Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11/490/1944/12
Головуючий у 1 й інстанції - Трещова Н.М.
Доповідач - Косенко Л.М.
Справа № 0438/1537/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Косенка Л.М.
суддів Капелюхи В.М., Стуковенкової Т.Г.
за участю прокурора Брусенцової І.В.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року,
Встановила:
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше несудимий,-
за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше несудимий,-
за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 солідарно на відшкодування шкоди на користь: ОСОБА_2 12 250 грн., ОСОБА_9 8750 грн., ОСОБА_10 2500 грн., ОСОБА_3 9000 грн., ОСОБА_11 13 000 грн.
Вирішено питання про стягнення з засуджених по 168 грн. 84 коп. з кожного за проведення експертизи.
Згідно з вироком суду засуджені особи визнані винними у тому, що вони за попередньою змовою між собою в липні -серпні 2011 року в денний час на території пасовищ біля сіл Олександрополь, Василівка, Кам'яне Солонянського району Дніпропетровської області таємно викрадали велику рогату худобу селян.
Так, 3 липня ОСОБА_7 і ОСОБА_8 таємно викрали належні ОСОБА_2 3 голови великої рогатої худоби загальною вагою 1100 кг на суму 12 100 грн.
25 липня названі особи викрали в ОСОБА_9 теличку вагою 270 кг вартістю 2970 грн.
1 серпня вони викрали в ОСОБА_10 дві голови великої рогатої худоби загальною вагою 850 кг на суму 9356 гпн.
6 серпня засуджені особи викрали в ОСОБА_12 корову вагою 350 кг вартістю 3850 грн.
10 серпня ОСОБА_7 і ОСОБА_12 викрали в ОСОБА_11 двох корів загальною вагою 920 кг на суму 10 120 грн.
На даний вирок засудженими особами подані апеляційні скарги, в яких вони, не ставлячи під сумнів доведеність їх вини у вчиненні злочину і правильність кваліфікації дій за ч.2 ст.185 КК, просили пом'якшити призначене їм покарання.
Зокрема, ОСОБА_7, як це видно з апеляції, просив призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а ОСОБА_8 просив призначити йому покарання із застосуванням статей 69 і 75 КК, урахувавши, обставини, що пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, доводи адвоката ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які просили задовольнити апеляції засуджених осіб про пом'якшення їм покарання, пояснення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як вважали доводи апеляцій необгрунтованими, міркування прокурора Брусенцової І.В. про залишення апеляцій без задоволення, а вироку суду -без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки районного суду про доведеність винності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, обгрунтовано наявними у справі доказами, що в апеляційному порядку не заперечуються. Кваліфікація дій засуджених осіб за ч.2 ст.185 КК України також є правильною і засудженим не оспорюється.
Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засуджених та на кваліфікацію їх дій, не виявлено.
Що стосується посилань засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на наявність підстав для пом'якшення їм покарання, призначеного судом, в тому числі із застосуванням статей 69 і 75 КК України, то вони є необгрунтованими і непереконливими.
У відповідності зі ст.372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості. Проте в апеляціях засуджених доводів про явну невідповідність призначеного їм покарання ступеню тяжкості злочину та особі кожного засудженого внаслідок суворості не наведено.
Із мотивувальної частини вироку суду першої інстанції вбачається, що обираючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.185 КК у вигляді позбавлення волі, суд урахував обставини, що пом'якшують покарання, на які є посилання в апеляціях, зокрема, те, що підсудні мають на утриманні неповнолітніх дітей, характеризуються позитивно, вони визнали свою вину, добровільно відшкодували потерпілим частково заподіяну ними матеріальну шкоду. Врахував суд і стан здоров'я ОСОБА_13
Ураховуючи зазначені обставини, а також те, що злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілим особам заподіяно матеріальну і моральну шкоду на значні суми, з боку яких до засуджених є претензії матеріального характеру та клопотання деяких потерпілих не пом'якшувати їм покарання, колегія суддів вважає, що суд призначив засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання у відповідності з вимогами ст.65 КК, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, а тому не вбачає підстав для зміни вироку щодо них та пом'якшення призначеного покарання за мотивами, що викладені в апеляціях.
Виходячи з наведеного, керуючись статтями 365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни.
Судді
