Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року
м. Київ
справа №240/11064/24
адміністративне провадження № К/990/41586/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/11064/24
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України (далі також - МО України, Міноборони)
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, ухвалене головуючим суддею Горовенко А.В.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів: Моніча Б.С., Білої Л.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним і скасувати пункт 6 рішення МО України, оформленого протоколом засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 №10/в про відмову їй у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168) як дружині померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (далі - рішення МО України від 03.05.2024 № 10/в);
зобов`язати МО України призначити, нарахувати та виплатити їй як дружині померлого в період дії воєнного стану військовослужбовця Збройних Сил України одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона як дружина військовослужбовця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини, має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови КМУ № 168) та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), проте Міноборони протиправно на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) призначило їй та сину одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому настала смерть військового.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано пункт 6 рішення МО України від 03.05.2024 №10/в;
зобов`язано МО України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 дружині та сину як членам сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини та за результатами розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, які викладені в цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. 13.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МО України, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 04.11.2025 від Міноборони до суду касаційної інстанції надійшло клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалою від 13.11.2025 задовольнив клопотання Міноборони та зупинив виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі № 240/11064/24 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
7. Відзив на зазначену вище касаційну скаргу до суду не надходив.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 08.11.1997 серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 з 26.02.2022 був мобілізований та проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_2 , у період з 18.04.2022 брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть від 03.08.2022 № 10-12/2796, яке видане Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у центральній районній лікарні м. Первомайське, Лозівського району, Харківської області, причиною смерті зазначено: ішемічна хвороба серця.
Комісія МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішенням від 07.04.2023 №11/975 призначила одноразову грошову допомогу дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про смерть від 12.08.2022 серія НОМЕР_3 , у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 грн у рівних частинах кожному, відповідно до вимог Порядку № 975.
На підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.04.2023 № 169 ОСОБА_1 отримала на банківський рахунок кошти у сумі 1 860 750 грн (одноразова грошова допомога відповідно до Порядку № 975).
У червні 2024 року позивачка повторно звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови КМУ № 168.
Розглянувши подані позивачкою документи, МО України рішенням від 03.05.2024 №10/в відмовило їй у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови КМУ № 168.
У спірному рішенні від 03.05.2024 №10/в відповідачем зазначено, що Постанова КМУ №168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), тоді як смерть ОСОБА_2 не є наслідком отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а настала внаслідок захворювання.
Не погодившись із відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови КМУ №168, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ № 168 передбачено виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж це було визначено Порядком № 975.
Тому, починаючи з 24.02.2022, особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, виплачується така допомога саме у розмірі, визначеному абзацом першим пункту 2 Постанови КМУ №168, тобто у розмірі 15 000 000 грн., а не у розмірах, визначених підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абзацом першим пункту 5 Порядку № 975.
Суди врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23.
Враховуючи, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, суди дійшли висновку про те, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 у розмірі 15 000 000 грн.
IV. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міноборони звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували частини першу, другу статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ у взаємозв`язку із абзацом першим пунктом 2 Постанови КМУ №168, без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, від 17.03.2025 у справі №280/2749/24 щодо умов для виникнення права на одноразову грошову допомогу у збільшеному розмірі згідно пункту 2 Постанови КМУ №168.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.
12. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
15. Законом № 2011-ХІІ визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
16. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
17. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
18. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).
19. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
20. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.
21. Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
22. Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
23. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
24. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
25. У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
26. Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
27. 28.02.2022 Кабінет Міністрів України, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію», прийняв Постанову КМУ № 168.
28. Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
29. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, у період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
30. Отже, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало декілька самостійних правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, розмір якої залежить від юридичних фактів, з якими Закон пов`язує виникнення права на відповідну виплату. Законом № 2011-XII, Порядком № 975 та Постановою № 168 встановлено диференційований розмір одноразової грошової допомоги, який залежить від обставин загибелі (смерті) військовослужбовця.
31. Ключовим питанням, яке має бути вирішено при розгляді цієї справи, є питання наявності у членів сім`ї загиблого внаслідок захворювання військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови КМУ № 168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.
32. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
33. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 сформулювала такі висновки:
« 1. Положення пункту 2 Постанови КМУ № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.
2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.
3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.
4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови КМУ № 168.
5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.».
34. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що під час стаціонарного лікування сержант ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, що підтверджено свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, медичними та військово-обліковими документами. Захворювання та причина смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.
35. Застосовуючи до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, колегія суддів вважає, що передбачені пунктом 2 Постанови КМУ №168 підстави для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні, оскільки причиною смерті сержанта ОСОБА_2 було захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини.
36. Отже, задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
37. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
38. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
39. Оскільки Суд встановив неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга Міноборони підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
40. З урахуванням результату розгляду касаційної скарги, а також скасування оскаржуваних судових рішень, виконання рішення суду першої інстанції поновленню не підлягає.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №240/11064/24 скасувати.
Ухвалити нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
