УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________________________________________________________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
УХВАЛА
Від "11" червня 2013 р. Справа № 906/443/13
За позовною заявою Прокурора Брусилівського району в інтересах держави
- за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства України в Житомирській області та Управління ветеринарної медицини в Брусилівському районі Житомирської області
До відповідачів: 1. Фермерського господарства "Калина" (с.Ставище, Брусилівський район, Житомирської області)
2. Брусилівської районної державної адміністрації (смт.Брусилів)
- за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК " Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (смт. Брусилів) та Ставищенської сільської ради Брусилівського р-ну Житомирської області (с. Ставище)
про (відповідно до заяви про зміну предмету позову) визнання договору оренди землі недійсним, визнання протиправним та скасування розпорядження голови Брусилівської РДА
Суддя Машевська О.П.
В засіданні суду прийняли участь:
прокурор: Кондратюк Д.А. - прокурор Житомирської області ( посвідчення № 003029) ;
третя особа на стороні позивача: Козир Р.А., довіреність № 30 від 18.02.13, предст. Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області;
відповідач -1: Старунський А.Ф. - керівник СФГ "Калина";
відповідач -2: не з'явився;
третя особа на стороні відповідачів: Корженко О.К., довіреність № 227 від 01.06.13, представник Ставищевської сільської ради; Києнко Д.О., довіреність № 454 від 23.10.12, предст. Ставищевської сільської ради.
Господарським судом Житомирської області розглядається позов прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Брусилівської РДА №189 від 25.04.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" та визнання Договору оренди землі від 18.05.2010 року , укладеного з ФГ "Калина" недійсним.
В ході судового вирішення спору до участі у справі залучені треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні прокурора як позивача: Державна інспекція сільського господарства України в Житомирській області та Управління ветеринарної медицини в Брусилівському районі Житомирської області. На стороні відповідачів третіми особами залучені: ДП "Коростишівський лісгосп АПК " та Ставищенська сільська рада Брусилівського р-ну Житомирської області.
В обгрунтування позову прокурор Брусилівського району доводить, що спірним розпорядженням голови Брусилівської РДА №189 від 25.04.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" Фермерському господарству "Калина" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 21, 9553 га , на підставі якого її передано відповідачу за договором від 18.05.2010року в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель запасу Ставищенської сільської ради, однак , як підтверджується викопіюванням місця положення зазначеної земельної ділянки на місцевості, остання входить в санітарно - захисну зону худобомогильника, де захоронені рештки знищених шляхом спалювання трупів тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937- 1967 роках ( а.с. 30, 31 Т.1).
Оскільки згідно п.4.3 чинних Правил облаштування утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету ветеринарної медицини № 232 від 27.10.2008 року ( далі - Правила утримання худобомогильників), санітарно - захисна зона худобомогильника (біотермічної ями) повинна бути не менше 1000 м, передача в оренду земельної ділянки, на якій розташований небезпечний об'єкт, створює небезпеку спалаху захворювання на сибірську язву, спори якої небезпечні для життя та здоров'я людей.
В якості доказів захоронення решток знищених шляхом спалювання трупів тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937- 1967 роках у селі Ставище прокурор посилається, серед іншого, на ветеринарно - санітарні карточки за 06.01 та 09.10.1971 року , у яких зафіксовано наступне: худобомогильник введено в дію у 1927 році, на ньому зарито ( знищено) 4 трупи тварин, з них перше відбулося у 1937 році, останнє у 1967 році ( а. с. 22-26 Т.1).
За актами комісійного обстеження худобомогильника , складеними 21 та 27 січня 2013р., зокрема, за участю головного державного інспектора ветеринарної медицини Брусилівського району Тарасюка В.В. та головного спеціаліста Коростишівського міжрайонного управління державної санітарно - епідеміологічної служби України в Житомирській області Зелінської О.П. , останній знаходиться за межами населеного пункту с. Ставище на відстані 1000 м в сторону с. Йосипівка на на відстані 1500 м праворуч від позначки "75 км" автомагістралі "Київ-Чоп" в лісовому масиві - урочище "Шнурів ліс", який належить Коростишівському лісгоспу АПК. Територія худобомогильника межує з землями запасу Ставищенської сільської ради та землями пайового фонду ФГ "Калина" ( а.с. 25 Т.1).
Управління ветеринарної медицини в Брусилівському району підтверджує, що худобомогильник не діючий , однак рішення про його закриття - не приймалося. Акти паталогічних розтинів загиблих тварин відсутні , так як, згідно Інструкції з ветеринарного обліку та звітності не являються документами довготривалого зберігання ( а. с. 57 Т.1).
Відповідач Брусилівська РДА проти позову заперечує з наступних підстав:
- спірне розпорядження №189 від 25.04.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" прийняте до прийняття 27.10.2008 року Правил утримання худобомогильників, тому не порушувало вимог чинного законодавства;
- при прийнятті розпорядження були враховані висновки комісії з розгляду питань, пов'язаних із погодженням документації із землеустрою під головуванням начальника відділу Держземагенства у Брусилівському районі, у яких відсутні відомості про те, що на виділеній для передачі в оренду земельній ділянці знаходиться санітарно - захисна зона худобомогильника ( а.с. 70 Т.1).
Відповідач Фермерське господарство "Калина" проти позову заперечує додатково з таких підстав:
- Департаментом агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації підтверджено про те, що захоронення тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937 та 1967 роках за картографічними даними тих часів на території худобомогильника не проводилось ;
- за отриманими у Брусилівського районного відділу земельних ресурсів картами землекористування 1968 та 1995 років не встановлено будь-яких схематичних позначень худобомогильника із захороненням загиблих тварин від сибірки;
- за свідченнями очевидців тих подій худобомогильник із захороненням загиблих тварин від сибірки знаходиться поблизу села Небелиця Макарівського району Київської області;
- з викопіювання плану землекористування колгоспу "Дружба" ( с. Ставище) 1980 року встановлено схематичне позначення діючого худобомогильника, який знаходиться на відстані більше 5 км. від земель, що орендуються господарством ;
- про відсутність захоронення тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937 та 1967 роках на спірній земельній ділянці доводить Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15.02.1987 року № 96-р про виділення земельної ділянки в розмірі 5,6 га для розробки грунтового кар'єру під реконструкцію автошляху Київ-Чоп на дільниці км. 69-200 км, 73+600 км.;
- відведення спірної земельної ділянки відбулось на підставі висновків Брусилівської рай СЕС, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації , Брусилівського районного відділу земельних ресурсів та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області згідно яких не встановлено жодних обмежень на використання земельної ділянки ( а.с. 90- 113 Т.3) ;
- земельна ділянка загальною площею 23,4766 га, як зазначено у проекті відведення, придатна для ведення фермерського господарства та по відношенню до навколишньої території, існуючих будівель розміщується на північ на відстані 500 м від траси Київ-Чоп, на південь на відстані 800 м від села Шнурів ліс ( а.с. 132 Т.1);
- земельну ділянку отримано в оренду для ведення (розширення) фермерського господарства, з подальшим її використанням для організації та розвитку відпочинкового сільського туризму за рахунок земель запасу Ставищенської сільської ради, а саме реалізації проекту по створенню всеукраїнського модельного практично діючого агротуристичного та дорадчого центру - "Хутір "Полісся" (а.с. 101 -102 Т.1);
- з цією метою були розроблені наступні документації із землеустрою: схема генерального плану агротуристичного комплексу "Хутір Полісся" в с. Ставище Брусилівського району; технічний звіт з топографо-геодезичних вишукувань об'єкта "База розвитку сільського туризму в с. Ставище Брусилівського району; робочий проект покращення технічного та екологічного стану з поглибленням водойм фермерського господарства "Калина" на землях Ставищенської сільської ради ( а.с. 25-36, 45, 72 Т. 2);
- у жодній із вище наведених документацій із землеустрою не має відомостей про санітарно-захисну зону худобомогильника;
- у договорі оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21, 9553 га, укладеному 18.05.2010 року між Брусилівською РДА та ФГ "Калина" обмеження використання земельної ділянки у зв'язку із встановленням санітарно - захисної зони худобомогильника - відсутні ( а.с. 154 Т.1)
На спростування заперечень відповідачів у справі прокурор доводив:
- відповідно до каталогу стаціонарно неблагополучних по сибірці пунктів на території Житомирської області 1920-1978 років № 000097 від 1979 року та каталогу місць поховання трупів тварин, які загинули від сибірки на території Житомирської області № 000002 від 1983 року село Ставище Брусилівського району визначено як неблагополучний населений пункт ( а. с. 5 , 59, 60 Т.3);
- до 27.10.2008 року на території України діяли "Ветеренарно-санитарные правила при утилизации, уборки и уничтожения трупов животных и отходов, получаемых при переработке сырых животных продуктов" , затверджені Міністерством сільського господарства СРСР 06.04.1951 року , згідно п. 29 яких на території худобомогильників ( біотермічних ям) заборонено видобувати та вивозити землі за їх межі, а також використовувати їх території для інших цілей;
- встановлення конкретних меж санітарно - захисної зони худобомогильників (біотермічних ям) даними правилами визначено не було ( а. с. 98-99 Т.1) ;
- протоколом огляду місця події від 22.05.13 року зафіксовано, що на відстані 11 м від лівого берега залитої водою ділянки землі по ходу огляду в напрямку ДП "Брусилівське лісництво АПК" на пагорбі неподалік лісових насаджень розташовано ділянку огороджену дерев'яним парканом розміром 4 х 4 м, в середині якого розміщено дві таблички , на одній з яких читається напис "місце захоронення тварин хворих на сибірку ", на іншій - напис нерозбірливий; по обидві сторони від вказаної огорожі розташовані дві ями , в яких наявні залишки кісток тварин ; присутній при ОМП головний спеціаліст управління ветеринарної медицини в Брусилівському районі підтвердив, що зазначене місце є місцем худобомогильника ( а. с. 15-16 Т.2);
- за допомогою відповідного геодезичного обладнання проведено обстеження земельних ділянок та визначено місце розташування 1 000 м зони обмеження худобомогильника, в якій розміщується орендована ФГ "Калина" земельна ділянка ( а с. 28-29 Т.3);
У документації із землеустрою "Схема землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області", що виготовлена ТОВ "БломІнфо -Юкрейн" (м. Київ) у 2009 році на замовлення Ставищенської сільської ради зазначено, серед іншого, наступне:
- в процесі складання документації об'єктом дослідження були всі землі, що знаходяться в межах сільської ради в розрізі категорій земель, землекористувачів та угідь;
- на території сільської ради наявні такі режимоутворюючі об'єкти як: скотомогильники - санітарно-захисна зона становить 500 м, кладовища ( діючі) - санітарно-захисна зона становить 300 м, сміттєзвалище - санітарно-захисна зона становить 500 м;
- скотомогильники та сміттєзвалище належним чином не обладнані ( а. с. 162- 186 Т.1).
До текстових матеріалів документації із землеустрою додані дві карти -схеми:
- існуючий стан використання земельного фонду в розрізі категорій земель, на якій нанесено 2 позначення "скотомогильник" ;
- план обмежень використання землі, на які нанесено 1 позначення "скотомогильник".
Викликаний в порядку ст. 30 ГПК України спеціаліст ТОВ "БломІнфо-Юкрейн" (м. Київ) в усній формі пояснив , що нанесення на схему "існуючий стан використання земельного фонду в розрізі категорій земель" двох позначень "скотомогильник", а також " сміттєзвалище" зроблено за завданням замовника - Ставищенської сільської ради. Однак межі санітарно - захисних зон навколо цих режимоутворюючих об'єктів на землях Ставищенської сільської ради з відповідними координатами кутів повороту в єдиній державній системі координат не визначались , оскільки такі роботи не були передбачені у технічному завданні на розробку проекту землеустрою.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що рішенням 33 сесії Ставищенської сільської ради 5 скликання від 24.07.2009 року , з врахуванням рішення 3 сесії сільської ради від 22.05.2006 року " Про виділення земельної ділянки під сміттєзвалище в районі Шнурового лісу" надано дозвіл на копання котловану під сміттєзвалище в районі Шнурового лісу з використанням грунту на підсипку дороги до кладовища с. Йосипівка та для розрахунку з підрядною організацією за виконані роботи ( а с. 148 Т.1).
В частині встановлення на місцевості та облаштування санітарно-захисної зони сміттєзвалища - докази відсутні.
Наявними в матеріалах справи доказами також підтверджується, що Ставищенська сільська рада у 2007 році письмово підтвердила, на її території були розміщені три скотомогильники : с.с. Ставище та Йосипівка - захоронення проводилось в урочищі "Шнурів ліс"; с. Високе - "Ганзіна горо" ( в лісі); с. Костівці - "Чорний ліс" . Всі землі на яких розміщені могильники відносяться до Брусилівського лісництва ( а. с. 58 Т.3).
В частині встановлення на місцевості та облаштування санітарно-захисних зон худобомогильників - докази відсутні.
У письмових поясненнях по суті спору Ставищенська сільська рада також підтверджує факт захоронення на її території загиблих тварин (ВРХ) від сибірки в 1937- 1967 роках та вважає, що Брусилівська РДА розпорядилась землями запасу сільської ради шляхом надання в оренду ФГ "Калина" земельної ділянки, що попадає в санітарно - захисну зону об'єкта з порушенням вимог чинного земельного законодавства ( а с. 78-79 Т.3).
Підсумовуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами не підтверджено фактичне місце захоронення решток знищених шляхом спалювання 4-х трупів тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937- 1967 роках, і що таке місце було одне для всіх захоронень, незалежно від загибелі тварин у різні дні та місяці протягом цих років.
Так, в засіданні суду 04.06.13 року начальник Управління ветеринарної медицини в Брусилівському районі Житомирської області Тарасюк В.В. в усній формі підтвердив, що у разі загибелі тварин в різні періоди часу, їх рештки ( попіл) підлягали захороненню в іншому місці, оскільки заборонено розкопувати місце попереднього захоронення. Однак йому не відомо створення чотирьох окремих худобомогильників для захоронення решток чотирьох загиблих тварин від сибірки.
Створення санітарно - захисної зони навколо хоча би одного худобомогильника у встановленому законом порядку із визначенням її площі на місцевості ( в натурі) з відповідними координатами кутів повороту в єдиній державній системі координат за даними документації із землеустрою судом не встановлено.
В матеріалах справи відсутні докази внесення відомостей про обмеження орендованої земельної санітарно - захисною зоною худобомогильника до Державного земельного кадастру.
У зв'язку з цим, схему місця розташування 1 000 м зони обмеження худобомогильника , виконана 22 травня 2013 року у масштабі 1: 15000, господарський суд не розцінює належним та допустимим доказом підтвердження зазначеному факту.
Однак за її даними кілометрова санітарно - захисна зона худобомогильника на місцевості накладається на землі таких землекористувачів: ДП "Брусилівське лісництво АПК", ФГ "Калина" , фізичної особи Мазур Т.В. ( а с. 29 Т.3).
Більше того , згідно ст. 6 Закону України від 19.06.2003 № 964-IV "Про основи національної безпеки України" забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів є одним із пріоритетів національних інтересів України.
Все вище викладене дало підстави господарському суду в порядку ст.41 ГПК України за наслідками судового засідання 04.06.13р. ініціювати призначення у справі №906/443/13 судової земельно-технічної експертизи.
З метою підготовки ухвали суду про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, господарський суд вжив відповідні заходи.
Оскільки учасники судового процесу погодили проведення судової земельно-технічної експертизи експертною установою за зоною обслуговування, господарський суд ухвалює доручити проведення у справі №906/443/13 судової земельно-технічної експертизи експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
При призначені судової експертизи господарський суд враховує вимоги ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" в частині обов'язку доручати проведення судової експертизи тим судовим експертам, які внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Враховує вимоги ст. 14 цього Закону , а також п. 16 Постанови Вищого господарського суду України за №4 " Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про те, що оскільки проведення судової земельно-технічної експертизи господарський суд доручає державній експертній установі, про кримінальну відповідальність судового експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, буде попереджено в резолютивній частині ухвали суду та вжито відповідні заходи для отримання судом доказів на підтвердження її вручення особисто судовому експерту.
Одночасно суд наголошує, що особа набуває права та несе обов'язки судового експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення судової земельно-технічної експертизи та попередження про кримінальну відповідальність.
Стосовно виду експертизи , що призначається судом.
Згідно п. 6 Інструкції №53/5 передбачено проведення земельно-технічної експертизи, головним завданням якої є визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Стосовно кола питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом.
Правом запропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом скористалися - прокурор Брусилівського р-ну, Ставищенська сільська рада та відповідач-1 ФГ "Калина".
З врахуванням змісту запропонованих питань учасниками судового процесу та орієнтовного переліку вирішуваних питань цим видом судової експертизи, остаточне коло питань судовому експерту господарський суд викладає згідно резолютивної частини ухвали суду.
Щодо суб'єктів понесення витрат, пов'язаних з проведенням судової земельно- технічної експертизи у справі.
Як роз'яснюється у п. 23 Постанови ВГСУ від 23.03.12 року № 4 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
За приписами ст. ст. 21, 27 та ч.2. 29 ГПК України господарський суд розцінює всіх учасників судового процесу заінтересованими особами, за винятком прокурора Брусилівського району, що представляє в цьому спорі інтереси держави в цілому.
За наведених обставин , обов'язок понести витрати, пов'язані з проведенням судової земельно- технічної експертизи у справі суд покладає на третіх осіб та відповідачів у рівних частках згідно резолютивної частини ухвали суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
У п. 40 Рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2007 року у справі "Калініченко проти України" суд нагадав, що роль національних судів в організації судових проваджень у тому, щоб зробити їх швидкими та ефективними (див. справу "Сілін проти України", заява N 23926/02, пункт 34, рішення від 13 липня 2006 року).
Окрім того, Європейський Суд зазначив, що «експерти працюють в межах судового розгляду, який контролюється суддею. Він залишається відповідальним за підготовку справи до судового розгляду та швидкий хід процесу» (, п. 45 рішення у справі " Ангелова проти Росії" від 13.12.2007р., п. 30 рішення у справі "Капуано проти Італії" від 25.06р. 1987г.).
Таким чином, на виконання приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року господарський суд здійснює контроль за дотриманням передбачених Інструкцією строків проведення експертизи.
Керуючись : ст.ст. 4-3, -7, 31, 41, 42, 43 та 86 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Призначити у справі №906/443/13 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. Попередити судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України, який проводитиме судову експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за подання завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених судом обов'язків.
3. На вирішення судового експерта поставити наступні питання:
- чи підтверджується документально взагалі та документацією із землеустрою, в тому числі, у вигляді схем, карт, атласів, зокрема, фактичне місце знаходження об'єкту: худобомогильник із захороненням решток знищених шляхом спалювання трупів тварин (ВРХ), які загинули від сибірки в 1937- 1967 роках на території земель запасу Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області ?
- чи підтверджується документацією із землеустрою встановлення санітарно - захисної зони об'єкта із визначенням її площі на місцевості ( в натурі) з відповідними координатами кутів повороту в єдиній державній системі координат ?
- якщо документацією із землеустрою не підтверджується встановлення санітарно - захисної зони об'єкта , однак документально підтверджується його фактичне місце знаходження на місцевості ( в натурі), чи є можливим в межах проведення судової експертизи визначення площі санітарно-захисної зони об'єкта на місцевості ( в натурі) з відповідними координатами кутів повороту в єдиній державній системі координат ?
- чи відповідає Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству "Калина" площею 23,4766 га для ведення фермерського господарства, розташованої на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району (виконавець ПМП "Геоцентр", м. Коростишів, 2007 рік) вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань правового режиму земель зон санітарної охорони?
Якщо не відповідає , то в чому полягає невідповідність ?
- чи відповідає Схема землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області ( виконавець ТОВ "БломІнфо - Юкрейн" , м. Київ, 2009 рік) в частині нанесених на карту - схему " Існуючий стан використання земельного фонду в розрізі категорій земель" позначень трьох режимоутворюючих санітарно - захисні зони об'єктів: 2 "скотомогильники " та 1 "сміттєзвалище" вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань правового режиму земель зон санітарної охорони?
Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність ?
- якщо документацією із землеустрою , в тому числі, складеною в межах проведення судової експертизи, підтвердяться межі санітарно - захисної зони об'єкта , то чи накладатиметься в ці межі земельна ділянка площею 23,4766 га , відведена Фермерському господарству "Калина" за Проектом відведення 2007 року в оренду ?
Якщо так, то в якій частині ?
- якщо документацією із землеустрою , в тому числі, складеною в межах проведення судової експертизи, підтвердяться межі санітарно - захисної зони об'єкта , то чи накладатимуться в ці межі земельні ділянки інших землекористувачів або власників?
Якщо так, то в якій частині ?
4. Судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який проводитиме судову земельно-технічну експертизу надіслати висновок на адресу господарського суду в строк, визначений п.п. 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 та його копії - сторонам спору.
У разі необхідності встановлення більш розумного строку для проведення судової земельно-технічної експертизи у справі погодити останній з господарським судом шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.
5. Керівнику Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати на адресу господарського суду негайно після настання відповідних юридичних фактів:
- наказ про призначення конкретного судового експерта для проведення судової земельно-технічної експертизи у цій справі, засвідчену копію Свідоцтва судового експерта з правом проведення земельно-технічної експертизи, докази включення його до Реєстру судових експертів, докази ознайомлення його зі змістом ухвали суду під розписку.
Окрім того, надіслати на адресу суду копію платіжного документа про вартість витрат на проведення судової експертизи для здійснення судом контролю за належним виконанням сторонами спору вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду.
6. Покласти оплату витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №906/443/13 у рівних частках на всіх заінтересованих осіб у вирішенні цього спору:
- Державну інспекцію сільського господарства України в Житомирській області (м.Житомир),
- Управління ветеринарної медицини в Брусилівському районі Житомирської області (м.Житомир),
- Фермерське господарство "Калина" (с.Ставище, Брусилівський район, Житомирської області),
- Брусилівську районну державну адміністрацію (смт.Брусилів),
- Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Коростишів),
- Ставищенську сільську раду Брусилівського р-ну Житомирської області (с. Ставище).
7. Всім заінтересованим особам у вирішенні цього спору для забезпечення проведення у справі судової земельно-технічної експертизи вчинити наступні дії:
- при отриманні рахунку експертної установи здійснити оплату вартості судової земельно-технічної експертизи у відповідному пропорційному розмірі; докази сплати надіслати на адресу господарського суду;
- при отриманні ухвали суду про задоволення клопотання судового експерта про витребування об'єктів експертного дослідження, надсилати оригінали витребуваних судом документів на адресу суду; неможливість надання доказів пояснювати письмово.
8. Попередити учасників судового процесу, що:
- у разі відмови чи ухилення від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової земельно-технічної експертизи, та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розгляне справу на підставі наявних у ній доказів;
- неподання або несвоєчасне подання витребуваних судом доказів за клопотанням судового експерта, рівно як і невиконання інших вказівок суду з неповажних причин, буде розцінене господарським судом як прояв неповаги до суду та зловживання процесуальними правами з відповідними правовими наслідками (п.п. 1 та 5 ст. 83 та ст. 90 ГПК України).
9. Роз'яснити учасникам судового процесу, що:
- право заявити відвід судовому експерту забезпечується до початку проведення ним судової земельно-технічної експертизи шляхом звернення до суду з письмовою мотивованою заявою ;
- при надходженні до господарського суду висновку судового експерта, провадження у справі буде поновлено ухвалою суду, про що сторони будуть повідомлені в порядку ст. ст. 79 та 86 ГПК України.
10. Надіслати справу №906/443/13 в 3-х (трьох) томах Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвала про призначення судової земельно-технічної експертизи апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Машевська О.П.
Друк. :
1- у справу ,
2- прокурору Брусилівського р-ну ,
3- прокурору Житом. області (у книзі нарочним),
4- Державній інспекції с/г в Житомирській області (10031, м. Житомир, Богунський район, вул. Народицька, буд. 17),
5 - третій особі - Управління ветеринарної медицини в Брусилівському р-ні ( 12601, Житом. обл., смт. Брусилів, вул. Гагаріна, 10) - рек.,
6 - ФГ "Калина" (Житом. обл., Брусилівськ. р-н, с. Ставище, вул. Садова, 1) ,
7 - Брусилівській РДА ( 12601, Житомир., смт Брусилів, вул. Короленка, 2) - рек.
8 - ДП "Коростишівський лісгоп АПК " 12504, місто Коростишів, вул. Рози Люксембург, будинок 80-А,) - рек.
9 - Ставищенській сільській раді ( 12610, Житомирська обл., Брусилівський район, село Ставище, вул. Садова, буд. 1)
10- Київському наауково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом зі справою №906/443/13 в 3-х томах. - рек.
