Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 1008/5677/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Земля"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2025
(суддя Бабкіна В. М.)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026
(судді Тарасенко К. В., Кравчук Г. А., Сибіга О. М.)
у справі за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області
до 1) Глевахівської селищної ради Васильківського району, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Земля", 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , 5) ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України",
про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею.
(постанова ухвалена 11.05.2026, оскільки суддя-доповідач у справі з 02.05.2026 по 09.05.2026 перебувала у відрядженнях)
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 1008/5677/12 за позовом Обухівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області (далі - Інспекція, позивач) до Глевахівської селищної ради Васильківського району (далі - Рада, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Земля" (далі - ТОВ "Астра-Земля", відповідач-2, скаржник), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-3), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-4) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України" (далі - ДП "ДСВІФРГ НАН України", третя особа), про визнання незаконним та скасування рішення Ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею.
1.2. 25.08.2025 Прокурор подав заяву про заміну позивача його правонаступником, за змістом якої просив замінити Інспекцію процесуальним правонаступником - Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області) відповідно до підпункту 33 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке на теперішній час виконує повноваження власника (розпорядника) спірних земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні третьої особи.
2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Київської області ухвалою від 06.11.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026, заяву Прокурора про заміну позивача у справі на його правонаступника задовольнив; здійснив заміну позивача у справі його правонаступником - ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області.
2.2. Мотивував тим, що на час звернення Прокурора у 2025 році із заявою про заміну позивача правонаступником органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель, є Держгеокадастр.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. ТОВ "Астра-Земля" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Прокурора про заміну позивача у справі на його правонаступника.
3.2. Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми статті 52 ГПК України. Водночас скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 2, 4, 52, 236 ГПК України, неврахування при цьому апеляційним господарським судом правових позицій суду касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 372/948/19, від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, від 10.04.2024 у справі № 520/8065/19, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
3.3. Посилається на те, що у цій справі належним позивачем від імені держави на захист права власності на земельні ділянки НАН України є Кабінет Міністрів України, а Інспекція не є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин, а отже, не мала права на позов як у матеріальному так і процесуальному сенсах, що проігнорували суди обох інстанцій.
4. Позиції інших учасників справи
4.1. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу підтримує позицію судів попередніх інстанцій та зазначає, що ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області є правонаступником Інспекції, а також розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Обухівського району Київської області.
4.2. Позивач, відповідачі-1, 3-5 та третя особа правом на подання відзиву не скористалися.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм права, колегія суддів зазначає таке.
5.2. Згідно зі статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
5.3. Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
5.4. Як встановили суди попередніх інстанцій, Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції, вважаючи, що саме Інспекція є особою, уповноваженою від імені держави у спірних правовідносинах.
5.5. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482) постановлено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (абзац 8 пункту 2).
5.6. Центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442).
5.7. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються (пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442).
5.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 447 "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" (набрала чинності 09.07.2015) затверджено перелік територіальних органів Державної інспекції сільського господарства, що підлягають ліквідації. Одним із таких територіальних органів визначено Інспекцію. Пунктом 2 постанови установлено, що територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконання своїх функції і повноважень до їх передачі відповідним органам.
5.9. Відповідно до пункту 251 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
5.10. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" погоджено можливість забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
5.11. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 30.11.2016 № 910-р Держгеокадастр отримав всі функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, визначена прокурором позивачем у цій справі.
5.12. Звертаючись із заявою про здійснення правонаступництва, як зазначили суди обох інстанцій, Прокурор стверджував, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель входило до повноважень Інспекції, але на цей час входить до повноважень ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, тому у спірних правовідносинах позивача слід замінити його правонаступником на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442, від 30.06.2015 № 447, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р, якими прямо передбачено перехід прав та обов`язків від Інспекції до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
5.13. Згідно з пунктом 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 23.09.2022 № 276 та наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 № 85) (далі - Положення), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:
- організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання земельного законодавства щодо використання та охорони земель за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок (підпункт 26);
- подає позов про конфіскацію земельної ділянки випадках, визначених законом (підпункт 33);
- звертається до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну, земельних ділянок державної, комунальної власності (підпункт 34).
5.14. Таким чином, зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій визначили підстави для правонаступництва Інспекції, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов від Інспекції до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, тому обґрунтовано задовольнили заяву Прокурора та здійснили процесуальне правонаступництво відповідно до статті 52 ГПК України.
5.15. При цьому, апеляційний господарський суд, надаючи відповідь на аргументи відповідача-2 щодо суб`єктного складу сторін у цій справі, правильно виснував, що оцінка належності позивача в контексті заявлених позовних вимог надається судом під час вирішення спору по суті, у той час як предметом розгляду за оспорюваними процесуальними документами було питання щодо процесуального правонаступництва особи-позивача.
5.16. Доводи касаційної скарги відповідача-2 зводяться до того, що позивач, якого визначив Прокурор при зверненні до суду з позовом, є неналежним позивачем у цих правовідносинах, а належним позивачем, на думку скаржника, є Кабінет Міністрів України. Скаржник зазначає, що Інспекція не є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин, а отже, не мала права на позов як у матеріальному так і процесуальному сенсах.
5.17. З цього приводу колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не містять вказівок на те, що саме Кабінет Міністрів України, а не Держгеокадастр, є правонаступником Інспекції.
5.18. Належним позивачем є особа, якій належить право вимоги (матеріально-правова заінтересованість). Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і позов її до задоволення не підлягає.
5.19. Встановлення судом обставин звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову. Так, Верховний Суд у постанові від 26.06.2024 у справі № 918/743/23 зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором орган не уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного органу, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.
5.20. Отже, питання належності позивача у спірних правовідносинах має бути вирішено під час ухвалення судового рішення по суті спору.
5.21. У контексті належності позивача у цій справі скаржник у касаційній скарзі посилався на неврахування апеляційним господарським судом правових позицій суду касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 372/948/19, від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, від 10.04.2024 у справі № 520/8065/19, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17) щодо застосування статей 2, 4, 52, 236 ГПК України у подібних правовідносинах. Колегія суддів, зважаючи на наведене вище, відхиляє такі доводи скаржника, оскільки у наведених скаржником справах не розглядалося питання правонаступництва позивача у справі, проте розглядалося питання, зокрема, належності суб`єктного складу сторін у справі за результатами розгляду справи по суті спору.
5.22. Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли підтвердження, відтак є необґрунтованими.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм процесуального права, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій.
7. Судові витрати
7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, тому відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Земля" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 1008/5677/12 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
