ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/11663/25
Провадження № 11-сс/820/249/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 09 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 щодо скасування повідомлення про підозру та визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12025243000000233 від 20.01.2025 року.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що скарга є необґрунтованою.
Вважав, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри, з врахуванням положень ст.17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
В апеляційній скарзі представник скаржника просить скасувати ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 09 квітня 2026 року та направити матеріали скарги ОСОБА_7 слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду для виконання вимог ст.ст.306, 307 КПК України.
Свої вимоги аргументує тим, що ухвала слідчого судді винесена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Слідчий суддя дійшов хибного висновку, що оспорюване питання не відноситься до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступних підстав.
Предметом розгляду слідчого судді була скарга ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 22.01.2025 року у кримінальному провадженні №12025243000000233 від 20.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
У поданій скарзі, як вбачається із її змісту, ставилося питання про скасування зазначеної підозри з підстав її необґрунтованості, а також порушення процесуального порядку її вручення.
Відмовляючи у задоволенні поданої скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що у нього немає повноважень надавати оцінку обґрунтованості підозри, а така оцінка може бути надана виключно судом в ході безпосереднього розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді, адже вони містять істотну суперечність.
Відсутність у слідчого судді повноважень розглядати подану скаргу позбавляє слідчого суддю прийняти рішення про відмову у її задоволенні.
В свою чергу, постановляє рішення по суті вимог скарги лише той суд, який має на це відповідну компетенцію.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, у випадку, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно вимог ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Пунктом 10 частини 1 статті ст.303 КПК України передбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити до слідчого судді повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру у вчиненні злочину, після спливу двох місяців з дня такого повідомлення.
Наведені положення закону зобов`язують слідчого суддю при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірити, чи існували на момент її вручення достатні докази, які могли б об`єктивно виправдати таке процесуальне рішення, тобто її обґрунтованість, а також дотримання процесуального порядку такого вручення.
Така перевірка не означає вирішення питання про винуватість особи, однак передбачає надання оцінки тому, чи була підозра обґрунтованою у розумінні кримінального процесуального закону, тобто чи ґрунтувалась вона на сукупності доказів, які могли слугувати підставою для її вручення.
Стандарт "достатніх доказів" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для ухвалення обвинувального вироку, однак передбачає встановлення слідчим суддею ймовірності вчинення особою кримінального правопорушення.
Відтак слідчий суддя не вправі був обмежуватися формальним посиланням на відсутність у нього повноважень щодо оцінки обґрунтованості підозри, оскільки така оцінка є невід`ємною складовою перевірки законності процесуального рішення про повідомлення про підозру.
Питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, яке також було порушене у поданій скарзі ОСОБА_7 , слідчим суддею взагалі залишено без жодної правової оцінки.
Разом з тим, судова колегія погоджується із тим, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї процесуальних обмежень та постановлення відносно неї відповідних процесуальних рішень.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про допущення слідчим суддею під час постановлення оскаржуваної ухвали істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування такого рішення.
У зв`язку з тим, що норми КПК України не регулюють питання направлення матеріалів за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді до суду першої інстанції, апеляційний суд, з врахуванням того, що слідчий суддя розглянув скаргу ОСОБА_7 без фактичної оцінки із суперечливими мотивами, керуючись п.п.14, 16, 17 ч.1 ст.7, ст.21, ст.23, ст.24 КПК України, вважає за необхідне призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції, що забезпечить дотримання принципів доступу до правосуддя, безпосередності дослідження доказів та забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.407, 409, 412, 415, 418,422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду скарги ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 22.01.2025 року у кримінальному провадженні №12025243000000233 від 20.01.2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3