Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 463/4324/18
Провадження № 1-кп/463/138/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2026 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42018140000000120 від 26.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
в с т а н о в и в :
в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42018140000000120 від 26.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи. Клопотання мотивує тим, що в основу обвинувачення ОСОБА_5 покладено серед іншого докази, які були отримані на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення НРСД № 01675т від 02.05.2018 року. Водночас, на даний час у сторони захисту така ухвала викликає сумніви у складанні її проекту саме слідчим суддею та відсутності внесення записів у таку іншими зацікавленими особами з огляду на наступне. Згідно із наданим стороною захисту висновку спеціаліста ТзОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експертно-криміналістичних досліджень» ОСОБА_6 - виконавцями рукописних записів, які послужили оригіналом для їх зображень у графах електрографічної копії ухвали про надання дозволу на проведення НСРД від 02.05.2018 № 01675T винесеної слідчим суддею Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_7 у відношенні ОСОБА_5 та в електрографічних копіях декларації доброчесності судді за 2016 рік та декларації родинних зв`язків судді за 2012-2016 роки, поданої від імені ОСОБА_7 , є різні особи. На думку захисника, з наявних у матеріалах справи копій рапортів оперуповноваженого ОСОБА_8 виконавцем рукописних записів в ухвалі Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення НРСД № 01675т від 02.05.2018 року є оперуповноважений УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 . Текст вказаної ухвали виконаний змішаним способом: частина тексту - за допомогою комп`ютерного набору літер і цифр відповідним шрифтом з подальшим роздрукуванням, а інша частина тексту - шляхом заповнення вільних граф (проміжків) рукописним текстом ручкою від руки. При заповненні від руки ручкою вільних граф (проміжків) текстом, загальний зміст тексту ухвали є взаємопов`язаним та сприймається як одне ціле. Захисник вважає, що питання, які ставить сторона захисту для проведення експертизи щодо того чи різними особами здійснені тексти та підписи матиме суттєве значення для подальших правових наслідків у кримінальному провадженні щодо визнання такої ухвали незаконною через порушення таємниці нарадчої кімнати, та визнання відомостей зазначених у протоколі НСРД - недопустимими доказами. Ні Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ні жодними іншими нормативними документами, які регламентують діяльність суддів, не передбачено залучення до технічного оформлення ухвал слідчого судді апеляційного суду з грифом секретності осіб, які мають право оформляти такі документи чи будь яких інших осіб, в т.ч. працівників поліції зацікавлених у результатах кримінального провадження. Вважає, що за вказаних обставин, виникла необхідність у проведенні комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, так як для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. На підставі викладеного, з метою забезпечення права на захист, дотримання принципів законності, верховенства права, змагальності сторін та свободи у поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, просить суд призначити в межах даного кримінального провадження комплексну судово-почеркознавчу та технічну експертизу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав зазначених у такому. Просять клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 відносно клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи заперечив з підстав необгрунтованості клопотання, зазначена експертиза не сприятиме з`ясуванню обставин, що мають значення для кримінального провадження, в розумінні ст.242 КПК України, підстави для її проведення відсутні.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Положеннями статті 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст.86 КПК України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно до частини 1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно з ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Отже, експертиза за клопотанням сторони захисту може призначатися судом не в будь якому випадку, якщо сторона захисту буде вважати її необхідною, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді кримінального провадження.
Аналізуючи вмотивованість і підставність заявленого клопотання на предмет відповідності такого положенням ст.ст.332, 242 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Доводи, якими сторона захисту обґрунтовує необхідність призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, не вказують на наявність обставин, передбачених у ч.2 ст.332, ч.2 ст.242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу та зводяться лише до припущень. Проте, самі лише припущення сторони захисту, за відсутності будь яких об`єктивних відомостей щодо можливого допущення процесуальних порушень під час збирання доказів на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення НРСД № 01675т від 02.05.2018 року, не можуть бути підставою для призначення експертизи.
Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД є документом (процесуальною підставою) для проведення таких слідчих дій, а не матеріальними носієм доказової інформації, що унеможливлює проведення почеркознавчого дослідження. Встановлення достовірності (або автентичності) цього процесуального документу не вимагає спеціальних знань, вони перевіряються шляхом аналізу дотримання норм Кримінального процесуального кодексу України. Тобто, перевірка законності, підпису судді або автентичності судового рішення не може здійснюватися судовим експертом, оскільки це виключна компетенція суду вищої інстанції.
При цьому, на даному етапі, суд не дає оцінку поданому стороною захисту висновку спеціаліста ТзОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експертно-криміналістичних досліджень» ОСОБА_6 , оскільки така дія буде передчасною.
Крім того, відповідно до ст.358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
Таким чином, за змістом положень статті 358 КПК України сумніви щодо належності та допустимості письмових доказів, в тому числі отриманих на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на безпосередньому дослідженні судом таких доказів.
У випадку якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа (ч.3 ст.258 КПК України).
Водночас, ухвала слідчого про надання дозволу на проведення НСРД не є джерелом доказів, вона не може бути об`єктом оспорювання чи дослідження шляхом призначення судових експертиз. Проте, сторона захисту не позбавлена можливості заявляти клопотання про визнання доказів (отриманих за цією ухвалою) недопустимими через на її думку процесуальні порушення.
Згідно з пп.1.1 п.1 «Почеркознавча експертиза» розділу І. «Криміналістичні експертизи» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви №№ 51111/07, 42757/07, §§ 718,721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви №№ 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судом здійснюється новий розгляд кримінального провадження після його перегляду в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді, тобто, за наявних обставин, на виконання постанови Верховного Суду від 25.05.2023 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 03.04.2024 року, судом першої інстанції здійснюється новий судовий розгляд з уже наявними наданими стороною обвинувачення і стороною захисту доказами, в тому числі з метою усунення недоліків допущених під час постановлення первісного вироку, на які зроблено вказівку судами вищої інстанції.
Разом з тим, під час апеляційного та касаційного розгляду кримінального провадження, суди досліджуючи протоколи НСРД, в тому числі проведеними на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення НРСД № 01675т від 02.05.2018 року та надаючи їй правову оцінку, не встановили недопустимості доказів отриманих за її погодженням. Більше того, стороною захисту під час нового судового розгляду 04.12.2024 року подавалось клопотання про визнання незаконною вказаної вище ухвали слідчого судді, а відомості викладені у ній недопустимими.
Суд звертає увагу, що на даному етапі судового розгляду кримінального провадження, дослідження судом доказів та надання їм правової оцінки, призначення у справі експертизи призведе до своєрідного пошуку нових доказів, що фактично становить собою додаткове розслідування та суперечить засадам кримінального процесу та змагальності.
В свою чергу, питання допустимості доказів, а саме результатів проведення органом досудового розслідування негласних (слідчих) дій, а також відповідні клопотання про визнання доказів недопустимими будуть розглянуті та вирішені під час їх оцінки судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення кінцевого судового рішення, так як судом на даний час не встановлено очевидної недопустимості таких доказів, зокрема, з підстав наведених в ст.87 КПК України, а саме, судом на даному етапі розгляду справи не встановлено, щоб дані докази були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
За таких обставин судом не встановлено підстав для призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, а відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Також суд вважає, що відмова у задоволенні клопотання про проведення експертизи не порушує засаду рівності сторін перед законом і судом.
Керуючись ст.ст.242, 332, 369-372 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи у кримінальному провадженні за № 42018140000000120 від 26.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України - відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
