КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №757/42840/23-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6537/2025
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Остапчук Т.В.,-
встановив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 просив: поновити позивача на посаді заступника директора з адміністративних питань у ТОВ «Агро Перемога» з 29 серпня 2023 року; стягнути заборгованість по заробітній платі в день звільнення в розмірі 50 237 грн 22 коп. та середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 24 жовтня 2023 року, посилаючись на те, що при її винесенні судом порушені норми процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ТОВ «Агро Перемога» поклався на розсуд суду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп. за позовну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зач.ч. 1-3ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Розміри ставок судового збору визначеност. 4 Закону України «Про судовий збір».
У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору. Так, згідно з п. 1 ч.1 ст.5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказано, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, у зв`язку з чим пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відтак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який входить до структури заробітної плати, та дійшов до помилкового висновку щодо обов`язку позивача сплатити судовий збір за подання позову в цій частині у ромірі 1 073 грн 60 коп.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 209/2226/22 (провадження № 61-14575св23) та від 13 березня 2024 року у справі № 127/15018/23 (провадження № 61-13541св23).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що сплачений ОСОБА_1 судовий збір, згідно платіжного доручення № 0.0.3358374256.1 від 14 грудня 2023 року у розмірі 1 073 грн 60 коп. підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 24 жовтня 2023 року постановлена з неповним з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, а сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп. підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року скасувати.
Зобов`язати Державну казначейську службу України повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп., сплачений на розрахунковий рахунок: № UA228999980313181206000026007, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, Одержувач: ГУК у м. Києві/Печерський районний суд міста Києва/22030101, згідно квитанції № 0.0.3358374256.1 від 14 грудня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 15 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко
