УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
17 червня 2026 року
м. Київ
справа №160/10887/25
адміністративне провадження №К/990/24682/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Червоногригорівської селищної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/10887/25 за позовом Марганецької міської ради до Червоногригорівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради про визнання протиправним рішення,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року Марганецька міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Червоногригорівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, правонаступником, якої є Дмитрівська сільська рада та Червоногригорівська селищна рада від 12.06.1992 «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів».
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.12.2025 позов залишив без задоволення.
Третій апеляційний адміністративний суд від 30.04.2026 апеляційну скаргу Марганецької міської ради задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив.
Верховний Суд ухвалою від 01.06.2026 касаційну скаргу відповідача залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги, конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
10.06.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01.06.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник надає уточнену касаційну скаргу.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме, застосував частину першу статті 2, частину першу та другу статті 5, пункту 9 частини п`ятої статті 160 та частину другу статті 264 КАС України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, від 14.03.2023 у справі №140/13065/21, від 09.04.2024 у справі №180/1173/16-а, від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 30.01.2025 у справі №580/1503/24 щодо встановлення наявності реального порушення прав або інтересів позивача, їх безпосередній зв`язок з оскаржуваним актом та юридичну заінтересованість особи, яка звернулася до суду.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов у цій справі, фактично визнав наявність порушеного права позивача без встановлення того, яке саме суб`єктивне право чи охоронюваний законом інтерес позивача було порушено спірним рішенням у сфері публічно-правових відносин, та як саме це рішення було застосоване або могло бути застосоване до позивача, якими доказами підтверджується входження відповідних ділянок до меж міста Марганця, а також у чому полягає безпосередній негативний вплив оскаржуваного акта на позивача на момент звернення до суду.
Одночасно, як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 2 частини першої статті 102 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 №561- XII у взаємозв`язку із пунктом 4 Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-X у спорі про правомірність затвердження у 1992 році проєкту формування території і визначення меж уже існуючої сільської ради, розробленого в межах планово-картографічних матеріалів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, без встановлення меж у натурі та без утворення нових землеволодінь за рахунок земель запасу.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 334, 335, 338, 359 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Червоногригорівської селищної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/10887/25.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/10887/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб