Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2025 року
м. Київ
справа №600/3379/23-а
адміністративне провадження № К/990/11678/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року (суддя Бондаренко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року (колегія у складі суддів Гонтарука В. М., Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.)
у справі № 600/3379/23-а
за позовом Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У травні 2023 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості);
- зобов`язати Вікнянську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками на місцевості.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з Реєстром територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженим рішенням Чернівецької обласної ради від 24.09.2008 №230-22/08, Геологічна пам`ятка природи місцевого значення "Онутська стінка" становить загальну площу 24 га, розташована на околиці села Онут Заставнівського району Чернівецької області (згідно з попереднім адміністративним розподілом), відповідно до рішення Чернівецької облради народних депутатів від 21.12.1993.
3. Відповідно до паспорту № 26/129 пам`ятка природи місцевого значення розташована на крутому західному березі річки Дністер, на північ від села Онут, покрита лісом із дерев змішаної породи.Тут зростає цілий ряд рідкісної лісової трав`янистої рослинності, частина з яких занесена до Червоної книги України. Об`єкт має наукове і пізнавальне значення, як геологічна пам`ятка. Об`єкт природно заповідного фонду переданий під охоронне зобов`язання Онутській сільській раді.
4. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області видало Онутській сільській раді охоронне зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка".
5. Згідно з охоронним зобов`язанням та зобов`язанням землекористувача Онутська сільська рада дала згоду на взяття під охорону зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду та дотримання режиму його заповідності.
6. Відповідно до листа Вікнянської сільської ради від 26.12.2022 технічна документація із землеустрою на територію об`єкту природно-заповідного фонду із винесенням меж в натурі не виготовлялась.
7. Згідно з інформацією Головного Держгеокадастру у Чернівецькій області від 15.08.2022 №10-24-0.3-1375/2-22 документація із землеустрою щодо встановлення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в управління не надходила.
8. Листом №12-2288вих.-22 від 21.07.2022 Чернівецька обласна прокуратура повідомила Чернівецьку обласну державну адміністрацію про недотримання охоронних зобов`язань щодо Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" та витребувала документи на зазначений природоохоронний об`єкт.
9. Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА листом від 01.08.2022 №04/592 надало копії документів щодо об`єкта природно-заповідного фонду (охоронного зобов`язання та зобов`язання землекористувача, плану об`єкту).
10. Листом від 13.03.2023 Обласна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про виявлення порушення вимог природоохоронного законодавства та просила повідомити про реалізацію повноважень у сфері використання об`єкту природно-заповідного фонду, проведених та запланованих перевірок, намірів на відповідне судове реагування.
11. Державна екологічна інспекція Карпатського округу листами № 03-17/3187 від 02.12.2022 та №03.5-13/965 від 20.03.2023 повідомила, що заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства щодо геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" не здійснювалися, заходи реагування щодо відсутності меж пам`ятки природи, винесених в натуру, не вживалися та не заплановані.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Звернення до суду з позовом прокурор мотивує необхідністю захисту інтересів держави у сфері забезпечення режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, що пов`язано з чітким визначенням меж такого об`єкта, оскільки невиконання відповідачем вимог законодавства у цій сфері тривалий час залишається без уваги та реагування з боку держави в особі уповноважених органів.
13. Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024, позов задоволено.
15. Суду дійшли висновку, що стосовно геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" на час звернення до суду не вжито належних заходів щодо організації проведення робіт із винесення його меж та закріплення їх в натурі (на місцевості). Тому відповідач допустив протиправну бездіяльність.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
17. Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, не врахував висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 807/1689/14 та від 14.05.2020 у справі № 316/1416/17.
18. Також касаційну скаргу обґрунтовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування статей 7, 28, 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та ст. 26 Закону України «Про землеустрій».
19. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024 відкрито касаційне провадження.
20. У відзиві позивач зазначає про правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Вікнянська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Онутської сільської ради, а тому є належним відповідачем. Суди дійшли обґрунтованого висновку про ймовірність використання природо-охоронної території не за цільовим призначенням, що суперечить природоохоронному законодавству та є підставою покладання на Вікнянську сільську раду обов`язків щодо організації робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки місцевого значення, розташованої в межах адміністративної території.
Природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, що убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.
Також відповідно до Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. Тому в ході організації робіт з землеустрою орган місцевого самоврядування вправі самостійно вжити відповідних заходів щодо відшукування коштів для фінансування зазначених робіт.
21. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.05.2025 № 12), що унеможливило її участь у розгляді касаційних скарг, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №480/3476/22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї.
23. Суди першої та апеляційної інстанції у цій справі дійшли висновку, що згідно з матеріалами справи прокурор, звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави, набув статусу позивача, оскільки у даному випадку орган, уповноважений звертатися до суду з позовом до Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості), відсутній.
24. Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 №2456-XII (далі - Закон №2456-XII) (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин) державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що вказано у п. 1 Положення про цей орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, у редакції спірних правовідносин.
26. Відповідно до пп. 2 п. 3, підпункту "б" пп. 2, пп. 5 п. 4, п. 7 вищезазначеного Положення основними завданнями Держекоінспекції є, окрім іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі:
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про охорону земель, надр, зокрема щодо: додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;
- звертається до суду із позовом, зокрема щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
27. Наказом Держекоінспекції від 20.02.2023 №38 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу (нова редакція)" затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу (нова редакція; ідентифікаційний код 42702233) у якій закріплені повноваження, аналогічні вищевикладеним повноваженням Держекоінспекції, які однак поширюються на територію івано-Франківської та Чернівецької областей.
28. Відповідно до ст. 28 Закону України від 17.03.2011 № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
29. Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
30. Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV) землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
31. Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 2 Закону №858-IV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
32. До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності (п. "а" ч. 1 ст.19 Закону №858-IV).
33. Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 20 Закону №858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель.
34. Згідно зі ст. 21 Закону №858-IV організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.
35. Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
36. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення визначені у п. "в" ч. 2 ст. 25 Закону №858-IV як один з окремих видів документації із землеустрою.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
38. Статтею 47 Закону №858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
39. Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
40. Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.
41. Отже, встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за законом заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони.
42. Верховний Суд розглядав схожу справу №620/6905/22, в якій поставало питання про те, чи порушені інтереси держави у зв`язку з нездійсненням органом місцевого самоврядування встановлення і закріплення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду, переданого йому під охорону, та чи має територіальний орган Держекоінспекції повноваження на захист у спірних правовідносинах інтересів держави (у разі їх порушення) у обраний прокурором спосіб (в судовому порядку).
43. У тій справі, повертаючи позовну заяву прокурору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не є тим компетентним органом, який наділений повноваженнями звертатися до суду з цим позовом. Свою позицію суди мотивували тим, що, виходячи з приписів підпунктів 115 та 162 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, повноваження стосовно організації встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду закріплені саме за цим Міністерством, яке може бути стороною у відповідному спорі, у зв`язку з чим констатували, що саме цей орган, а не Держекоінспекція, є належним позивачем у справі, яка розглядається.
44. Переглядаючи ці рішення в касаційному порядку, Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 у справі №620/6905/22 зазначив:
« 64. … нездійснення, у тому числі й органами місцевого самоврядування, обов`язкових за законом заходів землеустрою щодо встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду, вказує на порушення ними вимог законодавства щодо охорони земель, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а державний нагляд (контроль) у цій сфері відносин, зокрема й щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, здійснює саме Держекоінспекція та її територіальні органи.
65. Тож діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно-заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати відповідні органи Державної екологічної інспекції України.
66. Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.12.2020 у справі № 809/807/17.
67. При цьому зміст вищенаведених положень законодавства підтверджує наявність у Держекоінспекції та її територіальних органів права на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності органів місцевого самоврядування що порушує вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
68. Отже Верховний Суд визнає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що Держекоінспекція в Чернігівській області не є органом, уповноваженим на звернення до суду у спірних правовідносинах».
45. Відповідно до ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
46. З огляду на це, Суд вважає вище наведені висновки застосовними і до справи, що розглядається.
47. Застосовуючи їх в контексті справи, що розглядається, Суд вважає, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу є компетентним органом, який наділений контрольними повноваженнями у сфері спірних правовідносин і має повноваження звертатися із позовом.
48. При цьому саме на обставини нездійснення відповідних заходів уповноваженим органом - Державної екологічної інспекцією, як на підстави для звернення з позовом і покликався прокурор у справі (т. 1, а.с. 10-11), а тому суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності відповідного органу як підстави для представництва інтересів держави в суді.
49. Водночас Суд погоджується з висновками по суті справи про те, що оскільки станом на час розгляду справи доказів вчинення дій, спрямованих на організацію проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками на місцевості, не надано, позов підлягає задоволенню.
50. Суд також погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов`язаний вчинити дії щодо організації проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками на місцевості.
51. Відповідач як правонаступник усього майна, прав та обов`язків розформованої Онутської сільської ради, припустився протиправної бездіяльності, що полягає у невжитті заходів з організації проведення робіт із винесення меж Геологічної пам`ятки природи місцевого значення "Онутська стінка" в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками на місцевості. Тому суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
52. Суд відхиляє покликання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції довідки від 08.11.2023 №700, відповідно до якої геологічна пам`ятка природи місцевого значення «Онутська стінка» розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 7321586400:01:002:0111, та витягу НВ-9931391122023 (сформований 08.11.2023), адже відповідач не довів поважності причини неподання цих доказів до суду першої інстанції, хоча відповідач є видавником довідки № 700.
53. Крім того, згадані вище довідка та витяг не дають підстав для висновку, що межі геологічної пам`ятки та зазначеної земельної ділянки кадастровий номер 7321586400:01:002:0111 співпадають.
54. Скаржник покликається на неврахування судами висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі №316/1416/17, про те, що: «… згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 4 Закону №2456-XII у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання».
55. Суд звертає увагу на те, що справа № 316/1416/17 стосувалася відмови позивачу як власнику земельної ділянки у видачі будівельного паспорта на будівництво садового будинку, і Суд дійшов висновку, що така відмова не порушує його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Тобто правовідносини суттєво відрізняються зі справою, що розглядається. До того ж зазначена позиція не спростовує зроблених у цій справі висновків.
56. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
57. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
58. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
59. Відповідно до ч.ч. 1, 3-4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
60. Враховуючи зазначене, Суд вважає необхідним змінити мотиви в частині права на представництва інтересів держави прокурором з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, в іншій частині Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області задовольнити частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №600/3379/23-а змінити в частині мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
