Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №755/25/21Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1 Провадження №11-кп/824/1422/2026УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12020100040005260 по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Республіки Грузії, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років, з конфіскацією майна.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь ТОВ «ТД Український продукт» 3451 грн. 92 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 02.10.2020 року о 21:57, діючи з метою вчинення розбійного нападу, зайшов до магазину «Червоне та Біленька», що належить ТОВ «ТД Український продукт» та знаходиться за адресою: вул. Попудренка, 22/14 у м. Києві, де пройшов до робочого місця продавця, та використовуючи розкладний ніж, який він утримував в правій руці, застосував таким чином до продавця магазину ОСОБА_11 погрозу насиллям, яке є небезпечним для життя та здоров`я. Подолавши у вказаний спосіб волю потерпілої до здійснення опору, ОСОБА_7 відкрито заволодів належними ТОВ «ТД Український продукт» грошовими коштами в сумі 3318 грн. та пляшкою горілки «Медофф» місткістю 1 л., вартістю 133,92 грн., заподіявши ТОВ «ТД Український продукт» матеріальну шкоду на загальну суму 3451,92 грн.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений просить оскаржуваний вирок суду скасувати, вважаючи його незаконним.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду були порушені його конституційні та процесуальні права на захист. За доводами апелянта, з висунутим йому обвинуваченням він не погоджується, оскільки не вчиняв кримінального правопорушення. Стверджує, що він не був ознайомлений з матеріалами справи, оскільки її переклад на грузинську не здійснювався, а української мови він не розуміє.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок.
В поданій апеляційній скарзі з уточненнями захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок суду скасувати, через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що прокурор у кримінальному провадженні звернувся з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування. Як стверджує захисник, ОСОБА_7 29.10.2020 року повідомлено про підозру. Таким чином, строк досудового розслідування спливав 29.12.2020 року. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбулось протягом одного дня, а саме 22.12.2020 року. Цього ж дня ОСОБА_7 було вручено обвинувальний акт. З огляду на викладене, як вважає захисник, строк досудового розслідування закінчився 30.12.2020 року. Разом із цим, обвинувальний акт направлений до суду 31.12.2020 року.
Також, за доводами захисника, докази у даному кримінальному провадженні є недопустимими, оскільки стороною обвинувачення не відкривались матеріали кримінального провадження обвинуваченому та не здійснено їх переклад на грузинську мову. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 є громадянином Грузії та не володіє українською мовою, якою велося судочинство, у зв`язку з цим обвинувачений 22.12.2020 року, під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, висловив вимогу надати йому копії процесуальних документів в перекладі на мову, якою він володіє, проте стороною обвинувачення це не було зроблено.
Зазначає, що судом не досліджено повідомлення про підозру, не встановлено факту вручення його вручення ОСОБА_7 та не перевірено відповідність обставин вчинення злочину, викладених у підозрі, обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
За доводами захисника, переклад обвинувального акту не містить дати його складання та затвердження прокурором.
Звертає увагу суду на порушення процедури судового розгляду, оскільки судом питання в порядку статті 363 КПК України не вирішувалось, а дана стадія судом було пропущена. При цьому, клопотання сторони захисту про проведення стадії доповнень судового розгляду, було повернуто судом без розгляду та відмовлено в його долучені до матеріалів провадження.
Як вважає захисник, ряд доказів в даному провадженні є недопустимими, оскільки потерпіла сторона надала копії документів, оригінали яких стороні захисту та суду не надавались, а саме: договір оренди 11.09/1, акти прийому передачі, реєстраційне посвідчення, ліцензія, акт №26/11-А про результати інвентаризації наявних коштів. Крім цього, потерпілою надано довідку закупівельної вартості від 05.11.2020 року на доведення суми викраденого, проте така довідка є недопустимим доказом, оскільки складена потерпілою стороною, без підтверджуючих платіжних документів чи накладних на певний товар з контрагентами.
За доводами апелянта, протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року також є недопустимим доказом, оскільки законодавець не передбачає процедури пред`явлення речей для впізнання по фотознімках. Крім цього, в протоколі не зазначаються відомості про виконання вимог ч.1 ст.229 КПК України. Звертає увагу, що згідно даного протоколу потерпіла впізнала ніж №2, який згідно фото має чітко виражені зазубрини, проте під час допиту потерпіла повідомила, що лезо ножа було гладким.
Зазначає, що протокол пред`явлення особи для впізнання по фотознімках в матеріалах справи відсутній. Також є незрозумілим, чому така слідча дія проведена без участі ОСОБА_12 .
Як вважає захисник, єдиним свідком в даному кримінальному провадженні, який вказує на обвинуваченого як на особу, яка вчинила злочин є ОСОБА_13 , проте існує обґрунтований сумнів в достовірності показань даного свідок, оскільки він має неприязні стосунки із ОСОБА_7 та не був безпосереднім очевидцем подій.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 за згодою підзахисного ОСОБА_7 уточнив вимоги своєї апеляційної скарги, не підтримав апеляційні вимоги про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України та просив вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданих апеляційних скарг з уточненнями, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та вважала вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим, дослідивши за клопотанням учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Згідно статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.3 ст.374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини кримінального провадження за висунутим обвинуваченням, свій висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, обґрунтував доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_11 про те, що 02.10.2020 року вона працювала продавцем-консультантом у магазині «Червоне та Біленька», що знаходиться на вул. Попудренка, 22/14 у м. Києві. Приблизно о 22 годині до магазину зайшов чоловік, який був одягнутий у темні штани та туфлі, сірий светр, кепку, чорну маску, перчатки. Вона думала, що це звичайний покупець. Проте цей чоловік, прикладаючи фізичну силу, різко відсунув тумбочку, яка відділяла касову зону від зони покупців, схопив її за одяг, дістав розкладного ножа, направив його на неї і почав вимагати відкрити касу. Злякавшись, вона відкрила шухляду, звідки цей чоловік взяв гроші в сумі приблизно 3 000 грн. Потім нападник взяв з полиці пляшку горілки «Медофф» і покинув приміщення магазину. Вона відразу викликала поліцію. Потерпіла вказала, що нападник розмовляв російською мовою з грузинським акцентом. У магазині встановлено дві відеокамери, які зафіксували подію. Під час досудового розслідування їй пред`являлись для впізнання особи за фотознімками і вона впізнала особу нападника за очима та бровами. Також їй пред`являлися для впізнання ножі за фотознімками і вона впізнала розкладний ніж, який був у нападника за формою та довжиною леза;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що у вересні-жовтні 2020 року він проживав разом з матір`ю ОСОБА_14 , молодшим братом та з ними жив ОСОБА_12 . Йому відомо, що 02.10.2020 року ОСОБА_7 пограбував крамницю, бо у той вечір мати телефонувала йому та попросила спалити шарф, який носив ОСОБА_12 . На відео зі станцій метро Святошино та Дарниця він впізнав матір та ОСОБА_7 , які були разом, а на відео з магазину він впізнав ОСОБА_7 по голосу, структурі тіла та одягу - останній був одягнутий у його улюблену річ - толстовку (светр) з синіми полосами з капюшоном та кепку з написом, яка належить його брату;
- показаннями свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що 14.12.2020 року він був понятим при проведенні працівниками поліції слідчих дій - пред`явлення особи та предметів для впізнання за фотознімками, В його присутності жінка, з якою проводилось дана слідча дія, впізнала особу, яка вчинила на неї напад та ніж, яким їй погрожувала ця особа;
- протоколом огляду місця події від 02.10.2020 року, в ході якого оглянуто приміщення магазину «Червоне та Біленька» за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 22/14 (т. 1 а.п. 88-93);
- протоколом огляду від 08.10.2020 року з фототаблицею, який узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камер відео спостереження системи «Безпечне місто», встановленої на виході із станції метро «Дарниця» у м. Києві, з якого вбачається, що 02.10.2020 року о 21:46:38 чоловік, який одягнутий в чорну куртку довжиною до пояса з капюшоном, темні штани, темне взуття, на голові має шапку темного кольору в смужку, на підборідді знаходиться захисна маска чорного кольору, та жінка, приблизно 35-40 років, які, йдучи поряд, направляються до турнікетів та проходять одночасно через турнікети, наближаються до відеокамери та зникають з поля огляду відеокамери (т. 1 а.п. 99-103, 104);
- протоколом огляду предметів від 09.10.2020 року з фототаблицею, який узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камер відео спостереження з магазину «Червоне та Біленька», з якого вбачається, що 02.10.2020 року о 21:56:25 до магазину через вхідні двері заходить чоловік, одягнутий в кепку з козирком, реглан сірого кольору з капюшоном, накинутим на кепку, темні штани, взутий у темне взуття, на руках одягнені перчатки фіолетового кольору, на обличчі - чорна захисна маска. Чоловік різко відсунув тумбочку, яка відділяла касову зону від зони покупців, пройшов до робочого місця продавця, та тримаючи у правій руці ніж, лезом у напрямку продавця, та відштовхує лівою рукою продавця назад до проходу, ближче до касового столу. Далі пробує відкрити шухляду, однак у нього це не виходить. Тоді продавець відкриває шухляду і чоловік самостійно дістає з шухляди та кладе собі до лівої кишені реглану грошові купюри, а також висипає з лотка лівою рукою у праву монети. Потім чоловік бере з полиці пляшку горілки, схожу на пляшку горілки «Медофф», після чого швидко виходить з магазину о 21:58:03. (т. 1 а.п. 107-110);
- актом інвентаризації наявності грошових коштів у магазині «Червоне та Біленька» від 26.10.2020 року, відповідно до якого недостача становить 3 318 грн. 14 коп. (т. 1 а.п. 125);
- довідкою ТОВ «ТД Український продукт» від 05.11.2020 року, відповідно до якої закупівельна вартість пляшки горілки «Медофф» 1л. становить 133 грн. 92 коп.(т. 1 а.п. 126);
- протоколом огляду предметів від 21.10.2020 року з фототаблицею, відповідно до якого слідчий провів огляд ножа, кепки коричневого кольору з написом «UFG», пари перчаток та захисної маски. Дані речі були вилученні 07.10.2020 року у ОСОБА_7 під час його затримання та визнані речовими доказами в рамках іншого кримінального провадження №12020100020004456 (т. 1 а.п. 145-162);
- протоколом пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_11 серед пред`явлених їй на фотознімках предметів впізнала ніж під №2, який за формою леза найбільш схожий на той, який був у особи, яка на неї напала та яким вона їй погрожувала. Відповідно до довідки до протоколу на фото під №2 зображений розкладний ніж, вилучений 07.10.2020 року у ОСОБА_7 (т.1 а.п.164-167);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_11 серед пред`явлених їй на фотознімках осіб впізнала особу під №3 за рисами частини обличчя, формою і розрізом очей, а також кепкою, яка мала спереду напис. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку під №3 зображений ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 168-171).
Оцінивши наведені вище докази, суд визнав їх належними та допустимими, зібраними з дотриманням вимог КПК України, якими в сукупності поза розумним сумнівом доводиться винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у інше приміщення.
Зокрема, надаючи оцінку показанням потерпілої ОСОБА_11 , суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами, якими підтверджується те, що 02.10.2020 року приблизно о 21:57, ОСОБА_7 зайшов до приміщення магазину «Червоне та Біленька», та погрожуючи застосуванням ножем, тобто застосування насилля, яке є небезпечним для життя та здоров`я, відкрито заволодів належними ТОВ «ТД Український продукт» грошовими коштами та пляшки горілки «Медофф» на загальну суму 3451,92 грн. Після чого з місця злочину зник.
Під час проведення впізнання за фотознімками потерпіла за рисами частини обличчя, формою і розрізом очей, а також кепкою, яка мала спереду напис, впізнала ОСОБА_7 як особу, яка вчинила на неї напад та заволоділа грошовими коштами та пляшкою горілки, а за формою та довжиною леза - ніж, яким він їй погрожував під час розбійного нападу.
Як встановлено судом першої інстанції, такі показання потерпілої ОСОБА_11 також узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що йому відомі обставини, за яких ОСОБА_7 02.10.2020 року пограбував крамницю, бо у той вечір мати зателефонувала йому та попросила спалити шарф, який носив ОСОБА_7 , після чого приїхали працівники поліції. На відео зі станцій метро «Святошино» та «Дарниця» він впізнав матір та ОСОБА_7 , які були разом, а на відео з магазину він по голосу, структурі тіла та одягу впізнав ОСОБА_7 , яким був одягнутий у його річ - толстовку (светр) з синіми полосами з капюшоном та кепку з написом, яка належить його брату.
За доводами захисника, неналежними та недопустимими доказами по справі є: договір оренди 11.09/1; акти прийому передачі; реєстраційне посвідчення; ліцензія; акт №26/11-А про результати інвентаризації наявних коштів, оскільки долучені потерпілою стороною дані документи є копіями, а в суді їх оригінали не було пред`явлено.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що договір оренди 11.09/1, акти прийому передачі, реєстраційне посвідчення, ліцензія, акт №26/11-А про результати інвентаризації наявних коштів, належним чином завірені ТОВ «ТД Український продукт» відповідною печаткою підприємства та штампом (т.1, а.с.113-125).
Крім цього, за наявності у сторони захисту сумнівів у достовірності змісту копій вищезазначених документів, остання, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів мала процесуальну можливість клопотати перед судом про надання оригіналів вказаних документів для ознайомлення з ними.
Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження апеляційні доводи щодо визнання довідки закупівельної вартості від 05.11.2020 року на доведення суми викраденого, недопустимим доказом, через складання її потерпілою стороною, без підтверджуючих платіжних документів чи накладних на певний товар з контрагентами.
Відповідно до положень п.6 ч.2 ст.242 КПК України призначення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків є обов`язковим, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди.
Імперативність положень п.6 ч.2 ст.242 КПК України щодо призначення експертизи в кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків, тощо); (постанова Касаційного кримінального суду від 01 квітня 2021 року (справа № 676/1504/18; провадження № 51-934км20).
На підтвердження вартості майна, яке викрав ОСОБА_7 , стороною обвинувачення надано довідку закупівельної вартості від 05.11.2020, підписану головним бухгалтером ТОВ «ТД Український продукт» ОСОБА_16 , відповідно до якої вартість товару горілки «ТМ Медофф» в кількості 1 пляшки, становить 133, 92 грн. без ПДВ (т.1 а.с.126).
Доводи сторони захисту, що дана довідка про вартість викраденого майна є недопустимим доказом, не знаходять свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовується наявними доказами в матеріалах справи.
Що стосується апеляційних доводів стосовно ненадання потерпілою стороною підтверджуючих платіжних документів чи накладних на певний товар з контрагентами, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки в даному випадку ціна закупівельної вартості викраденого товару зазначена у довідці, складеній відповідальною особою.
Як стверджує захисник, протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року є недопустимим, оскільки потерпіла впізнала ніж №2, який згідно фото має чітко виражені зазубрини, проте під час допиту потерпіла повідомила, що лезо ножа було гладким.
Колегія суддів не вбачає невідповідностей показань потерпілої ОСОБА_11 даним протоколу пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року.
Із протоколу пред`явлення речей (ножа) для впізнання від 14 грудня 2020 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_11 перед пред`явленням речей для впізнання повідомила слідчому, що може впізнати предмет, ззовні схожий на розкладний ніж, за сукупністю ознак, а саме: за формою та довжиною леза. В подальшому потерпіла вказала на ніж під №2, яким ОСОБА_7 погрожував їй.
Саме цей ніж був вилучений в ОСОБА_7 07.10.2020 року під час його затримання (том.1, а.с156-162).
Як стверджує захисник, протокол пред`явлення особи для впізнання по фотознімках в матеріалах справи відсутній.
Такі доводи в суді апеляційної інстанції не знаходять свого об`єктивного підтвердження, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявний протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2020 року за участю потерпілої ОСОБА_11 , з якого вбачається, що ОСОБА_11 , в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , серед пред`явлених їй на фотознімках осіб впізнала особу під №3 за рисами обличчя, формою і розрізом очей, а також кепкою, яка мала спереду напис. Відповідно довідки до протоколу на фотознімку під №3 зображений ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 168-171).
Будь-яких порушень вимог статті 228 КПК України при проведенні впізнання, як про це зазначає захисник, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно апеляційних доводів обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, під час судового розгляду були порушені конституційні та процесуальні права ОСОБА_7 на захист, оскільки судочинство здійснювалось українською мовою, переклад матеріалів провадження на грузинську мову не здійснювалось, він української мови не розуміє, а тому не був ознайомлений з матеріалами справи, чим порушено його право на захист від висунутого обвинувачення.
Крім цього, в поданій апеляційні скарзі захисник стверджує про те, що під час виконання вимог ст.290 КПК та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений висловив вимогу про переклад йому матеріалів досудового розслідування на мову, якою він володіє, проте стороною обвинувачення такі вимоги проігноровано, чим було порушено його право на захист.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.
Верховний суд у своїй постанові від 25 листопада 2024 року, яка ухвалена у цьому кримінальному провадженні, звернув увагу на доводи сторони захисту щодо порушення права ОСОБА_7 на захист, яке полягало в ненаданні останньому копій процесуальних документів у перекладі мовою, якою він володіє, що було зафіксовано в протоколі ознайомлення відповідно до порядку, передбаченого ст.290 КПК України, а також на недотриманні судом належної правової процедури, яка, за твердженням захисника, полягала у недослідженні судом повідомлення ОСОБА_7 про підозру, а також у невстановленні факту вручення підозри засудженому.
Під час нового апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що в матеріалах кримінального провадження наявна постанова слідчого від 29.10.2020 року про залучення перекладача, відповідно до якої перекладач ОСОБА_18 залучений у кримінальному провадженні №12020100040005260 в якості перекладача для здійснення перекладу ОСОБА_19 з української на грузинську мову (том 3, а.с.21).
Із долученого прокурором в суді касаційної інстанції повідомлення про підозру від 29.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_10 повідомлений про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України за обставин, які відповідають обвинувальному акту. При цьому, в повідомлені про підозру зазначено, що вручення ОСОБА_7 підозри відбувалось за участі його захисника ОСОБА_8 та перекладача ОСОБА_18 , який здійснив ОСОБА_7 переклад повідомлення про підозру на грузинську мову в усній формі. Також міститься відмітка про те, що копію повідомлення про підозру грузинською мовою на вимогу ОСОБА_7 не вручено (том.3, а.с. 27-29).
Дійсно, як вбачається із протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_7 за участі свого захисника ОСОБА_8 та перекладача ОСОБА_20 відмовився від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у зв`язку з відсутністю їх письмового перекладу. При цьому, захисник ознайомився з матеріалами провадження в повному обсязі.
Згідно положень ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений наряду з іншими правами, має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту про порушення прав ОСОБА_7 на захист через відсутність перекладу матеріалів досудового розслідування, колегія суддів бере до уваги, що усі проведені слідчі дії, а також процесуальні документи, наявні в матеріалах справи, складались за участі захисника та перекладача ОСОБА_18 , який усно здійснював їх переклад.
З метою забезпечення права обвинуваченого на захист, прокурором під час апеляційного розгляду заявлялось клопотання про надання можливості обвинуваченому ОСОБА_7 , за участі його захисника та перекладача, ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а також доручити перекладачу ОСОБА_18 здійснити переклад документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема повідомлення про підозру від 29.10.2020 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечили проти заявленого прокурором клопотаннята вважали за неможливе реалізувати права ОСОБА_7 на стадії апеляційного оскарження.
Колегія суддів також враховує, що обвинувальний акт є процесуальним документом, складеним за результатами досудового розслідування, який відповідно до приписів ст.291 КПК, наряду з іншими відомостями, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акту, він містить виклад формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію, яка повністю відповідає змісту висунутої ОСОБА_7 підозри.
Колегія суддів бере до уваги, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні перекладений на грузинську мову та отриманий обвинуваченим ОСОБА_7 , що підтверджується відповідною розпискою від 22.12.2020 (том.1, а.с.30).
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_7 у судовому засіданні був оголошений обвинувальний акт та роз`яснено суть обвинувачення, яке, як вбачається з журналу судового засідання від 02.02.2021, йому було зрозумілим.
Надалі суд першої інстанції розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, виклав у вироку обвинувачення, визнане судом доведеним, а також забезпечив переклад вироку на грузинську мову.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду не встановлено порушення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, як про це зазначає обвинувачений та захисник в поданих апеляційних скаргах, що стало б підставою для скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.187 КК України, суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не судимий, офіційно не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та даних про особу винного, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на те, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а подані апеляційні скарги обвинуваченого та захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_10 , залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
