Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 8/754/9/26
Справа № 754/17144/24
У Х В А Л А
Іменем України
22 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., перевіривши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 у цивільній справі за позовною заявою Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності за заповітом та витребування майна,
УСТАНОВИВ:
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить скасувати у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025, оскільки істотною обставиною у цій справі є об`єктивний факт існування конституційного імунітету (захисту) права власності, встановлений Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009. Тому лише після ознайомлення з повним текстом постанови Верховного Суду заявнику стало відомо, що факт конституційного захисту майна не був узагалі встановлений та врахований судом, на які він прямо посилався у касаційній скарзі.
Перевіривши зміст заяви про перегляд рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно із пункту 1 частини 1 ст. 424 ЦПК України, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Тобто, з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 ст. 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами не може бути подана пізніше тридцяти днів з дня коли особа дізналася про існування обставин, що можуть стати підставою для перегляду судового рішення.
Як установлено судом, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 та Постанова Київського апеляційного суду від 05.11.2025 залишені без змін, відповідно до Постанови Верховного Суду від 04.03.2026, а отже набрали законної сили.
Тобто строк визначений пунктом 1 частиною 1 статті 424 ЦПК України сплив ще 05.04.2026, а заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду надійшла 20.04.2026, яка була відправлена з Укрпошти 11.04.2026.
Відтак, судом встановлено відсутність підстав та належних і достатніх доказів для поновлення строку для звернення до суду, оскільки ані заява ані доданий документ (пенсійне посвідчення) доказів поважності пропуску такого строку не містять.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Відповідно до положень ст. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 6 ст.124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 127 ЦПК України).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Згідно із ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням з наданням відповідних доказів.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до змісту ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути незаформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява №39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.
У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
Враховуючи те, що заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами подана з порушенням процесуальних строків, які судом не поновлюються, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду.
Керуючись ст. 126, 258-261, 423, 424 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 у цивільній справі за позовною заявою Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності за заповітом та витребування майна - залишити без розгляду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2026.
Суддя В. В. Бабко
