ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2026 року
м. Київ
справа № 761/33402/23
провадження № 61-6772св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,
третя особа- приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук Марини Валеріївни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року, ухвалену в складі судді Савчук Ю. Н., та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року,ухвалену в складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), в якому просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А. А. від 26 липня 2019 року, який зареєстрований у реєстрі за номером 1186, таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6826/24 про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал».
Передаючи цю справу на розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», суд першої інстанції посилався на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2024 року у справі № 910/6826/24 порушено справу про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», а тому ця справа підлягає передачі саме до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року залучено до участі у розгляді справи правонаступника відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс»).
Залучаючи до участі у справі правонаступника відповідача, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до листа ТОВ «Дебт Форс», що право вимоги за договором кредиту від 16 травня 2014 року № 500940318 належить ТОВ «Дебт Форс».
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук М. В. залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2024 року відкрито провадження у господарській справі № 910/6826/24 про неплатоспроможність ТОВ «Вердикт Капітал», дійшов правильного висновку про те, що ця справа підлягає передачі до Господарського суду міста Києва.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Самчук М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову у цій справі є визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Гамзатової А. А. від 26 липня 2019 року таким, що не підлягає виконанню. Цей напис вчинено на підставі кредитного договору від 16 травня 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», право вимоги за яким неодноразово відступлено. Зокрема, 16 січня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло відповідне право вимоги від ТОВ «ФК «Веста», а згодом, 15 лютого 2023 року, передало його ТОВ «Кампсіс Фінанс» (тепер - ТОВ «Кампсіс Лігал»), яке, у свою чергу, 11 травня 2023 року передало право вимоги ТОВ «Дебт Форс».
Передаючи справуна розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували клопотання позивачки від 15 жовтня 2024 року про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, у якому остання просила залучити до участі у справі ТОВ «Дебт Форс».
Суди не врахували, що належним відповідачем у цій справі є саме ТОВ «Дебт Форс». Суд першої інстанції не розглянув клопотання позивачки та не залучив до участі у справі правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс», а помилково передав справу на розгляд господарського суду.
ТОВ «Вердикт Капітал» вибуло з правовідносин, пов`язаних із кредитним договором, і не є належним відповідачем у цій справі.
Крім того, суди залишили поза увагою, що кредитні зобов`язання не входять до ліквідаційної маси ТОВ «Вердикт Капітал», а питання щодо виконавчого напису нотаріуса не є предметом розгляду у справі про банкрутство.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 травня 2025 року для розгляду справи визначено такий склад колегії: суддя-доповідач - Коломієць Г. В. та судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_3 Луспеник Д. Д .
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2025 року, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року справу призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук М. В. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Відповідно до пункту 8 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Згідно з частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі, спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Вищевказана норма права визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.
Передаючи цю справу на розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2024 року у справі № 910/6826/24 порушено справу про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал», а тому ця справа підлягає передачі саме до Господарського суду міста Києва.
З таким висновком судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А. А. від 26 липня 2019 року, який зареєстрований у реєстрі за номером 1186, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Самчук М. В. звернулася до суду першої інстанції із заявою про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс», до якої додала такі документи: копію листа ТОВ «Вердикт Капітал» від 18 вересня 2024 року; копію договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс»; витяг з додатку № 3 до договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15 лютого 2023 року; копію додатку № 4 до договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15 лютого 2023 року; копію листа ТОВ «Кампсіс Лігал» від 09 жовтня 2024 року; копію витягу з договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс»; копію витягу з додатку № 3 (реєстр боржників) до договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року (а. с. 45-58).
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Самчук М. В. подала до суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а якому просила долучити до матеріалів справи лист ТОВ «Дебт Форс» від 13 листопада 2024 року, у якому ТОВ «Дебт Форс» повідомило, що право вимоги за кредитним договором № 500940318, що був укладений 16 травня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , належить ТОВ «Дебт Форс» на підставі договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс»; копію договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс»; копію реєстру боржників до договору відступлення від 11 травня 2023 року; копію додатку № 4 до договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11 травня 2023 року; копію додаткової угоди № 1 до договору відступлення від 11 травня 2023 року (а. с. 60-71).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує переву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Матеріали справи не містять ухвали суду першої інстанції щодо вирішення клопотання позивачки про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс».
За таких обставин суд першої інстанції, не вирішивши питання про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс», дійшов передчасного висновку про передачу справи до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6826/24 про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал».
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд на вказані процесуальні порушення суду першої інстанції уваги не звернув.
Апеляційний суд залучив до участі у справі правонаступника відповідачаТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс», клопотання про залучення до участі у справі правонаступника відповідача містилося в апеляційній скарзі. Разом із тим погодився з висновком суду першої інстанції про те, що справа підлягає передачі до Господарського суду міста Києва, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2024 року відкрито провадження у господарській справі № 910/6826/24 про неплатоспроможність ТОВ «Вердикт Капітал», який не є відповідачем у справі, яка переглядається.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який оскаржується фізичною особою - боржником ( ОСОБА_1 ) у кредитних відносинах, що виникли з відповідачем за спірним виконавчим написом - стягувачем ТОВ «Дебт Форс», а тому цей спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Крім того, Верховний Суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 червня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, а ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У зв`язку з допущеними судами порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання пропередачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскаржувані судові рішення необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук Марини Валеріївни задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
