Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/358/25
провадження № 11-136заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Погрібного С. О.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Пількова К. М., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Зейфман І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Петренко Ю. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі № 990/358/25 (судді Бившева Л. І., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Ханова Р. Ф., Яковенко М. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимогта їх обґрунтування
1. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому, з урахуванням заяви про редакційне уточнення формулювань позовних вимог від 02 жовтня 2025 року, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 30 червня 2025 року № 136/ac-25 (з урахуванням рішення від 10 вересня 2025 року № 395/ас-25; далі - Спірне рішення, рішення № 136/ac-25), відповідно до якого ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 682,47 бала та визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності;
- зобов`язати ВККС в рамках конкурсу, оголошеного рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), повторно, відповідно до висновків суду в рішенні в цій справі, провести співбесіду з ОСОБА_1 щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, поновивши його участь у конкурсі та проведення конкурсу із цього етапу, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в рішенні в цій справі.
2. ОСОБА_1 не погоджувався зі Спірним рішенням щодо висновків та оцінки відповідності його критеріям соціальної компетентності, а також щодо висновків про зменшення загальної кількості балів при оцінці професійної етики та доброчесності (тричі по 15), вважав, що рішення № 136/ac-25 в контексті критеріїв, викладених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та положень пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII): в аспекті оцінки соціальної компетенції позивача, яка констатована (виражена / оцінена) лише числами, вочевидь не відповідає вимогам вмотивованості та обґрунтованості, що стосується й частини рішення № 136/ac-25, а саме «інформації» ГРД з негативними для позивача оцінками (щодо зменшення балів тричі по 15); в цьому аспекті та розгляду «інформації» ГРД - рішення № 136/ac-25 прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у тому числі детальних пояснень й доказів, наданих позивачем у контексті зменшення балів на основі «інформації» ГРД, а також (щодо соціальної компетентності) - висновків психолога, який є фахівцем у відповідній сфері та висновки якого щодо соціальної компетенції позивача ґрунтуються на численних тестах та співбесіді.
3. На переконання позивача, Комісія, члени якої не є фахівцями у сфері психології чи соціології, безпідставно знівелювала висновки професійного психолога, який визначив рівень його соціальної компетентності як «Дуже високий». Комісія обмежилася виставленням низьких цифрових балів, не навівши жодного обґрунтування. У спірному рішенні повністю відсутня мотивація того, чому суб`єктивні висновки членів Комісії (які не мають профільної освіти) мають пріоритет над оцінкою кваліфікованого експерта.
4. Хоча у власних актах Комісія зазначає, що оцінювання соціальної компетентності кандидата здійснюється за їхнім внутрішнім переконанням із застосуванням відповідних засобів, у рішенні № 136/ac-25 не вказано, яка саме конкретна інформація була врахована на користь чи проти кандидата. Висновки відповідача є загальними та абстрактними: Комісія обмежилася формальними посиланнями на «недопрацювання та недоліки», не конкретизувавши їхню суть. Такий підхід свідчить про непрозорість формування низьких оцінок. Отже, у рішенні № 136/ac-25 повністю відсутні як деталізація й аргументація нібито наявних «недоліків», так і чітка позиція Комісії щодо оцінювання складових критерію соціальної компетентності позивача.
5. Позивач наголошував, що оскаржуване рішення не дає змоги встановити, на підставі яких конкретно фактичних обставин йому було виставлено такі низькі бали. Визначення понять «ефективна комунікація» та «ефективна взаємодія», закріплені у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (затвердженому рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 20/зп-25; далі - Положення № 20/зп-25), є надто абстрактними. Вони позбавлені правової визначеності та допускають множинне трактування - як щодо їхнього змісту (у публічній сфері, приватному житті чи суддівській діяльності), так і щодо характеру доказів, якими кандидат має підтвердити свою відповідність цим критеріям.
6. Позивач аргументував, що через відсутність бодай орієнтовного переліку джерел чи доказів на підтвердження таких показників, як «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації» та «Емоційна стійкість», кандидат позбавлений можливості зрозуміти логіку виставлення балів. Водночас це наділяє Комісію необмеженим дискреційним розсудом і створює умови для непрозорого оцінювання, що прямо суперечить принципу правової визначеності та вимогам до якості закону. Такий підхід нівелює прозорість дій відповідача, зумовлює високий ризик суб`єктивних помилок і створює правовий хаос, попри те, що відповідно до частини четвертої статті 84 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання має проводитися прозоро та публічно.
7. На підтвердження відповідності критеріям соціальної компетентності, зокрема таким показникам, як «Ефективна комунікація» та «Ефективна взаємодія», позивач у межах дозволеної для судді поведінки надав письмові пояснення від 22 квітня 2025 року та належні докази, до яких долучив висновки професійного психолога.
8. Позивач наголошував, що ці висновки взагалі не досліджувалися та не були спростовані Комісією ні під час кваліфікаційного оцінювання й проведення співбесіди, ні безпосередньо у рішенні № 136/ac-25. Оскільки зазначені висновки є офіційними документами, наданими кандидатом на вимогу самої ВККС для підтвердження своєї кваліфікації, вони є невіддільною складовою досьє і підлягали обов`язковій правовій оцінці з боку відповідача, яка так і не була надана.
9. Позивач звертав увагу суду на те, що поза увагою Комісії також залишилися рекомендації, надані йому авторитетними та визнаними фахівцями у сфері права та журналістики.
10. Мовив, що у своєму мотиваційному листі він, з-поміж іншого, обґрунтував рішення взяти участь у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду. Позивач зазначив, що його досвід досудової роботи (зокрема, на посадах діловода суду, судового виконавця, в. о. старшого державного виконавця, помічника-консультанта народного депутата України), тривала юридична практика в різних галузях економіки (близько 20 років), а також досвід роботи на посаді судді першої інстанції з 2010 року, регулярне підвищення кваліфікації та бездоганна репутація в юридичних колах і публічній сфері свідчать про його високий професійний рівень. На переконання позивача, набуті здібності, навички та вміння дають йому змогу гідно продовжити суддівську кар`єру в суді апеляційної інстанції, спрямовуючи зусилля на ефективний захист прав, свобод та інтересів громадян від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Додатково у своїх поясненнях та під час співбесіди позивач закцентував, що фундаментальною основою його професійної діяльності є любов до своєї професії.
11. Крім того, в контексті критерію «Стійкість робочої мотивації» позивач послався на висновок професійного психолога. У цьому документі рівень прояву показників «Стійкість робочої мотивації» (лояльність), «Чесність», «Порядність» та «Відсутність схильності до зловживань» визначено як «Дуже високий», а показник «Дисциплінованість» оцінено як «Високий». Психолог також констатував, що кандидат демонструє високий рівень моральної зрілості, прагне планувати та організовувати свою діяльність на довгострокову перспективу. Він має чітке уявлення про свій статус, відповідальність, перспективи професійного розвитку та цілі, яких планує досягти. ОСОБА_1 орієнтований на дотримання встановлених вимог і стандартів, бачить у роботі здебільшого позитивні аспекти, а щодо негативних - намагається виробляти конструктивні рішення. У професійній діяльності він цінує можливість розвитку та досягнення ефективних результатів шляхом чітко спланованих дій і вдалої організації праці (що також безпосередньо стосується питань комунікації та взаємодії). Серед ключових сильних сторін кандидата виокремлено високу вмотивованість, а також аналітичне та системне мислення. У своїй сукупності наведені обставини беззаперечно свідчать про глибоко усвідомлену та стійку мотивацію позивача щодо здійснення правосуддя на посаді судді, служіння Українському народу, суспільству та розбудови правової держави.
12. У поясненнях позивач також зауважив, що згідно з висновком психолога за показником «Стресостійкість» у нього визначено «Високий» рівень прояву (при оптимальному «Середньому»). Показники «Емоційна стабільність» та «Контроль емоцій» перебувають на «Середньому» рівні, «Контроль імпульсів» - на «Високому», а «Патопсихологічні ризики» мають «Дуже низький» рівень прояву. Зі свого боку ОСОБА_1 у матеріалах до співбесіди детально розкрив власні механізми подолання стресу та відновлення після психоемоційного напруження у професійній діяльності. Зокрема, позивач зазначив, що відновленню сприяють спілкування з родиною та близькими на непрофесійні теми, автомобільні подорожі, відвідування концертів, прослуховування музики, а також участь у творчій діяльності дитячого танцювального колективу «Веснонька», керівником якого є його дружина. Крім того, під час співбесіди ОСОБА_1 додатково пояснив, що застосовує техніки релаксації та аутотренінгу, зокрема метод за Джекобсоном.
13. У Спірному рішенні також зазначено, що суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно». Водночас Комісія взагалі не вказала, чи вважає вона такий підхід дефектом професійної діяльності, у чому саме полягає цей нібито «недолік», а також у якому контексті та з якою метою ця фраза взагалі включена до тексту рішення. На переконання позивача, згаданий формат взаємодії свідчить про високий рівень організації праці судді, ефективну комунікацію у професійному середовищі та є виключно позитивною характеристикою кандидата. Комісія не спростувала аргументів позивача на його користь і не довела, що налагоджена ним робота є перешкодою для здійснення правосуддя в суді апеляційної інстанції. У цій частині мотивувальна основа спірного рішення є абстрактною, алогічною, позбавленою конкретного правового змісту.
14. Серед іншого позивач зауважив, що під час формування рішення № 136/ac?25 були процитовані (зазначені) матеріали кримінальних проваджень відносно інших осіб та негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД) щодо інших осіб, які за правилами Кримінального процесуального кодексу України не можуть використовуватися поза межами кримінального провадження. Ці матеріали отримані у неуповноваженої особи, а їх використання, зазначення про їх зміст у рішенні № 136/ac-25 без будь-якого висновку щодо їх змісту має негативний вплив на репутацію позивача. Оприлюднення цієї інформації у такий спосіб створює хибне негативне враження у сторонніх осіб щодо доброчесності позивача. Крім того, зазначені матеріали не є складовою суддівського досьє та не були залучені до нього окремим рішенням Комісії у встановленому законом порядку.
15. З огляду на викладене позивач резюмував, що Спірне рішення порушує право позивача на участь у конкурсі, на прозоре, об`єктивне та обґрунтоване оцінювання його як кандидата, а відтак порушує право на кар`єрне зростання; має негативний вплив на його ділову репутацію та авторитет як судді та юриста.
16. Позивач доводив, що рішення № 136/ac-25 безпосередньо становить втручання у його право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке порушення зумовлене суттєвими негативними репутаційними наслідками, що автоматично виникають у зв`язку з необґрунтованим визнанням позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
17. Касаційний адміністративний суд рішенням від 11 березня 2026 року позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував рішення № 136/ac-25, відповідно до якого ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 682,47 бала та визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності. Зобов`язав ВККС в рамках конкурсу, оголошеного рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), повторно, відповідно до висновків суду в рішенні у цій справі, провести співбесіду з ОСОБА_1 щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, поновивши його участь у конкурсі та проведення конкурсу з цього етапу, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
18. Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне та необґрунтоване заниження позивачу балів за кожним із досліджених вище критеріїв окремо та загалом за показником соціальної компетентності, що, у свою чергу, свідчить про протиправність Спірного рішення та необхідність його скасування.
19. На думку суду, внутрішнє переконання членів Комісії не виправдовує безпідставності чи невмотивованості її висновків, адже суб`єктивна впевненість члена колегії / палати у правильності оцінки згідно із законом має бути підкріплена раціональними мотивами та доказами, відображеними в письмовому рішенні.
20. Відсутність мотивації не дає змоги зрозуміти причинно-наслідкового зв`язку між фактичними проявами певних рис і навичок судді і виставленою Комісією оцінкою, при цьому цитування загальних вимог у заперечувальному контексті такою мотивацією не є.
21. Оцінювання повинно здійснюватися на засадах верховенства права, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме рішення ВККС, - відповідати критеріям обґрунтованості та пропорційності.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги
22. ВККС не погодилась із ухваленим судом першої інстанції рішенням та звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
23. Комісія вважає, що суд першої інстанції фактично переоцінив мотиви Спірного рішення та надав власну оцінку обставинам справи. Також ВККС зазначає, що суд вийшов за межі повноважень судового контролю, втрутившись у дискреційні повноваження Комісії.
24. Щодо висновку суду першої інстанції про те, що Комісія не надала оцінки висновку психолога та не зазначила мотивів його неврахування у Спірному рішенні, ВККС зазначила, що відповідно до приписів частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII та аналогічних норм розділу 3 Положення № 20/зп-25 призначення тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей є виключним правом Комісії, що належить до сфери її дискреційних повноважень. При цьому результати такого тестування використовуються як одне із джерел інформації та оцінюються лише у сукупності з іншими зібраними матеріалами.
25. З огляду на те, що в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду тестування особистих морально-психологічних якостей кандидатів не проводилося, у Комісії не було правових підстав для дослідження та надання оцінки поданому ОСОБА_1 висновку психолога.
26. ВККС зауважила, що відповідно до пункту 2.15 розділу 2 Положення № 20/зп?25 кожен член ВККС індивідуально оцінює ступінь відповідності кандидата конкретному показнику і висловлює своє оціночне судження у вигляді числового значення. Така форма фіксації результату оцінювання є нормативно передбаченою і становить узагальнений висновок про відповідність кандидата певному показнику. Вона не передбачає обов`язку докладно розкривати мотивацію кожного індивідуального бала.
27. В апеляційній скарзі також наголошується, що в рішенні суду першої інстанції не заперечується наявності мотивів Спірного рішення як таких, а констатується їх недостатність. Крім того, висновки судузводяться до переоцінки достатності мотивування Спірного рішення та заміни дискреційної оцінки Комісії власною.
Позиція позивача щодо апеляційної скарги
28. ОСОБА_1 подав до Великої Палати відзив на апеляційну скаргу, в якому висловив прохання залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
29. Позивач не заперечує того, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними, однак, на його думку, цей орган не має конституційних привілеїв, які б звільняли його від судового контролю.
30. Наголошує, що Закон № 1402-VIII прямо зобов`язує ВККС мотивувати свої акти. Відсутність належного обґрунтування в оскаржуваному рішенні позбавляє можливості встановити причинно-наслідковий зв`язок між фактичними проявами певних рис і навичок кандидата та виставленою йому оцінкою.
31. З його погляду, у цьому контексті суд першої інстанції дійшов слушного висновку про те, що спірний акт не містить жодного пояснення, як саме відповіді позивача на співбесіді співвідносяться з негативним висновком за критерієм «Соціальна компетентність». Отже, імперативну законодавчу вимогу щодо вмотивованості рішень Комісії в цьому випадку було повністю проігноровано.
32. На думку позивача, суд першої інстанції, надаючи оцінку Спірному рішенню ВККС, не виходив за межі повноважень судового контролю, та не здійснював повторної оцінки особистих якостей кандидата, а лише вказав на невмотивованість оскаржуваного рішення Комісії.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
33. Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 712/2010 ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років. У подальшому Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 позивач був призначений на посаду судді цього суду безстроково.
34. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 позивач був допущений до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
35. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 було призначене кваліфікаційне оцінювання 173 кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду, у тому числі позивача. Встановлена черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
36. Згідно з рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначений кваліфікаційний іспит та визначена така черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Встановлений прохідний бал кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків максимально можливого бала. Прохідний бал тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
37. Відповідно до рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 були затверджені кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, складеного 18 та 21 жовтня 2024 року. Згідно з витягом із додатка 1 до рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 ОСОБА_1 отримав 145 балів зі 150 можливих та при 112,5 мінімальних.
38. Відтак позивач був допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей серед 132 кандидатів, які успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду; також визначено графік його проведення.
39. Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24 було встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала. Встановлений прохідний бал кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання. Внесено зміни до визначених рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп?24 особливостей порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах шляхом викладення їх у редакції згідно з додатком 1 до рішення.
40. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 були затверджені результати тестування когнітивних здібностей. Згідно з додатком 2 до рішення Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 ОСОБА_1 отримав 44,3 тестових бала. Допущено 105 кандидатів, у тому числі позивача, до третього етапу - виконання практичного завдання Тип-2 (два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової та/або частково мотивувальної частини; учасник повинен продовжити викладення рішень). Максимально можливий бал - 150 (по 75 балів для кожного завдання), мінімальний - 112,5.
41. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 були затверджені результати виконання практичного завдання. Згідно з додатком 1 до рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ОСОБА_1 отримав загалом 123,5 бала (60 + 63,5). Згідно з додатком 2 до рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ОСОБА_1 за результатами іспиту загалом отримав 312,8 бала (145 + 44,3 + 60 + 63,5).
42. Відповідно до пункту 3 рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання допущено 67 кандидатів на 67 вакантних місць, у тому числі позивача. Визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» проводиться у складі Першої палати. Встановлена також вимога щодо подання документів для проведення спеціальної перевірки (пункти 5, 9 рішення Комісії).
43. Комісія провела спеціальну перевірку шляхом надсилання запитів до уповноважених державних органів.
44. На запит Комісії від 20 березня 2025 року № 21-1715/25 відносно наявності можливих зауважень щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у тому числі стосовно ОСОБА_1 , Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) листом від 08 квітня 2025 року № 512-17/10074 повідомило про відсутність інформації у наведеному аспекті.
45. На запит Комісії від 20 березня 2025 року № 21-1713/25 Офіс Генерального прокурора листом від 27 березня 2025 року № 25/2-26802вих-25 повідомив, що кримінальні провадження, в яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності як підозрюваного, не встановлені.
46. На запит Комісії від 20 березня 2025 року № 21-1712/25 Служба безпеки України (далі - СБУ) листом від 18 квітня 2025 року № 14/5/3-2445 зазначила, що запитуваної інформації не отримано. Також листом СБУ від 10 березня 2025 року № 14/5/3-939 повідомлено, що відносно судді ОСОБА_1 слідчими СБУ досудове розслідування не здійснюється.
47. З витягу з реєстру МВС України від 06 травня 2025 року вбачається, що стосовно судді ОСОБА_1 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутні відомості щодо наявності незнятої чи непогашеної судимості, відсутні відомості про розшук.
48. Відповідно до рішення Комісії від 12 травня 2025 року № 15/ас-25 згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісія не отримала інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду, визначених у рішенні, зокрема, й щодо позивача.
49. 11 квітня 2025 року Комісія на адресу ОСОБА_1 направила запит за вих. № 21-2602/25 щодо підтвердження відповідності кандидатів критеріям особистої та соціальної компетентності, у додатку до якого кандидатам поставлені певні питання.
50. Згідно із супровідним листом від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 на запит ВККС від 11 квітня 2025 року надав матеріали щодо відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності: інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям згідно з додатком 1 до листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25; засвідчену копію висновку психолога (до всіх пунктів / запитань); інформацію суду (статистика) № 09-16/82/23 від 30 серпня 2023 року (до пункту 1 інформації); інформацію про основні показники здійснення судочинства за січень - грудень 2022 року (до пункту 1 інформації); інформацію про середню тривалість виготовлення повного тексту рішення; пропозиції до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (законопроєктна робота; до пункту 1.2 інформації); розпорядження Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року № 549 щодо участі кандидата у законопроєктній роботі (до пункту 1.2 інформації); протокол про обрання кандидата головою відокремленого підрозділу ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів»; довідку лікаря щодо прибуття на роботу швидкої допомоги (до пункту 1.1 інформації).
51. Також позивач самостійно подав аналіз підстав зміни та скасування судових рішень з додатками, а саме: інформацію (аналіз) про підстави скасування судових рішень, ухвалених за останній звітний період - за 2022 рік (деталізовано); інформацію (аналіз) про підстави зміни судових рішень, ухвалених суддею за останній звітний період - за 2022 рік (деталізовано); інформацію Окружного адміністративного суду міста Києва про співвідношення змінених / скасованих рішень до загальної кількості розглянутих справ, зокрема довідку від 30 серпня 2023 року № 09-16/82/23 за період 2020-2022 років; довідку Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року № 09-16/79/23 з інформацією про суддю (у т. ч. змінені - скасовані за період 2021-2022 років); інформацію про основні показники здійснення судочинства за січень - грудень 2022 року; довідку Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року № 09?16/81/23 про основні показники здійснення судочинства за період 2021-2022 років; довідку Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2024 року № 09?16/31/24 про основні показники здійснення судочинства за січень - травень 2021 року і надалі помісячно.
52. Листом від 04 червня 2025 року за вих. № 36-4662/25 Комісія повідомила ОСОБА_1 про те, що 17 червня 2025 року Комісія у складі Першої палати розглядатиме питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
53. Листом від 13 червня 2025 року за вих. № 32дпс-1243/23 Комісія повідомила позивача, що ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики щодо ОСОБА_1 , який 12 червня 2025 року надіслала Комісії, у зв`язку із чим з метою сприяння своєчасному ознайомленню з рішенням, Комісія надіслала електронну копію цього висновку на електронну пошту позивача. Також Комісія просила надіслати відповідні пояснення та копії підтверджувальних документів за наявності у строк до 16 червня 2025 року на електронну пошту.
54. 13, 16 та 25 червня 2025 року позивач надіслав Комісії пояснення з копіями підтверджувальних документів щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
55. Проведення співбесіди, призначеної на 17 червня 2025 року, було відкладено на 30 червня 2025 року.
56. 30 червня 2025 року в засіданні Першої палати ВККС було проведено співбесіду та визначено результат кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду - ОСОБА_1
57. 30 червня 2025 року Комісія прийняла рішення № 136/ас-25, відповідно до якого вирішила: визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 набрав 682,47 бала (пункт 1); визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності (пункт 2).
58. Так, у рішенні № 136/ас-25 Комісія вказала, що:
- загальна кількість балів, отриманих ОСОБА_1 за кваліфікаційний іспит, становить 350,5 (352,8 з урахуванням рішення ВККС від 10 вересня 2025 року № 395/ас-25 про виправлення описки) із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності (пункт 25);
- за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (особиста компетентність) становить 40, що вище 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності (пункт 55);
- за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (соціальна компетентність) становить 34,67, що становить менше 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності (пункт 68).
59. При цьому Комісія відзначила таке (у пункті 65 рішення № 136/ас-25): кандидат намагався викладати рішення «зрозумілою мовою», пояснюючи складні юридичні конструкції, однак у документах, поданих до Комісії, кандидат подає інформацію про себе то від першої особи, то від третьої особи, на переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення (підпункт 65.1); суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно» (підпункт 65.2); кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Koмicії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання (підпункт 65.3); мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно (підпункт 65.4); кандидат навів приклади стресових ситуацій i продемонстрував здатність дотримуватися врівноваженої поведінки, однак на прикладах кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій (підпункт 65.5).
60. Надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії так: ефективна комунікація: 7, 9, 8, 8, 8 = 8 (середній бал); ефективна взаємодія: 9, 10, 9, 10, 9 = 9,33 (середній бал); стійкість мотивації: 8, 9, 8, 7, 8 = 8 (середній бал); емоційна стійкість: 9, 10, 10, 9, 9 = 9,33 (середній бал) (пункт 67 рішення № 136/ас-25).
61. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (професійної етики та доброчесності), становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75 % (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності (пункт 186 рішення № 136/ас-25).
62. Разом з цим у рішенні було вказано: Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що наведені обставини (зазначені суддею підстави неприбуття на кваліфікаційне оцінювання 30 липня 2024 року не можуть вважатися поважними, а отже, його поведінка в частині виконання ним конституційного обов`язку не є бездоганною) є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 132 рішення № 136/ас-25); Комісія підкреслює, що обставини, наведені у пунктах 139-150 цього рішення, зокрема факт вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил дорожнього руху, а також виїзд за кордон під час воєнного стану, самі по собі не оцінюються Комісією через призму «істотності» чи «суттєвості», але це не означає, що вони не можуть мати своїм наслідком зменшення балів (пункт 151 рішення № 136/ас-25), з огляду на що під час закритого обговорення Комісією у складі Першої палати вирішено зменшити бали за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 154 рішення № 136/ас-25); під час закритого обговорення Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що обставини, описані у пунктах 164-179 цього рішення (попри надані кандидатом пояснення та документи (ощадні книжки, згадки про мініфермерство, спадщину від сестри, придбання авто у 1980-х роках) дарунок матері на користь ОСОБА_1 у вигляді грошових коштів не був достатньо документально підтвердженим), є суттєвим порушенням показника «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 180 рішення № 136/ас-25).
63. Хоча в позовній заяві ОСОБА_1 наводить мотиви стосовно незгоди з деякими висновками Комісії в частині критерію доброчесності та професійної етики, суд першої інстанції підкреслив, що за вказаним критерієм позивача було визнано таким, що відповідає критерію професійної етики та доброчесності, тоді як таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді ОСОБА_1 визнано саме за критерієм соціальної компетентності. Отже, спірними у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження соціальної компетентності позивача, зокрема, в частині невмотивованості оцінок за цим критерієм.
Рух апеляційної скарги
64. Велика Палата ухвалою від 16 квітня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2026 року, а ухвалою від 27 липня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 24 вересня 2026 року.
Висловлені під час судового засідання доводи учасників справи
65. У судовому засіданні представник ВККС Петренко Ю. В. підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.
66. ОСОБА_1 заперечував проти доводів і вимог апеляційної скарги ВККС. Вважав, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з ретельним дослідженням усіх обставин справи та доказів.
Позиція Великої Палати
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
67. Заслухавши суддю-доповідача, аргументи сторін, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата дійшла таких висновків.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки щодо їх застосування
68. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
69. За змістом частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
70. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
71. Статтею 79-2 Закону № 1402-VIII установлено, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема, суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
72. Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
73. Згідно із частиною четвертою статті 79-3 Закону № 1402-VIII ВККС:
1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;
3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
74. Законом України від 09 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511?IX), який набрав чинності 30 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону № 1402-VIII, зокрема викладено в новій редакції розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення».
75. За змістом пункту 57, який згідно із Законом України від 20 листопада 2024 року № 4072-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-IX) змінений на пункт 57-1, ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
76. ВККС проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-IX.
77. Статтею 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
78. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
79. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
80. Відповідно до статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
81. Відповідно до пункту 1.1 Положення № 20/зп-25 кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення ВККС здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
82. Метою кваліфікаційного оцінювання є встановлення рівня компетентності, доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (пункт 1.2).
83. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункт 1.3).
84. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді) (пункт 1.4).
85. Розділом 2 визначено показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
86. Так, зокрема, пунктом 2.4 передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток».
87. Згідно з пунктом 2.8 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
88. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди (пункт 2.15).
89. Тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні (пункт 3.1).
90. Рішення про проведення такого тестування ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання (пункт 3.2).
91. Пунктами 5.1, 5.2, 5.5 Положення № 20/зп-25 передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
92. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
93. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
94. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 2.15).
95. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (пункт 5.2).
96. Відповідно до пункту 5.6 Положення № 20/зп-25 вага критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання визначена так: «Особиста компетентність» - 50 балів, з яких: «Рішучість та відповідальність» - 25 балів, «Безперервний розвиток» - 25 балів; «Соціальна компетентність» - 50 балів, з яких: «Ефективна комунікація» - 12,5 бала, «Ефективна взаємодія» - 12,5 бала, «Стійкість мотивації» - 12,5 бала, «Емоційна стійкість» - 12,5 бала.
97. Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала (пункт 5.7).
98. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7).
99. У пункті 6.21 Положення № 20/зп-25 зазначено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається, зокрема, з етапу «Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді».
100. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень (пункт 6.23).
101. За результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень (пункт 6.41): про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
102. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді (пункт 6.42).
103. Статтею 88 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
104. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
105. Частиною третьою цієї статті передбачено, що рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
106. Отже, за Законом № 1402-VІІІ призначення на посаду судді, зокрема вакантної посади судді апеляційного суду, здійснюється за конкурсом, який уповноважена проводити ВККС. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду Комісія проводить на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є дослідження досьє та проведення співбесіди. Саме на етапі співбесіди Комісія перевіряє відповідність судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. При цьому в Положенні № 20/зп-25 Комісія роз`яснила як зміст критеріїв, так і їх складові, передбачивши низку показників. Останні також розтлумачені з точки зору конкретних якостей, які оцінюються в межах кожного з них.
107. У рамках процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) ВККС є з`ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.
108. За своєю правовою природою діяльність Комісії полягає в обов`язку держави перед суспільством сформувати такий суддівський корпус, представники якого за їхніми якостями не викликали б недовіри у громадян України. Зважаючи, що надані суддям повноваження тісно пов`язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм, й зазначені цінності є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя, ВККС зобов`язана перевірити компетентність, професійну етику та доброчесність судді.
109. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді / кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики.
110. Основоположні принципи впроваджені у національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів, та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики, затвердженому в новій редакції рішенням ХХ (чергового) з`їзду суддів України від 18 вересня 2024 року.
111. Відповідно до цього Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
112. Крім того, суддя повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин. Суддя не може робити публічних заяв та/або коментарів, які компрометують звання судді або підривають авторитет правосуддя. Суддя має уникати публічних заяв і коментарів щодо справ, які перебувають у його / її провадженні та інших суддів, не піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
113. За загальними правилами Кодексу суддівської етики судді зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку із чим беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
114. Згідно з положеннями Рекомендації № R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів на 316-й нараді заступників міністрів від 11 березня 1980 року, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
115. В аспекті наведеного треба вкотре зазначити, що повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. При цьому оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
116. Жоден інший суб`єкт чи орган, зокрема й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
117. Такий підхід неодноразово висловлювала Велика Палата (постанови від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/87/19, від 14 листопада 2024 року у справах № 990/139/24, № 990/71/24), він є застосовним до спірних правовідносин.
118. Водночас варто також врахувати висновки Великої Палати щодо меж дискреції ВККС у конкурсних процедурах (постанови від 20 березня 2025 року у справі № 990/85/24, від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24). Такі висновки хоч і сформульовані у правовідносинах, пов`язаних із конкурсною процедурою добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, однак безпосередній підхід є застосовним і до конкурсних процедур на зайняття вакантних посад суддів, зокрема, апеляційних судів.
119. Межі дискреції ВККС у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі в апеляційних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
120. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але в будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася ВККС, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.
121. Отже, одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Визначальним критерієм правомірності рішення ВККС про непідтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді в аспекті їх відповідності критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики є встановлення Комісією обставин, які мають істотний вплив на прийняття рішення, та мотивів, з яких ВККС дійшла відповідних висновків.
122. ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, установленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі визнати кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
123. Проте нормативне визначення підстав оскарження рішення ВККС щодо кандидата на посаду судді у зв`язку з тим, що рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, означає, що підстави для визнання кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики, доброчесності, мають існувати та не повинні бути формальними, номінальними чи декларативними.
124. Суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.
Оцінка висновків Касаційного адміністративного суду та аргументів учасників справи
125. Касаційний адміністративний суд як і Велика Палата, не встановили обставин чи підстав для скасування Спірного рішення, визначених пунктами 1-3 статті 88 Закону № 1402-VIII.
126. Водночас Спірне рішення з урахуванням доводів позивача у цій справі потребувало здійснення всебічної оцінки на предмет відповідності його вимогам, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.
127. Як видно з матеріалів справи, спірними у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження соціальної компетентності позивача, зокрема, в частині визнання невідповідності позивача критерію соціальної компетентності.
128. Згідно з пунктом 2.8 Положення № 20/зп-25 відповідність кандидата критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
129. Зазначеним Положенням визначено, що засобами встановлення відповідності кандидата цим показникам, як і у випадку з особистою компетентністю, є дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіда.
130. Установлюючи відповідність позивача критерію соціальної компетентності, Комісія оцінювала такі показники, як «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», а також «Емоційна стійкість».
131. Як видно зі Спірного рішення, надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії так: «ефективна комунікація: 7, 9, 8, 8, 8 = 8 (середній бал), ефективна взаємодія: 9, 10, 9, 10, 9 = 9,33 (середній бал), стійкість мотивації: 8, 9, 8, 7, 8 = 8 (середній бал), емоційна стійкість: 9, 10, 10, 9, 9 = 9,33 (середній бал)».
132. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм («Соціальна компетентність») становить 34,67 бала, що становить менше 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності (пункт 68 рішення № 136/ас-25).
Щодо показників «Ефективна комунікація» та «Ефективна взаємодія»
133. Ефективна комунікація - це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
134. Ефективна взаємодія - це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
135. Співбесіда з позивачем проходила у форматі «питання-відповідь» та «престаймінгу», що істотно обмежувало позивача у можливостях і способах самопрезентації, більше того, деякі показники члени палати свідомо об`єднували (пункт 65.1 рішення № 136/ас-25: таймкоди 09:21-10:30, 57:32-01:00:31, 01:08:45-01:11:15; пункт 65.2 рішення № 136/ас-25: таймкод 01:00:31 - 01:02:32; пункт 65.4 рішення № 136/ас-25: таймкод 01:11:15-01:16:23; пункт 65.5 рішення № 136/ас-25: тайм код 01:16:24-01:19:00) замість послідовного їх обговорення, як того вимагає пункт 6.21 Положення № 20/зп-25.
136. Зокрема, у пункті 65.1 рішення № 136/ас-25 ВККС зазначила, що кандидат намагався викладати рішення «зрозумілою мовою», пояснюючи складні юридичні конструкції, однак у документах, поданих до Комісії, кандидат подає інформацію про себе то від першої особи, то від третьої особи. На переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення.
137. Як правильно зазначив суд першої інстанції, обставин, які б обґрунтовували такі висновки Комісії, у Спірному рішенні вона не навела та під час співбесіди на наявності таких не наголошувала, за виключенням ремарки члена Комісії про те, що це «…доволі незвично, …не характерно для позивача».
138. Поняття «ефективна комунікація» та «ефективна взаємодія», сформовані Комісією у Положенні № 20/зп-25, є чіткими, зрозумілими, їх зміст є вичерпним, оскільки включає в себе наведені вище окремі елементи як позитивні характеристики, кожен з яких може оцінюватися як окремо, так і в сукупності.
139. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зниження балів за вказаними критеріями має бути належним чином обґрунтоване. Зокрема, Комісія повинна зафіксувати недотримання кандидатом щонайменше одного з зазначених вище елементів або наявність конкретних негативних проявів (до прикладу, провокування міжособистісних конфліктів, нездатність будувати конструктивні взаємини з колегами, небажання сприймати позицію опонента чи неспроможність аргументувати власну думку).
140. У пункті 65.2 Спірного рішення ВККС зазначила, що суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно». У зв`язку із цим суд першої інстанції правильно зауважив, що Комісія взагалі не конкретизувала, як саме (позитивно чи негативно) оцінено зазначену відповідь позивача. Водночас під час співбесіди член Комісії поставив лише одне уточнювальне запитання щодо командної роботи з офісом (зокрема, чи є робота в команді комунікацією або взаємодією), на яке ОСОБА_1 надав вичерпну відповідь (таймкод 01:00:31 - 01:02:32).
141. Велика Палата погоджується з висновками суду першої інстанції в цьому сегменті, який правильно зауважив, що суддя (позивач) у своїх письмових та усних поясненнях навів численні приклади ефективної комунікації та взаємодії як у професійному середовищі (у межах свого офісу, з апаратом суду, колегами, студентами, представниками ЗМІ та учасниками міжнародних конференцій), так і поза ним (зокрема, з мешканцями будинку проживання та родиною). Крім того, позивач детально розкрив позитивні результати такої взаємодії, що виразилися у злагодженій колективній роботі всередині свого офісу, конструктивних стосунках з колегами, а також в активній публічній та експертній діяльності.
142. Натомість Комісія в Спірному рішенні не навела жодних обґрунтувань щодо відхилення цих доводів позивача, які містилися в його анкеті та матеріалах суддівського досьє. Зокрема, поза увагою ВККС залишилися відомості про успішну взаємодію та комунікацію в колективі під час перебування позивача на різних посадах, відсутність конфліктних ситуацій та плинності кадрів за час його роботи в суді першої інстанції, а також участь у публічних заходах.
143. Водночас на підтвердження відповідності критеріям компетентності позивач надав висновок психолога за підсумками дослідження особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, у тому числі за показником «Соціальна компетентність». Це тестування позивач пройшов на виконання рішення ВККС від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18. Попри це Комісія не надала жодної оцінки вказаному висновку психолога та не зазначила в Спірному рішенні мотивів його неврахування.
Щодо показника «Стійкість мотивації»
144. Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
145. Зміст наведених характеристик показника «Стійкість мотивації» є чітким і зрозумілим, із чого висновується, що для зниження балів за цей показник слід встановити відсутність певних рис чи переконань в особи, що кандидує на посаду, чи невідповідність викладених нею суджень (уявлень) загальноприйнятим уявленням про позитивні прояви описаних якостей.
146. У пункті 65.3 рішення № 136/ас-25 ВККС зазначила, що кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Koмicії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання. У пункті 65.4 цього рішення ВККС вказала, що мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно.
147. Суд першої інстанції обґрунтовано оцінив такі висновки Комісії як загальні та суб`єктивні, зроблені без належного обґрунтування. З відтворення відеозапису співбесіди вбачається, що ОСОБА_1 надавав чіткі відповіді на всі запитання та ілюстрував їх прикладами з власної професійної діяльності. Зокрема, позивач підтвердив стійкість своєї мотивації, наголосивши на повазі до професії, розумінні суспільної важливості суддівської роботи та прагненні докладати зусиль для відновлення довіри до судової влади. Окреслюючи довгострокову мотивацію, він відзначив бажання бути корисним суспільству та ефективно захищати права людини від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ці заяви суддя підкріпив конкретними показниками своєї роботи: відсутністю залишків нерозглянутих справ і дотриманням строків виготовлення повних текстів рішень. Водночас позивач заявив про готовність продовжувати роботу в такому ж ритмі в суді апеляційної інстанції заради розбудови України як правової держави.
148. Велика Палата погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Спірне рішення не містить жодних мотивів чи опису фактичних обставин, які зумовили б зниження балів за показником «Стійкість мотивації». Відсутність чіткого обґрунтування та посилання на конкретні факти у рішенні Комісії позбавляє суд можливості належним чином оцінити правомірність та доцільність такого зменшення оцінки кандидату.
Щодо показника «Емоційна стійкість»
149. Емоційна стійкість - це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
150. У пункті 65.5 рішення № 136/ас-25 щодо цього показника Комісія вказала, що кандидат навів приклади стресових ситуацій i продемонстрував здатність дотримуватися врівноваженої поведінки. Однак на основі прикладів кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій.
151. У Спірному рішенні не наведено, які саме приклади, зазначені ОСОБА_1 на співбесіді, зумовили такі висновки членів Комісії, а також які внутрішні негативні наслідки позивач не зміг ефективно попередити.
152. Із цього приводу суд першої інстанції правильно указав, що з відтворення відеозапису співбесіди ОСОБА_1 у частині відповідей на запитання щодо показника «Емоційна стійкість» (таймкод 01:16:24 - 01:19:23) вбачається, що позивач одразу й без зволікань надавав конкретні відповіді на всі поставлені йому запитання. Кандидат не залишив без обґрунтованої відповіді жодного звернення членів Комісії, а його пояснення не потребували додаткових уточнень. Крім того, під час співбесіди Комісія фактично об`єднала обговорення показників «Стійкість мотивації» та «Емоційна стійкість», через що виникла необхідність повертатися до вже розглянутих раніше питань.
153. Наведені вище висновки суду першої інстанції стосовно критерію «Соціальна компетентність» є цілком переконливими та підтверджуються матеріалами справи. Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що Комісія не досліджувала судові рішення та публічні виступи кандидата, а сама лише співбесіда (через обмеження її формату та таймінгу) не могла слугувати єдиним джерелом і основою для таких категоричних висновків. Крім того, на манеру ведення дискусії значною мірою впливають виховання і темперамент людини, а на її результат - вміння опонента чути та здатність розуміти сказане.
154. Натомість, виставляючи позивачу бали за кожним із критеріїв показника «Соціальна компетентність», Комісія обмежилася лише вісьмома реченнями загального змісту. Це прямо суперечить вимогам щодо належної мотивації актів ВККС (як форми зовнішнього вираження її дискреційних повноважень) і позбавляє можливості перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура вирішення цього питання та чи було ухвалене Комісією рішення пропорційним.
155. З огляду на зазначене Велика Палата погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що Спірне рішення не містить мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків щодо відповідності позивача критерію соціальної компетентності.
156. За таких обставин Велика Палата вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо невмотивованості Спірного рішення, а відтак щодо наявності підстав для визнання його протиправним та скасування.
Щодо доводів апеляційної скарги
157. Комісія вважає, що суд першої інстанції фактично переоцінив мотиви Спірного рішення та надав власну оцінку обставинам справи. Також ВККС зазначає, що суд вийшов за межі повноважень судового контролю, втрутившись у дискреційні повноваження Комісії.
158. На це Велика Палата має зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо. Саме з метою дотримання вимог статті 2 КАС України, якою визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, суд першої інстанції здійснив перевірку Спірного рішення, зокрема і на предмет його вмотивованості, що не є виходом за межі повноважень суду і втручанням у дискреційні повноваження Комісії.
159. У цьому контексті Велика Палата вважає за необхідне вказати на те, що згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 термін «дискреційні повноваження» означає повноваження, які залишають адміністративному органу певний ступінь свободи щодо прийняття рішення, дозволяючи йому обирати з-поміж кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає більш відповідним. Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган влади: не переслідує жодної іншої мети, крім тієї, для якої було надано повноваження; дотримується об`єктивності та неупередженості, враховуючи лише фактори, що стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, уникаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належний баланс між будь-якими негативними наслідками, які можуть виникнути внаслідок рішення стосовно прав, свобод або інтересів осіб, та метою, яку таке рішення переслідує; приймає своє рішення в розумний строк з урахуванням суті питання, що розглядається; застосовує будь-які загальні адміністративні практики, водночас послідовно враховуючи конкретні обставини кожного випадку.
160. Комісія в апеляційній скарзі також твердить про те, що відповідно до пункту 2.15 розділу 2 Положення № 20/зп-25 кожен член ВККС індивідуально оцінює ступінь відповідності кандидата конкретному показнику і висловлює своє оціночне судження у вигляді числового значення. Така форма фіксації результату оцінювання є нормативно передбаченою і становить узагальнений висновок про відповідність кандидата певному показнику. Вона не передбачає обов`язку докладно розкривати мотивацію кожного індивідуального бала.
161. Щодо цього доводу Велика Палата зазначає, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
162. Крім того, відсутність у рішенні Комісії мотивів, з яких вона дійшла відповідних висновків, є підставою для його скасування на підставі пункту 4 частини третьої статті 101 Закону № 1402-VIII.
163. Варто звернути увагу і на пункт 42 Висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) № 17(2014) «Щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади», де зазначено, що КРЄС застерігає від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об`єктивності та достовірності.
164. Отже, виставлення членами ВККС за результатами проведення співбесіди відповідних балів кандидату не звільняє Комісію від обов`язку належним чином мотивувати своє рішення.
165. В апеляційній скарзі йдеться і про те, що в рішенні суду першої інстанції не заперечується наявності мотивів Спірного рішення як таких, а констатується їх недостатність. Крім того, висновки суду зводяться до переоцінки достатності мотивування Спірного рішення та заміни дискреційної оцінки Комісії власною.
166. Велика Палата не може погодитися з такими доводами скарги, оскільки в рішенні суду першої інстанції з посиланням на фактичні обставини справи, встановлені судом, та проаналізовані відповідні пункти Спірного рішення, конкретно зазначено саме про відсутність будь-яких конкретних мотивів, з яких ВККС виходила, визнаючи ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
167. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
168. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
169. На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
170. Оскільки Касаційний адміністративний суд розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у рішенні висновків, апеляційна скарга Комісії задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2026 року в адміністративній справі № 990/358/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. О. Погрібний
Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь К. М. Пільков
О. Л. Булейко Т. Г. Стрелець
М. М. Гімон О. В. Ступак
О. А. Губська М. Ю. Тітов
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич
