УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа №160/15842/24
адміністративне провадження №К/990/15183/25, К/990/19677/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши матеріали касаційних скарг Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №160/15842/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Громадська організація «ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО» (на стороні позивача), Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (на стороні відповідача) про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Ухвалами Верховного Суду від 29 квітня 2025 року та 30 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у справі № 160/15842/24, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційні скарги.
Крім того, у тексті касаційної скарги представник Дніпровської міської ради просить здійснювати розгляд справи за його участю. Представник Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в уточненій касаційній скарзі також заявляє клопотання про розгляд справи за його участю.
Вирішуючи ці клопотання, касаційний суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справи до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з часиною першою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному краю: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.
Ба більше, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема: скаржнику - подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи - подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України, із висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи - повідомити суд про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок» (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany Clarification», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна считать необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло жодних питань, які не можна було б вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.
Ураховуючи викладене, у клопотанні представників Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про участь у касаційному розгляді справи слід відмовити.
Представником Дніпровської міської ради також заявлено клопотання про зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання Дніпровської міської ради про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, суд виходить з того, що відповідно до статті 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв`язку з цим сподівання та припущення заявника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява має бути вмотивована, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або ж буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Заявлене представником Дніпровської міської ради у цій справі клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень не відповідає зазначеним вимогам, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представників Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про їхню участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні відмовити.
У задоволенні клопотання представника Дніпровської міської ради про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 160/15842/24 відмовити.
Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи № 160/15842/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Громадська організація «ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО» (на стороні позивача), Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (на стороні відповідача), про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Справу № 160/15842/24 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 03 вересня 2026 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду