Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/9697/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5524/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
13 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12024105120000061 від 02.03.2024 за апеляційною скаргою прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дідівщина, Фастівського району Київської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адерсою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_9 ,
в с т а н о в и л а:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
У силу ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ наркотичний засіб, обіг якого обмежено - PVP, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ухвалено знищити.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду, 02.03.2024 приблизно о 20 год. 20 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту, що розташована в Шевченківському районі м. Києва, неподалік станції метро «Лук`янівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив «Лук`янівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив та підібрав 3 (три) безбарвні пакети з полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини світло-блакитного кольору, а саме психотропної речовини - PVP. В цей час, у ОСОБА_7 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - PVP для особистого вживання без мети збуту.
Діючи умисно, з метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини -PVP, ОСОБА_7 , вказані 3 (три) безбарвні пакети з полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини світло-блакитного кольору, а саме психотропної речовини - PVP, помістив до ключниці, яку в свою чергу поклав до центрального відділення рюкзака, який він тримав при собі на той час, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 , незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину - PVP, переніс її до станції метро «Лук`янівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де того ж дня, тобто 02.03.2024 приблизно о 20 год. 40 хв., ОСОБА_7 у вестибюлі вказаної станції метро був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в ключниці, яка знаходиться в центральному відділенні його рюкзака знаходиться психотропна речовина - PVP, яку він за вищевикладених обставин незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Після того, ОСОБА_7 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення (проступку). В ході особистого обшуку ОСОБА_7 та в присутності двох понятих вилучено із ключниці, яка знаходиться у центральному відділенні його рюкзака, 3 (три) безбарвні пакети з полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини світло-блакитного кольору, а саме психотропної речовини - PVP.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 змінити в частині невірного визначення вилученої речовини та місця зберігання речових доказів. Вважати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини PVP, без мети збуту.
Місцем зберігання речового доказу - психотропної речовини PVP, вважати камеру схову управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києва. У решті вирок залишити без змін.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує, що відповідно до фактичних обставин справи, визнаних судом доведеними, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконно придбав та зберігав, для власного виживання психотропну речовину PVP. Зазначена обставина знайшла своє підтвердження в ході досудового розслідування та визначена висновком експерта, в рамках даного кримінального провадження.
Однак, як вказує апелянт, в описовій частині оскаржуваного вироку, судом помилково зазначено - «Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту», у резолютивній частині вироку аналогічна помилка, «Речовий доказ наркотичний засіб, обіг якого обмежено - PVP, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УIП ГУНП у м Києві - знищити».
Таким чином, апелянт наголошу, що судом в оспорюваному вироку невірно визначено вилучену у ОСОБА_7 заборонену речовину, так само як і те, що PVP є обмеженим у загальному доступні на території України. Оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 «Про затвердження .Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - психотропна речовина PVP є речовиною, обіг якої заборонено.
Окремо апелянт звертає увагу на те, що у даному вироку, у резулятивній його частині, судом невірно зазначено правоохоронний орган, де на сьогоднішній день зберігається речовий доказ, а саме вилучена у ОСОБА_7 02.03.2024 року, психотропна речовина PVP, оскільки, відповідно до матеріалів судової справи, встановлено, що за результатами проведеного експертного дослідження, психотропну речовину PVP, вилучену у вищезазначеної особи, передано на відповідальне зберігання до камери схову управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві, де вона і зберігається наразі.
Обвинувачений ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, причини неприбуття суд не повідомив, при цьому учасники кримінального провадження не заперечували проти проведення апеляційного розгляду у його відсутність, оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її, позицію захисника, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються встановленими органом досудового розслідування обставинами, які досліджувались у спрощеному провадженні, а тому згідно із ч. 1 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають та не оспорюються учасниками судового провадження.
За визнаних судом першої інстанції встановленими та доведеними фактичними обставинами кримінального правопорушення, дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Водночас, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, оскільки кримінально-правові ознаки вчиненого суспільно небезпечного діяння, які суд першої інстанції навів у формулюванні обвинувачення, викладеному у вироку, не узгоджуються з об`єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, за якою засуджено ОСОБА_7 .
Кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту та обставин вчинення особою (суб`єктом кримінального правопорушення) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Як вбачається із обставин кримінального провадження, визнаних судом доведеними, ОСОБА_7 02.03.2024 приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи біля зупинки громадського транспорту, що розташована в Шевченківському районі м. Києва, неподалік станції метро «Лук`янівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив «Лук`янівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив та підібрав 3 (три) безбарвні пакети з полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини світло-блакитного кольору, а саме психотропної речовини - PVP, які в подальшому помістив до ключниці, яку в свою чергу поклав до центрального відділення рюкзака, який він тримав при собі на той час, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
Отже, фактичні обставини кримінального провадження, як вони встановлені судом,свідчать про те, що, у даному випадку мало місце незаконне придбання та зберігання ОСОБА_7 не наркотичного засобу, без мети збуту, а психотропної речовини, тобто предметом злочинного посягання була психотропна речовина, а не наркотичний засіб, як про це зазначив суд першої інстанції, у зв`язку з чим вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_7 підлягає зміні.
Дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
При цьому, така кваліфікація дій ОСОБА_7 не пом`якшує та не обтяжує кримінальну відповідальність та жодним чином не погіршує і не поліпшує його становище, а тому не впливає на вид та розмір призначеного йому судом першої інстанції покарання у виді обмеження волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, який і не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що речовий доказ, а саме конверт, що містить психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP масою 0, 405 г зданий на зберігання в камеру схову речових доказів управління поліції метрополітену ГУ Національної поліції у м. Києві (а.с.56, 57), а не Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, як помилково, про це зазначено судом першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок, в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_7 слід змінити.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 -задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12024105120000061 від 02.03.2024 щодо ОСОБА_7 - змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України, тобто за вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Місцем зберігання речового доказу - психотропної речовини PVP, вважати камеру схову управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києва.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
