СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
12 листопада 2026 року Справа № 905/328/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши заяву колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Россолова В.В., судді Склярук О.І., судді Хачатрян В.С. про самовідвід від розгляду справи №905/328/26
за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" (вх. №1728 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі № 905/328/26
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ", с. Колодязі, Краматорський район, Донецька область,
до відповідача 2 ОСОБА_1 , смт. Ямпіль, Краматорський район, Донецька область,
про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" до відповідача 2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі № 905/328/26 позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" до відповідача 2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн, задоволено.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість перед Державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-105/21 від 14.06.2021 у розмірі 1 289 847,00 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 7 739,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 7 739,08 грн.
Фермерське господарство "ВЕНДЕМІЯ" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 по господарській справі № 905/328/26 за позовом Державний ощадний банк України в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Фермерського господарства «ВЕНДЕМІЯ», до відповідача 2 ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 1 289 847,00 гривень - скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення яким відмовити Державному ощадний банк України в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк до відповідача 1 Фермерського господарства «ВЕНДЕМІЯ», до відповідача 2 ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 1 289 847,00 гривень в повному обсязі.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026, для розгляду справи №905/328/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Зазначеною колегією суддів, під час розгляду справи №905/328/26, постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі від 14.09.2026.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між справами №905/328/26 та № 910/7728/26 існує безпосередній матеріально-правовий зв`язок, оскільки у справі №910/7728/26 вирішується питання правомірності відмови банку в застосуванні мораторію на виконання кредитних зобов`язань, від якого залежить визначення правового режиму спірної заборгованості та можливості її стягнення у справі №905/328/26.
Апеляційний суд зазначив, що встановлення обставин щодо наявності підстав для застосування мораторію та законності відмови банку в його застосуванні є предметом розгляду іншої справи, а їх самостійна оцінка судом апеляційної інстанції фактично означала б вирішення питань, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №905/328/26 до набрання законної сили судом рішенням у справі №910/7728/26 та наявність підстав для зупинення провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 та п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України.
Постановою Верховного Суду від 04.11.2026 скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 та направлено справу для подальшого розгляду апеляційним судом.
За таких обставин, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості або об`єктивності суддів під час розгляду цієї справи, з метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до вказаних суддів, так і Судової влади України в цілому, з огляду на положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегією суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С. заявлено самовідвід від розгляду справи №905/328/26.
Судова колегія, розглянувши зазначену заяву, дійшла висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
З підстав визначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід (ч.1 ст.38 ГПК України).
Відповідно до ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ст.32 цього Кодексу.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Разом з цим, у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно зі ст. 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002 (зі змінами) у редакції рішення XХ чергового з`їзду суддів України від 18.09.2024, суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики, у редакції від 18.09.2024, визначено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосудця.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, у редакції від 18.09.2024, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Рішенням Ради суддів України №14 від 02.03.2026 затверджено Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002 (зі змінами) у редакції рішення XХ чергового з`їзду суддів України від 18.09.2024. У Коментарі до ст. 15 Кодексу суддівської етики зазначено, що інститут самовідводу (відводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом як фундаментальних принципів. Він покликаний усунути будь-які сумніви, зокрема учасників судового провадження, в безсторонності та незалежності суду як такого, що може гарантувати справедливий розгляд відповідної справи, навіть якщо прямої заінтересованості судді в результатах розгляду справи немає, оскільки пріоритетною є суспільна довіра до суду.
Отже, суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема, у тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
З метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до вказаних суддів, так і Судової влади України в цілому, а також недопущення сумнівів щодо неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, суд задовольняє заяву про самовідвід від розгляду справи №905/328/26 колегії суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Враховуючи вищевикладене, справа відповідно до ст. 32, 40 ГПК України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу.
Керуючись ст. 32, 35, 37, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С. про самовідвід у справі №905/328/26.
Справу №905/328/26 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян