на проведення заявок на проведення претензійної роботи, отриманих від клієнта протягом дня, на письмове звернення клієнта банком було надано відповідь, що у нього відсутні ліміти на проведення претензійної роботи. Однак вказані ліміти на проведення заявок на проведення претензійної роботи, отриманих від клієнта протягом дня, встановлені правилами міжнародної платіжної системи.
Також вказує, що за результатами оскарження за заявками №485629 та 485632 було повернуто кошти, які було зараховано 21 березня 2018 року на карту позивачу. По даних заявках при виставленні спору, відповідач не пішов на спростування, тому справа виграна і документи від платіжної системи до АТ КБ «Приватбанк» не надходили. Інші транзакції було програно, так як позиція MasterCard полягає в тому, що при поповненні аккаунта, послуга була надана, а отже претензійна робота не ведеться.
Зазначає, що відповідно до міжнародного операційного бюлетеня №10 від 03 жовтня 2013 року з 21 квітня 2016 року платіжна система MasterCard не проводить повернення грошових коштів за операціями, пов`язаними з інвестиціями, валютними операціями та операціями, пов`язаних з переказом грошових коштів на брокерські рахунки. Таким чином, банки-емітенти позбавлені можливості проводити оспорювання транзакціями за вищезазначеними операціями.
Вказує, що з урахуванням наведеного банк позбавлений можливості ініціювати проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями переказу грошових коштів на брокерські рахунки. Позиція Мастеркарда (MasterCard) щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок. Тобто порядок вирішення спірних питань між банком, який випустив та обслуговує карту (банк-емітент) і банками, через платіжні пристрої здійснюється переказ (банк-еквайєр), встановлюється правилами міжнародної платіжної системи. З таких обставин, відсутні підстави вважати що збитки у сумі 102 500 доларів США, спричинені позивачу, неправомірними діями АТ КБ «Приватбанк».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Малиновська В.Д. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що позивач не згодний із позицією відповідача, оскільки банком не підтверджено жодними доказами встановлення 120-денного строку ініціювання Chargeback, а тому відмова банку у прийнятті 7 заявок була безпідставною (до того ж, по одній із заявок на момент звернення пройшло 80 днів). Відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав відмови по 10 заявках та те, що позивачем не були дотримані умови для ініціювання Chargeback. Банк мав обов`язок після отримання «second presentment» ініціювати арбітражний процес по 3 заявках, проте неправомірно цього не зробив. Жодних брокерських послуг позивачу не надавалось, а правила MasterCard не містять заборони на ініціювання арбітражу у випадках переказу коштів на брокерські рахунки. Вказує, що матеріалами справи підтверджується наявність чотирьох обов`язкових елементів цивільно-правової відповідальності для покладення збитків на відповідача. Судом надано належну оцінку доводам та доказам відповідача у їх взаємозв`язку з іншими матеріалами. З урахуванням наведеного, представник позивача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи обставини, наведені у відзиві на апеляційну скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати, в тому числі, на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що АТ КБ «Приватбанк» порушило договірні та законодавчі зобов`язання як емітент платіжної картки позивача, не забезпечивши належного захисту прав клієнта при здійсненні та оскарженні спірних транзакцій. Позивач ОСОБА_1 , який став жертвою шахрайства з боку компанії Trade12, добросовісно ініціював процедуру повернення коштів (Chargeback) у встановлені строки, надав повний пакет документів і неодноразово звертався до банку з вимогами про розгляд заяв та проведення арбітражу. Натомість банк безпідставно відмовив у прийнятті 7 заявок на суму 39 800 доларів США, мотивуючи це неіснуючими лімітами на кількість заявок, закрив 10 заявок на 47 700 доларів США без проведення претензійної роботи. Також банк не ініціював арбітраж по 3 заявках на суму 15 000 доларів США, попри наявність усіх передумов для цього.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що такі дії банку порушують умови обслуговування та правила платіжної системи MasterCard, а також Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки послуги були надані неякісно та з порушенням прав клієнта. Суд виснував, що банк не мав права на власний розсуд відмовлятися від арбітражу або не проводити претензійну роботу, якщо заяви клієнта відповідали всім умовам. Посилання відповідача на заборону оскарження брокерських транзакцій суд вважав безпідставним, оскільки відповідні положення MasterCard цього не передбачають, а відсутність якісних послуг є допустимою підставою для повернення коштів. Тому суд першої інстанції визнав дії банку неправомірними та зобов`язав відшкодувати збитки у розмірі 102 500 доларів США
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» згідно з Угодою №SAMDNWFC00034122819 від 28 березня 2017 року. 17 березня 2017 року ним було відкрито торговий рахунок у компанії Trade12 (Exo Capital Markets Ltd), підконтрольній UK Company Global Fin Services Limited (№09836699), за адресою Tomimae 5, Tallinn, Естонія, для отримання торгових послуг.
У період з березня по вересень 2017 року з картки № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , було здійснено двадцять дві транзакції на користь Trade12 на загальну суму 112 500 доларів США. Усі ці платежі були ініційовані самим ОСОБА_1 добровільно.
Однак, жодних торгових послуг від Trade12 позивачем ОСОБА_1 , отримано не було, оскільки дана компанія виявилась шахрайською і лише імітувала діяльність.
Це стало підставою для подання ОСОБА_1 30 вересня 2017 року заяви до АТ КБ «Приватбанк» про ініціювання процедури повернення коштів (chargeback).
Банк прийняв до розгляду п`ятнадцяти із двадцяти двох транзакцій. По десяти із них, а саме заявкам №№485656, 485658, 485635, 485637, 485639, 485640, 485661, 485662, 485646, 485643, банк не ініціював претензійну роботу та закрив ці звернення. По заявках №485629 та №485632 грошові кошти були успішно повернуті. Щодо трьох заявок - №№485626, 485627, 485628 банк повідомив, що торговець (Trade12) надав зустрічне підтвердження (second presentment), яке підтримав банк-еквайр.
У відповіді банку від 5 вересня 2019 року №20.1.0.0.0/7-190829/2764, на адвокатський запит за вих. №20/08-02 від 20 серпня 2019 року, вказано, що обмежень щодо кількості заявок на проведення претензійної роботи в банку немає.
При цьому встановлено АТ КБ «Приватбанк» після отримання від еквайера «second presentment» відносно операцій за заявками №№ 485626, 485627, 485628, та відповідні заяви від ОСОБА_1 , не було ініційовано арбітражний процес.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У ч.ч.1 та 2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.
При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
У даній справі, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що унаслідок неправомірних дій АТ КБ «Приватбанк», які проявилися у неприйняття до виконання та у неналежному виконанні обробки його претензії як власника картки, йому не було повернуто кошти за опротестованими ним транзакціями у розмірі 102 500,00 доларів США, а тому просив у рахунок відшкодування збитків стягнути такі кошти з відповідача.
Загальний порядок проведення переказу коштів (зокрема з використанням електронних платіжних засобів) у межах України визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) та Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення № 705). Закон та Положення № 705 не визначають порядок оскарження (опротестування) переказів (сhargeback), ініційованих з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.29 статті 1 Закону міжнародна платіжна система (МПС) - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Chargeback (поворотний платіж) - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування транзакції банком-емітентом з метою захисту прав платника, при якій сума платежу безакцептно списується з одержувача (банка-еквайра) і повертається платнику, після чого обов`язок доведення істинності транзакції покладається на одержувача. Технологія повернення платежу використовується в системах взаєморозрахунків з пластикових карт. Поворотний платіж може бути оскаржений шляхом виставлення повторної фінансової вимоги (secondpresentment, representment), в даній процедурі з одного боку виступає одержувач і банк-еквайєр, з іншого банк-емітент і платник (власник картки). Процедура регламентована платіжними системами Visa і Masterсard, в тому числі має тимчасове обмеження, а також мінімальну суму транзакції для подачі заяви. Для того, щоб оскаржити платіж платник (власник картки) звертається в банк-емітент з письмовою заявою із зазначенням номеру картки, дати, суми транзакції, відомостей про одержувача коштів із обов`язковим наданням вагомих доказів для опротестування транзакції як несанкціонованої, авторизованої із порушенням вимог платіжних систем, такої, за якою не було отримано послугу тощо. Далі банк-емітент проводить розслідування і в разі правоти заявника списує з карткового рахунку одержувача опротестовану суму платежу і повертає її платнику. Істотним при даній процедурі є те, що правила процедури Chargeback дають можливість саме банку-емітенту (відповідачу) самостійно вирішувати, в якому випадку опротестування є правомірним і вимагає розгляду, а в якому ні.
Претензійна робота здійснюється відповідно до Регламенту ведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації по операціях, здійснених з використанням платіжних карт Masterсard і VisaInternational.
Порядок проведення претензійної роботи регулюється розділом 2.1.4.58 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщуються в мережі Інтернет.
Правовідносини пов`язані із використанням міжнародних платіжних систем регулюються Регламентом ведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації по операціях, здійснених з використанням платіжних карт Міжнародної платіжної системи MasterCard International і Visa International, емітованих AT КБ «Приватбанк» та іншими учасниками Міжнародної платіжної системи MasterCard (крім банків-партнерів) та Visa International, в торгівельно-сервісних підприємствах і банкоматах Приватбанку та інших банків членів платіжної системи MasterCard International та Visa International, який діє з 1998 року (далі - Регламент), а також уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати та уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.
Вищенаведений Регламент регулює претензійну роботу по операціях, здійснених з використанням платіжних карт міжнародної платіжної системи Masterсard International Incorporated (далі - MasterCard) і Visa International (далі - Visa) в торгівельно-сервісних підприємствах, банкоматах і пунктах видачі готівки. Процедура складена на підставі Правил MasterСаrd International Chargeback Guide і Правил Visa International Operating Regulations (далі - VIOR), що регламентують порядок вирішення спірних питань між банками-емітентами, з одного боку, і банками-еквайєрами, з іншого боку, з приводу транзакцій, учасниками яких вони є одночасно, а також внутрішніх нормативних документів із ведення претензійної роботи.
В бюлетені глобальних операцій від 03 жовтня 2016 року № 10, MasterСard змінила вимоги до суперечок власників картки, щоб обмежити обробку певних платежів з інвестицій, рахунками в іноземній валюті та аналогічним спорам.
Переглянуті стандарти були представлені в статті жовтневого бюлетеня. Ця зміна говорить, що у той момент, коли кошти завантажуються в інвестиції, іноземну валюту, послуга MasterСard вважається наданою, і MasterСard не зважатиме на умови і положення, що стосуються таких транзакцій. Ця стаття служить нагадуванням про те, що з 21 квітня 2017 року емітенти не мають права обробляти питання про відшкодування суперечок власниками карт по інвестиційним операціям та інших послуг, пов`язаних із обліковим записом, в умовах, описаних вище.
Відповідно до міжнародного операційного бюлетеня від 03 жовтня 2016 року № 10 з 21 квітня 2017 року платіжна система MasterCard не проводить повернення грошових коштів за операціями, пов`язаними із інвестиціями, валютними операціями та операціями, пов`язаних з переказом грошових коштів на брокерські рахунки. Банки-емітенти позбавлені можливості проводити оспорювання транзакціями за вищезазначеними операціями.
Банк позбавлений можливості ініціювати проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями переказу грошових коштів на брокерські рахунки. Позиція MasterСard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок.
Тобто порядок вирішення спірних питань між банком, який випустив та обслуговує карту (банк-емітент) і банками, через платіжні пристрої яких здійснюється переказ (банк-еквайєр), встановлюється правилами міжнародної платіжної системи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 757/53905/18 (провадження № 61-7784св21).
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.ч.1 та 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не надав належної правової правої оцінки тому факту, що всі оскаржувані транзакції позивачем здійснено свідомо, розуміючи значення своїх дій та можливість настання від них наслідків.
Більше суд першої інстанції не дав оцінки тому, що у АТ КБ «Приватбанк» був відсутній абсолютний та безумовний обов`язок, розпочинати процедуру арбітражу по всіх добровільних транзакціях позивача, зважаючи на те, що застосування банком опротестування процедури Chargeback є винятково його правом, а не обов`язком, та можливе виключно під час проведення у системах взаєморозрахунків з пластикових карт до завершення виконання транзакції, що не стосується цього випадку.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кошти у сумі 102 500 доларів США є збитками та не повернуті саме у зв`язку із неправомірними діями АТ КБ «Приватбанк», то у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення цих коштів як збитків з АТ КБ «Приватбанк», котрий є лише банком-емітентом, що не вчиняв відносно позивача шахрайських чи недобросовісних дій та в силу чинного законодавства не зобов`язаний нести фінансову відповідальність за потенційно шахрайські діє вчинені клієнту третіми особами за умови існування волевиявлення позивача на ініціацію сумнівних транзакцій.
Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 757/49023/19-ц (провадження № 61-18461св21)
Також близького по суті висновку у подібних правовідносинах, де фізична особа та клієнт АТ КБ «Приватбанк» просила стягнути з банку збитки, завдані неналежним виконанням зобов`язань за договором через незастосування процедури Chargeback по коштам переведеним саме на рахунок торгової точки Trade12 (що мало місце і у даній справі) дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 757/53905/18 (провадження № 617784св21).
Однак суд першої інстанції вказаних вище вимог закону, правових висновків Верховного Суду та фактичних обставин справ належним чином не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо порушення Умов та правил надання банківських послуг під час проведення процедури «Chargeback» за заявками ОСОБА_1 щодо транзакцій, проведених з 28 березня 2017 року по 11 вересня 2017 року та, як наслідок, стягнення із відповідача на користь позивача спричинені збитки у загальному розмірі 102 500 доларів США.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором, з наведених вище підстав.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За подання апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» сплатило судовий збір у розмірі 12 612 грн 00 коп. (а.с.30, т.6).
Оскільки апеляційний суд ухвалює нове рішення і задовольняє апеляційну скаргу АТ КБ »Приватбанк» та, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в силу вимог закону звільнений від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 12 612 грн 00 коп. підлягає компенсації АТ КБ «Приватбанк» за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором - відмовити.
Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 12 612 грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 червня 2025 року.
Головуючий
Судді:
