ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/1228/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д., представника Приватного підприємства "ЛВС Павлін" та уповноваженої особи засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" ОСОБА_1 - Багмет К. Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне", до якої приєдналася уповноважена особа засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" ОСОБА_1 - Багмет Каріна Едуардівна
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026
у справі № 922/1228/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Для здійснення перевірки законності та обґрунтованості оскаржених судових рішень у цій справі № 922/1228/26, з огляду на доводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження, наявні у матеріалах справи та оцінені судами попередніх інстанцій докази, а також відкриті відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд враховує такі обставини.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Корм"
21.01.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Корм" (далі - ТОВ "Мега Корм") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" (далі - ТОВ "Птахофабрика "Просяне", боржник).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 у справі №922/177/26 (суддя Аюпова Р. М.), зокрема, прийнято заяву ТОВ "Мега Корм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика Просяне" до розгляду, підготовче засідання у справі призначено на 04.02.2026 о 14:15.
У підготовчому засіданні 04.02.2026 у справі № 922/177/26 (суддя Аюпова Р.М.) оголошувалась перерва до 18.02.2026 о 15:00 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/177/26 (суддя Аюпова Р. М.), зокрема, відкладено підготовче засідання на 25.02.2026 о 12:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2026 у справі №922/177/26 (суддя Аюпова Р. М.), зокрема, заявлений ТОВ "Птахофабрика "Просяне" відвід судді Аюпової Р. М. від розгляду справи № 922/177/26 (вх. № 4411) визнано необґрунтованим.
Ухвалами Господарського суду Харківської області від 19.03.2026 у справі №922/177/26 (суддя Аюпова Р. М.) заявлений ТОВ "Мега Корм" відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/177/26 (вх. № 6570) визнано необґрунтованим; задоволено самовідвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/177/26, постановлено передати матеріали справи № 922/177/26 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/177/26 (суддя Прохоров С.А.), зокрема, прийнято справу до провадження, розпочато розгляд заяви ТОВ "Мега Корм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" спочатку, підготовче засідання призначено на 06.04.2026 на 14:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2026 у справі №922/177/26 (суддя Прохоров С.А.) в порядку статей 120-121 ГПК України повідомлено ТОВ "Мега Корм" як заявника, ТОВ "Птахофабрика "Просяне" як особу, щодо якої подано заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (далі - ТОВ "Ветсинтез-Трейд") як особу, якою подано заяву про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" (вх. №937/26) про наступне: в підготовчому засідання у справі № 922/177/26 оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 13.04.2026 о 14:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі №922/177/26 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено ТОВ "Мега Корм" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Щодо заяви ТОВ "Ветсинтез-Трейд"
20.03.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Ветсинтез-Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2026 у справі №922/937/26 (суддя Прохоров С.А.) прийнято заяву ТОВ "Ветсинтез-Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика Просяне" до розгляду, підготовче засідання у справі призначено на 06.04.2026 о 14:30.
Як зазначалось, 06.04.2026 ухвалою у справі №922/177/26 (суддя Прохоров С.А.) Господарський суд Харківської області в порядку статей 120-121 ГПК України повідомив, зокрема, ТОВ "Ветсинтез-Трейд" як особу, якою подано заяву про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" (вх. №937/26) про наступне: в підготовчому засідання у справі № 922/177/26 оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 13.04.2026 о 14:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі №922/937/26 (суддя Прохоров С.А.) повідомлено учасників справи: ТОВ "Птахофабрика "Просяне" як боржника та ТОВ "Ветсинтез-Трейд" як заявника, - про оголошення перерви в підготовчому засіданні у справі до 20.04.2026 о 14:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 у справі №922/937/26 (суддя Прохоров С.А.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026, відмовлено ТОВ "Ветсинтез-Трейд" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" у цій справі
08.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (далі - ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", ініціюючий кредитор) звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне". У заяві ініціюючий кредитор запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.04.2026, заяву передано до розгляду судді Прохорову С.А. в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та пункту 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, в провадженні якого знаходиться справа №922/177/26 за заявою ТОВ "Мега Корм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі №922/1228/26 (суддя Прохоров С.А.) прийнято заяву ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" до розгляду; розгляд заяви призначено в підготовчому засіданні у справі на 13.04.2026 о 14:00 в порядку черговості.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі №922/1228/26 (суддя Прохоров С.А.) повідомлено учасників справи: ТОВ "Птахофабрика "Просяне" як боржника та ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" як заявника, - про оголошення перерви в підготовчому засіданні у справі до 20.04.2026 о 14:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 у справі №922/1228/26 (суддя Прохоров С.А.) в порядку статей 120-121 ГПК України повідомлено учасників справи: ТОВ "Птахофабрика "Просяне" як боржника та ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" як заявника, - про наступне: в підготовчому засідання у справі №922/1228/26 оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 22.04.2026 о 13:00.
22.04.2026 ініціюючий кредитор - ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" подав до Господарського суду Харківської області заяву (вх. №9639), в якій просив суд прийняти відмову від кандидатури арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тімонова Андрія Ігоровича.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою від 22.04.2026 у справі №922/1228/26 (суддя Прохоров С.А.) Господарський суд Харківської області серед іншого постановив: відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне"; визнати розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" в загальній сумі 1 883 673,96 грн (з яких: 26 624,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; 77 823,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому; 1 553 367,30 грн основної заборгованості за Договором поставки 02.01.2019 № 15/19; 17 751,59 грн 3 % річних; 37 524,49 грн інфляційних; 170 583,58 грн пені); ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввести процедуру розпорядження майном боржника строком до 09.10.2026; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.
Ухвалу в частині порядку розгляду заяв суд першої інстанції мотивував тим, що 20.04.2026 суд перейшов до розгляду заяви ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" (справа № 922/1228/26) в порядку черговості.
При цьому відкриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд встановив, що боржник в ході підготовчого провадження не спростував наявність заборгованості перед кредитором за поставлений товар, підтвердженої поданими доказами, а також не довів наявності спору про відповідне право, як і можливості погасити заборгованість кредитору.
У частині призначення розпорядника майна боржника та відхилення заяви ініціюючого кредитора (щодо заміни кандидатури розпорядника) суд першої інстанції виснував, що запропонована спершу кандидатура арбітражного керуючого Мухітдінова Р. Д. відповідає вимогам КУзПБ, тоді як 20.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, розглянувши по суті заяву ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" з урахуванням тих доказів та документів, що були наявні в матеріалах справи. Відтак перейшовши 20.04.2026 до стадії ухвалення рішення, суд позбавлений процесуальних можливостей розглядати по суті заяву арбітражного керуючого Тімонова А. І. про його призначення розпорядником майна, яка надійшла 22.04.2026, тобто в день прийняття та проголошення ухвали, оскільки вирішення такого питання на підставі зібраних поза межами підготовчого провадження матеріалів не відповідатиме завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу, зокрема в справі про банкрутство.
Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду в частині визначення та призначення кандидатури розпорядника майна, ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" оскаржило таку у відповідній частині в апеляційному порядку. В обґрунтування поданої апеляційної скарги ініціюючий кредитор серед іншого доводив, що КУзПБ не містить будь-яких обмежень щодо права ініціюючого кредитора змінювати раніше запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого до моменту вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Птахофабрика "Просяне" подало до Східного апеляційного господарського суду відповідну апеляційну скаргу, у якій, окрім іншого, стверджувало, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було залишено поза увагою той факт, що заява ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство є такою, що підлягала залишенню без розгляду з тих підстав, що дослідження належності прийняття вказаної заяви першочергово вимагало ретельного аналізу прийняття першої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та дату, коли у дійсності відбулось перше підготовче засідання в такому провадженні. Боржник також звертав увагу на те, що заява ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" є третьою за розглядом по відношенню до боржника та була подана після початку підготовчого засідання по справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ "Птахофабрика "Просяне" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області (підготовче засідання) від 22.04.2026 у справі №922/1228/26 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що боржником до підготовчого засідання не було надано доказів погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором, а також не надало належних і допустимих доказів, які б підтверджували його платоспроможність та спроможність виконати грошові зобов`язання, покладені на нього законом. При цьому в матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, який подано до суду до подання заяви цього кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо застосування статей 34, 38, 39 КУзПБ у випадку, коли два і більше кредитори подали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того ж боржника, апеляційний господарський суд, врахувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.07.2022 у справі №913/288/21, від 26.04.2023р. у справі №904/2154/22 та від 24.09.2025 у справі №905/169/25, зазначив, що після набрання чинності Законом України № 3985-IX від 19.09.2024 відповідні приписи частини четвертої статті 39 КУзПБ підлягають застосуванню з урахуванням спеціального регулювання, запровадженого частиною четвертою статті 35 цього Кодексу, яка визначає процесуальний порядок призначення до розгляду всіх прийнятих судом заяв в одному підготовчому судовому засіданні та їх розгляду в порядку черговості. Саме такий порядок, за висновком суду апеляційної інстанції, був застосований місцевим господарським судом у цій справі.
Стосовно законності складу суду першої інстанції апеляційний господарський суд встановив, що матеріалами справ №922/177/26, №922/937/26, №922/1228/26 підтверджується, що автоматизований розподіл заяв ініціюючих кредиторів ТОВ "Мега Корм", ТОВ "Ветсинтез-Трейд" та ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" здійснювався в порядку, визначеному частиною четвертою статті 35 КУзПБ та пунктом 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів цього суду. Крім того, суд апеляційної інстанції з`ясував, що заяви ініціюючих кредиторів розглядались в межах одного підготовчого засідання в порядку черговості.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Боржник (ТОВ "Птахофабрика "Просяне") подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, до якої приєдналася уповноважена особа засновника (учасника) ТОВ "Птахофабрика "Просяне" ОСОБА_1 - Багмет Каріна Едуардівна (далі - Уповноважена особа засновника), просив суд:
ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі №922/1228/26 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника залишити без розгляду;
у разі якщо суд не дійде висновків щодо можливості залишення без розгляду заяви ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї заяви.
Касаційну скаргу позивач мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 ГГПК України, через застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду про застосування таких норм у подібних правовідносинах, а саме щодо:
порядку та строків проведення підготовчого засідання у справі (статті 35, 39 КУзПБ) (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2021 у справі № 908/964/21, від 16.08.2022 у справі № 910/5335/21, від 16.04.2026 у справі № 918/1155/25, від 06.05.2026 у справі № 910/8423/25);
порядку та строків звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи (статті 35, 39 КУзПБ) (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.04.2026 у справі 918/1155/25 та від 06.05.2026 у справі № 910/8423/25);
порядку одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 39 КУзПБ) (правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2022 у справі №913/288/21);
необхідності повного дослідження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, з необхідністю дослідження позиції боржника (статті 36, 39 КУзПБ) (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 02.03.2023 у справі № 910/2528/22, від 20.11.2025 у справі №917/339/25, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16);
можливості виходу суду зі стадії ухвалення судового рішення (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20);
уникнення судами надмірного формалізму при розгляді справ (правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.01.2022 у справі №234/11607/20);
можливості заміни кредитора в межах справи про банкрутство на будь - якій стадії розгляду справи, в тому числі в межах справи про банкрутство (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2020 у справі №911/806/17, від 08.02.2023 у справі № 910/18544/21, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Окремою підставою касаційного оскарження скаржник зазначив відсутність правового висновку Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 287 ГГПК України) щодо того, чи може вважатися автоматизований розподіл належним, якщо внаслідок одночасного виключення всіх суддів відповідної спеціалізації система фактично не здійснює випадкового вибору судді.
У контексті допущених процесуальних порушень скаржник стверджував серед іншого про те, що суд апеляційної інстанції:
не врахував, що підхід щодо строків звернення кредиторів з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до початку підготовчого засідання продовжує знаходити своє підтвердження й після прийняття змін до законодавства, що регулює процедуру відкриття провадження у справі про банкрутство;
не було належним чином досліджено питання щодо належного приєднання заяв кредиторів до однієї справи для їх одночасного розгляду з урахуванням практики Верховного суду;
залишив поза увагою неправомірну відмову боржнику місцевим господарським судом у судовому засіданні, що відбулось 20.04.2026, у відкладенні судового засідання для подання своєї позиції у справі, тоді як початок розгляду заяви ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" був для боржника неочікуваним, що унеможливило своєчасне формування повної правової позиції та подання відзиву;
проігнорував доводи боржника стосовно того, що станом на 21.04.2026 ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" вже не було кредитором по відношенню до ТОВ "Птахофабрика "Просяне", оскільки право вимоги було відступлено ініціюючим кредитором на користь Приватного підприємства "ЛВС Павлін" (далі - ПП "ЛВС Павлін");
урахував нерелевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду та здійснив оцінку обставин, які не мали місце у справі № 922/1228/26, адже докази, які просив долучити боржник (щодо відступлення прав вимоги ініціюючим кредитором), існували на момент ухвалення рішення судом першої інстанції;
помилково відмовив у задоволенні заяви ПП "ЛВС Павлін" про заміну ініціюючого кредитора правонаступником, залишивши поза увагою усталену судову практику щодо можливості заміни кредитора в межах справи про банкрутство на будь - якій стадії розгляду справи, в тому числі в межах справи про банкрутство. При цьому вказана заява міститься у матеріалах електронної справи № 922/1228/26 за апеляційним переглядом ухвали Господарського суду Харківської області від 22.04.2026, а відмова колегії суддів апеляційної інстанції зафіксовано засобами аудіо-, відеозв`язку підсистеми ВКЗ під час судового засідання, що відбулось 10.06.2026 у справі № 922/1228/26. Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє викладене рішення суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ПП "ЛВС Павлін" про заміну заявника апеляційної скарги (ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна") правонаступником, шляхом постановлення ухвали або за текстом постанови від 17.06.2026;
безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду (від 24.09.2025 у справі № 905/169/25 та від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22), сформульовані щодо інших правовідносин, не перевіривши їх релевантності до обставин цієї справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Мухітдінов Р. Д. подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги боржника ТОВ "Птахофабрика Просяне", а оскаржувані судові рішення - залишити без змін як законні та обґрунтовані.
За змістом викладених у відзиві переконує в помилковості та безпідставності викладених у касаційній скарзі боржника доводів , зокрема, з таких підстав:
скаржник поширює правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм частини четвертої статті 39 КУзПБ, на правовідносини, які у даній справі регулювалися також положеннями частини четвертої статті 35 цього Кодексу;
після внесення Законом України № 3985-IX від 19.09.2024 відповідних змін до Кодексу України з процедур банкрутства саме частина четверта статті 35 КУзПБ визначає спеціальний порядок дій господарського суду у випадку подання до відкриття провадження у справі двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство одного боржника;
суд першої інстанції діяв відповідно до спеціального порядку, прямо встановленого частиною четвертою статті 35 КУзПБ, а доводи скаржника про порушення статті 39 цього Кодексу ґрунтуються на неправильному визначенні співвідношення зазначених норм;
на момент звернення ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" із заявою 08.04.2026 підготовче засідання тривало, а відтак заява була подана кредитором вчасно, у встановлений частиною четвертою статті 35 КУзПБ строк;
висновки Верховного Суду, сформовані до набрання чинності Законом № 3985-IX, не можуть застосовуватися механічно до правовідносин, що виникли у 2026 році, без урахування нової спеціальної норми;
всі три заяви кредиторів були розглянуті одним суддею в межах однієї процесуальної процедури та в одному підготовчому засіданні, що безпосередньо підтверджується відповідними ухвалами місцевого господарського суду ;
станом на момент постановлення судом першої інстанції ухвали від 22.04.2026 жодних належних доказів переходу права вимоги від ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" до ПП "ЛВС Павлін" суду надано не було, у зв`язку з чим безпідставним є твердження скаржника про те, що місцевий господарський суд нібито "проігнорував" факт переходу права вимоги або свідомо відмовився досліджувати відповідні обставини;
боржник не навів жодних об`єктивних причин, які б свідчили про неможливість підготовки відзиву протягом періоду з дати подачі заяви до її розгляду;
посилання скаржника на те, що апеляційний суд мав здійснити заміну кредитора безпосередньо під час перегляду ухвали про відкриття провадження, не свідчить про неправильне застосування судами норм КУзПБ та не спростовує законності оскаржуваних судових рішень. При цьому станом на дату розгляду касаційної скарги питання процесуального правонаступництва у цій справі вже вирішено судом першої інстанції (ухвала від 24.06.2026);
твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували принцип змагальності, порушили право боржника на захист або допустили надмірний формалізм, є необґрунтованими та спростовуються фактичними обставинами справи;
сама по собі обставина, що внаслідок застосування передбачених законом критеріїв на момент проведення повторного автоматизованого розподілу для участі у ньому залишився лише один суддя відповідної спеціалізації, не свідчить про незаконність автоматизованого розподілу.
Касаційне провадження. Розгляд клопотань
20.07.2026 через систему "Електронний Суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/8423/25 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2026, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Птахофабрика "Просяне" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі №922/1228/26; призначено касаційну скаргу до розгляду на 16.09.2026 о 11:15.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., 14.09.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Погребняк В. Я., Картере В. І.
15.09.2026 до Верховного Суду через систему "Електронний Суд" надійшла заява Уповноваженої особи засновника про приєднання до касаційної скарги боржника в порядку статті 297 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2026 вказану заяву задоволено та постановлено приєднати заяву Уповноваженої особи засновника до касаційної скарги ТОВ "Птахофабрика "Просяне".
Ухвалами від 15.09.2026 та від 05.10.2026 Верховний Суд задовольнив заяви ТОВ "Птахофабрика "Просяне" та ПП "ЛВС Павлін" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалами Верховного Суду від 16.09.2026, від 30.09.2026 та від 21.10.2026 оголошувалась перерва у розгляді справи, востаннє - до 28.10.2026 о 09:50.
27.10.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Птахофабрика "Просяне" в особі тимчасово виконуючого обов`язки керівника розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Р. Д. надійшла заява про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
28.10.2026 до початку судового засідання Уповноважена особа засновника подала до Верховного Суду заперечення на зазначену заяву.
Судове засідання 28.10.2026 відбулось за участю розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д., представника ПП "ЛВС Павлін" та Уповноваженої особи засновника, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги.
Щодо заяви про передачу справи на розгляд судової палати
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Мухітдінов Р. Д., на якого згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 у цій справі № 922/1228/26 покладено виконання обов`язків генерального директора (директора) ТОВ "Птахофабрика "Просяне", звернувся до Верховного Суду з заявою про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставою звернення з такою заявою, розпорядник майна боржника (виконуючий обов`язки директора) визначив формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення однакового застосування норм частини четвертої статті 35 КУзПБ у взаємозв`язку з частиною четвертою статті 39 цього Кодексу, а саме: чи допускається розгляд заяви наступного кредитора, поданої та прийнятої судом до відкриття провадження у справі про банкрутство, але після початку підготовчого засідання за раніше поданою заявою, якщо на момент її надходження питання про відкриття провадження ще не було вирішено, а перехід до розгляду наступної заяви здійснено лише після відмови у відкритті провадження за попередніми заявами?
Заявник вказує на те, що вирішення зазначеного питання має принципове значення для визначення меж застосування раніше сформованих правових висновків Верховного Суду щодо часових обмежень подання заяв кредиторів, їх узгодження з положеннями частини четвертої статті 35 КУзПБ у редакції, чинній з 01.01.2025, та встановлення наявності підстав для відступлення від раніше викладених правових висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.
Втім, оцінюючи наведені доводи, Верховний Суд виходить з того, що сама по собі вказівка учасника справи на потребу у формуванні єдиної судової практики не є достатньою підставою для передачі справи на розгляд палати.
Згідно з положеннями частини 1 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики (частина 1 статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів").
Тобто з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій, Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ); існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13).
Слід зазначити, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду відступ від раніше сформованої правової позиції повинен мати реальне підґрунтя, про що йдеться, зокрема, у п. 70 рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom", заява № 27238/95).
Натомість, заявником не наведено підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду у зазначених ним постановах, не обґрунтував того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у визначеному складі в межах оцінки правильності застосування судами норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження, та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.
Більш того, заява розпорядник майна боржника (виконуючий обов`язки директора), зокрема прохальна її частина, не містить вимог щодо відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
У цьому зв`язку наведене заявником правове питання підлягає вирішенню колегією суддів у межах касаційного перегляду з урахуванням предмета спору, доводів касаційних скарг та системного застосування норм частини четвертої статті 35 та частини четвертої статті 39 КУзПБ.
Таким чином, враховуючи відсутність передбачених статтею 302 ГПК України підстав для передачі справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відповідна заява розпорядника майна боржника (виконуючого обов`язки директора ТОВ "Птахофабрика "Просяне") арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. задоволенню не підлягає.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи скаржника в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом судового розгляду є питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство боржника у контексті дотримання порядку розгляду відповідних заяв кількох кредиторів.
Частиною першою статті 2 КУзПБ унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом статті 1 КУзПБ: грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; боржником, зокрема, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; кредитором, зокрема, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Стаття 34 КУзПБ унормовує, зокрема, порядок звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зміст такої заяви та перелік додатків до неї
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно абзацу першого частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною шостою статті 39 КУзПБ визначено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет: 1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання (у розумінні визначеного частиною першою статті 1 КУзПБ терміну); 2) встановлення наявності / відсутності спору про право; 3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі; 4) пред`явлення таких вимог до суб`єкта господарювання - оптового постачальника електричної енергії.
Водночас вирішальним у цій справі є не саме питання обґрунтованості грошових вимог заявника, а дотримання визначеного статтями 35, 39 КУзПБ процесуального порядку подання та розгляду кількох заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника.
Так, за змістом абзацу першого статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата проведення підготовчого засідання суду.
Якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина п`ята статті 38 КУзПБ).
Відповідно до частини четвертої статті 39 КУзПБ у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
Отже, норми КУзПБ допускають можливість подання до суду декількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного боржника. Однак, принцип концентрації, про дотримання якого неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема й у врахованій апеляційним судом постанові Верховного Суду від 24.09.2025 у справі №905/169/25), передбачає наявність лише однієї справи про банкрутство, в межах якої мають вирішуватися як процедурні питання, так і спори за участю боржника.
Колегія суддів звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 та згідно з якою одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений частиною четвертою статті 39 КУзПБ полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.12.2021 у справі № 908/964/21 (на яку покликається скаржник), умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (частина п`ята статті 38 та абзац другий частини четвертої статті 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку подачі тих заяв, що календарно надійшли пізніше, ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду). Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи.
При цьому наведене правило, яке закріплено у абзаці першому частини четвертої статті 39 КУзПБ, надходження заяв інших кредиторів до дня підготовчого засідання, перш за все забезпечує обізнаність суду про наявність інших заяв кредиторів та алгоритм дій суду у підготовчому засіданні, запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов`язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).
Відповідно до наведеної правової позиції у зазначеній вище постанові у справі №908/964/21 днем підготовчого засідання, у розумінні абзацу першого частини четвертої статті 39 КУзПБ, незалежно від кількості судових засідань, у яких воно було проведено та завершено з винесенням відповідної ухвали (частина п`ята статті 39 КУзПБ), є день, на який було призначено проведення (ухвалою про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, частина перша статті 35 КУзПБ) та коли суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, однак не день, коли була винесена ухвала за результатами проведення підготовчого засідання.
Правильність цього висновку узгоджується із нормами щодо крайнього строку проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство, а також із запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов`язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).
За іншого висновку у справі про банкрутство мала б місце правова ситуація, за якої всі кредитори відповідного боржника мали б право подавати заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до завершення проведення підготовчого засідання, що вимагало від суду відповідних процесуальних дій (приєднання до матеріалів справи, розгляд по суті, оцінки), що створювало б загрозу як для проведення цього засідання у встановлений законом строк, так і для його завершення.
Отже, подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина п`ята статті 38, частина четверта статті 39 КУзПБ) після відкриття судом підготовчого засідання, під час перерви у цьому засіданні (у разі його проведення не в одному судовому засіданні) є порушенням процедури та встановленого нею процесуального порядку - строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після прийняття до розгляду судом заяви первісного кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо процесуальних наслідків такого порушення Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що КУзПБ не містить прямої вказівки на процесуальну дію - рішення, яке має ухвалити суд за такого порушення.
Водночас з урахуванням визначених статтею 118 ГПК України наслідків пропуску процесуальних строків, порушення строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) відповідної заяви не допускає її розгляд судом та оцінку ним відповідних вимог по суті.
При цьому виходячи із системного аналізу положень статей 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідні судові рішення, що ухвалюються за відповідних, передбачених законом підстав (відмова у прийнятті, повернення, відкликання, залишення без руху, залишення без розгляду заяви, відмова у відкритті провадження за заявою тощо), а також враховуючи положення частини другої статті 118, статті 226 ГПК України, що застосовуються у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 12 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що суду, який вже приєднав ухвалою до матеріалів справи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду одночасно з іншими заявами (первісною тощо), у підготовчому засіданні належить залишити без розгляду заяву "іншого" кредитора, що подана з порушення процесуального порядку (строку, визначеного абзацом першим частини четвертої статті 39 КУзПБ), на підставі статті 38 КУзПБ, статей 118, 226 ГПК України, які, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.
Такий висновок узгоджується із правилами застосування положень статті 38 КУзПБ та статей, 118, 226 ГПК України, за змістом яких процесуальна дія суду із залишення заяви (позову) без розгляду застосовується у разі встановлення процесуальних порушень (подання заяви після закінчення процесуальних строків), що не допускають подальший розгляд цієї заяви по суті.
Наведена вище правова позиція Верховного Суду (викладена у постанові від 07.12.2021 у справі № 908/964/21) щодо важливості застосування темпорального критерію та порядку подання заяв різними ініціюючими кредиторами відносно одного боржника до проведення підготовчого засідання є послідовною і також була висвітлена у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/5335/21, від 16.04.2026 у справі № 918/1155/25 та від 06.05.2026 у справі № 910/8423/25, на які також покликається скаржник у контексті підстав касаційного оскарження.
Отже, згідно з усталеним правовим висновком Верховного Суду умовою розгляду заяв інших кредиторів є дотримання порядку їх подання, зокрема надходження таких заяв до суду до дати, коли було розпочато підготовче засідання, а недотримання цього порядку унеможливлює їх розгляд по суті.
Водночас 01.01.2025 набули чинності зміни до КУзПБ, внесені Законом України № 3985-IX від 19.09.2024.
Зокрема, статтю 35 цього Кодексу доповнено частиною четвертою, згідно абзацу першого якої у разі подання до суду до відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом до розгляду двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає всі прийняті судом до розгляду заяви для їх розгляду в одному підготовчому судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.
У разі прийняття господарським судом рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, що подана першою, господарський суд розглядає інші заяви в порядку черговості їх подання до суду кредиторами (абзац другий частини четвертої статті 35 КУзПБ).
Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу (абзац третій частини четвертої статті 35 КУзПБ).
У контексті спірних правовідносин Верховний Суд зауважує, що системний аналіз положень частини четвертої статті 35 та частини четвертої статті 39 КУзПБ не свідчить про наявність юридичної колізії таких норм.
Так, частина четверта статті 35 КУзПБ передбачає порядок призначення та розгляду двох або більше заяв кредиторів, які були прийняті судом до розгляду до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Своєю чергою, частина четверта статті 39 КУзПБ визначає спеціальні правила приєднання до прийнятої судом до розгляду заяви інших заяв кредиторів, які [заяви] надійшли до дня підготовчого засідання, а також порядок оцінки обґрунтованості вимог заявників.
Наведені положення, на переконання Верховного Суду, регулюють взаємопов`язані, але не повністю тотожні процесуальні питання.
Відтак сам факт запровадження нової частини четвертої статті 35 КУзПБ не свідчить, що законодавець скасував темпоральне обмеження, встановлене частиною четвертою статті 39 КУзПБ (щодо надходження заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство саме до дня підготовчого засідання), надавши кредиторам право подавати такі заяви після початку підготовчого засідання, але до дня відкриття провадження, тобто до дня постановлення ухвали суду за результатом такого засідання.
Отже, норми частини четвертої статті 35 та частини четвертої статті 39 КУзПБ підлягають застосуванню у їх системному взаємозв`язку.
При цьому використана законодавцем конструкція «у разі подання до суду до відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом до розгляду двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство» не зумовлює обмеження у застосуванні чи розширеного тлумачення правила абзацу першого частини четвертої статті 39 КУзПБ, яким передбачено відповідне темпоральне обмеження щодо надходження відповідних заяв кредиторів виключно до дня підготовчого засідання.
Правильність цього висновку пояснюється тим, що протилежний підхід призведе до порушення процесуальної дисципліни під час підготовчого засідання та, власне, строків його проведення.
З урахуванням викладеного, застосовним залишається і за нової редакції статті 35 КУзПБ (доповненої частиною четвертою) усталений правовий висновок Верховного Суду про те, що умовою розгляду заяв інших кредиторів є дотримання порядку їх подання, зокрема надходження таких заяв до суду до дати, коли було розпочато підготовче засідання, а недотримання цього порядку унеможливлює їх розгляд по суті.
Отже, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву кредитора, яка подана першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) або прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою суд розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, подані до дати, коли було розпочато підготовче засідання.
У разі, якщо господарський суд відкриває провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, яка подана першою та відповідає вимогам КУзПБ, інші заяви підлягають залишенню без розгляду на підставі норми абзацу першого частини четвертої статті 35 цього Кодексу.
Щодо суті касаційної скарги
З матеріалів цієї справи вбачається та судами було встановлено, що:
заява ТОВ "Мега Корм" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника була подана до суду 21.01.2026 (за результатом автоматизованого розподілу присвоєно єдиний унікальний номер справі 922/177/26), тоді як після зміни складу суду (суддя Аюпова Р. М.) у зв`язку з самовідводом та розглядом справи спочатку підготовче засідання у справі № 922/177/26 (суддя Прохоров С.А.) ухвалою від 23.03.2026 було призначено на 06.04.2026, у якому оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 13.04.2026, за результатом якого ухвалою відмовлено у відкритті відповідного провадження;
заява ТОВ "Ветсинтез-Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника була подана до суду 20.03.2026 (за результатом автоматизованого розподілу присвоєно єдиний унікальний номер справі 922/937/26), підготовче засідання у справі № 922/937/26 (суддя Прохоров С.А.) ухвалою від 25.03.2026 було призначено на 06.04.2026, у якому оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 13.04.2026, у якому оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 20.04.2026, за результатом якого ухвалою відмовлено у відкритті відповідного провадження;
заява ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника була подана до суду 08.04.2026 (за результатом автоматизованого розподілу присвоєно єдиний унікальний номер справі 922/177/26), підготовче засідання у справі № 922/177/26 (суддя Прохоров С.А.) ухвалою від 13.04.2026 було призначено на 13.04.2026, у якому оголошено перерву до 20.04.2026, у якому оголошено перерву на стадії прийняття судового рішення до 22.04.2026, за результатом якого ухвалою відкрито відповідне провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ "Птахофабрика "Просяне").
Отже, з наведених обставин слідує та було встановлено апеляційним судом, що заява ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ "Птахофабрика "Просяне") була подана до Господарського суду Харківської області 08.04.2026, тоді як уже з 06.04.2026 судом було розпочато підготовче засідання з розгляду поданої першою заяви ТОВ "Мега Корм" про відкриття провадження у справі про банкрутство того самого боржника та відповідної заяви (з аналогічною вимогою) ТОВ "Ветсинтез-Трейд".
Втім, погоджуючись із процесуальним порядком розгляду заяв ініціюючих кредиторів, застосованим господарським судом першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду по суті заяви ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", яка надійшла до господарського суду після розпочатого підготовчого засідання за попередньо поданими заявами інших двох кредиторів.
При цьому суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що правовим наслідком порушення процесуального порядку, встановленого частиною четвертою статті 39 КУзПБ, згідно з викладеними вище висновками Верховного Суду (які є застосовними й після внесених Законом України № 3985-IX від 19.09.2024 змін до статті 35 КузПБ) є неможливість розгляду відповідної заяви по суті та необхідність залишення її без розгляду.
Відхиляючи доводи скаржника (боржника) з посиланням на відповідну правову позицію, зокрема викладену у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 908/964/21, апеляційний господарський суд помилково керувався таким тлумаченням, за якого запровадження частини четвертої статті 35 КУзПБ Законом України № 3985-IX від 19.09.2024 фактично позбавляє правового значення передбачене частиною четвертою статті 39 цього Кодексу темпоральне обмеження щодо надходження відповідних заяв кредиторів саме до дня підготовчого засідання.
Більш того, наведене судом апеляційної інстанції мотивування не містить належного обґрунтування, яким саме чином зазначені законодавчі зміни скасували або змінили темпоральний критерій надходження заяв інших кредиторів, установлений частиною четвертою статті 39 КУзПБ.
За таких обставин, апеляційний господарський суд неправильно застосував норми частини четвертої статті 35 КУзПБ у системному взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 39 цього Кодексу та не навів достатніх мотивів незастосування відповідних правових висновків Верховного Суду, на які покликався боржник в апеляційній скарзі.
Дійшовши цього висновку, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника аналогічного змісту, зокрема щодо нездійснення судом апеляційної інстанції належного системного тлумачення норм процесуального права та оцінки наявності правових підстав для розгляду по суті заяви ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", поданої після початку підготовчого засідання за раніше поданими заявами ТОВ "Мега Корм" та ТОВ "Ветсинтез-Трейд".
З іншого боку, апеляційний господарський суд не здійснив належного правового аналізу та оцінки спірних правовідносин у контексті того, як відповідне процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції щодо порядку розгляду заяв ініціюючих кредиторів, вплинуло на правомірність відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за обставин, коли всі три заяви були розглянуті судом впродовж одного триваючого підготовчого засідання, тоді як за результатом розгляду попередньо поданих заяв судом прийнято рішення про відмову у відкритті відповідного провадження.
Щодо решти доводів скаржника у контексті необґрунтованості вимог ініціюючого кредитора Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що до підготовчого засідання не було надано доказів погашення документально підтвердженої заборгованості перед таким кредитором, а також не надало належних і допустимих доказів щодо відступлення ним прав вимоги, що спростовує відповідні аргументи скаржника в цій частині.
Водночас з огляду на надані учасниками справи пояснення, зокрема у судових засіданнях у суді касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги стосовно помилкового відхилення судом апеляційної інстанції заяви ПП "ЛВС Павлін" про заміну ініціюючого кредитора правонаступником на стадії апеляційного перегляду, адже усталена практика Верховного Суду (викладена, зокрема, у наведених скаржником постановах від 27.02.2020 у справі № 911/806/17, від 08.02.2023 у справі № 910/18544/21, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17) підтверджує можливість заміни кредитора в межах справи про банкрутство на будь - якій стадії розгляду справи.
Доводи скаржника про залишення поза увагою судом апеляційної інстанції обставин порушення порядку визначення складу суду в місцевому господарському суді Верховний Суд відхиляє, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційний господарський суд належно обґрунтував правомірність здійснення автоматизованого розподілу заяв у господарському суду першої інстанції, посилаючись на положення частини четвертої статті 35 КУзПБ та пункт 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області.
Разом з тим, встановивши законність складу суду першої інстанції (суддя Прохоров С.А.), апеляційний господарський суд не з`ясував дотримання вказаним судом порядку, визначеного частиною четвертою статті 39 КУзПБ, щодо приєднання ухвалою господарського суду інших (пізніше поданих) заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство того самого боржника до матеріалів справи за первісно поданою заявою.
Наведене у сукупності свідчить, що суд апеляційної інстанції не надав мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін та не здійснив дослідження обставин справи та оцінки доказів у належний визначений процесуальним законом спосіб.
Встановлені процесуальні порушення є підтвердженням передчасності висновку апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика "Просяне" за заявою ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", однак такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає встановленим статтею 236 ГПК України критеріям законності та обґрунтованості судового рішення, оскільки судом апеляційної інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі в контексті вирішення питання про наявність / відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Зважаючи на допущені апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права та обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та направлення матеріалів справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судові витрати
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ
1. Відмовити в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича, тимчасово виконуючого обов`язки керівника боржника, про передачу справи № 922/1228/26 на розгляд плати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне", до якої приєдналася уповноважена особа засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" ОСОБА_1 - Багмет Каріна Едуардівна , задовольнити частково.
3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі № 922/1228/26 скасувати.
4. Справу № 922/1228/26 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк