ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2025 р. Справа№ 911/578/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання: Овчиннікова Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Кемінь В.В., дов. № 96 від 26.08.2024;
від відповідача: не з`явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення господарського суду Київської області від 10.02.2025 у справі № 911/578/24 (суддя - Конюх О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
про стягнення 653 268 845,55 грн,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ") про стягнення 653 268 845,55 грн, з яких: 582 672 200,75 грн боргу, 29 720 332,66 грн пені, 17 168 977,50 грн 3 % річних та 23 707 334,64 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.09.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір № 3519-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу (далі - договір), за умовами якого постачальник у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року поставив відповідачу природний газ, який відповідачем не був оплачений у сумі 582 672 200,75 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.02.2025 у справі № 911/578/24 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 582 672 200,75 грн боргу, 9 720 332,66 грн пені, 17 168 977,50 грн 3 % річних, 23 707 334,64 грн інфляційних втрат та 847 840,00 грн судового збору за подання позову. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Cуд першої інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено споживачу природний газ за договором, який останнім не був оплачений у сумі 582 672 200,75 грн. Перевіривши правильність розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, судом було встановлено, що вони є вірними. Водночас дослідивши клопотання відповідача про зменшення пені суд дійшов висновку про зменшення її розміру до 9 720 332,66 грн.
Частково не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20 000 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим зроблено помилковий висновок щодо наявності підстав для зменшення розміру пені, оскільки не було враховано, що відповідальність у вигляді пені та її розмір погоджений сторонами у договорі (п. 7.2), а отже відповідач був обізнаний з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору. Разом з цим боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин, а також виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках тощо.
Позивач звертав увагу, що забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Окрім того відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї країни. При цьому в умовах воєнного стану у позивача значно зросла кількість споживачів, через неможливість постачання ним природного газу від їх колишніх приватних постачальників, при всьому цьому розмір дебіторської заборгованості постійно зростає через відсутність платіжної дисципліни з боку споживачів. Також стверджував, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з постачання газу для інших споживачів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Коротун О.М., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 13.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Владимиренко С.В., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 судове засідання відкладено на 10.06.2025.
22.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 визнано заяву відповідача про відвід судді Владимиренко С.В. від участі у розгляді апеляційної скарги необґрунтованою та передано справу для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, у складі колегії суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Кравчук Г.А., Коробенко Г.П., відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи та справу повернуто на розгляд колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи, а справу передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Євсіков О.О., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду справи, а справу передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів та призначено справу на 30.06.2025.
30.06.2025 справу знято з розгляду, у зв`язку з перебування суддів у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 розгляд справи відкладено на 16.09.2025.
В судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2025, позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20 000 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, і за висновками апеляційного суду неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2022 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", як споживачем, укладено договір № 3519-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу (далі - договір; а.с. 10-17 том 1), за умовами якого:
- постачальник зобов`язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1 п. 4 Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 812 від 19.07.2022, природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1);
- споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (далі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (п. 1.4);
- у разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором здійснюється оператором ГРМ, а саме: акціонерним товариством (далі - АТ) "Київоблгаз", з яким споживач уклав відповідний договір (п. 1.5);
- постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року, в кількості 18 151,919 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (п. 2.1);
- споживач самостійно зазначає в п. 2.1 договору замовлені обсяги. Постачальник не несе відповідальність за достовірність та обґрунтованість обсягів, зазначених в п. 2.1 договору (пп. 2.2.2);
- перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахування умов пп. 2.2.2 та пп. 2.2.3 договору. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів (п. 2.4);
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5);
- споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсягу ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пп. 3.5.2 цього договору, їх ціна та вартість (пп. 3.5.1);
- постачальник протягом 3 робочих днів з дати одержання актів зобов`язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скорегованими (пп. 3.5.4);
- споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до актів приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до актів приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період (п. 5.1);
- у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2);
- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх (п. 10.1);
- сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства (п. 10.3);
- виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п. 10.5);
- споживач, підписуючи цей договір, підтверджує, що введення воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та його продовження не може бути підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до цього договору (п. 10.7);
- даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності). Договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1).
25.10.2022 сторони погодили та підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 18-19 том 1), відповідно якої додано 2 абзац п. 13.1: у разі настання відкладальних обставин, передбачених абзацом 1 цього пункту, постачання природного газу споживачу здійснюється з 1 числа місяця, в якому ці відкладальні обставини настали.
17.02.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 20-21 том 1), якою виклали 2 абзац п. 2.2.1 в такій редакції: обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам, організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Постановою КМУ № 277 від 30.03.2023 постановлено Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури для постачання природного газу на умовах Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою КМУ № 812 від 19.07.2022, затвердити фіксовані обсяги природного газу на квітень 2023, що розраховуються як середньоарифметичне значення обсягу фактичного використання виробником теплової енергії природного газу згідно з актами приймання-передачі відповідних обсягів для потреб виробництва теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води у квітні місяці за останні три роки, за даними ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
19.04.2023 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 22-23 том 1), якою, зокрема, доповнили п. 2.1 договору таким абзацом: у квітні 2023 року постачальник передає споживачу обсяг (об`єм) природного газу відповідно до постанови КМУ № 277 від 30.03.2023. Змінили 3 абзац пункту 13.1 щодо продовження строку дії договору до 30.04.2023.
Додатковою угодою № 4 від 20.04.2023 до договору (а.с. 24-25 том 1) сторони внесли зміни у банківські реквізити постачальника.
Пунктом 2.1 договору сторони узгодили замовлений обсяг природного газу, а саме:
- у жовтні 2022 року: обсяг І (фіксований) 407,212 тис.куб.м; обсяг ІІ 9,275 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 38,249 тис.куб.м, загальний обсяг 454,736 тис.куб.м;
- у листопаді 2022 року: обсяг І (фіксований) 1 900,690 тис.куб.м; обсяг ІІ 43,649 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 176,188 тис.куб.м, загальний обсяг 2 120,527 тис.куб.м;
- у грудні 2022 року: обсяг І (фіксований) 2 366,632 тис.куб.м; обсяг ІІ 54,531 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 218,084 тис.куб.м, загальний обсяг 2 639,247 тис.куб.м;
- у січні 2023 року: обсяг І (фіксований) 2 798,336 тис.куб.м; обсяг ІІ 65,200 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 256,707 тис.куб.м, загальний обсяг 3 120,243 тис.куб.м;
- у лютому 2023 року: обсяг І (фіксований) 2 391,124 тис.куб.м; обсяг ІІ 5 033,851 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 219,673 тис.куб.м, загальний обсяг 7 644,648 тис.куб.м;
- у березні 2023 року: обсяг І (фіксований) 1 946,748 тис.куб.м; обсяг ІІ 45,200 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 180,570 тис.куб.м, загальний обсяг 2 172,518 тис.куб.м.
Листом № 2701/25/14-23 від 09.04.2023 (а.с. 9 том 1) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило Київську обласну військову адміністрацію про те, що наказом № 227 від 08.04.2023 "Про затвердження фіксованих обсягів природного газу на квітень 2023 року для виробників теплової енергії, що мають намір придбавати природний газ у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в умовах покладання на нього спеціальних обов`язків" затвердило фіксовані обсяги природного газу на квітень 2023 року для ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме: обсяг І (фіксований) 261,946 тис.куб.м, обсяг ІІІ (фіксований) 7,284 тис.куб.м.
На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року поставив, а відповідач прийняв природний на загальну суму 607 672 200,75 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу, а саме (а.с. 30-40 том 1):
- за жовтень 2022 року на загальну суму 2 304 556,93 грн, - акти від 31.10.2022 на суми 1 668 620,06 грн (обсяг І 220,02174 тис.куб.м), 43 234,37 грн (обсяг ІІ 1,12328 тис.куб.м), 592 702,50 грн (обсяг ІІІ 35,80443 тис.куб.м);
- за листопад 2022 року на загальну суму 307 695 615,61 грн, - акти від 30.11.2022 на суми 14 414 618,57 грн (обсяг І 1 900,69000 тис.куб.м), 290 364 400,76 грн (обсяг ІІ 7 544,01048 тис.куб.м), 2 916 596,28 грн (обсяг ІІІ 176,18800 тис.куб.м);
- за грудень 2022 року на загальну суму 222 751 750,51 грн, - акти від 31.12.2022 на суми 17 706 954,41 грн (обсяг І 2 334,81247 тис.куб.м), 201 434 658,16 грн (обсяг ІІ 5 233,51061 тис.куб.м), 3 610 137,94 грн (обсяг ІІІ 218,08400 тис.куб.м);
- за січень 2023 року на загальну суму 23 617 058,68 грн, - акти від 31.01.2023 на суми 18 444 201,67 грн (обсяг І 2 432,02479 тис.куб.м), 923 358,28 грн (обсяг ІІ 23,98994 тис.куб.м), 4 249 498,73 грн (обсяг ІІІ 256,70700 тис.куб.м);
- за лютий 2023 року на загальну суму 22 203 950,20 грн, - акти від 28.02.2023 на суми 17 695 632,88 грн (обсяг І 2 333,31963), 871 875,25 грн (обсяг ІІ 22,65235 тис.куб.м), 3 636 442,07 грн (обсяг ІІІ 219,67300 тис.куб.м);
- за березень 2023 року на загальну суму 19 264 211,38 грн, - акти від 31.03.2023 на суми 13 349 034,78 грн (обсяг І 1 760,18372 тис.куб.м), 2 926 041,18 грн (обсяг ІІ 76,02201 тис.куб.м), 2 989 135,42 грн (обсяг ІІІ 180,57000 тис.куб.м);
- за квітень 2023 року на загальну суму 9 835 057,44 грн, - акти від 30.04.2023 на суми 1 986 568,92 грн (обсяг І 261,94600 тис.куб.м), 7 727 910,00 грн (обсяг ІІ 200,78024 тис.куб.м), 120 578,52 грн (обсяг ІІІ - 7,28400 тис.куб.м).
Згідно з інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", наданої АТ "Ощадбанк" за № 16/2-09/18639/2024 від 19.02.2024 (а.с. 41-44 том 1), ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 25 000 000,00 грн було сплачено за договором.
У зв`язку з несплатою решти суми заборгованості за договором позивачем подано даний позов до господарського суду.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Споживач здійснює розрахунок з постачальником за придбані обсяги природного газу в порядку пункту 5.1 договору.
Приписами ст. 253 та ст. 254 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач мав обов`язок провести остаточний розрахунок за придбані обсяги природного газу у жовтні 2022 року до 15.12.2022, а з 16.12.2022 настало прострочення; у листопаді 2022 року до 16.01.2023, а з 17.01.2023 настало прострочення; у грудні 2022 року до 15.02.2023, а з 16.02.2023 настало прострочення; у січні 2023 року до 15.03.2023, а з 16.03.2023 настало прострочення; у лютому 2023 року до 17.04.2023, а з 18.04.2023 настало прострочення; у березні 2023 року до 15.05.2023, а з 16.05.2023 настало прострочення; у квітні 2023 року до 15.06.2023, а з 16.06.2023 настало прострочення.
Згідно з інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за період з 22.09.2022 по 16.02.2024 наданої АТ "Ощадбанк" за № 16/2-09/18639/2024 від 19.02.2024 (а.с. 41-44 том 1), ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" сплатило частину заборгованості за договором на загальну суму 25 000 000,00 грн, а саме: 16.02.2023 на суму 5 000 000,00 грн, 02.03.2023 на суму 10 000 000,00 грн та 28.03.2023 на суму 10 000 000,00 грн.
ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" доказів погашення заборгованості за договором до матеріалів справи не подало, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 582 672 200,75 грн боргу (607 672 200,75 грн - 25 000 000,00 грн) задоволена судом першої інстанції.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 17 168 977,50 грн 3 % річних за період з 16.12.2022 по 31.01.2024 та 23 707 334,64 грн інфляційних втрат за період з січня 2023 року по січень 2024 року, господарський суд зазначив наступне.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши правильність розрахунків господарським судом було встановлено, що вони є арифметично вірними, у зв`язку з чим задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17 168 977,50 грн 3 % річних та 23 707 334,64 грн інфляційні втрати за вищенаведені періоди.
Клопотання відповідача про зменшення розміру відсотків річних до 1 грн відхилено судом, оскільки у даній справі позивачем розраховані відсотки річних в розмірі, встановленому ст. 625 ЦК України.
Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не мають нараховуватись на його заборгованість перед позивачем на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", оскільки заборгованість утворилась після 01.07.2022 та не була погашена до 31.12.2022, тож до спірних правовідносин не застосовуються вказані положення. При цьому, будь яких договорів реструктуризації заборгованості між сторонами укладено не було.
Стосовно аргументів відповідача про настання форс-мажорних обставин триваючого характеру, то судом зазначено, що відповідач не повідомляв позивача про виникнення форс-мажорних обставин, у визначений договором чотирнадцятиденний строк з дати їх виникнення, та не надавав позивачу підтверджуючі документи на виконання пункту 10.3 договору, однак продовжував споживати природний газ, складати та подавати позивачу акти приймання-передачі природного газу. Крім того, відсутні документальні підстави для висновку, що форс-мажорні обставини продовжували існувати станом на 01.07.2023, - з дати, з якої позивач починає нарахування пені.
У задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення в даній справі на 1 рік суд першої інстанції відмовлено, оскільки запровадження воєнного стану не свідчить про настання обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду. Зазначено, що робота в умовах триваючої збройної агресії РФ проти України є виключно важким негативним фактором, який впливає на функціонування обох сторін та не є підставою для створення відповідачу, щодо якого у судовому порядку встановлено факт прострочення грошових зобов`язань на строк біля двох років, більш сприятливих умов у порівнянні з позивачем, щодо якого у судовому порядку встановлено порушення прав з боку відповідача. При цьому обидві сторони справи функціонують у важких умовах воєнного стану та мають власні зобов`язання перед своїми контрагентами.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 29 720 332,66 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 01.07.2023 по 15.12.2023.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору сторонами, зокрема, погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені колегія суддів погоджується з тим, що обґрунтованими є вимоги позивача про її стягнення у розмірі 29 720 332,66 грн за загальний період прострочення з 01.07.2023 по 15.12.2023.
Разом з тим відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру пені до 1 грн (а.с. 48-56 том 3), в якому представник зазначав, що позивачем на надано доказів понесення збитків. В той же час умови воєнного стану значно впливають на діяльність відповідача, зокрема, ракетний обстріл, що відбувся 16.12.2022, та призвів до вкрай тяжких наслідків, однак умови укладеного між сторонами договору виконувалися та виконуються задля забезпечення загальносуспільних інтересів виробництва тепла, призначеного для вразливих категорії споживачів, які не здійснюють своєчасну оплату комунальних послуг, у зв`язку з чим ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не отримало погашення вартості виробленого тепла та не могло своєчасно оплачувати вартість газу, використаного для виробництва цього тепла. Заявник також звертав увагу, що стягнення інфляційних втрат є достатньою компенсацією затримки отримання позивачем грошових коштів та забезпечить дотримання балансу інтересів сторін.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу (далі - ГК) України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення. Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій (висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку ст.ст. 86, 210, 237 ГПК України.
У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що:
- відповідачем заборгованість не була оплачена у повному обсязі, а за період жовтень 2022 року - квітень 2023 року лише у сумі 25 000 000,00 грн з загальної вартості отриманого природного газу 607 672 200,75 грн;
- договір сторонами укладено під час дії правового режиму воєнного стану, а тому відповідач усвідомлював можливість несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан, оскільки самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та несе господарський ризик;
- умови воєнного стану впливають на діяльність обох сторін правочину та враховуючи значення їх виду діяльності, - позивача (торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний)) та відповідача (виробництво електроенергії (основний) та, зокрема, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря);
- відповідачем допущено значний строк прострочення (з 16.12.2022) виконання грошового зобов`язання за договором;
- недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника та відсутність у боржника необхідних коштів, у відповідності до положень ст. 617 ЦК України, не є підставою для звільнення його від відповідальності зі сплати неустойки;
- 29 720 332,66 грн пені складає ~ 5,1 % від наявної суми боргу (582 672 200,75 грн);
- за нормами частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання,
суд першої інстанції не врахував наведеного та надмірно зменшив пеню до 9 720 332,66 грн (на 20 000 000,00 грн, що складає ~ 67,30 % від заявленої суми 29 720 332,66 грн пені), тож враховуючи компенсаційний характер неустойки та дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена, на переконання колегії суддів, обґрунтованим є зменшення розміру пені на 50 %, - до суми 14 860 166,33 грн пені, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть позивачу розумну компенсацію за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання, враховуючи й ще заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України частково знайшли своє підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків в частині надмірного зменшення пені, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 5 139 833,67 грн пені, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача, а за подання апеляційної скарги пропорційно на сторін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення господарського суду Київської області від 10.02.2025 у справі № 911/578/24 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 10.02.2025 у справі № 911/578/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 139 833 грн 67 коп. пені та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 10.02.2025 у справі № 911/578/24 у наступній редакції:
"Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 361; ЄДРПОУ 30664834) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ЄДРПОУ 42399676) 582 672 200 грн 75 коп. боргу, 14 860 166 грн 33 коп. пені, 17 168 977 грн 50 коп. 3 % річних, 23 707 334 грн 64 коп. інфляційних втрат та 847 840 грн 00 коп. судового збору за подання позову.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити".
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 361; ЄДРПОУ 30664834) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ЄДРПОУ 42399676) 92 517 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Київської області видати накази.
Матеріали справи № 911/578/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.09.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
С.І. Буравльов
