Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа №640/27112/20
адміністративне провадження № К/990/2045/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/27112/20
за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, прийняте в складі головуючого судді Грицюка Р.П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мєзєнцева Є.І., суддів Епель О.В., Файдюка В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та незаконним індивідуальний акт Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України наказ від 08.09.2020 №168-ос/дск про виключення позивача зі списків особового складу з 08.09.2020;
- стягнути з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України кошти у сумі 3600000,00 грн на відшкодування майнової шкоди позивачеві (упущеної вигоди), заподіяної протиправним виданням наказу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ос/дск про виключення позивача зі списків особового складу з 08.09.2020;
- визнати протиправними дії заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака зі складання та видачі рапорту від 08.09.2020, що став підставою для видання наказу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ос/дск.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуваний наказ є протиправним та незаконним, оскільки прийнятий відповідачем під час його перебування на лікуванні неуповноваженою особою. Так, позивач указує на те, що він перебував у розпорядженні директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до 01.08.2020, тобто з 02.08.2020 директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України не був для позивача ані безпосереднім керівником, ані начальником. Також позивач звертає увагу на те, що в порушення вимог статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» його було виключено із списків особового складу під час перебування на лікуванні.
3. Позивач зазначає, що Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України порушено його право на проходження військової служби (звільнення з військової служби шляхом виключення позивача зі списків особового складу) та отримання належного рівня грошового забезпечення, що спричинило завдання йому майнової шкоди (упущеної вигоди).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08 вересня 2020 року №168-ОС/дск про виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 у списках особового складу і грошовому забезпеченні Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Стягнуто з Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваний наказ Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08 вересня 2020 року №168-ОС/дск про виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 прийнятий відповідачем у період лікування позивача, що суперечить приписам частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 66 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тому вказаний наказ підлягає скасуванню. У зв`язку із скасуванням оскаржуваного наказу суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивача у списках особового складу з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року в частині стягнення з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2020 року, прийнято нове рішення в цій частині. Стягнуто з Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 вересня 2020 року до 05 травня 2025 року у розмірі 1 054 068 грн (один мільйон п`ятдесят чотири тисячі шістдесят вісім гривень) 00 коп.
7. В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року залишено без змін.
8. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Водночас суд апеляційної інстанції вказав про те, що судом першої інстанції не було обраховано позивачу належний розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, тобто не з`ясовано всі обставини, які потрібно з`ясувати для правильного вирішення спору, скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку із прийняттям нового рішення в цій частині.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
10. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у взаємозв`язку з пунктом 1 частин другої, пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
11. У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень було застосовано абзац 2 пункту 66 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007, відповідно до якого із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі перебування на лікуванні. Відповідач звертає увагу на те, що виключення зі списків особового складу СБУ не стосується питання звільнення з військової служби, наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в СБУ набрав законної сили та не оскаржений. Отже, судами розглядались лише питання перебування відповідача у списках особового складу в СБУ та порядок його виключення. У своїх рішеннях суди першої та апеляційної інстанції зазначають, що ними встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу відповідача (Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз) без законної підстави. На думку відповідача, абзац 2 пункту 66 Положення був необґрунтовано застосований судами до спірних правовідносин та став підставою для поновлення у списках та грошовому забезпеченні в Українському науково-дослідному інституті спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, а не у списках Служби безпеки України, оскільки вказана правова норма регулює відносини між військовослужбовцями Служби безпеки України та Службою безпеки України.
12. Відповідач посилається на відсутність практики Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме не визначено питання щодо можливості застосування абзацу 2 пункту 66 Положення при поновленні військовослужбовців Служби безпеки України у списках особового складу саме установ, а не Служби безпеки України та можливості розгляду цієї справи без участі Служби безпеки України.
13. Також відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій було порушено вимоги статті 48 КАС України та прийнято рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме до справи не було залучено Службу безпеки України. Засновником Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є держава в особі Служби безпеки України. Інститут підконтрольний та підзвітний Голові Служби безпеки України. Тому питання поновлення у списках Служби безпеки України повинно було розглядатись виключно за участі Служби безпеки України (інтереси якої порушено), що судами попередніх інстанцій не було враховано.
ІV. Позиція інших учасників справи
14. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що заперечує щодо змісту і вимог касаційної скарги.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Соколова В.М., від 02 лютого 2026 року касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України залишено без руху.
16. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Соколова В.М., від 17 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за скаргою Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року.
17. Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
18. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року відмовлено Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №640/27112/20.
19. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року відмовлено Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №640/27112/20.
20. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 01 червня 2026 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
21. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, наказом Голови Служби безпеки України від 21.11.2019 № 1589-ОС/дск ОСОБА_1 зараховано у розпорядження директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за посадою провідного наукового співробітника.
22. Наказом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 02.12.2019 №60/ДСК контроль за службовою діяльністю ОСОБА_1 на період його перебування у розпорядженні директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України покладено на заступника директора Івана Козака.
23. Наказом Голови Служби безпеки України від 13.08.2020 №1054-ОС/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
24. Наказом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ОС/дск ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з 08.09.2020 на підставі рапорту заступника директора від 08.09.2020.
25. Відповідно до листка непрацездатності від 08.09.2020 серії АДШ №463475 ОСОБА_1 з 08.09.2020 по 28.09.2020 перебував на амбулаторному лікуванні.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
26. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.
29. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі: перебування на лікуванні.
30. Підпункт «в» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.
31. Відповідно до статей 1, 9 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
32. Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
33. Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.
34. Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.
35. Згідно зі статей 19, 20 Закону України «Про Службу безпеки України» кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.
36. До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров`я ефективно виконувати службові обов`язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
37. Кількісний склад співробітників Служби безпеки України визначається Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України та в межах видатків, передбачених на утримання Служби безпеки України в Державному бюджеті України.
38. Умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
39. Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов`язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначається, зокрема, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007 (далі - Положення) та наказом Голови Служби безпеки України від 14.10.2008 № 772 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» (далі - Інструкція).
40. Відповідно до пункту 43 Положення військовослужбовці Служби безпеки України призначаються на штатні посади (крім випадків, передбачених цим Положенням) їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби безпеки України.
41. Призначення військовослужбовців Служби безпеки України на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог, зокрема, переміщення по службі військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників (командирів). Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), проводиться у можливо короткий строк і не пізніше строків, зазначених у пункті 48 цього Положення (підпункт «в» п.43 Положення).
42. Відповідно до підпункту «а» пункту 46 Положення переміщення військовослужбовців Служби безпеки України з вищих посад на нижчі здійснюється у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
43. При цьому, переміщення військовослужбовців Служби безпеки України з вищих посад на нижчі згідно з підпунктами «а», «б», «в», «д» і «е» цього пункту (п.46) здійснюється прямими начальниками в межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови, що немає можливості призначити військовослужбовця на рівну посаду у відповідному підрозділі (органі, закладі, установі).
44. Правовідносини з питань зарахування військовослужбовців Служби безпеки України в розпорядження начальників (командирів) передбачені, зокрема, пунктом 48 Положення, згідно з яким зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається, у тому числі: у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов`язків та наявних сил у зв`язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв`язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців (підпункт «б»).
45. Так, пунктом 48 Положення встановлено, що військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади.
46. Військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов`язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
47. Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
48. Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
49. Відповідно до п. 4.9 Інструкції зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
50. Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов`язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку. У розпорядження Голови Служби безпеки України зараховуються лише начальники органів, закладів, установ та підрозділів Центрального управління, які призначаються та звільняються з посад Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України. Інші начальники з числа зазначених осіб зараховуються у розпорядження заступників Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов`язків. На підставі цих наказів підрозділи кадрового забезпечення вчиняють відповідні записи в облікових документах таких військовослужбовців.
51. Згідно з п. 4.10 Інструкції у разі прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності, зарахування військовослужбовців у розпорядження прямих начальників у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (підпункт «б» пункту 48 Положення) здійснюється на підставі мотивованих рапортів відповідних начальників, наказами Голови Служби безпеки України.
52. Відповідно до п. 4.10. Інструкції зарахування військовослужбовців у розпорядження прямих начальників у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (підпункт "б" пункту 48 Положення) здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів відповідних начальників у разі звільнення їх з посад у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням у Службі безпеки України або її органах, підрозділах, закладах, установах інших організаційних заходів. При проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.
53. З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників (з військовослужбовцем, який зарахований у розпорядження Голови Служби безпеки України, - Голова Служби безпеки України чи за його дорученням один із його заступників або начальник Управління роботи з особовим складом) проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз`яснює права та обов`язки, пов`язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов`язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 44- 46 Положення, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі. Результати цієї бесіди оформлюються довідкою (рапортом), яка (який) долучається до частини "Особова справа" матеріалів особової справи військовослужбовця.
54. Призначення військовослужбовців, посади яких скорочуються або які зараховані у розпорядження, здійснюється відповідно до вимог пункту 1.3 розділу I цієї Інструкції та пункту 4.3 цього розділу.
55. Згідно з абз.9 п.4.9 Інструкції начальники, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці, зобов`язані своєчасно, до закінчення терміну перебування в розпорядженні, ініціювати призначення таких військовослужбовців на відповідні посади чи у разі наявності підстав вживати заходів щодо їх звільнення з військової служби.
56. Відповідно до абз.4 п.4.10 Інструкції у разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров`я.
57. У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров`я.
58. Відповідно до пункту 66 Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі перебування на лікуванні.
59. Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
60. Відповідно до наказу ЦУ СБУ від 28.07.2014 № 433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров`я військовослужбовців Служби безпеки України" начальникам підрозділів Центрального управління СБУ, органів, закладів, установ СБУ та Штабу у разі отримання підпорядкованими військовослужбовцями медичної допомоги (медичних послуг) у лікувально-профілактичних закладах, що не належать до системи СБУ (далі - Закладах) з наступним звільненням їх від виконання обов`язків військової служби у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю забезпечувати надання такими військовослужбовцями особисто:
61. 1) інформації про час, дату та обставини, за яких відбулося звернення до Закладу, його найменування та адресу місцезнаходження - невідкладно, а при отриманні екстреної медичної допомоги - при виникненні першої можливості та у зручний спосіб, безпосередньому начальникові та до закладу охорони здоров`я СБУ за місцем перебування на медичному обліку,
62. 2) листка непрацездатності, виданого Закладом, а також виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974), іншої медичної документації (рентгенологічні знімки, ЕКГ-плівки, дані клініко-лабораторних досліджень тощо), отриманої при лікуванні у Закладі, - протягом одного робочого дня після завершення лікування (без урахування часу, необхідного для проїзду) до закладу охорони здоров`я СБУ за місцем перебування на медичному обліку для переоформлення в установленому порядку на довідку про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
63. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
64. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
65. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
66. Спір у цій справі виник у зв`язку із прийняттям Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України наказу від 08.09.2020 №168-ос/дск, яким полковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом Голови Служби безпеки України від 13.08.2020 №1054-ОС/дск у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який перебував у розпорядженні директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за посадою провідного наукового співробітника, виключено зі списків особового складу з 08.09.2020.
67. Надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такий прийнято у період перебування позивача на лікарняному, що суперечить приписам частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 66 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
68. З цього приводу Верховний Суд зазначає наступне.
69. Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України", співробітники Служби безпеки України проходять військову службу, що зумовлює поширення на них правових норм, гарантій та обов`язків, передбачених законодавством про військовий обов`язок.
70. За правилами частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі: перебування на лікуванні.
71. Умови і порядок виконання обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України регламентуються статтею 20 Закону України "Про Службу безпеки України", відповідно до приписів якої на співробітників - військовослужбовців Служби безпеки України, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
72. Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов`язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначається, зокрема, Положенням №1262/2007.
73. Відповідно до пункту 66 Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі перебування на лікуванні.
74. Таким чином, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до закінчення перебування його на лікарняному суперечить наведеним вище приписам законодавства.
75. Як установлено судами попередніх інстанцій у період з 08.09.2020 по 28.09.2020 ОСОБА_1 перебував на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АДШ №463475.
76. Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуваний наказ про виключення позивача із списків особового складу у період його лікування.
77. При цьому Верховний Суд уважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку відповідно до статті 235 КЗпП України є поновлення позивача у списках відповідача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з огляду на наступне.
78. Початок і закінчення проходження військової служби визначається статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Так, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Таке виключення зі списків особового складу частини оформлюється наказом військової частини (військового навчального закладу, установи тощо), в списках якої перебуває звільнений військовослужбовець.
79. За змістом пункту 68 Положення №1262 днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України, а згідно з пунктом 15 цього Положення дія контракту припиняється, зокрема, у день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця Служби безпеки України зі списків особового складу Служби безпеки України.
80. Відповідно до пункту 7.1.6 Інструкції №772 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наказ про звільнення військовослужбовця у запас або у відставку оголошується йому особисто його прямим начальником. Виключення військовослужбовців, які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з урахуванням часу на здавання посади.
81. Отже, наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими наслідками. Наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади.
82. У цій справі наказом Голови Служби безпеки України від 13.08.2020 №1054-ОС/дск ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
83. Також у вказаному наказі визначено, що днем звільнення позивача є день виключення його із списків особового складу.
84. Верховний Суд звертає увагу на те, що наказ про звільнення позивача із військової служби не є спірними в межах розгляду цієї справи. Указаний наказ був оскаржений позивачем до суду та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 24 червня 2022 року у справі №640/28431/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та незаконним наказу, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Вказане судове рішення набрало законної сили.
85. Таким чином, у цій справи судами попередніх інстанцій розглядалося лише питання правомірності дати, з якої позивача було виключення зі списків особового складу.
86. Верховний Суд ураховує, що оскаржуваним наказом позивача звільнено 08 серпня 2019 року, тобто у період, коли він був тимчасово непрацездатним (листок непрацездатності серії АДШ №463475, період непрацездатності - з 08.09.2020 по 28.09.2020, стати до роботи з 29 вересня 2020 року).
87. Суди попередніх інстанцій, пославшись на приписи статті 235 КЗпП України, поновили позивача у списках особового складу і грошовому забезпеченні Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та стягнули з Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
88. Разом з тим, звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 не заявляв вимоги про поновлення його у списках особового складу Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
89. Так, приписами частини першої статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
90. У постанові від 15 вересня 2020 року в справі №205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що в разі порушення гарантії, встановленої частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).
91. Відповідну позицію неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13 листопада 2019 року в справі №545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №522/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року в справі №320/7991/16, від 11 червня 2020 року в справі №481/1043/17, від 08 липня 2020 року в справі №752/11686/18, від 22 грудня 2020 року в справі №127/33517/18, від 03 лютого 2021 року в справі №752/1880/19, від 28 липня 2021 року в справі №305/335/20, від 19 серпня 2021 року в справі №300/1126/19 та від 08 вересня 2021 року в справі №265/5327/20.
92. Відтак, ураховуючи, що наказ Голови Служби безпеки України від 13.08.2020 №1054-ОС/дск стосовно підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є чинним, а наказом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ос/дск позивача було виключено із списків особового складу у період його тимчасової непрацездатності, тому порушення прав позивача, а саме звільнення його у день тимчасової непрацездатності, може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати виключення із списків особового складу у перший день після закінчення періоду непрацездатності - 29 вересня 2020 року (день, коли ОСОБА_1 указано стати до роботи відповідно до листка непрацездатності)
93. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 у списках особового складу Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, оскільки, з огляду на зазначене, відсутні підстави для продовження проходження позивачем військової служби.
94. З огляду на неправомірність поновлення позивача у списках особового складу відповідача, відсутність заявлених позивачем позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та обраний Верховний Судом спосіб захисту порушеного права позивача, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу не відповідають вимогам закону, у зв`язку з чим рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню.
95. Крім того, відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на пункти 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини 2 та пунктом 4 частини 3 статті 353 КАС України, наголошує на порушенні судами норм процесуального права, зокрема, зазначає, що оскільки суди поновили позивача у списках особового складу Служби безпеки України, остання мала бути залучена до участі у справі відповідно до вимог статті 48 КАС України. Відтак, на думку скаржника, суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
96. Ураховуючи висновок суду касаційної інстанції у цій справі про безпідставність поновлення позивача у списках особового складу Служби безпеки України, Верховний Суд констатує, що необхідність перегляду оскаржуваних судових рішень в частині дотримання судами вказаних норм процесуального права, які були підставою для касаційного оскарження, відсутня.
97. Верховний Суд, ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновків, що, з огляду на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України необхідно задовольнити частково, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити у справі нове судове рішення про часткове задоволення позову шляхом зміни дати виключення із списків особового складу ОСОБА_1 з 08 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року. В решті судові рішення залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України задовольнити частково.
2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №640/27112/20 у частині задоволених позовних вимог скасувати.
3. Ухвалити у справі №640/27112/20 в частині задоволених позовних вимог нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
4. Змінити дату виключення із списків особового складу ОСОБА_1 з 08 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року.
5. У решті судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов
