Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №826/9175/18
адміністративне провадження № К/990/37966/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №826/9175/18 за позовом Громадської організації «Екопарк Осокорки» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція», Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне агентство водних ресурсів України, Комунальне підприємство «Плесо», Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про скасування дозволу на будівництво,
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація «Екопарк Осокорки» (далі - ГО «Екопарк Осокорки») звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» (далі - ТОВ «Контактбудсервіс»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (далі - ТОВ «Будеволюція»), Міністерства культури і туризму України, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Державне агентство водних ресурсів України, Комунальне підприємство «Плесо», Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування дозволу на виконання будівельних робіт «Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву «Осокорки - Центральні» у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування» №ІУ113181171313 від 27 квітня 2018 року, виданого ДАБІ ТОВ «Контактбудсервіс» та ТОВ «Будеволюція» (далі - оспорюваний Дозвіл).
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 25 квітня 2025 року задовольнив позовні вимоги; скасував дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт «Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву «Осокорки - Центральні» у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування» № ІУ 113181171313 від 27 квітня 2018 року, виданий ТОВ «Контактбудсервіс» та ТОВ «Будеволюція».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року апеляційні скарги ГО «Об`єднання інвесторів «ЖК Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на озерах», ТОВ «Будеволюція», ТОВ «Фінансова Компанія «Гарант Капітал», ТОВ «Контактбудсервіс» задоволені.
Скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов ГО «Екопарк Осокорки» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Контактбудсервіс», ТОВ «Будеволюція», Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне агентство водних ресурсів України, Комунальне підприємство «Плесо», Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство енергетики та захисту довкілля України, про скасування дозволу на будівництво залишено без задоволення.
За наслідками розгляду касаційної скарги ГО «Екопарк Осокорки» Верховний Суд ухвалив у порядку письмового провадження постанову від 19 червня 2026 року, якою касаційну скаргу ГО «Екопарк Осокорки» задовольнив частково, змінив постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі № 826/9175/18, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі № 826/9175/18 залишив без змін.
Представник ТОВ «Контактбудсервіс» звернувся до Верховного Суду із заявою (24 червня 2026 року документ сформовано в системі «Електронний суд» та 25 червня 2026 року зареєстровано у Верховному Суді) про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 826/9175/18 щодо стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі.
Заявник пояснив, що докази витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заву. При цьому звернув увагу, що розгляд касаційної скарги у справі №826/9175/18 здійснювався без виклику учасників справи, відповідно дебати не проводилися. За таких обставин вважає, що ТОВ «Контактбудсервіс» вчасно подало заяву про ухвалення додаткової постанови про стягнення своїх фактичних витрат на правничу допомогу, в межах п`ятиденного процесуального строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник заявника зазначив, що загальна вартість виконаних адвокатських робіт складає 256 000 грн. На його переконання, обсяг наданих адвокатом ТОВ «Контактбудсервіс» послуг в касаційній інстанції за написання відзиву на касаційну скаргу, а також клопотання про закриття касаційного провадження є співмірним зі складністю справи, обсягом матеріалів, аналізом практики Верховного Суду, необхідних для представництва третьої особи у справі.
ГО «Екопарк Осокорки» надіслала заперечення на заяву ТОВ «Контактбудсервіс» про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 826/9175/18, в якій просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови.
Позивач мотивує свою позицію тим, що до закінчення розгляду судом касаційної інстанції цієї справи ТОВ «Контактбудсервіс» не заявляло про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу ані у відзиві на касаційну скаргу, ані шляхом подання окремої заяви. Отже, заявником не було дотримано порядку заявлення вимоги про розподіл судових витрат, встановленого частиною сьомою статті 139 та статтею 143 КАС України.
Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить з такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною третьою цієї статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Водночас, відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як установлено частиною одинадцятою статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, за приписами частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина п`ята цієї статті).
Зміст наведених норм процесуального закону свідчить про те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.
Питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із ухваленням судового рішенні. Однак суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 (ухвала від 07 липня 2023 року) зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції), як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.
Колегія суддів підкреслює, що вказані висновки сформовані в аспекті вирішення питання розподілу судових витрат після ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення у порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Крім того, у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 Верховний Суд зазначив, що безперечно, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено, однак, не позбавляє особу права подати відповідну заяву, зокрема, одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом. Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи навіть з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які - ні через наявність певних причин.
У справі, яка розглядається, встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у касаційному суді, представником ТОВ «Контактбудсервіс» було подано вже після касаційного перегляду справи.
При цьому, згідно з матеріалами справи у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Контактбудсервіс» питання щодо розподілу судових витрат не ставилося.
Наведене дає підстави для висновку, що заява ТОВ «Контактбудсервіс» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також докази на їх підтвердження, не були подані до суду касаційної інстанції в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.
Відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про їх розподіл.
Позаяк заявник про них своєчасно не заявив, тобто не дотримався процесуальних норм закону, то після того, як за касаційною скаргою ухвалена постанова, суд касаційної інстанції не має підстав для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу на основі пред`явлених документів відповідно до статті 252 КАС України.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 132, 134,139, 143, 252 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №826/9175/18 щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін
