Справа № 159/140/24 Провадження №11-кп/802/454/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не судимого в силу ст.89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 , від відбування призначеного покарання звільнено з випробувальним строком на один рік, якщо ОСОБА_7 , не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 13 червня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022 № 6 солдата ОСОБА_7 з 13.06.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано таким, що з 14.06.2022 приступив до виконання службових обов`язків за посадою гранатометник 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.
ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), о 19.30 год. 17.09.2022 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . У період часу з 17.09.2022 року до 07.12.2023 року ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд.
07.12.2023 року ОСОБА_7 самостійно прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові припинивши вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_7 під час проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, о 19.30 год. 17.09.2022 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та в період часу з 17.09.2022 року до 07.12.2023 року був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов`язки в умовах воєнного стану.
Прокурор у поданій апеляційній скарзі, оскаржує судове рішення лише в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, а саме безпідставного застосування положення ст. 75 КК України. Вказує, що в судовому рішенні не наведено конкретних доводів, чому саме суд вважав можливим виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання. При цьому судом не взято до уваги імперативні норми закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022, яким встановлені обмеження у застосуванні ст. 75 КК України у випадку кваліфікації дій вчиненого діяння, передбаченого ст. 407 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, що набрав чинності 27.01.2023. Злочин ОСОБА_7 вчинений у період з 17.09.2022 до 07.12.2023, тобто є продовжуваним та завершується 07.12.2023, а тому вчинений в період часу після вступу вищезазначеного закону в силу.
З огляду на вищевикладене просить оскаржений вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Разом з тим на адресу Волинського апеляційного суду 07.07.2026 року від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження.
Окрім того, на адресу Волинського апеляційного суду 08.07.2026 року від прокурора надійшли зміни до апеляційної скарги в яких сторона обвинувачення просить клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть заявленого обвинуваченим клопотання та зміни до апеляційної скарги сторони обвинувачення, думку обвинуваченого та його захисника на підтримку заявленого клопотання, прокурора, яка клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, а також зміни до апеляційної скарги сторони обвинувачення підтримала, перевіривши матеріали кримінального провадження та надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час судового розгляду справи, яка надійшла до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд невідкладно розглядає таке клопотання. Згідно з усталеною судовою практикою застосування ч. 5 ст. 401 КК України, таке право реалізується, зокрема, й на стадії апеляційного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке вчинене в умовах воєнного стану. Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив вперше, в силу ст. 89 КК України не судимий, інших відкритих кримінальних проваджень щодо нього немає.
До початку апеляційного розгляду обвинуваченим ОСОБА_7 подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 , а також прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю підтримали клопотання, обвинувачений ОСОБА_7 заявив про свій щирий і добровільний намір повернутися до лав Збройних Сил України, продовжувати захист Батьківщини та усвідомлює нереабілітуючий характер звільнення.
На підтвердження виконання умов, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, обвинуваченим долучено письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_9 , яка підписана кваліфікованим електронним ключем останнім 07.07.2026 року, у якій командир просить звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України для подальшого продовження військової служби ОСОБА_7 з наступним призначенням його на вакантну посаду снайпера 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 .
Враховуючи, що всі законодавчі передумови та підстави, визначені ч. 5 ст. 401 КК України, виконані повною мірою, обвинувачений вперше вчинив СЗЧ в умовах воєнного стану, виявив добровільне бажання продовжити службу і отримав згоду командира, колегія суддів вважає, що перешкод для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у суду апеляційної інстанції немає, а тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційну скаргу прокурора із змінами до неї про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України слід задовольнити, вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Цивільний позов у даному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З огляду на вищенаведене, слід зобов`язати ОСОБА_7 після набрання ухвалою законної сили невідкладно, але не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_7 на військовій службі.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 401 КК України, ст. 288, 376, 405, 407, 409, 417, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, Волинський апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційну скаргу прокурора із змінами до неї про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Зобов`язати ОСОБА_7 невідкладно, але не пізніше 72 (сімдесяти двох) годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_7 на військовій службі.
Копію ухвали апеляційного суду невідкладно скерувати на адресу військової частини НОМЕР_2 для виконання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді