Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
11 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/227/25
адміністративне провадження №П/990/227/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 990/227/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач, комісія), в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна і цивільна спеціалізація), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-25 (зі змінами)» в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 06 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатом на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду ОСОБА_1. з кодами 0049224 та 0092001;
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», в частині:
затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 06 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатом на посади суддів апеляційних загальних судів ОСОБА_1 , в додатку 1 № 486, код кандидата (перше судове рішення) 0092001, бал кандидата 49,5, (друге судове рішення) 0049224, бал кандидата 53,5, бал кандидата за виконання практичного завдання 103, результат етапу кваліфікаційного іспиту «не складено», дати його затвердження;
затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах цього конкурсу щодо кандидата ОСОБА_1 , в додатку 2 № 798, «Виконання практичного завдання із спеціалізації відповідного суду» код кандидата (перше судове рішення) 0092001, бал кандидата 49,5, (друге судове рішення) 0049224, бал кандидата 53,5, бал кандидата за виконання практичного іспиту 103, результат етапу кваліфікаційного іспиту «не складено», «Загальний результат кваліфікаційного іспиту» бал кандидата за кваліфікаційний іспит 303,0, результат кваліфікаційного іспиту «не складено», дати його затвердження;
відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах кандидата на посади судді ОСОБА_1 , в додатку 4 № 432;
зобов`язати ВККС прийняти рішення про визначення кандидату ОСОБА_1. за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду за друге завдання з індивідуальним кодом 0049224 загального балу 75,0 та за перше завдання з індивідуальним кодом 0092001 кількості балів, з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та визнання ОСОБА_1. кандидатом, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2025 року відкрив провадження в цій справі та вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.
10 грудня 2025 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивачка просить Суд:
зупинити дію рішень ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна і цивільна спеціалізація), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-25 (зі змінами)» та від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» у частині, що стосується припинення участі ОСОБА_1 у кваліфікаційному оцінюванні та конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах до набрання законної сили рішенням суду в цій справі;
зобов`язати ВККС утриматися від будь-яких дій, які можуть унеможливити або істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема від дій, спрямованих на остаточне завершення конкурсної процедури щодо ОСОБА_1 , знищення чи спотворення матеріалів її кваліфікаційного оцінювання та практичного завдання в процедурі конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачка зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду з цим позовом. Наразі конкурс на посаду суддів апеляційного суду продовжується щодо інших кандидатів та добігає кінця, більша частина кандидатів вже отримала рекомендації комісії на призначення на посади суддів загальних апеляційних судів, що відповідно до частини п`ятої статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є завершенням конкурсу для цих кандидатів. Тому імовірно, що на час ухвалення Судом рішення конкурс буде повністю завершений комісією, що призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Оцінка Суду.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 153 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Разом з тим, частина третя статті 151 КАС України встановлює перелік випадків, у яких забезпечення позову не допускається.
Так, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також встановлення для неї заборони або обов`язку вчиняти певні дії.
Крім того, частиною сьомою статті 151 КАС України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у процедуру проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оцінюючи зміст заявлених вимог про забезпечення позову, Суд виходить із такого.
По-перше, вимога про зупинення дії рішень ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 у відповідній частині за своєю правовою природою є саме зупиненням актів ВККС, тобто прямо підпадає під заборону, встановлену пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України.
По-друге, вимога про зобов`язання ВККС утриматися від певних дій, пов`язаних із завершенням конкурсної процедури щодо позивачки та поводженням з матеріалами її оцінювання, спрямована на встановлення для ВККС обов`язку та заборони у значенні пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України, а також має наслідком втручання в перебіг конкурсу на посаду судді в розумінні частини сьомої цієї статті.
З огляду на імперативний характер наведених норм Суд позбавлений можливості застосовувати заходи забезпечення позову, які передбачають зупинення актів ВККС, встановлюють для комісії заборону або обов`язок вчиняти певні дії та мають наслідком втручання у процедуру проведення конкурсу на посаду судді, у тому числі щодо окремого кандидата.
При цьому самі по собі доводи позивачки про ризик настання для неї незворотних наслідків, неможливість виконання потенційного рішення суду та порушення права на доступ до професії судді, навіть за умови їх доведеності, не можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову, які прямо заборонені законом.
Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, не можуть підміняти вирішення спору по суті та повинні застосовуватись з урахуванням балансу прав та інтересів усіх заінтересованих осіб. У цій справі запропоновані заходи спрямовані фактично на досягнення результату, ідентичного позовним вимогам щодо статусу позивачки у конкурсі, до ухвалення рішення у справі по суті, що суперечить природі забезпечення позову.
Отже, з урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою заходи забезпечення позову прямо заборонені пунктом 1 частини третьої та частиною сьомою статті 151 КАС України, тому не можуть бути застосовані навіть за умови наявності загальних підстав, визначених статтею 150 КАС України.
За таких обставин правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя І. А. Гончарова
Судді Л. І. Бившева
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
В. П. Юрченко
