ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/672/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026
(Суддя - Юлдашев О.О.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026
(Колегія суддів: Фещенко Ю.В. - головуючий, Золотарьова Я.С., Мартинюк С.В.)
у справі № 908/672/25
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою суду від 12.06.2025 відкрито провадження у справі №908/672/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.
2. До суду першої інстанції 12.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання АТ "Державний ощадний банк України" про закриття провадження у справі. 08.06.2026 уточнене клопотання про закриття провадження.
3. 08.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Боржника про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Оскаржується ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026, якою:
- у клопотанні боржника ОСОБА_1 про визнання її банкрутом та введення процедури погашення боргів відмовлено;
- клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про закриття провадження у справі № 908/672/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 задоволено;
- закрито провадження у справі № 908/672/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- припинено процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією Ведмедева С.С.;
- припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025.
5. Також оскаржується постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026, якою ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026 у справі № 908/672/25 - залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення про закриття провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
6.1. Суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини сьомої статті 123 та пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №910/6639/20, від 16 грудня 2021 року у справі №910/7323/20, від 13 грудня 2022 року у справі №922/853/21.
Відзиви
7. Від ОСОБА_1 надійшли пояснення до касаційної скарги.
Інші заяви та клопотання
8. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 року у справі № 908/672/25 за підсумками попереднього засідання визнано грошові вимоги АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 2 000,00 грн. - позачергове задоволення, 77 501 851,53 грн. - друга черга задоволення, та 4 844,80 грн. судового збору за подання заяви до суду - позачергове задоволення. Тобто всього у розмірі 77 508 696,30 грн.
Відповідно до надісланого кредитору проєкту Плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (надалі також - Боржник): - доходи, які Боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: заробітна плата 32 650,00 на місяць; - розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів (Банку) 10 000,00 грн; - розмір суми, яка щомісяця залишатиметься Боржнику на задоволення побутових потреб орієнтовно 22 650,00 грн. на місяць; - вимоги кредиторів (Банку), які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів 76 852 307,61 грн.
Боржник пропонує щомісячне погашення у розмірі 10 000 грн, залишаючи на побутові потреби 22 650,00грн. на місяць.
За даними поданих декларацій, що Боржник зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Також за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний об`єкт нерухомого майна належить ОСОБА_2 (доньці Боржника), яка набула право власності на нього у 2021 році на підставі договору дарування.
При внесенні даних до декларацій не було внесено інформації про дочку ОСОБА_2 та вищезазначену квартиру. В подальшому, вже після направлення АТ «Ощадбанк» листа від № 55-11/30827/2026 від 03.03.2026 боржником було виправлено декларації та внесено інформацію про дочку ОСОБА_2 та вищезазначену квартиру.
Однак даних про доходи дочки ОСОБА_2 та інші активи декларації не містять, відповідних запитів до органів податкової служи щодо доходів дочки ОСОБА_2 та відповідей матеріали перевірки декларацій не містять.
12. За результатами дослідження зібраних доказів у справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що невнесення даних про майно та доходи ОСОБА_2 до декларацій, з урахуванням факту приховування ОСОБА_2 як дочки при поданні первинних декларацій, та подальше виправлення цієї інформації лише після листа Банку (№ 55-11/30827/2026 від 03.03.2026) розцінюється як свідоме приховування інформації про члена сім`ї та відповідно її майно.
13. Також суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджується, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 перейшло до дочки боржника на підставі договору дарування. Зазначені обставини збігаються у часі з виникненням фінансових труднощів основного боржника за кредитним договором та подальшим оформленням забезпечувальних зобов`язань за участю ОСОБА_1 .
14. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи № 908/672/25 повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за № 2019/54594 25-Вих від 02.07.2025, а також повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит керуючого реструктуризацією від №19/79481-25-Вих від 07.10.2025 у період з 12.06.2022 по 12.06.2025 Боржник ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перетинала державний кордон України (28.05.2023 - виїзд через пункт пропуску Ягодин, 15.06.2023 - в`їзд через пункт пропуску Мостиська). Керуючим реструктуризацією жодних заходів по встановленню повної інформації про факт (відсутність факту) митного декларування боржником цінностей при перетині кордону вжито не було. Крім того, також відсутні дані про перетин кордону дочкою боржника ОСОБА_2 та про факт (або відсутність) факту декларування нею цінностей при перетині кордону, що підлягало встановленню з огляду на фідуціарний характер відносин.
15. З урахуванням того, що даних про доходи дочки ОСОБА_2 та інші активи декларації не містять, відповідних запитів до органів податкової служби щодо доходів дочки ОСОБА_2 та відповідей матеріали перевірки декларацій не містять, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що інформацію про майно Боржника та члені її сім`ї встановлено неповно, що перешкоджає переходу до процедури погашення боргів.
16. Відповідно до положень абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
17. Суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень щодо закриття провадження врахували висновки про застосування норм права, які викладені у постанові судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, відповідно до яких:
- Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
- Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
- Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.
18. Також судами враховано висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 903/264/21, відповідно до яких незазначення боржником всіх членів сім`ї у деклараціях є порушенням вимог, передбачених частиною п`ятою статті 116 КУзПБ, і фактично позбавляє можливості суд вчинити дії, встановлені пунктами 9, 10 частини п`ятої статті 119 ГПК України, з метою отримання повної, достовірної та актуальної інформації про доходи боржника та членів його сім`ї, майно, задеклароване такими особами при перетині кордону, та зобов`язати орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією і суду інформацію про перетин боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки.
19. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що положення абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ у редакції, яка була чинна станом на 2021-2022 роки (коли було ухвалено вищенаведені постанови Верховного Суду) передбачали те, що: «Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати».
20. Разом з тим, абзац перший частини п`ятої статті 116 КУзПБ в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023, який був чинний станом як на подачу заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , так і був чинний станом на дату ухвалення судових рішень передбачав те, що: «Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду».
21. Аналіз положень абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що Декларація про майновий стан боржника, яка подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачала обов`язок подання інформації щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, а після внесення змін до абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ, відповідно до Закону № 2971-IX від 20.03.2023, обов`язок подання боржником інформації щодо майна, доходів та членів сім`ї боржника був виключений з положень вищезазначеної норми КУзПБ.
22. Вказане свідчить про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ (редакція, яка була чинна станом на дату подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ) і дійшли передчасного висновку щодо того, що незважаючи на те, що суд не надає остаточної оцінки правомірності такого правочину в межах даної справи, наведені обставини у сукупності із первинним незазначенням дочки боржника у деклараціях об`єктивно викликають сумніви щодо повноти розкриття боржником інформації про свій майновий стан та майновий стан членів сім`ї.
23. Неправильне застосування положень абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ (редакція, яка була чинна станом на дату подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ) стало підставою для того, що оскаржувані судові рішення перешкоджають подальшому провадженню у справі № 908/672/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
24. Відповідно до положень частини 6 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
25. З урахуванням того, що неправильне застосування положень абзацу першого частини п`ятої статті 116 КУзПБ (редакція, яка була чинна станом на дату подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ) стало підставою для того, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 908/672/25 перешкоджає подальшому провадженню у вказаній справі, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі положень частини 6 статті 310 ГПК України, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , та про скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 908/672/25 скасувати.
3. Справу № 908/672/25 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік