Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2025 рокуСправа №160/19336/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
03.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства оборони України (далі відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 18 квітня 2025 року № 29/в, в частині відмови мені у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути мою заяву (з доданими документами) про виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 з врахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 липня 2023 року, її чоловік, молодший сержант ОСОБА_2 , загинув від вогнепальних поранень, отриманих в результаті протиправного застосування зброї іншим військовослужбовцем підрозділу. По завершенню спеціального розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 31.08.2023 № 259, де зазначено: Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Витягом з протоколу засідання штатної 20 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця за №2466 від 07 листопада 2023 року визначено, що поранення, одержане в результаті нещасного випадку (навмисне вбивство або травма заподіяна іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , позивач звернулась із відповідною заявою. Проте, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом №29/в від 18.04.2025 року у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відмовлено. Вказане рішення вважає протиправним, необґрунтованим, прийнятим в порушення положень статті 16-4 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 06.08.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
25.07.2025 до суду через систему «Електронний Суд» (сформовано в системі 24.07.2025) надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що відповідно до 16-4 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 смерть ОСОБА_2 настала в місці тимчасового знаходження підрозділу. Згідно з висновком експерта Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.08.2023 №4067 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,00% та 0,8% відповідно в сечі. Відповідно достатті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушеннярозпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, є адміністративним правопорушенням. Тому, вважає, що підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає. Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому в задоволенні позову просить відмовити
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .
17 липня 2023 року, командир відділення радіоелектронного боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 , отримав вогнепальне поранення, що призвело до його загибелі, пов`язаної з проходженням військової служби.
Комісією військової частини НОМЕР_1 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 о 20:15 год. 17 липня 2023 року, у лісосмузі на околицях населеного пункту Григорівка Новоолександрівської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області у місцях, облаштованих для тимчасового розташування.
Згідно акту про нещасний випадок (зникнення, смерть, аварії) від 05 серпня 2023, причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 є множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку, що зумовлені злочинною протиправною поведінкою старшого солдата ОСОБА_3 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, пострілом чергою з власного автомату АКС-74У здійснив умисне вбивство.
Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 10.05.2024 у справі №317/6523/23 визнано винним обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України.
18 липня 2023року на підставі постанови старшого слідчого СВ відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, майора поліції О.І. Мартиненка призначено судово-медичну експертизу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 за № 12023082230000460 в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів проведено судово-медичну експертизу.
За підсумками судово-медичної експертизи (висновок експерта №4067) смерть ОСОБА_2 настала від проникаючого наскрізного вогнепального кульового поранення голови, з множинними ушкодженнями кісток лицевого та мозкового відділів черепа, з руйнуванням оболонок та речовини головного мозку.
При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,0 проміле, в сечі 0,8 проміле, що стосовно до живих осіб може відповідати легкому ступені алкогольного сп`яніння.
По завершенню спеціального розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 31.08.2023 №259, де зазначено наступне:молодшого сержанта ОСОБА_2 , командира відділення радіоелектронного боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті множинних проникаючих наскрізних вогнепальних кульових поранень голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку, з 18 липня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Згідно Витягу з протоколу засідання штатної 20 Регіональної військово-лікарської комісії по становленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця за№2466 від 07 листопада 2023 року, поранення, яке отримав молодший сержант ОСОБА_2 , 1987 року народження, одержанев результаті нещасного випадку (навмисне вбивство або травма заподіяна іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.
ОСОБА_1 23.12.2024 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою та доданими документами, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка, ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки комплект поданих ОСОБА_1 документів направлено Департаменту соціального забезпечення міністерства оброни України, а останнім на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом №29/в від 18 квітня 2025 року, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого, внаслідок поранення солдата ОСОБА_2 , на підставі статті 16-4 Закону УкраїниПро соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей№2011-ХІІ, оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Також зазначено, що відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 смерть ОСОБА_2 настала в місці тимчасового знаходження підрозділу.
Вважаючи протиправною таку відмову комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного. Частиною другоюст.19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч. 5ст. 17 Конституції України).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України«Про військовий обов`язок і військову службу»№2232-XII від 25.02.1993 (далі -Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно дост. 41 Закону №2232-XIIвиплата одноразової грошової допомогиу разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідностівійськовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№ 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII, у редакції від 23.04.2021) відповідно доКонституції Українивизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19 Верховним Судом зазначено:Системний аналіз положеньЗакону №2011-XII, Порядку №975,статті 58 Конституції України, з урахуваннямРішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.
Згідно з частиною першоюстатті 16 Закону №2011-ХІІодноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.
Частиною другою 16Закону №2011-ХІІпередбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.
Частиною 3статті 16 Закону №2011-ХІІвизначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначенихЗаконом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначенихЗаконом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно зістаттею 16-1 Закону №2011-XIIу випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Статтею 16-2 Закону №2011-XIIвизначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2статті 16 цього Закону).
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, шостою, восьмоюстатті 16-3 Закону №2011-ХІІодноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених устатті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених устатті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цимЗаконом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
При цьому,статтею 16-4 Закону №2011-ХІІвизначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 9статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так,постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 рокузатверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 - у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.
В силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно доСімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до п.10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
У ході судового розгляду судом встановлено, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №4067, виданим комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради від 25.07.2023 причиною смерті ОСОБА_2 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку.
Згідно з Витягу з протоколу засідання штатної 20 Регіональної військово-лікарської комісії №2466 від 07.11.2023, поранення (17.07.2023), яке отримав молодший сержант ОСОБА_2 , 1987 року народження: «Множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку», згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 №259, сповіщення про смерть №1789/11/3641 від 20.07.2023 виданого командиром військової частини НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть №4067 від 25.07.2023, виданого КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 31.07.2023 виданого Центрально-міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті 17 липня 2023 року поранення одержання в результаті нещасного випадку (навмисне вбивство або травма заподіяна іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.
Отже, смерть військовослужбовця настала у результаті поранення: «множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку», яке призвело до смерті, у період проходження військовослужбовцем військової служби та є пов`язаною з проходженням військової служби.
Натомість, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 18.04.2025 №29/в дружині померлого внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з актом судово-токсикологічного дослідження від 28.08.2023 №4067 в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1% та 0,8% відповідно в сечі.
Відповідно до статті 172-20КЗпПрозпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням.
Згідно зістаттею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.
Тобто, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідач застосував дві підстави відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
Щодо підстави «вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення», суд зазначає наступне.
Відповідностатті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Згідно положеньстатті 221 КУпАП, передбачені, зокрема,статтею 172-20 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Отже, саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (стаття 280 КУпАП).
У спірному випадку відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що молодший сержант ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності застаттею 172-20 КУпАПв судовому порядку.
Водночас, в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 05.08.2023 встановлено, зокрема, причиною смертімолодшого сержанта ОСОБА_2 є множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення голови з руйнуванням кісток черепа та головного мозку, що зумовлені злочинною протиправною поведінкою старшого солдата ОСОБА_3 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, пострілом чергою з власного автомату АКС-74У здійснив умисне вбивство.
Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з цієї підстави.
Стосовно застосування підпункту «б» пункту 1статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд зазначає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.
При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп`яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.
Суд зауважує, що у даному у випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що настання смерті ОСОБА_2 (отримання поранення) перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
За таких обставин суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_2 на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті дружині померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Таким чином, відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу є безпідставним.
Стосовно зазначення відповідачем у Рішенні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом №29/в від 18 квітня 2025 року: « Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 смерть ОСОБА_2 настала в місці тимчасового знаходження підрозділу», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Так, у ході судового розгляду судом встановлено, що молодший сержант ОСОБА_2 отримав поранення 17.07.2023, яке призвело до смерті під час проходження ним військової служби, що вбачається з витягу з протоколу засідання штатної 20 Регіональної військово-лікарської комісії №2466 від 07.11.2023, з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 №259.
Отже, під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, задоволенню підлягають і похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а за змістомст. 90 цього Кодексусуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20грн, що документально підтверджується платіжним документом №4679320089 від 28.06.2025.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,200 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 18 квітня 2025 року № 29/в про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 .
Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (з доданими документами) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець
