Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 522/6862/24
провадження № 61-13587св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю .В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,
відповідач-Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Шаркової Наталії Робертівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Домусчі Л. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_4 за законом були такі особи: батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та малолітній на той час син померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини увійшли 3/4 часток квартири АДРЕСА_2 . Малолітній син померлого - ОСОБА_2 прийняв спадщину згідно з частиною четвертою статті 1268 ЦК України.
07 лютого 2019 року батько померлого ОСОБА_5 звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про відмову від належної йому частки спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , на користь рідного брата спадкодавця - ОСОБА_3 , спадкоємця другої черги (заява № 171).
07 лютого 2019 року ОСОБА_3 подав до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 (заява № 172). На підставі цієї заяви 07 лютого 2019 року була заведена спадкова справа № 75л/2019 до майна померлого ОСОБА_6 .
26 березня 2019 року ОСОБА_3 надіслав поштою до Приморської державної нотаріальної контори міста Одеси заяву про відмову від спадщини. Вказана заява була зареєстрована в нотаріальній конторі 29 березня 2019 року (заява № 462).
02 квітня 2024 року до Приморської державної нотаріальної контори міста Одеса звернувся неповнолітній син померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою за № 264 про фактичне прийняття спадщини та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на належну йому частину, яка складається із 3/4 часток квартири АДРЕСА_2 .
На підставі вказаної заяви державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Арабаджи К. Г. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 3-153 на 3/8 часток зазначеної квартири. У вчиненні нотаріальної дії - видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частки вказаної квартири відмовлено, про що була складена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 квітня 2024 року № 379/02-31. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частки квартири стало те, що ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадщини після спливу шестимісячного строку, а тому він вважається таким, що спадщину прийняв, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_7 є спадкоємцем тільки 1/2 частки майна померлого, а на іншу 1/2 частку неповнолітній ОСОБА_7 не має права на спадкування, оскільки вона належить брату померлого - ОСОБА_3 .
Позивачка вказувала на те, що зазначена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є протиправною, оскільки ОСОБА_3 не пропустив строк на відмову від прийняття спадщини, а тому не є особою, яка прийняла спадщину за померлим ОСОБА_4 .
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 квітня 2024 року № 379/02-31.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2025 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2025 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Шаркової Н. Р. залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що нотаріус обґрунтовано відмовив неповнолітньому ОСОБА_8 у видачі свідоцтва про право на спадщинуза законом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадщини після спливу шестимісячного строку, а тому він вважається таким, що спадщину прийняв, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_7 є спадкоємцем тільки 1/2 частки майна померлого, а на іншу 1/2 частку неповнолітній ОСОБА_7 не має права на спадкування.
Апеляційний суд зазначив, що частина друга статті 1270 ЦК України, на яку посилається позивач, регулює строк реалізації права на прийняття спадщини спадкоємцями наступних черг, які будуть закликатися до спадщини при умові неприйняття всіма спадкоємцями попередніх черг, усунення їх від спадкування або їх відмови від прийняття. Неповнолітній ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги та не є спадкоємцем наступної черги по відношенню до особи, яка подала заяву про відмову від спадщини, - ОСОБА_3 . Крім того, така відмова була подана ОСОБА_3 поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, який є присічним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - адвокат Шаркова Н. Р. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що право ОСОБА_3 на спадкування за померлим братом виникло у нього внаслідок відмови від прийняття спадщини батька померлого - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Це означає, що згідно з частиною другою статті 1270 ЦК України строк для прийняття ОСОБА_3 спадщини за померлим братом складав три місяці з дня відмови його батька від прийняття цієї спадщини.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто останнім днем загального строку для прийняття спадщини було 18 лютого 2019 року.
Оскільки з дня відмови ОСОБА_5 від спадщини, яка відбулася 07 лютого 2019 року, залишалося менше ніж три місяці до спливу встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячного строку, строк для прийняття ОСОБА_3 спадщини за померлим братом згідно з частиною другою статті 1270 ЦК України продовжився до трьох місяців, а саме до 07 травня 2019 року.
Тобто останнім днем встановленого законом строку прийняття спадщини братом померлого ОСОБА_3 як особою, право на спадкування у якої виникло внаслідок відмови спадкоємця першої черги від спадщини, також було 07 травня 2019 року.
Це означає, що згідно з частиною другою статті 1270 ЦК України останнім днем строку, протягом якого ОСОБА_3 міг реалізувати своє право на відмову від прийняття спадщини, також є 07 травня 2019 року.
Прийняття ОСОБА_3 спадщини в день адресної відмови від спадщини його батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , не означає, що встановлений частиною другою статті 1270 ЦК України сплинув раніше ніж через три місяці.
Отже, при обчисленні строку, протягом якого ОСОБА_3 міг відмовитись від прийняття спадщини, суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину першу статті 1270 ЦК України, залишивши при цьому поза увагою частину другу цієї статті.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а саме частини другої статті 1270, частини першої статті 1273 ЦК України, щодо строку для відмови від прийняття спадщини особою, право на спадкування якої залежить від неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини іншими спадкоємцями.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 31 жовтня 2025 року для розгляду справи визначено такий склад колегії: суддя-доповідач - Коломієць Г. В. та судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_10 Луспеник Д. Д .
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху на надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2025 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_10 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2025 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року справу призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько померлого - ОСОБА_5 подав до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса заяву про відмову від права на спадщину на користь спадкоємця другої черги - рідного брата померлого ОСОБА_3 , який на момент подачі заяви був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
07 лютого 2019 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Арабаджи К. Г. заведена спадкова справа № 75л/2019 до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
07 лютого 2019 року ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 .
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є:
- неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент подачі заяви був зареєстрований в АДРЕСА_4 , який прийняв спадщину згідно з частиною четвертою статті 1268 ЦК України;
- рідний брат спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на момент подачі заяви був зареєстрований: АДРЕСА_5 , який прийняв спадщину за заявою № 172 від 07 лютого 2019 року.
29 березня 2019 року від ОСОБА_3 до нотаріальної контори надійшла заява про відмову від спадщини у зв`язку з повідомленням Приморською державної нотаріальної конторою м. Одеса про претензії кредиторів - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та про наявність непогашених боргів ОСОБА_4 , на яку нотаріус надав відповідь від 29 березня 2019 року за вих. № 75л/2019/02-14 про те, що згідно зі статтею 1273 ЦК України відмовитися від прийняття спадщини можна протягом строку, встановленого статті 1270 ЦК України, тобто у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
02 квітня 2024 року до нотаріальної контори звернувся неповнолітній син померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою за № 264 про фактичне прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину на належну йому частину з 3/4 часток квартири АДРЕСА_2 .
На підставі вказаної заяви державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Арабаджи К. Г. видав свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 квітня 2024 року за реєстровим № 3-153 на належні ОСОБА_2 3/8 частки вказаної квартири. Свідоцтво про право на спадщину на інші 3/8 частки зазначеної квартири ще не видавалось.
04 квітня 2024 року до нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_1 , яка діє як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 , а у випадку відмови винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 квітня 2024 року державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Арабаджи К. Г. відмовив у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване лише у випадку, якщо таке звернення може призвести до відновлення порушеного права або інтересу без необхідності дослідження правомірності дій інших осіб. У разі наявності спору про право на спадкове майно між спадкоємцями, скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не є ефективним способом захисту прав, захист прав має здійснюватися шляхом подання позову по суті спірних правовідносин (див. постанову Верховного Суду від 18 квітня 2025 року у справі № 331/2113/23 (провадження № 61-1124св24)).
Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За загальним правилом, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має постійно проживати разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (частина третя статті 1268 ЦК України) або подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (частина четверта статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини другої статті 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Щодо особливостей встановлення спеціального тримісячного строку для прийняття спадщини, передбаченого частиною другою статті 1270 ЦК України, то Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21 визначив, що спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов`язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців: неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини. В ЦК України не вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину. У разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців. Не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина друга статті 1270 ЦК України).
У справі, яка переглядається, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто останнім днем загального строку для прийняття спадщини було 18 лютого 2019 року.
07 лютого 2019 року батько померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від права на спадщину за законом на користь спадкоємця другої черги - рідного брата померлого - ОСОБА_3 .
Отже, право ОСОБА_3 на спадкування за померлим братом виникло у нього внаслідок відмови від прийняття спадщини батька померлого - ОСОБА_5 .
Оскільки з дня відмови ОСОБА_5 від спадщини, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишалося менше ніж три місяці до спливу встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячного строку, строк для прийняття ОСОБА_3 спадщини за померлим братом згідно з частиною другою статті 1270 ЦК України продовжився до трьох місяців, а саме до 07 травня 2019 року.
Отже, останнім днем строку, протягом якого ОСОБА_3 міг реалізувати своє право на відмову від прийняття спадщини, також є 07 травня 2019 року.
29 березня 2019 року від ОСОБА_3 до нотаріальної контори надійшла заява про відмову від спадщини, тобто у строк, визначений частиною другою статті 1270 ЦК України.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, посилаючись на те, що ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадщини після спливу шестимісячного строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, залишив поза увагою спеціальний тримісячний строк для прийняття спадщини, передбачений частиною другою статті 1270 ЦК України.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що нотаріус обґрунтовано відмовив неповнолітньому ОСОБА_8 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення слід скасувати та задовольнити позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Шаркової Наталії Робертівни задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 квітня 2024 року № 379/02-31.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
