ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2025 р. Справа № 520/10221/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна " на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. (ухвалене суддею Сліденко А.В.) по справі № 520/10221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Лозівської міської ради Харківської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (в подальшому ТОВ «Новаагро Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Лозівської міської ради Харківської області, в якому просило: скасувати Рішення LXIII сесії VIII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 05.12.2024 р. № 2332 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Перемоги 1,1-А,1-Б у селищі Орілька Лозівського району Харківської області; скасування Рішення LXXI сесії VIII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 10.04.2025 р. № 2546 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Перемоги 1,1-А,1-Б у селищі Орілька Лозівського району Харківської області; зобов`язання Лозівської міської ради Харківської області повторно розглянути клопотання ТОВ «Новаагро Україна» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки вих. № 2108 від 21.08.2024 р. та лист вих. № 120225 від 12.02.2025 р. про повторний розгляд клопотання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. та ухвалити постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про землеустрій», Земельного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанціїрозглядає справув порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Новаагро Україна» належить на праві власності комплекс з 29 нежитлових будівель та належних до них споруд елеваторного комплексу загальною площею 17766,6 кв.м (адреса: Харківська обл., Лозівський р., смт. Орілька, вулиця Перемоги, будинок 1); корівник загальною площею 58,3 кв.м (адреса: Харківська області, Лозівський район, смт. Орілька, вулиця Перемоги, будинок 1б); газорегуляторний пункт загальною площею 21,7 кв.м (адреса: Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вулиця Перемоги, будинок 1а) (надалі також нерухоме майно), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникло у ТОВ «Новаагро Україна» на підставі Передавального акту (ліквідаційного балансу) приєднання ТОВ «ОРІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Код ЄДРПОУ 43753671) до ТОВ «Новаагро Україна».
Вказаний комплекс розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га (Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема, із енергогенеруючим блоком, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Позивач звернувся до Лозівської міської ради Харківської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки вих. № 2108 від 21.08.2024 р., в якому просив: надати ТОВ «Новаагро Україна» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га, комунальної власності для експлуатації та обслуговування комплексу об`єктів нерухомого майна за адресою: Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Перемоги, буд. 1, 1а, 1б на дві окремі ділянки з метою подальшої передачі однієї із ділянок в користування ТОВ «Новаагро Україна» та укладання договору; надати ТОВ «Новаагро Україна» повноваження, необхідні останньому як замовнику технічної документації щодо поділу земельної ділянки, здійснити поділ земельної ділянки, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га, зокрема, але не виключно здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, сформованих в результаті поділу, в Державному земельному кадастрі, замовити та отримати технічну документацію щодо поділу земельної ділянки, вчиняти інші дії необхідні для поділу земельної ділянки.
Листом Лозівської міської ради Харківської області вих. № 02-13-10/1815 від 16.09.2024 р. вищевказане клопотання позивача залишено без руху та повідомлено про необхідність надати графічну частину схеми поділу вищезазначеної земельної ділянки з орієнтовними площами та копії технічних паспортів на всі об`єкти нерухомого майна.
30.09.2024 р. позивачем надані додаткові документи та інформація.
Рішенням LXIII сесії VIII скликання Лозівської міської ради Харківської області № 2332 від 05.12.2024 р. позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, у зв`язку з порушенням заявником п. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про оренду землі», а саме, через відсутність належним чином оформленого права користування земельною ділянкою.
Позивач звернувся до відповідача з заявою вих. №120225 від 12.02.2025 про повторний розгляд клопотання щодо надання дозволу на розробку технічної документації.
Листом Лозівської міської ради Харківської області вих. № 999/02-13-10 від 26.02.2025 р. вищевказане клопотання позивача залишено без руху та повідомлено про необхідність надати документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, технічні паспорти на нерухоме майно, установчі документи підприємства, проектну пропозицію щодо поділу (кадастрові плани земельних ділянок, які виділяються в окремі земельні ділянки).
Позивачем листом № 110325 від 11.03.2025 р. відповідачу надіслані додаткові документи.
Рішенням LXXI сесії VIII скликання Лозівської міської ради Харківської області № 2546 від 10.04.2025 р. відмовлено ТОВ «Новаагро Україна» в задоволенні клопотанні вих. № 120225 від 12.02.2025 р. про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, оскільки, заявником порушено п. 11 ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що ТОВ «Новаагро Україна» не є стороною, яка має право ініціювати поділ земельної ділянки комунальної власності.
Також цим рішенням зобов`язано ТОВ «Новаагро Україна» в термін до 01.06.2025 р. вжити заходи щодо укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1000 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема, із енергогенеруючим блоком по вул. Перемоги, 1, 1А, 1Б, у селищі Орілька Лозівського району Харківської області.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача обгартуванні у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що вказані правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zаndv. Аustria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи зі сторони суб`єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад і участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно із ч. 11 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченомустаттями 118,123або128цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що в правовідносинах щодо оренди земельної ділянки, міська рада як власник земельної ділянки не виконує публічно-владні управлінські функції, а є стороною договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з клопотаннями від 21.08.2024 р. № 2108 та від 12.02.2025 р. № 120225 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га, комунальної власності для експлуатації та обслуговування комплексу об`єктів нерухомого майна за адресою: Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Перемоги, буд. 1, 1а, 1б на дві окремі ділянки з метою подальшої передачі однієї із ділянок в користування ТОВ «Новаагро Україна» та укладання договору оренди виділеної земельної ділянки.
За результатами розгляду вищезазначених клопотань відповідачем прийняті рішення
LXIII сесії VIII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 05.12.2024 р. № 2332 та від 10.04.2025 р. № 2546 про відмову надання такого дозволу, зокрема, через відсутність у ТОВ «Новаагро Україна» належним чином оформленого права користування земельною ділянкою.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень відповідача підставою прийняття цих рішень є те, що, згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з 08.05.2023 р. зареєстровано право власності Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га, а за ТОВ «Новаагро Україна» право користування на умовах оренди на цю земельну ділянку не зареєстровано.
Таким чином, в цій справі спірні правовідносини стосуються питання передачі в користування ТОВ «Новаагро Україна» та подальшого укладення договору оренди щодо земельної ділянки, яка є власністю Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області.
Тобто, цей спір виник між позивачем і відповідачем щодо речового права на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:02:000:0849, загальною площею 7,1 га.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, не є публічно-правовим, у зв`язку з чим повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства, так як пов`язаний з вирішенням питання щодо права позивача на користування земельною ділянкою і не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановленихстаттею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Доводи апелянта про застосування у спірних правовідносинах висновків, викладених в постанові Великої Палати від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16, постанові Верховного Суду від 24.05.202 р. у справі № 260/1549/22, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки висновки викладені у вищевказаних постановах не є релевантними у спірних правовідносинах, так як стосуються рішень щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок.
Керуючись ст. ст. 238, 240, 311, 315, 319, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 р. по справі № 520/10221/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою закрити провадження у справі№ 520/10221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" доЛозівської міської ради Харківської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін